Ухвала суду № 47912544, 30.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/773/15 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

30 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільміськбуд» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бориспільміськбуд» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.08.2014 №0001972201.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що позивачем були неправомірно віднесені до складу податкового кредиту суми за господарськими операціями з ТОВ «Спецмехбуд 21», оскільки господарські операції між вказаними підприємствами не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивних.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, у період з 30.07.2014 по 05.08.2014 працівниками відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Бориспільміськбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за взаємовідносинами з контрагентом постачальником ТОВ «Спецмехбуд 21» за березень 2014 року, за результатами якої складено Акт від 07.08.2014 №408/10-13-22-03/34536374.

В ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем: п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1ст.188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, пунктів 200.1 та 200.2 ст. 200 ПК України, внаслідок чого позивачем було занижено ПДВ на загальну суму 859622 грн.

На підставі вищеозначеного Акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 27.08.2014 №0001972201, яким позивачу донараховано зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1289433 грн., з якої 859622 грн. - за основним платежем та 429811 грн. - штрафних фінансових санкцій.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано будь-яких доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання спірних господарських операцій, доводили б невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з матеріалів справи, у період, що перевірявся, ТОВ «Бориспільміськбуд» мало господарські взаємовідносин із ТОВ «Спецмехбуд 21».

Так, відповідно до Договору про постачання матеріалів будівельного призначення №6-01/13, продавець (ТОВ «Спецмехбуд 21») на підставі заявки покупця (ТОВ «Бориспільміськбуд») зобов'язується передати у власність покупця матеріали будівельного призначення, матеріали, асортимент, кількість та ціна яких визначена у видаткових накладних, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 3.3. вказаного Договору розрахунок за поставлені будівельні матеріали здійснюється шляхом взаємозаліку між Продавцем та Покупцем у відповідності до протоколу про погашення взаємозаборгованості.

На виконання умов вищезазначеного договору, між ТОВ «Бориспільміськбуд» та ТОВ «Спецмехбуд 21» було укладено Договір №6-13/14 від 03.03.2014, згідно якого були поставлені бетон, дошка, вироби з бетону та арматура.

Перевезення придбаних бетонних сумішей, арматури на об'єкт будівництва було здійснено на підставі договору від 17.09.2013 №17/13 про надання послуг з перевезення.

На підтвердження виконання вказаних вище договірних зобов'язань позивачем надано наступні первинні бухгалтерські документи: договори, довідки про вартість виконаних будівельних робіт ,податкові накладні, видаткові накладні, протоколи погашення взаємної заборгованості, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та товарно-транспортні накладні.

Вищеозначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. На момент укладення договорів, ТОВ «Спецмехбуд 21» мало Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що для реалізації матеріалів отриманих позивачем згідно Договору №17/13, ТОВ «Бориспільміськбуд» уклало з ТОВ «Спехмехбуд 21» Договір підряду від 03.06.2013 №3-6/13 та Договір підряду №1-2/13.

На підтвердження реальності господарських операцій за вищезазначеними Договорами позивачем надано до суду: довідки про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2014, Акти приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014 №1, №2, №3, податкову накладну від 24.03.2014 №5, податкову накладну від 31.03.2014 №28, податкову накладну від 31.03.2014 №10, податкову накладну від 31.03.2014 №32, Протоколи погашення взаємної заборгованості від 31.03.2014 та Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №16.

Висновки ж податкового органу про заниження позивачем сум ПДВ, які підлягають нарахуванню та сплаті до бюджету за період, що перевірявся, ґрунтуються на тому, що позивачем в ході проведення перевірки не було надано первинних документів, які б свідчили про подальшу реалізацію придбаного товару.

Колегія суддів не погоджується з твердженнями податкового органу про те, що ненадання цих документів може слугувати підставою до донараховання зобов'язання з податку на додану вартість, з огляду на наступне.

Згідно Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основним видом економічної діяльності позивача є будівництво житлових та нежитлових будівель, що дозволяє дійти висновку, що спірні господарські операції, спрямовані на виконання вказаного правочину, дійсно відбулися, спричинили реальні зміни у майновому стані сторін, є економічно виправданими та відповідають основним видам господарської діяльності позивача.

Складені на користь позивача первинні документи, якими сторони супроводжували спірні господарські операції, не суперечать вимогам чинного законодавства, містять вичерпні дані щодо переліку придбаних товарів, у повній мірі розкривають зміст та обсяг господарських операцій.

Разом з тим, податковим органом не надано документальних підтверджень відсутності фактичного виконання контрагентами позивача господарських операцій за спірними Договорами, наявності факту узгодженості їх дій з ТОВ «Спехмехбуд 21» з метою незаконного отримання податкових вигод або обізнаності позивача з такими діями контрагентів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи, викладені відповідачем у акті перевірки, не містять правового підґрунтя та спростовуються матеріалами справи, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що підстави для її задоволення відсутні.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 04 серпня 2015 року.

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Шостак О.О.

Мамчур Я.С