Постанова № 47907308, 17.07.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 5128/12/2070

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2012 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Бідонька А.В.,

при секретарі судового засідання Загребельному В.І.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби до Ізюмського комбінату комунальних підприємств про стягнення податкового боргу -,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової служби, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ізюмського комбінату комунальних підприємств, в якому просить суд надати дозвіл Ізюмській ОДПІ стягнути на користь бюджету податковий борг відповідача у розмірі 83774,88 грн. з розрахункових рахунків платника у банківських установах.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що Ізюмський комбінат комунальних підприємств має податковий борг перед бюджетом у сумі 83774,88 грн. Зазначений борг виник у зв'язку з несплатою самостійно задекларованих податкових зобов'язань. У звязку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлені строки Ізюмською ОДПІ проведено заходи по стягненню податкового боргу, що не призвело до погашення боргу відповідачем.

У судовому засіданні представник позивача вимоги адміністративного позову підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав заяву про визнання позовних вимог.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що представник відповідача в судове засідання не прибув, причин неприбуття суду не повідомив, є належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Ізюмський комбінат комунальних підприємств зареєстрований як юридична особа Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради 21.11.1994 р. та станом на 26.03.2012 р. перебуває на обліку як платник податків в Ізюмській ОДПІ Харківської області з 30.12.1991 р. (а.с. 4-5).

Матеріали справи свідчать, що підприємство має податковий борг перед бюджетом України, який складає 83774,88 грн.

Вказана заборгованість Ізюмського комбінату комунальних підприємств виникла на підставі поданої підприємством декларації з земельного податку з юридичних осіб: розрахунок №1424 від 28.01.09р. на суму 13699,28 грн., розрахунок №1428 від 28.01.09р. на суму 5559,35 грн., розрахунок №1625 від 29.01.10р. на суму 7849,09 грн., розрахунок №9970 від 19.05.10р. на суму 18659,04 грн., розрахунок №913 від 27.01.11р. на суму 7849,09 грн., розрахунок №917 від 27.01.11р. на суму 18854,79 грн., декларації №175 від 30.01.12р. на суму 1 148.59 грн., декларації №940 від 17.02.12р. на суму 1764,26 грн., податкового повідомлення рішення №0000351540 від 22.04.11р. на суму 2065,93 грн. Заборгованість зі збору за спеціальне використання води у сумі 770,16 грн. виникла на підставі розрахунку №244350 від 07.08.09р. на суму 150,94 грн. (погашено частково, залишок 103,56 грн), розрахунок №18654 від 15.10.09р. на суму 120,03 грн., розрахунок №25167 від 20.01.10р. на суму 77, 78 грн., розрахунок №9183 від 11.05.10р. на суму 68,20грн., розрахунок № 17177 від 09.08.10р. на суму 34,81 грн., розрахунок № 17176 від 09.08.10р. на суму 47,78 грн., розрахунок №24981 від 09.11.10р. на суму 145,67 грн., розрахунок №30509 від 24.01.11р. на суму 116,17 грн., розрахунок № 15236 від 10.05.11 на суму 12,20 грн., декларація №20392 від 27.07.11 р. на суму 11,62 грн., розрахунок №24907 від 08.11.11р. на суму 18,80 грн., розрахунок №28328 від 19.01.12р. на суму 13,54 грн. Заборгованість за інші збори за забруднення навколишнього природного середовища на суму 117,56 грн. виникла на підставі розрахунків №8506 від 12.05.09р. на суму 40,38 грн., розрахунок №14179 від 04.08.09р. на суму 40,38 грн., розрахунок №18655 від 15.10.09р. на суму 21,24 грн., розрахунок №25166 від 20.01.10р. на суму 8,50 грн., розрахунок №30508 від 24.01.11 р. на суму 7,06 грн. (а.с. 35-67, 82-89).

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків.

У встановлений Податковим кодексом України строк для погашення податкового зобовязання, самостійно визначеного відповідачем у податкових деклараціях, відповідач не сплатив узгоджену суму податкового зобовязання.

Згідно п.п. 14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до п. 87.2. ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Відповідно до ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу). Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги. При цьому відповідно до п. 59.1 Податкового кодексу порядок надіслання платникові податків податкової вимоги тотожний порядку надіслання податкового повідомлення-рішення. У свою чергу згідно з п. 58.3 Податкового кодексу податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Суд звертає увагу на те, що підприємство відповідача є комунальним, яке не підлягає приватизації.

Статтею 96 Податкового кодексу України встановлений порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств. Відповідно до приписів п. 96.2 зазначеної норми, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;

досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;

ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Матеріали справи свідчать, що Ізюмською ОДПІ проведено заходи по стягненню податкового боргу. 10.12.2001 р. направлено першу податкову вимогу № 1/97, яку отримав особисто керівник відповідача. 26.04.2002 р. направлено другу податкову вимогу № 2/17, яку також було отримано особисто керівником відповідача (а.с. 32).

18.03.2002 р. прийнято рішення № 17/24-03358647/2449 "Про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів". На майно та майнові права відповідача зареєстровано податкову заставу, термін дії якої до 17.04.2013 р. (а.с. 33-34).

18.05.2011 р. Ізюмському міському голові надіслано подання про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу відповідача (а.с. 30).

26.05.2011 р. на адресу позивача надійшла відповідь від виконавчого комітету Ізюмської міської ради про відсутність коштів на погашення податкового боргу (а.с. 31).

Відповідно до п.п.20.1.18, п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини та застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.95.1 та 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Суд зазначає, що під час розгляду справи, позивачем надано достатніх переконливих доказів щодо вжиття заходів по погашенню податкового боргу шляхом стягнення коштів безпосередньо з юридичної особи. Вказані заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Всього, відповідно до облікової картки, заборгованість Ізюмського комбінату комунальних підприємств складає 83774,88 грн. грн. (а.с. 6-29).

Відповідно до ст.136 КАС України, відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Представник відповідача щодо позовних вимог позивача не заперечував, про що надав заяву.

Частиною 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог у питанні щодо стягнення з рахунків у банках обслуговуючих Ізюмський комбінат комунальних підприємств на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 83774,88 грн.

Таким чином, загальна сума податкового боргу є узгодженою, відповідачем не сплачена, тому суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, отже, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби до Ізюмського комбінату комунальних підприємств про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках обслуговуючих Ізюмський комбінат комунальних підприємств (64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. Червоногірська, 62, код СДРПОУ 03358647) на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 83774,88 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 20.07.2012 року.