Постанова № 47911994, 30.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2015 рокусправа № 804/9799/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідачів: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Колібрі» та Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року

у справі № 804/9799/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Колібрі»

до Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища державної екологічної інспекції з охорони навколишнього природного середовища державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області Васильченка Олександра Миколайовича та Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Колібрі» звернулось до суду з позовом до Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища державної екологічної інспекції з охорони навколишнього природного середовища державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області Васильченка Олександра Миколайовича, в якому просило:

- визнати протиправними та неправомірними дії держінспектора з охорони навколишнього природного середовища ДЕІ у Дніпропетровській області Васильченка О. М. про складання припису від 14.05.2014 та про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4;

- постанову № 07536 від 15.05.2014, винесену держінспектором з охорони навколишнього природного середовища ДЕІ у Дніпропетровській області Васильченком О. М. про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.60 КУпАП та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 у вигляді штрафу у розмірі 136,00 грн. скасувати, справу про-адміністративне правопорушення закрити;

- постанови №№ 07531, 07532 від 15.05.2014, винесені держінспектором з охорони навколишнього природного середовища ДЕІ у Дніпропетровській області Васильченком О.М., про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.ст.82, 82-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3 у вигляді штрафу у розмірі 1394,00 грн. скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити;

- постанови №№ 07533, 07534, 07535 від 15.05.2014, винесені держінспектором з охорони навколишнього природного середовища ДЕІ у Дніпропетровській області Васильченком О. М. про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.79, 91-4, ч.1 ст.78 КУпАП та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_4 у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн. скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2014 позов в частині позовних вимог про визнання протиправними дій державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області Васильченка О. М. щодо притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та скасування постанов № 07536 від 15.05.2014, № 07531 від 15.05.2014, №07532 від 15.05.2014, № 07533 від 15.05.2014, № 07534 від 15.05.2014 та № 07535 від 15.05.2014 повернуто позивачу (а. с.57, 58).

В частині позовних вимог про визнання протиправними дій Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області Васильченка О.М. Миколайовича щодо складання припису від 14.05.2014 № 4-4504-12-3 Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 14.07.2014 відкрив провадження в адміністративній справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що припис Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 14.05.2014 № 4-4504-12-3 винесений на підставі матеріалів перевірки, не ґрунтується на положеннях чинного законодавства, прийнятий на підставі неправомірних висновків, є протиправним та підлягає скасуванню.

Усною ухвалою суду першої інстанції від 07.10.2014 Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області залучено до участі у розгляді справи в якості другого відповідача.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2014 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними і скасовано:

п. 6 припису ДЕІ у Дніпропетровській області від 14.05.2014 № 4-4504-12-3 щодо зобов'язання ТОВ «Колібрі» розробити питомі балансові норми водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції та погодити в установленому порядку;

п.7 припису ДЕІ у Дніпропетровській області від 14.05.2014 № 4-4504-12-3 щодо зобов'язання ТОВ «Колібрі» запровадити на ТОВ «Колібрі» ведення статистичної звітності за формою 2-ТП (водгосп);

п.13 припису ДЕІ у Дніпропетровській області від 14.05.2014 № 4-4504-12-3 в частині зобов'язання ТОВ «Колібрі» укласти договір обов'язкового страхування щодо цивільної відповідальності суб'єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;

п.14 припису ДЕІ у Дніпропетровській області від 14.05.2014 № 4-4504-12-3 щодо зобов'язання ТОВ «Колібрі» розробити та узгодити згідно чинного законодавства плани ліквідації та локалізації аварійних ситуацій.

В решті позову відмовлено.

Постанову суду в частині задоволення позовних вимог мотивовано безпідставністю вимог пунктів 6, 7, 14 і частково пункту 13 припису від 14.05.2014 з огляду на те, що позивач не повинен розробляти питомі балансові норми водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції та погоджувати в установленому порядку, а також запроваджувати ведення статистичної звітності за формою 2-ТП (водгосп), оскільки згідно листу Дніпропетровського обласного управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України ТОВ «Колібрі» не підпадає під критерії охоплення обліком статзвітності за формою 2-ТП (водгосп), також позивач не зобов'язаний укладати договір обов'язкового страхування щодо цивільної відповідальності суб'єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру, розробляти та узгоджувати згідно чинному законодавству плани ліквідації та локалізації аварійних ситуацій, оскільки повідомленням про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки ТОВ «Колібрі», узгодженого начальником управління запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області 09.07.2014, об'єкт господарської діяльності Товариства не визнано потенційно небезпечним об'єктом.

Відмова у задоволенні решти позовних вимог мотивована обґрунтованістю та законністю решти вимог, викладених у приписі від 14.05.2014 № 4-4504-12-3. На підприємство покладений обов'язок дотримуватись вимог природоохоронного законодавства, розробляти інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, вести первинний облік у сфері охорони атмосферного повітря, здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік, вести інвентаризацію відходів, здійснювати моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів, розробляти технічні паспорти відходів, проведення ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки передбачені чинним законодавством, а оскільки позивачем дані вимоги закону не виконано, суд дійшов висновку щодо правомірності спірного припису в цій частині та відсутності підстав для його скасування.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким визнати протиправними та неправомірними дії державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області Васильченко О.М. про складання припису від 14.05.2014 та скасувати припис у повному обсязі. Позивач зазначає, що судове рішення є частково незаконним та таким, що підлягає частковому скасуванню в частині відмови в решті заявлених позовних вимог, оскільки з огляду на встановлені судом помилкові висновки відповідача щодо виявлених перевіркою порушень, в іншому припис так само є необґрунтованим та протиправним, а отже підлягає повному скасуванню.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що позивач є водокористувачем, який повинен надавати звіти № 2-ТП (водгосп), а повідомлення про результати ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки, вказане у позовній заяві, не було надано на розгляд інспекторам під час проведення перевірки.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволених позовних з прийняттям нової постанови в цій частині.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем, Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області проведено планову перевірку ТОВ «Колібрі» з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено акт від 14.04.2014-07.05.2014 (а. с.64-71).

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. 24, 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 40, 44 Водного кодексу України, ст.ст.17, 26, 32, 33 Закону України «Про відходи», а саме:

- інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємстві не проводилась, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відсутній, чим порушено вимоги ст.ст. 10,11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;

- первинний облік у сфері охорони атмосферного повітря не ведеться, статзвітність за формою 2-ТП (повітря) не складається, виробничий контроль за охороною атмосферного повітря не здійснюється, чим порушено вимоги ст.ст. 10,11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

- податкова декларація екологічного податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, не складається, чим порушено вимоги ст.ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;

- статистична звітність 2-ТП (водгосп) не складається, чим порушено вимоги ст. 44 Водного кодексу України, ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

- питомі балансові норми водопостачання та водовідведення не розроблені, чим порушено вимоги ст.ст. 40, 44 Водного кодексу України;

- інвентаризація відходів не проведена, норми утворення відходів, їх якісний склад і властивості не визначено, чим порушено вимоги ст.ст. 17, 26 Закону України «Про відходи»;

- ліміти на утворення та розміщення відходів виробництва на підприємстві не отримано. Дозвіл на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечними відходами та дозвіл на розміщення відходів відсутній, чим порушено вимоги ст.ст. 17, 32, 33 Закону України «Про відходи», ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

- моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів не здійснюється, чим порушено вимоги ст. 29 Закону України «Про відходи»;

- облік відходів за формою 1-ВТ не ведеться, чим порушено вимоги ст.ст. 17, 26 Закону України «Про відходи»;

- технічні паспорти відходів відсутні, чим порушено вимоги ст. 26 Закону України «Про відходи».

З метою усунення виявлених перевіркою порушень Інспекцією складено припис № 4-4504-12-3 від 14.05.2014 (а. с.37), яким зобов'язано позивача:

- дотримуватись вимог природоохоронного законодавства України при здійсненні діяльності підприємства (термін виконання - постійно);

- розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ «Колібрі» за адресою: вул. Матлахова, 4, м. Дніпропетровськ (термін виконання - до 31.07.2014 року);

- діяльність, пов'язану з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснювати за наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (термін виконання - постійно);

- запровадити на ТОВ «Колібрі» ведення первинного обліку в сфері охорони атмосферного повітря (термін виконання - до 20 числа наступного місяця наступного за звітним періодом);

- запровадити на ТОВ «Колібрі» виробничий контроль за охороною атмосферного повітря, інструментально-лабораторні вимірювання параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел (термін виконання - до 30.06.2014 року);

- розробити питомі балансові норми водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції та погодити в установленому порядку (термін виконання - до 30.06.2014 року);

- запровадити на ТОВ «Колібрі» ведення статистичної звітності за формою 2-ТП (водгосп) (термін виконання - до 20 числа наступного місяця наступного за звітним періодом);

- провести інвентаризацію відходів, визначити норми утворення відходів, їх якісний склад і властивості (термін виконання - до 31.07.2014);

- діяльність, пов'язану з утворенням та розміщенням відходів здійснювати за наявності дозволу та ліміту на утворення та розміщення відходів (постійно);

- запровадити на ТОВ «Колібрі» облік відходів за формою 1-ВТ (термін виконання - до 20 числа наступного місяця наступного за звітним періодом);

- запровадити на ТОВ «Колібрі» моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів (термін виконання - до 30.06.2014);

- розробити технічні паспорти відходів (термін виконання - до 30.06.2014);

- провести ідентифікацію об'єкту підвищеної небезпеки за адресою: вул. Матлахова, 4, м. Дніпропетровськ та погодити в установленому порядку згідно чинного законодавства. Укласти договір обов'язкового страхування щодо цивільної відповідальності суб'єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру (термін виконання - до 31.07.2014);

- розробити та узгодити згідно чинного законодавства плани ліквідації та локалізації аварійних ситуацій (термін виконання - до 31.07.2014).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції про часткове задоволення позову.

Предметом спору в даній справі є оскарження дій державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища ДЕІ у Дніпропетровській області Васильченка О. М. по складанню припису від 14.05.2014 № 4-4504-12-3.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач виходив з того, що припис від 14.05.2014 № 4-4504-12-3 прийнятий відповідачем на підставі неправомірних висновків, отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) рішень суб'єкта владних повноважень з огляду на критерії, які зазначені у ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням закріпленого ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст.1 цього Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 №429, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.11.2011 за № 1347/20085, затверджено Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно п.1 даного Положення Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Згідно п.4.1 цього Положення інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за:

а) додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органами виконавчої влади, суб'єктами господарювання, фізичними особами;

б) додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами); виконанням вимог висновків державної екологічної експертизи у сфері використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, транскордонне переміщення об'єктів рослинного та тваринного світу;

в) забрудненням навколишнього природного середовища внаслідок викидів та скидів шляхом проведення інструментально-лабораторних вимірювань показників складу та властивостей, у тому числі забруднюючих речовин, у межах галузі атестації на право виконання цих вимірювань;

г) додержанням вимог екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, у тому числі:

- у процесі проведення наукових, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, упровадження у виробництво відкриттів, винаходів, використання нової техніки, а також устаткування, технологій і систем, що імпортуються;

- на військових і оборонних об'єктах, об'єктах органів внутрішніх справ, органів Служби безпеки України та Державної прикордонної служби у місцях їх постійної дислокації, а також під час передислокації військ і військової техніки з використанням автомобільних, повітряних, залізничних та плавучих транспортних засобів, проведення військових навчань, маневрів;

- у пунктах пропуску через державний кордон України та в зоні діяльності митниць призначення та відправлення;

- у процесі транспортування, зберігання, застосування, утилізації, знищення та знешкодження пестицидів і агрохімікатів, небезпечних хімічних речовин, виробничих, побутових та інших видів відходів;

- у зонах спостереження атомних електростанцій.

Згідно п.6.4 Положення Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження.

У відповідності до ч.7 ч.8 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.01.2009 за №18/16034, затверджено Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Згідно п.4.23 Порядку № 464 припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства складається у двох примірниках, один з яких не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, другий з підписом такої особи залишається в органі Держекоінспекції, який здійснював перевірку.

Отже, повноваження відповідача на проведення перевірок та складання приписів визначені на законодавчому рівні, тому, виносячи на підставі акту перевірки припис від 14.05.2014, відповідач діяв у межах та у спосіб та у спосіб, передбачений чинним законодавством, тому підстави для задоволення позовних вимог товариства щодо визнання протиправними та неправомірними дій відповідача про складання припису від 14.05.2014 відсутні.

Стосовно правомірності викладених в приписі від 14.05.2014 № 4-4504-12-3 вимог, колегія суддів зазначає, що, виходячи з доводів ТОВ «Колібрі» та ДЕІ у Дніпропетровській області, спірні питання у сторін стосуються пунктів 6, 7, 13 (у частині укладення договору обов'язкового страхування), 14 припису від 14.05.2014, визнаних протиправними та скасованих судом першої інстанції.

Стосовно цих доводів скаржників колегія суддів зазначає наступне.

Згідно припису від 14.05.2014 № 4-4504-12-3 зобов'язано керівника товариства на виконання вимог ст.44 ВК України, ст.24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»:

- пункт 6: розробити питомі балансові норми водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції відповідно до фактичного стану підприємства та погодити в установленому порядку;

- пункт 7: запровадити на ТОВ «Колібрі» ведення статистичної звітності за формою 2-ТП (водгосп).

Згідно вимог п.п.3, 7 ст.1 ст.44 ВК України водокористувачі зобов'язані, зокрема:

- дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території;

- здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.91 № 1264-XII (в редакції на момент виникнення спірних відносин) об'єкти, що шкідливо впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища, види та кількість шкідливих речовин, що потрапляють у навколишнє природне середовище, види й розміри шкідливих фізичних та біологічних впливів на нього підлягають державному обліку.

Підприємства, установи та організації проводять первинний облік у галузі охорони навколишнього природного середовища і безоплатно подають відповідну інформацію органам, що ведуть державний облік у цій галузі.

Отже, зі змісту та аналізу наведених норм вбачається обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати облік забору та використання вод.

Стаття 42 ВК України надає визначення терміну «водокористувачі», стаття 96 ВК України стосується умов розміщення, проектування, будівництва, реконструкції і введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, що можуть впливати на стан вод.

Так, згідно положень статті 42 ВК України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними.

Вторинні водокористувачі можуть здійснювати скидання стічних вод у водні об'єкти також на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

Наказом Держкомстату України від 27.07.98 № 264 затверджено типові форми первинного обліку з використання води і ввести їх в дію з 1 січня 1999 року:

ПОД-11 "Журнал обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнаннями";

ПОД-12 "Журнал обліку водоспоживання (водовідведення) побічними методами";

ПОД-13 "Журнал обліку якості зворотних вод, що скидаються".

При цьому, згідно наведеної у Наказі Держкомстату України від 27.07.98 №264 «Вказівки по застосуванню та заповненню типових форм №№ ПОД-11, ПОД-12, ПОД-13» дані журналів первинного обліку є основою для заповнення статистичної звітності за формою № 2-тп (водгосп), складання проектів планів з охорони і раціонального використання водних ресурсів, а також для розрахунків плати за використання води промисловими та сільськогосподарськими підприємствами.

В свою чергу, згідно п.1.4 Інструкції щодо заповнення форми № 2-ТП (водгосп), затвердженої Наказом Держкомстату від 30.09.97 № 230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.10.97 за № 480/2284, звіт складається на основі первинної документації (журнали обліку по формах ПОД-11, ПОД-13), а також за даними відомчої форми звітності.

У відповідності до п.1.2 Інструкції № 230 державному обліку підлягає використання вод промисловими, будівельними, транспортними, сільськогосподарськими та іншими підприємствами, організаціями і установами (надалі - водокористувачі) незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності, джерел водопостачання і приймачів зворотних вод.

До них відносяться:

- всі без винятку водокористувачі, що здійснюють скид зворотних вод безпосередньо у поверхневі, підземні водні об'єкти, а також на поля фільтрації, накопичувачі, рельєф місцевості тощо, незалежно від обсягів скидів;

- всі водокористувачі, що забирають з природних водних об'єктів 50 куб. м на добу і більше. Охоплення обліком менших за обсягами водокористувачів вирішується обласною державною адміністрацією за поданням регіональних управлінь (відділів) комплексного використання водних ресурсів Держводгоспу України. Про прийняття такого рішення органи Держводгоспу України сповіщають водокористувача та його вищестоящу організацію;

- підприємства, що забирають воду з комунального (відомчого) водопроводу або інших водогосподарських систем і передають зворотні води комунальній (відомчій) каналізації при заборі ними 50 і більше кубічних метрів води на добу, а також водокористувачі, що мають оборотні системи водоспоживання загальною потужністю 1000 куб.м на добу і більше, незалежно від кількості забраної свіжої води.

Не є використанням вод проведення в акваторії водойм будівельних, днопоглиблювальних, вибухових, бурових, геолого-розвідувальних робіт, а також робіт по видобуванню корисних копалин, прокладці трубопроводів, кабелів тощо.

Положеннями Кодексу адміністративного судочинства України передбачається не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.71 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.71 КАС України).

Згідно ч.ч.1, 4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд першої інстанції в обґрунтування висновків, що відповідач не повинен розробляти питомі балансові норми водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції та погоджувати в установленому порядку, а також запроваджувати ведення статистичної звітності за формою 2-ТП (водгосп), послався на лист-відповідь Дніпропетровського обласного управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України № 1679/09-14 від 31.07.2014, наданий на запит ТОВ «Колібрі» (а. с.39, 79).

Згідно даному листу ТОВ «Колібрі» «не підлягає під критерій охоплення обліком статзвітності за формою 2-ТП (водгосп), а саме: використання води здійснюється виключно на задоволення господарчо-питних потреб із мереж КП «Дніпроводоканал» в обсягах, значно менших 50 м куб. на добу; скиди стічних вод після використання здійснюється в каналізаційні мережі КП «Дніпроводоканал». Виходячи з вищевикладеного, не має цензу розробляти проект питомих балансових норм водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції, що виробляється для ТОВ «Колібрі».

Колегія суддів вважає, що вищевказаний лист не є належним доказом відсутності у позивача обов'язку розробляти питомі балансові норми водоспоживання і водовідведення та ведення статистичної звітності за формою 2-ТП (водгосп) у розумінні ч.ч.1, 4, ст.70 КАС України, оскільки, по-перше, на момент проведення перевірки та складання припису від 14.05.2014 лист-відповідь Дніпропетровського облуправління водних ресурсів № 1679/09-14 від 31.07.2014 не надався і не міг надаватись інспектору з огляду на дату його складання, крім того, не є підтвердженими відомості, що використання води здійснюється позивачем в обсягах, значно менших 50 м куб. на добу з огляду на відсутність доказів введення обліку використання води товариством.

Згідно припису від 14.05.2014 зобов'язано керівника товариства на виконання вимог ст.ст.49, 66 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.91 № 1264-XII:

- пункт 13: провести ідентифікацію об'єкту підвищеної небезпеки за адресою: вул.Матлахова, м.Дніпропетровськ та погодити в установленому порядку згідно чинного законодавства; укласти договір обов'язкового страхування щодо цивільної відповідальності суб'єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибуховонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;

- пункт 14: розробити та узгодити згідно чинного законодавства плани ліквідації та локалізації аварійних ситуацій.

Згідно ст.49 Закону № 1264-XII в Україні здійснюється добровільне і обов'язкове державне та інші види страхування громадян та їх майна, майна і доходів підприємств, установ і організацій на випадок шкоди, заподіяної внаслідок забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

З метою врахування екологічних вимог у процесі приватизації чи корпоратизації об'єктів права державної власності, іншої зміни форми власності чи зміни суб'єктів права власності на об'єкти, а також для потреб екологічного страхування, оренди майна, набуття права власності на майно та земельні ділянки, створення, функціонування і сертифікації систем екологічного управління, при здійсненні іншої діяльності в Україні проводиться добровільний чи обов'язковий екологічний аудит.

Порядок екологічного страхування та екологічного аудиту визначається законодавством України.

Згідно ст.9 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001 № 2245-III (в редакції на момент виникнення спірних відносин) суб'єкт господарської діяльності ідентифікує об'єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин.

Нормативи порогової маси небезпечних речовин встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На основі ідентифікаційних даних Кабінет Міністрів України затверджує класифікацію об'єктів підвищеної небезпеки і порядок їх обліку.

В свою чергу, у п.18 Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 956 від 11.07.2002, встановлено, що суб'єкт господарювання складає повідомлення про результати ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки за формою ОПН-1 (додаток 1) і надсилає його у двотижневий термін відповідним територіальним органам Держгірпромнагляду, ДСНС, Держекоінспекції, державної санітарно-епідеміологічної служби, Держархбудінспекції, а також відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевої ради (далі - уповноважені органи).

Згідно п.24 Порядку № 956 включення об'єкта підвищеної небезпеки до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки здійснюється протягом 30 робочих днів після подання суб'єктом господарювання до територіального органу Держгірпромнагляду повідомлення про результати ідентифікації.

У разі надання суб'єктом господарювання неповної інформації про результати ідентифікації, що передбачена повідомленням форми ОПН-І, Держгірпромнагляд письмово повідомляє про це суб'єкта господарювання. Реєстрація об'єкта підвищеної небезпеки проводиться протягом 30 робочих днів після надання суб'єктом господарювання необхідних матеріалів.

Згідно ч.ч.1-3 ст.66 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» при проектуванні й експлуатації господарських та інших об'єктів, діяльність яких може шкідливо впливати на навколишнє природне середовище, розробляються і здійснюються заходи щодо запобігання аваріям, а також ліквідації їх шкідливих екологічних наслідків.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з промислової безпеки, і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки використання ядерної енергії, спільно з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, систематично проводять перевірки стану екологічно небезпечних об'єктів та виконання відповідних заходів і вимог щодо їх безпечної експлуатації.

Перелік екологічно небезпечних об'єктів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Зі змісту пунктів 13 і 14 припису від 14.04.2014 вбачається, що вимоги укласти договір обов'язкового страхування щодо цивільної відповідальності суб'єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибуховонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру, та розробити та узгодити згідно чинного законодавства плани ліквідації та локалізації аварійних ситуацій витікають з вимоги щодо проведення ідентифікації об'єкту підвищеної небезпеки за адресою: вул. Матлахова, м. Дніпропетровськ.

Тобто саме від вирішення питання ідентифікації ступеню небезпеки об'єкту, де позивач здійснює господарську діяльність, залежить чи є необхідним позивачу укладати договір обов'язкового страхування щодо цивільної відповідальності суб'єкта господарювання та розробити і узгодити згідно чинного законодавства плани ліквідації та локалізації аварійних ситуацій.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки за повідомленням про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки, затвердженого директором ТОВ «Колібрі» 02.07.2014 та узгодженого начальником управління запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області 09.07.2014, об'єкт господарської діяльності ТОВ «Колібрі», розташований за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Матлахова, 4, не визнано потенційно небезпечним об'єктом (а. с.49, 50), то для товариств не є обов'язковим укладення договору обов'язкового страхування щодо цивільної відповідальності суб'єкта господарювання та розроблення планів ліквідації та локалізації аварійних ситуацій.

Колегія суддів такі висновки суду першої інстанції вважає необґрунтованими, оскільки, по-перше, в ході перевірки відповідачем не надано жодної інформації та документів щодо проведення ідентифікації об'єкта підвищеної небезпеки, а вищевказане повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки отримано позивачем вже після проведення перевірки та складання відповідачами припису (що і було встановлено судом першої інстанції оскарженій постанові), по-друге, отримання позивачем цього повідомлення свідчить про фактичне виконання вимог пункту 13 припису від 14.05.2014.

Тобто на момент складання припису від 14.05.2014 інспектор мав законні підстави для висування вимог, викладених у пунктах 13 і 14 цього припису.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає неправомірним скасування судом першої інстанції припису № 4-4504-12-3 від 14.05.2014 в частині п.п.6, 7, 14 і 13 (щодо зобов'язання ТОВ «Колібрі» укласти договір обов'язкового страхування щодо цивільної відповідальності суб'єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру).

Наведене вище свідчить про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про скасування постанови суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог з прийняттям нової постанови в цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Колібрі».

Водночас, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ «Колібрі».

З огляду на фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов висновку, що припис від 14.05.2014 № 4-4504-12-3 в частині пунктів, 1, 2, 3, 4, 5, 8, 9, 10, 11, 12 та пункту 13 в частині зобов'язання ТОВ «Колібрі» провести ідентифікацію об'єкту підвищеної небезпеки за адресою: вул. Матлахова, 4, м. Дніпропетровськ, та погодити в установленому порядку згідно чинного законодавства є правомірним, скасуванню не підлягає.

Відповідно до положень ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

В апеляційній скарзі позивачем не наведені доводи та правове обґрунтування щодо незаконності припису від 14.05.2014 № 4-4504-12-3 в частині пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 8, 9, 10, 11, 12.

Наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності не спростовують висновків суду першої інстанції про правомірність означених пунктів оскаржуваного припису від 14.05.2014 № 4-4504-12-3, тому правові підстави для скасування постанови суду першої інстанції в цій частині відсутні.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2014 у справі № 804/9799/14 в частині задоволених позовних вимог з прийняттям нової постанови в цій частині про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Колібрі» залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року у справі № 804/9799/14 скасувати в частині задоволених позовних вимог, прийняти нову постанову в цій частині про відмову в задоволенні позову.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року у справі № 804/9799/14 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко