Рішення № 47902212, 28.07.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 156/85/15-ц Провадження № 22-ц/773/974/15 Головуючий у 1 інстанції: Нєвєров І.М. Категорія: 30 Доповідач: Мудренко Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Мудренко Л.І.,

суддів Осіпука В.В., Матвійчук Л.В.,

при секретарі Концевич Я.О.,

з участю:

позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника позивачів ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5,

представника відповідача ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка» ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_4, приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про відшкодування майнової і моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою позивачів ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_1, апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4, апеляційною скаргою відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» на рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 29 квітня 2015 року,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 звернулись в суд з окремими позовами до ОСОБА_4 та приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (далі по тексту ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка») про відшкодування майнової і моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

10 лютого 2015 року ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області дані позовні заяви об'єднані в одне провадження.

Позивач ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_4 на її користь моральну шкоду в розмірі 75000 грн. та судові витрати в розмірі 2000 грн. З ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка» просила стягнути на її користь майнову шкоду в розмірі 7786 грн. 99 коп. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Позивач ОСОБА_2, враховуючи уточнені позовні вимоги, просила стягнути з ОСОБА_4 на її користь моральну шкоду в розмірі 75000 грн. та судові витрати в розмірі 3589 грн. 54 коп. З ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка» просила стягнути на її користь майнову шкоду в розмірі 18245 грн. 58 коп. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Позивач ОСОБА_8 з врахуванням уточнення позовних вимог просив стягнути з відповідача ОСОБА_4 на його користь моральну шкоду в сумі 195000, 00 грн.; суму щомісячних платежів за відшкодування шкоди, завданої внаслідок каліцтва та ушкодження здоровя в сумі 5541,90 грн. за період з 01.07.2014 року по 01.02.2015 року; щомісячно відшкодування шкоди, завданої внаслідок каліцтва та ушкодження здоровя в сумі 791,70 грн. починаючи з 10.02.2015 року на весь строк встановлення інвалідності. З ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка» просив стягнути: шкоду, повязану з лікуванням в розмірі 15465,38 грн.; шкоду, повязану з тимчасовою втратою працездатності 12707,00 грн.; шкоду, повязану з стійкою втратою працездатності 21194,00 грн.; шкоду, повязану з пошкодженням одягу 1000,00 грн., а також моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. Солідарно просив стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка» 3070,00 грн. судових витрат.

Позивач ОСОБА_9 просив стягнути з ОСОБА_4 на його користь моральну шкоду в розмірі 15000 грн. З ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка» просив стягнути на його користь майнову шкоду в розмірі 3900 грн.та моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 29 квітня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка» про стягнення майнової шкоди задоволено частково, про стягнення моральної шкоди повністю.

Стягнуто з ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 3287,59 грн., моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. та судові витрати в розмірі 1067,80 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн. та судові витрати в розмірі 102,83 грн.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка» про стягнення майнової шкоди задоволено частково, про стягнення моральної шкоди повністю.

Стягнуто з ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка» на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 579,72 грн., моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. та судові витрати в розмірі 1356,36 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн. та судові витрати в розмірі 52,73 грн.

В решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_8 до ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка» про стягнення майнової шкоди задоволено частково, про стягнення моральної шкоди повністю.

Стягнуто з ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка» на користь ОСОБА_8 майнову шкоду в розмірі 50120,38 грн., моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. та судові витрати в розмірі 1531,16 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди задоволено частково, в задоволенні вимоги про стягнення майнової шкоди відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн. та судові витрати в розмірі 196,48 грн.

В решті позовних вимог ОСОБА_8 відмовлено.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_9 до ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка» про стягнення майнової шкоди відмовлено повністю, позовну вимогу про стягнення моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка» на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн. та судові витрати в розмірі 73,08 грн.

В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_9 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди відмовлено повністю.

В решті позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 подали апеляційну скаргу, в якій просили позовні вимоги задовольнити, стягнувши додатково в користь ОСОБА_1 з ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка» завдану майнову шкоду в сумі 4499,40 грн.; в користь ОСОБА_2 з ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка» завдану майнову шкоду в сумі 17665,86 грн.; в користь ОСОБА_9 з ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка» за завдану моральну шкоду 5000 грн. та майнову шкоду в сумі 3900,00 грн., з ОСОБА_4 за заподіяну моральну шкоду 15000 грн.; в користь ОСОБА_8 стягнути з ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка» завдану майнову шкоду в сумі 1000,00 грн. та з ОСОБА_4 завдану моральну шкоду в сумі 195000,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 29 квітня 2015 року в частині задоволення позовних вимог позивачів щодо стягнення з нього в їхню користь моральної шкоди.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 29 квітня 2015 року в частині задоволення позовних вимог позивачів предявлених до ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка» та постановити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та представник позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 з підстав в ній наведених та просили її задовольнити, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 та апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка» не визнали та просили їх відхилити.

Представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 з підстав в ній наведених, а також підтримав апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка», апеляційну скаргу позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 не визнав та просив її відхилити.

Представник відповідача ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка» ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка», апеляційні скарги позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та відповідача ОСОБА_4 не визнав та просив їх відхилити.

Інші особи в судове засідання не зявились.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, а також доводи апеляційних скарг, пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка» слід відхилити, апеляційну скаргу позивачів ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_1 задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка» про стягнення майнової шкоди змінити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 серпня 2013 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, на автодорозі сполученням смт. Іваничі - м. Нововолинськ в районі села Біличі Іваничівського району Волинської області, відповідач ОСОБА_4, керуючи автомобілем «Фольксваген Пассат», д.р.н. АС 2071 ВВ порушив пункти 1.10, 10.1, 11.2, 11.3, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та виїхав на зустрічну смугу руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ-21043, д.р.н. АС3811 ВН, під керуванням ОСОБА_8

В результаті ДТП позивач ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження, що потягли за собою розлади здоровя, повязані із стійкою втратою працездатності не менш ніж на одну третину у вигляді консолідованого перелому кісток лівої гомілки з міграцією фіксатора, остеопорозу, комбінованої контрактури лівого колінного суглобу, що в сукупності дає потерпілому 65 відсотків постійної втрати працездатності; позивач ОСОБА_2 отримала легкі тілесні ушкодження у вигляді забиття грудної клітки ускладнене шоком, садна в ділянці проекції лівого ліктьового та лівого колінного суглоба; позивач ОСОБА_1 отримала середньої ступені тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому шилоподібного паростка лівої ліктьової кістки зі зміщенням та підвидом ліктьової кістки по признаку тривалості розладу здоровя.

Вказані обставини та вина відповідача встановлені вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 21 жовтня 2014 року у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за яким ОСОБА_4 засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року ОСОБА_4 звільнено від призначеного покарання (а.с. 14-17).

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 15 січня 2015 року даний вирок в частині вирішення цивільних позовів ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_9 до ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Уніка» про стягнення майнової та моральної шкоди скасовано і в цій частині призначено новий розгляд позовів в порядку цивільного судочинства (а.с. 18-24).

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, обовязковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Судом першої інстанції також встановлено, що згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/2149980, укладеного 25.03.2013 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка», застраховано цивільну відповідальність водія автомобіль «Фольксваген Пассат», д.р.н. АС 2071 ВВ (а.с. 231/зворот).

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( дальше Закону) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 23 Закону (у редакції, яка була чинною на час укладення договору страхування) шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана: з лікуванням потерпілого; з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; із стійкою втратою працездатності потерпілим; із смертю потерпілого.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, що оскільки вину ОСОБА_4 у ДТП встановлено на підставі вироку суду, його цивільно-правова відповідальність була застрахована у ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка», то саме ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка» несе відповідальність за відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та майну потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_1, але в межах ліміту відповідальності, а у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої шкоди, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, що передбачено ст. 1194 ЦК України, а також, що підлягає стягненню з страхової компанії завдана потерпілим в результаті страхового випадку моральна шкода в порядку та розмірі, передбаченому ст.ст. 26-1, 41 Закону.

Обов'язок ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка» з відшкодуванню шкоди, завданої позивачам по справі виник з 11 серпня 2013 року, тобто з часу вчинення ДТП.

Встановлено, що внаслідок ДТП позивачу ОСОБА_1 заподіяно тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, внаслідок чого вона у період з 11.08.2013 року по 14.08.2013 року, з 23.10.2013 року по 07.11.2013 року знаходилась на стаціонарному лікуванні та з 15.11.2013 року по 25.11.2013 року на амбулаторному лікуванні в Іваничівській центральній районній лікарні, що підтверджується довідкою даного медичного закладу, наданої представником позивачів суду апеляційної інстанції. З довідки Волинської обласної клінічної лікарні, наданої апеляційному суду представником позивачів, вбачається, що ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в цьому медичному закладі з 14.08.2013 року по 20.08.2013 року. Згідно довідок зазначених лікувальних закладів за період проходження лікування позивачем були придбані та використані лікарські препарати (а.с. 4,5).

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що витрати, понесені позивачем у звязку із лікуванням, підлягають до повного відшкодування з покладенням цього обовязку на відповідача ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка».

Оскільки на підтвердження шкоди, завданої позивачу ОСОБА_1 внаслідок тимчасової втрати працездатності (різниця між середньою заробітною платою та виплатами по листках непрацездатності) та пошкодження одягу, не надано належних та допустимих доказів, суд правильно відмовив у задоволенні у її відшкодуванні.

Суд першої інстанції підставно прийшов до висновку, що на користь позивача ОСОБА_2 із ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка» підлягають стягненню витрати, пов'язані з лікуванням внаслідок отриманих легких тілесних ушкоджень в розмірі 579,72 коп., оскільки довідкою Іваничівської центральної районної лікарні, наданої суду апеляційної інстанції представником позивачів, підтверджується знаходження позивача на стаціонарному лікуванні у цьому медичному закладі з 11.08. по 23.08.2013 року та придбання нею частини лікарських препаратів за власні кошти (а.с. 34).

У звязку з ненаданням належних доказів щодо пошкодження одягу, суд правильно відмовив у відшкодуванні його вартості.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога ОСОБА_8 про стягнення з ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка» майнової шкоди підлягає до часткового задоволення. З відповідача підлягають стягненню на користь позивача 15465,38 грн. витрат, повязаних з лікуванням. Як вбачається з довідки Іваничівської центральної районної лікарні, наданої суду апеляційної інстанції представником позивачів, ОСОБА_8 знаходився на стаціонарному лікуванні в цьому закладі в період з 11.08.2013 року по 13.08.2013 року, а з 13.08.2013 року по 13.09.2013 року перебував на стаціонарному лікуванні у Волинській обласній клінічній лікарні, що стверджується довідкою даного лікувального закладу. Довідками підтверджується придбання позивачем медикаментів за період лікування за власні кошти, а їх вартість наданими фіскальними чеками (а.с.112-114).

Правильним є висновок суду першої інстанції, що до стягнення підлягає шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності та шкода зі стійкою втратою працездатності. Шкода, повязана з тимчасовою втратою працездатності відшкодовується з дати настання страхового випаду, а право на отримання потерпілим виплат на відшкодування шкоди у зв'язку із стійкою втратою працездатності настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Висновком МСЕК від 01 липня 2014 року ОСОБА_8 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок ДТП, а отже, відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою працездатності позивачем ОСОБА_8, за період з 11 серпня 2013 року по 01 липня 2014 року повинно здійснюватися відповідно до положень ст. 25 Закону, а після встановлення позивачу інвалідності - за правилами відшкодування шкоди у зв'язку із стійкою втратою працездатності, що передбачено ст. 26 Закону з врахуванням того, що на день настання страхового випадку ОСОБА_8 не працював, то за період з 11 серпня 2013 року по 01 липня 2014 року підлягає відшкодуванню шкода в розмірі не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством і підлягає стягненню розмір шкоди, повязаний із стійкою втратою працездатності, в розмірі 18 мінімальних заробітних плат, що становить 21924,00 грн. (1218,00 х 18).

Позивачем не надано суду доказів щодо пошкодження одягу, а тому суд правильно відмовив у відшкодуванні його вартості.

Суд правильно відмовив ОСОБА_8 у стягненні з відповідача ОСОБА_4 щомісячних платежів на відшкодування шкоди завданої, внаслідок каліцтва та ушкодження здоров'я, в сумі 5541,90 грн. за період з 01.07.2014 року по 01.02.2015 року, та відшкодування щомісячно шкоди завданої внаслідок каліцтва та ушкодження здоров'я в сумі 791,70 грн. починаючи з 10.02.2015 року на весь строк встановлення інвалідності, з тих підстав, що розміри стягнення даних відшкодувань зіз ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка» не перевищують встановленого ліміту відшкодувань, і тому підлягають стягненню лише зі страхової компанії, а такі вимоги до страхової компанії позивач не заявляв.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ОСОБА_9 не надано суду доказів на підтвердження завданої йому майнової шкоди, повязаної з лікуванням, пошкодженням одягу та телефону в розмірі 3900,00 грн., а тому суд підставно відмовив у задоволенні заявлених вимог.

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Суд першої інстанції підставно прийшов до висновку, що підлягають до часткового задоволення позовні вимоги позивачів ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_1,про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_4, позовні вимоги вказаних позивачів до ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка» про стягнення моральної шкоди підлягають до повного задоволення, а позивача ОСОБА_9 - до часткового. Суд врахував тяжкість тілесних ушкоджень, які отримали потерпілі, перенесені фізичні та моральні страждання, встановлення інвалідності внаслідок ДТП позивачу ОСОБА_8, а також суд врахував, що позивачу ОСОБА_9 не були спричинені тілесні ушкодження, а він переніс тільки моральні страждання внаслідок травмування близьких осіб, що знаходилися разом з ним в автомобілі.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_4 стосовно стягнення з нього моральної шкоди, в іншому рішення суду першої інстанції відповідачем ОСОБА_4 не оскаржувалось.

Відповідач ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка» ні в апеляційній скарзі, ні в судовому засіданні в ході апеляційного розгляду справи не навів доводів на спростування висновків суду першої інстанції, а тому апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка».

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив позивачу ОСОБА_2 у відшкодуванні майнової шкоди, повязаної із знищенням автомобіля. При цьому суд виходив з того, що страховою компанією позивачу повністю відшкодовано зазначену шкоду, виходячи із ринкової вартості автомобіля до ДТП в сумі 17367,46 грн., визначеної субєктом оціночної діяльності у звіті про оцінку колісного транспортного засобу та наданого відповідачем ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка».

Однак, як вбачається із висновку судової автотоварознавчої експертизи від 08 квітня 2014 року, проведеної за ухвалою Іваничівського районного суду під час розгляду матеріалів кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4, ринкова вартість автомобіля ВАЗ-21043, р.н.з. АС3811АВ, станом на момент ДТП (11.08.2013 Р.) складала 20200 грн. Відповідно до звіту вартість технічно справних складників, придатних до використання, складає 2789,42 грн. (а.с. 251 зв). Позивачу ОСОБА_2 відповідачем ОСОБА_6 «Страхова компанія «Уніка» відшкодовано 15534,14 грн. за автомобіль (а.с.137). Отже, до стягнення підлягає сума 1876 грн. 44 коп. (20200 грн. 15534 грн. 14 коп. 2789 грн. 42 коп.). Оскільки судом першої інстанції з відповідача стягнута майнова шкода, повязана з лікуванням в сумі 579 грн. 72 коп., то остаточний розмір майнової шкоди, що підлягає до стягнення становить 1456 грн. 16 коп. (1876 грн. 44 коп. + 579 грн. 72 коп.).

Отже, апеляційна скарга позивачів підлягає до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції зміні в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про стягнення майнової шкоди.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 319ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4, апеляційну скаргу відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» відхилити.

Апеляційну скаргу позивачів ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 29 квітня 2015 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про стягнення майнової шкоди змінити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 1456 (одну тисячу чотириста пятдесят шість) гривень 16 копійок.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: