Рішення № 47902217, 29.07.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 167/493/13-ц Провадження № 22-ц/773/1135/15 Головуючий у 1 інстанції: Панасюк С.Л. Категорія: 59 Доповідач: Матвійчук Л. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Матвійчук Л.В. ,

суддів - Русинчука М.М., Мудренко Л.І.,

при секретарі Концевич Я.О.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5,

представника третьої особи ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8 до Відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Публічне акціонерне товариство(далі ПАТ) «ОСОБА_9 Аваль», про визнання прилюдних торгів, протоколу проведення прилюдних торгів, акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки недійсними за апеляційними скаргами відповідачів ОСОБА_3, Відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції, третьої особи ПАТ «ОСОБА_9 Аваль» на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 листопада 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2013 року ОСОБА_7, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 звернулися до суду з даним позовом, посилаючись на те, що на виконання судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, 16 листопада 2012 року відчужено належний їм будинок. Вважаючи, що вказані торги відбулись з порушенням законодавства та їхніх прав, державний виконавець в порушення вимог Законів України «Про виконавче провадження» та «Про іпотеку» передав на реалізацію, а торговельна організація реалізувала на прилюдних торгах іпотечне майно житловий будинок загальною площею 169,3 кв.м з господарськими будівлями та спорудами і земельну ділянку площею 0,1808 га, що знаходяться за адресою: село Липини Луцького району Волинської області, вул.Ветеранів,22 і належить на праві власності ОСОБА_1.

Порушення полягають у реалізації іпотечного майна при відсутності судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на це майно; недопущення до участі у торгах ОСОБА_8; оголошення переможцем єдиного учасника торгів; опублікування повідомлення про прилюдні торги з пропуском строків; відсутності у повідомленні повної необхідної інформації про майно; відсутності належної експертної оцінки нерухомого майна; невідповідності законодавству акта уцінки (переоцінки) майна; передача без згоди органу опіки і піклування на реалізацію майна, право на користування яким мають неповнолітні діти; видача акта державним виконавцем, незважаючи на пропущення строків сплати коштів за придбане майно, видача не акта про проведені прилюдні торги, а акта про реалізацію предмета іпотеки.

Враховуючи наведене, просили визнати недійсними прилюдні торги з реалізації спірного майна, які відбулися 16.11.2012 року, протокол проведення цих торгів від 16.11.2012 року та акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 04.12.2012 року.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 11 листопада 2014 року позов задоволено.

Визнано недійсними прилюдні торги, проведені 16 листопада 2012 року в приміщенні за адресою: м.Луцьк Волинської області, вул.Коперніка,8а з реалізації житлового будинку загальною площею 169,3 кв.м з господарськими будівлями та спорудами, розміщеного на земельній ділянці площею 0,1808 га, що знаходяться за адресою: село Липини Луцького району Волинської області, вул.Ветеранів,22 і є власністю ОСОБА_1 (номер лоту 8, стартова і продажна ціна без ПДВ 405075 грн., переможець торгів ОСОБА_4, протокол № 09-В/431/12/І-8).

Визнано недійсним протокол Луцької філії ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» № 09-В/431/12/І-8 від 16 листопада 2012 року проведення прилюдних торгів з реалізації зазначеного майна, затверджений директором Луцької філії ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» ОСОБА_10 16 листопада 2012 року.

Визнано недійсним акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 04 грудня 2012 року, складений державним виконавцем відділу ДВС Луцького районного управління юстиції ОСОБА_11, затверджений 04 грудня 2012 року начальником відділу ДВС Луцького районного управління юстиції ОСОБА_12 про реалізацію зазначеного майна з прилюдних торгів, проведених 16 листопада 2012 року.

Стягнуто з Відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції, Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» на користь ОСОБА_7 судові витрати в розмірі 114 грн. 70 коп. у рівній частці з кожного та на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 374 грн. 14 коп. у рівній частці з кожного.

В апеляційних скаргах відповідачі ОСОБА_3, ВДВС Луцького РУЮ та третя особа ПАТ «ОСОБА_9 Аваль», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати це рішення та ухвалити нове про відмову в позові.

Апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення, а рішення суду в частині задоволення позову до відповідача ОСОБА_3 та в частині розподілу судових витрат до скасування з ухваленням в цій частині нового рішення з наступних підстав.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 02 лютого 2015 року рішення Ковельського міськрайонного суду від 11 листопада 2014 року в даній справі в частині задоволення позову до Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» скасовано і провадження у справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8 до Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» про визнання прилюдних торгів, протоколу проведення прилюдних торгів, акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки недійсними закрите.

Судом першої інстанції встановлено, що у порядку виконання рішення Луцького міськрайонного суду від 26 грудня 2008 року, яке набрало законної сили, про стягнення з ОСОБА_7, ОСОБА_1 кредитної заборгованості в користь ПАТ «ОСОБА_9 Аваль», державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції(далі державним виконавцем) 11.05.2012 року відкрито виконавче провадження та винесено постанову про арешт рухомого та не рухомого майна, транспортних засобів і сільськогосподарської техніки. 31.07.2012 року було складено акт опису і арешту майна боржника (житлового будинку та земельної ділянки в с.Липини Луцького району по вул. Ветеранів, 22) та призначені прилюдні торги з реалізації вказаного будинку та земельної ділянки, які мали відбутися 16 жовтня 2012 року проте були перенесені та проведені 16 листопада 2012 року переможцем яких стала ОСОБА_4.

Враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами 1-3 та 6 статті 203 ЦК України(частина 1 статті 215 цього Кодексу). При цьому підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженого наказом Мінюсту від 27.10.1999 року № 68/5 (далі Тимчасове положення).

Суд першої інстанції встановивши, що прилюдні торги 16 листопада 2012 року проведені з порушенням вимог Тимчасового положення, а саме: повідомлення про прилюдні торги опубліковане з пропуском встановлених строків та не містило всієї інформації, яка вимагається законодавством, до участі у торгах незаконно не допущена ОСОБА_8, на торгах був присутній лише один учасник і майно продане за стартовою ціною, в матеріалах виконавчого провадження відсутня належна експерта оцінка нерухомого майна, розрахунок за придбане майно ОСОБА_4 провела несвоєчасно, державний виконавець самовільно та незаконно змінив спосіб виконання рішення на звернення стягнення на предмет іпотеки, прийшов до правильного висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Разом з тим, задовольняючи позов у тому числі і до відповідача ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі вважають саме його дійсним покупцем майна, а ОСОБА_4 це удаваний покупець та рішення суду може вплинути на права ОСОБА_3

Проте, такі висновки суду зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 3 ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Із позовної заяви вбачається, що предметом спору є прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, які відбулися 16.11.2012 року. Які порушення прав позивачів при реалізації майна на прилюдних торгах допущені саме ОСОБА_3 у позовній заяві не зазначено, останній не був ні учасником спірних прилюдних торгів, ні набувачем реалізованого з цих прилюдних торгів житлового будинку. Сам факт проживання в спірному будинку не свідчить, що відповідачем ОСОБА_3 порушені права позивачів саме при реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів.

Виходячи з наведеного, у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 слід відмовити.

Покликання апелянтів, що суд першої інстанції безпідставно не застосував до спірних прилюдних торгів вимоги Закону України «Про іпотеку» не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Загальний порядок реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів визначено нормами Закону України «Про виконавче провадження» та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. Згідно з пунктом 1.4 Тимчасового положення організація та проведення прилюдних торгів із реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України «Про іпотеку». Отже, Законом України «Про іпотеку» визначено спеціальний порядок для реалізації з прилюдних торгів предмета іпотеки.

Згідно правової позиції Верховного Суду України (постанова від 26.11.2014 року № 6-174цс14) аналіз норм з точки зору колізії загальної та спеціальної норм дає підстави для висновку про те, що у разі, коли прилюдні торги з продажу майна проводились на виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, а судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутнє, то при вирішенні судом питання про наявність чи відсутність порушення встановлених законодавством правил проведення торгів норми Закону України «Про іпотеку» до спірних правовідносин не застосовуються, а застосовуються загальні норми, що регулюють правовідносини з реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів, норми Закону України «Про виконавче провадження» та Тимчасового положення.

Саме на цю правову позицію покликався і Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 27 травня 2015 року при перегляді рішення апеляційного суду Волинської області в даній справі в касаційному порядку.

Оскільки 16.11.2012 року спірні прилюдні торги з продажу житлового будинку та земельної ділянки проводилися на виконання судового рішення про стягнення із ОСОБА_7 і ОСОБА_1 кредитної заборгованості, а судове рішення про звернення стягнення на це майно, як на предмети іпотеки відсутнє, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставне застосування вимог Закону України «Про іпотеку» при організації та проведенні прилюдних торгів.

Колегія суддів вважає підставними посилання ВДВС Луцького РУЮ в тій частині, що на час проведення прилюдних торгів не було необхідності отримувати згоду органу опіки і піклування для реалізації нерухомого майна.

Так з копії рішення Луцького міськрайонного суду від 24.06.2010 року, вбачається, що цим судовим рішенням ухвалено виселити із спірного житлового будинку без надання іншого жилого приміщення в тому числі і неповнолітніх дітей позивачів ОСОБА_7 і ОСОБА_1 (т.3 а.с.378-379). Зазначене судове рішення на час організації та проведення прилюдних торгів набрало законної сили і уже було виконане, про що ствердила в суді позивач ОСОБА_1.

Оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили і було виконане на час проведення прилюдних торгів, неповнолітні діти були позбавлені права користування спірним житловим будинком, то отримання згоди органу опіки і піклування при реалізації спірного майна не потребувалось.

Враховуючи наведене, слід виключити із мотивувальної частини рішення суду першої інстанції вказівку суду на те, що прилюдні торги від 16.11.2012 року є незаконними і підлягають визнанню недійсними і тому, що державний виконавець без дозволу органу опіки і піклування передав на реалізацію нерухоме майно, право користування яким мали неповнолітні.

Відповідно до п.7.1 Тимчасового положення(в редакції чинній на час проведення прилюдних торгів) прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися у разі, відсутності покупців або наявності тільки одного покупця; якщо жоден із покупців не запропонував ціну вищу за стартову ціну лота; несплати в установлений термін переможцем прилюдних торгів належної суми за придбане майно. У такому випадку майно реалізується на наступних прилюдних торгах, які проводяться в порядку, визначеному цим Положенням.

Судом встановлено і вказана обставина не заперечується жодною із сторін, що спірне майно було реалізоване на прилюдних торгах 16.11.2012 року за стартовою ціною 405075 грн. (т.1 а.с.64-67), а також, що переможцем прилюдних торгів ОСОБА_4 не сплачено в установлений термін належної суми за придбане майно.

З врахуванням вищевказаних вимог Тимчасового положення, суд вірно також і на підставі п. 7.1 Тимчасового положення визнав прилюдні торги недійсними.

Разом з тим в суді апеляційної інстанції, зокрема з показань свідка ОСОБА_13 встановлено, що в прилюдних торгах 16.11.2012 року з реалізації спірного житлового будинку та земельної ділянки брало участь три учасники, а свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що він відмовився від участі в спірних прилюдних торгах.

Крім того в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 визнала ту обставину, що спірні прилюдні торги відбулися за наявності більше як одного покупця, які не запропонували іншої ціни предмету продажу. Дана обставина доказуванню не підлягає в силу положень ч.1 ст. 61 ЦПК України.

Виходячи з викладеного слід виключити з мотивувальної частини рішення вказівку суду на те, що майно було продано за наявності одного учасника.

Висновок суду щодо інших підстав визнання незаконними прилюдних торгів є повним, обєктивним та обґрунтованим.

Відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України, враховуючи задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 в частині відмови у позові до нього, на його користь підлягає стягненню з позивачів у рівних частках сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір у розмірі 121 грн. 80 коп. по 40 грн. 60 коп. з кожного (т.3 а.с.303).

Разом з тим, вимоги ОСОБА_3 про відшкодування йому витрат, повязаних з явкою до суду, а саме витрат на пальне, підтверджених поданими ним чеками не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відшкодування витрат сторін, що повязані з явкою до суду передбачено ст.85 ЦПК України.

Із наявних у матеріалах справи чеків вбачається, що 12.08.2014 року за придбання 34,10 л пального сплачено 460,01 грн., 03.09.2014 року за придбання 30,15 л пального сплачено 489,94 грн., 25.09.2014 року за придбання 30,63 л пального сплачено 449,95 грн., 11.11.2014 року за придбання 31,96 л пального сплачено 496,65 грн. (т.2 а.с.61, 210).

Розмір витрат на проїзд визначається підтвердженою вартістю пального, необхідного для переїзду до суду на власному автомобілі.

Жодних розрахунків таких витрат ОСОБА_3 не подав як суду першої інстанції, так і апеляційному суду.

Вартість проїзду, яка підтверджена чеками на придбання пального належним чином не обґрунтована. Зокрема, ОСОБА_3 не вказав, який транспортний засіб він використовував з метою явки в судові засідання, яка кількість палива даним транспортом затрачається, не зазначив відстань, яка долалася ним на судові засідання. Відтак, суд позбавлений можливості перевірити правильність таких витрат. Крім того, дані чеки не стверджують, що придбане і використане пальне повязане з явкою ОСОБА_3 в судові засідання.

Враховуючи наведені обставини, а саме те, що висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову до ОСОБА_3 зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права, то згідно зі статтею 309 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду в частині вимог до цього відповідача та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову в позові.

Оскільки судом судові витрати на користь позивачів стягнуті з ВДВС Луцького РУЮ та ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», відносно якого провадження у справі закрите у звязку з ліквідацією даної юридичної особи, то рішення суду в частині вирішення судових витрат також підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення судового збору за подання позову лише із одного відповідача Відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції, як особи, винної в незаконній організації та проведенні прилюдних торгів.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги відповідачів Ковтуненка Віталія Володимировича, Відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції та третьої особи ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити частково.

Рішення Ковельського міськрайонного суду від 11 листопада 2014 року в даній справі в частині задоволення позову до відповідача Ковтуненка Віталія Володимировича та в частині розподілу судових витрат скасувати і ухвалити в цих частинах нове рішення.

В позові Бортнюка Андрія Володимировича, Таран Ольги Іллівни, Бортнюк Олександри Андронівни до Ковтуненка Віталія Володимировича про визнання прилюдних торгів, протоколу проведення прилюдних торгів, акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки недійсними відмовити.

Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції на користь Бортнюка Андрія Володимировича 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп. судових витрат та на користь Таран Ольги Іллівни 374 (триста сімдесят чотири) грн. 14 коп. судових витрат.

Виключити з мотивувальної частини рішення вказівку суду на те, що прилюдні торги від 16.11.2012 року є незаконними і підлягають визнанню недійсними і тому, що державний виконавець без дозволу органу опіки і піклування передав на реалізацію нерухоме майно, право користування яким мали неповнолітні та що майно було продано за наявності одного учасника.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з Бортнюка Андрія Володимировича, Таран Ольги Іллівни, Бортнюк Олександри Андронівни на користь Ковтуненка Віталія Володимировича по 40 (сорок) грн. 60 коп. з кожного витрат по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді