Рішення № 47908529, 29.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2015Справа №910/15352/15

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово»

до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»

про відшкодування шкоди в розмірі 10 439,82 грн.

Суддя Андреїшина І.О.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Ніколенко Є.А. - дов. № 002/15 від 05.012015 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» про відшкодування шкоди в розмірі 10 439,82 грн. в результаті настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 01.12.2013 р. о 10:50 год., в м. Києві по вулиці Будівельників, 28/15, за участю транспортних засобів марки «Opel Omega», державний номер 06487КН, під керуванням Іванова Володимира Миколайовича, марки «Skoda Fabia», державний номер АІ9055ВХ, під керуванням Борисова Олександра Вікторовича, та марки «Ford Transit», державний номер СВ0445АК, під керуванням Хізанішвілі Торніке Зурабовича, що належить Смаглюку Сергію Миколайовичу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 р. (суддя Гавриловська І.О.) за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/15352/15 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13.07.2015 р., зобов'язано сторін надати певні документи; направлено запит до МТСБУ для витребування інформації.

24.06.2015 р. через відділ діловодства господарського суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 18.06.2015 р., які залучено до матеріалів справи.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 30.06.2015 р. від МТСБУ надійшла інформація на судовий запит, яку залучено до матеріалів справи.

Наказом Голови Господарського суду міста Києва № 240-К від 02.07.2015 р., у зв'язку зі зміною прізвища, судді Гавриловській І.О. було змінено запис у трудовій книжці про прізвище на Андреїшина.

Представник позивача в судовому засіданні 13.07.2015 р. надав суду оригінали документів, доданих до позовної заяви, для огляду та додаткові документи у справі.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.07.2015 р. надав документи на виконання вимог ухвали суду від 18.06.2015 р. та письмовий відзив на позовну заяву, які залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 13.07.2015 р. суд оголосив перерву до 29.07.2015 р. о 12:30 год. для дослідження поданих документів та надання їх правової оцінки.

17.07.2015 р. через відділ діловодства господарського суду від відповідача надійшло клопотання, згідно з яким він просить проводити слухання справи № 910/15352/15 за відсутності представника ПАТ «СК «Країна».

Представник позивача в судовому засіданні 29.07.2015 р. надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 29.07.2015 р. не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників зазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 29.07.2015 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відносини, пов'язані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування» (надалі - Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 - IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

26.12.2012 р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Здорово» (страховик), Борисовим Олександром Вікторовичем (страхувальник) та ПАТ «Піреус Банк МКБ» (вигодонабувач) був укладений договір КА № 104139 добровільного комплексного страхування наземного транспорту, за умовами якого застраховано ризики, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу - автомобіля марки «Skoda Fabia», державний номер АІ9055ВХ.

За вказаним договором страхова сума - 101 000,00 грн.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

01.12.2013 р. о 10:50 год., в м. Києві по вулиці Будівельників, 28/15, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки «Opel Omega», державний номер 06487КН, під керуванням Іванова Володимира Миколайовича, марки «Skoda Fabia», державний номер АІ9055ВХ, під керуванням Борисова Олександра Вікторовича, та марки «Ford Transit», державний номер СВ0445АК, під керуванням Хізанішвілі Торніке Зурабовича, що належить Смаглюку Сергію Миколайовичу, що підтверджується довідкою відділу ДАІ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві та довідкою № 9310832 УДАІ ГУ МВС України в м. Києві (копія в матеріалах справи).

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди застрахований позивачем автомобіль марки «Skoda Fabia», державний номер АІ9055ВХ, зазнав пошкоджень.

Згідно з довідкою № 9310832 УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, особами, винними в скоєнні адміністративного правопорушення, є водії Іванов Володимир Миколайович та Борисов Олександр Вікторович, і їх вина встановлена постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.12.2013 р. у справі № 755/31687/13-п.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

За приписами статтей 1187 та 1188 ЦК україни, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого; шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» дано роз'яснення, що шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяній нею (в порядку часткової відповідальності).

Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам. Питання про відповідальність за шкоду, заподіяну при цьому самим джерелам підвищеної небезпеки кожного із їх володільців перед іншим з них, вирішується за правилами ст. 440 ЦК: шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого - відшкодовується винним; при наявності лише вини володільця, якому заподіяна шкода, вона йому не відшкодовується; при наявності вини обох володільців - розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного; при відсутності вини володільців у взаємному заподіянні шкоди - жоден з них не має права на відшкодування.

Оскільки постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.12.2013 р. встановлена вина двох учасників ДТП від 01.12.2013 р., а також враховуючи той факт, що згідно вказаної постанови суду вбачається, що застрахованому згідно договору КА № 104139 добровільного комплексного страхування наземного транспорту автомобілю марки «Skoda Fabia», державний номер АІ9055ВХ, з боку водія автомобіля марки «Opel Omega», державний номер 06487КН, був завданий матеріальний збиток, викликаний фактичним пошкодженням лише задньої частини автомобіля, тому й цивільна відповідальність Іванова В.М., що застрахована у ПАТ «СК «Країна», згідно положень ст. 1188 ЦК України, виникає лише в межах пошкоджень задньої частини автомобіля, що належить Борисову О.В.

20.01.2014 р. ТОВ «Універсал Асістанс-Україна» склало Звіт про визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля марки «Skoda Fabia», державний номер АІ9055ВХ та ремонтну калькуляцію за системою «Audatex», згідно з якими вартість відновлювального ремонту транспортного засобу внаслідок пошкоджень складає 11 951,36 грн.

У відповідності до рахунків СПД Коваленко О.В. № 00109-13/12/24 від 24.12.2013 р. на суму 10 950,35 грн. та № 00108-13/12/24 від 24.12.2013 р. на суму 16 856,60 грн. пошкоджений автомобіль страхувальника потребував виконання відновлювально-ремонтних робіт на загальну суму 27 806,95 грн.

Позивачем було складено страхові акти № 104139/2 від 18.03.2014 р. та № 104139/2/К1 від 27.06.2014 р., згідно з яким сума виплати страхового відшкодування у зв'язку зі страховим випадком складає 25 135,18 грн. та 1 990,42 грн.

На виконання умов договору страхування, позивачем було виплачено страхове відшкодування страхувальнику Борисову О.В. на рахунок СПД Коваленка О.В. в сумі 10 949,82 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 104 від 22.04.2014 р. на суму 8 960,00 грн. та № 229 від 14.05.2014 р. на суму 1 989,82 грн. (копії в матеріалах справи).

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

У відповідності до полісу Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» № АС/6577766 застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу марки «Opel Omega», державний номер 06487КН.

Враховуючи наведене, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Здорово» звернулося до господарського суду з даним позовом до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» про відшкодування шкоди в розмірі 10 439,82 грн., завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка була відшкодована позивачем страхувальнику.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обов'язкових видів страхування, що здійснюються в Україні.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що незалежно від джерела виникнення права позов щодо відшкодування збитків подається до особи, відповідальної за завдані збитки, проте враховуючи те, що цивільна відповідальність винної особи застрахована, позов може бути заявлений також і до юридичної особи, яка застрахувала відповідальність власника транспортного засобу «Opel Omega», державний номер 06487КН, зокрема, до відповідача у даній справі - Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна».

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

У відповідності до п. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Полісом цивільно-правової відповідальності обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/6577766 встановлена франшиза у розмірі 510,00, а ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000,00 грн.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та усних поясненнях частково заперечував проти позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 27.12.2013 р. винними в даній ДТП визнано водіїв двох транспортних засобів - Іванова В.М. та Борисова О.В., про що зазначено і в страховому акті позивача.

За таких обставин, відповідач вважає, що оскільки за звітом № 2809/1942 визначено вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу в розмірі 9 266,33 грн., та враховуючи суму франшизи, передбачену полісом № АС/6577766, то розмір страхового відшкодування, який підлягає стягненню з нього, становить 4 133,17 грн.

Господарський суд не приймає доводи відповідача до уваги з огляду на наступне.

Оскільки постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.12.2013 р. встановлена вина двох учасників ДТП від 01.12.2013 р., а також враховуючи той факт, що згідно вказаної постанови суду вбачається, що застрахованому згідно договору КА № 104139 добровільного комплексного страхування наземного транспорту автомобілю марки «Skoda Fabia», державний номер АІ9055ВХ, з боку водія автомобіля марки «Opel Omega», державний номер 06487КН, був завданий матеріальний збиток, викликаний фактичним пошкодженням лише задньої частини автомобіля, тому й цивільна відповідальність Іванова В.М., що застрахована у ПАТ «СК «Країна», згідно положень ст. 1188 ЦК України, виникає лише в межах пошкоджень задньої частини автомобіля, що належить Борисову О.В.

20.01.2014 р. ТОВ «Універсал Асістанс-Україна» склало Звіт про визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля марки «Skoda Fabia», державний номер АІ9055ВХ та ремонтну калькуляцію за системою «Audatex», згідно з якими вартість відновлювального ремонту транспортного засобу внаслідок пошкоджень складає 11 951,36 грн.

У відповідності до рахунків СПД Коваленко О.В. № 00109-13/12/24 від 24.12.2013 р. на суму 10 950,35 грн. та № 00108-13/12/24 від 24.12.2013 р. на суму 16 856,60 грн. пошкоджений автомобіль страхувальника потребував виконання відновлювально-ремонтних робіт на загальну суму 27 806,95 грн.

Позивачем було складено страхові акти № 104139/2 від 18.03.2014 р. та № 104139/2/К1 від 27.06.2014 р., згідно з якими сума виплати страхового відшкодування у зв'язку зі страховим випадком складала 25 135,18 грн. та 1 990,42 грн.

На виконання умов договору страхування, позивачем було виплачено страхове відшкодування (за пошкодження саме задньої частини автомобіля) страхувальнику Борисову О.В. на рахунок СПД Коваленка О.В. в сумі 10 949,82 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 104 від 22.04.2014 р. на суму 8 960,00 грн. та № 229 від 14.05.2014 р. на суму 1 989,82 грн. (копії в матеріалах справи).

Таким чином, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» щодо стягнення суми завданої шкоди в розмірі 10 439,82 грн. підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (вул. Електриків, 29 А, м. Київ, 04176, ідентифікаційний код 20842474) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» (вул. Казимира Малевича, 86-Н, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код 33637321) відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 10 439 (десять тисяч чотириста тридцять дев'ятсот) грн. 82 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 03.08.2015 р.

Суддя І.О. Андреїшина