Постанова № 47898622, 07.07.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2015 року м.Житомир справа № 0670/7162/11

категорія 8.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шимоновича Р.М.,

секретар судового засідання Коваль О.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним (недійсним) та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

20.07.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр" (далі - ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр", Товариство) звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області (далі - Коростенська ОДПІ) № НОМЕР_1 від 23.05.2011, яким зменшено Товариству суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість за лютий 2011 року у розмірі 254769,00 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1,00 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з операцій по оренді спецтехніки, яку отримало від ТОВ "Спецтехніка", а також обґрунтовано віднесено до його складу суми податку на додану вартість, сплачені за придбання дизельного палива та бензину у ТОВ "СВК-МІГ".

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.09.2011 (том 2 а.с. 35-42), залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012, позов ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр" задовольнити. Визнати протиправним (недійсним) та скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції № НОМЕР_1 від 23.05.2011.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.04.2015 постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28.09.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012 у справі № 0670/7162/11 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У вказаному рішенні суд касаційної інстанції зазначив, що судами не досліджено правовідносини позивача з ТОВ "Спецгортехніка", які склалися з приводу надання послуг з оренди техніки та транспортних засобів та були розцінені Інспекцією як непідтверджені документально, що слугувало однією з підстав для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача заперечила проти позову та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Встановлено, що у період з 18.04.2011 по 26.04.2011 посадовою особою Коростенської ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр" з питань достовірності виникнення від'ємного значення по податку на додану вартість в декларації за січень 2011 року та заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2011 року, за результатами якої складено акт №700/23-01/13568156 від 05.05.2011 (том 1 а.с. 11-41).

Згідно висновкової частини акту, ТОВ "Бехівський гранітний карєр" в порушення пп.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України:

- завищило відємне значення між сумою податкових зобовязань та сумою податкового кредиту (р. 21 Декларації) за січень 2011 року в сумі 274144,00 грн;

- завищило відємне значення між сумою податкових зобовязань та сумою податкового кредиту ( р.21 Декларації) за лютий 2011 року в сумі 462851, 00 грн, завищило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню (р. 25.1 Декларації) за лютий 2011 року в сумі 274144,00 грн;

- завищило залишок відємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 208300,00 грн.

На підставі акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000332301 від 23.05.2011, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2011 року у розмірі 254769,00 грн та нараховано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1 грн (том а.с. 9).

Не погодившись із рішенням Коростенської ОДПІ, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних мотивів.

Так, підставами для прийняття оспорюваного рішеня стали наступні обставини:

- у акті перевірки відповідачем встановлено, що до реєстру отриманих податкових накладних Товариством включено податкову накладну №1 від 31.01.2011 від ТОВ "Спецгортехніка" за отримані послуги оренди техніки. Однак, при перевірці актів надання послуг встановлено невідповідність їх вимогам чинного законодавства. Акти оформлені у довільній формі, що позбавляло можливості ТОВ "Бехівський гранітний карєр" включати до складу податкового кредиту, оскільки в них відсутня інформація про фактично понесені витрати, повязані з отриманням в оренду спецтехніки. В акті наданих послуг відсутнє підтвердження фактичного надання послуг та їх звязок з підготовкою, організацією, отриманням в оренду спецтехніки.

- також, ТОВ "Бехівський гранітний карєр" до реєстру отриманих податкових накладних включені податкові накладні отримані в січні 2011 року від ТОВ "СКВ-МІГ" по придбанню дизельного пального. При здійсненні перевірки податковим органом встановлено відсутність у всіх товарно-транспортних накладних: номеру подорожнього листа, ідентифікаційного коду вантажоодержувача, виду перевезень й установлений для даного виду перевезень цифрового коду, дати і часу виїзду з підприємства-вантажовідправника, дати та часу прибуття до вантажоодержувача, дати і часу виїзду від вантажоодержувача, прізвища, імя, по батькові та підпис особи, яка отримала вантаж, печатки (штамп) вантажоодержувача. Отже, на думку контролюючого органу, позивач перерахував кошти контрагенту без мети реального настання правових наслідків, з метою формування податкового кредиту та, як наслідок, заниження обєкта оподаткування, несплати податків, тому такі дії призводять до втрат дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемними.

В ухвалі від 01.04.2015 суд касаційної інстанції зазначив, що по епізоду, повязаному з формуванням Товариством податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "СВК-МІГ", суд першої інстанції правомірно визнав правову позицію податкового органу зі спору помилковою, виходячи з того, що у сукупності та взаємозвязку зібрані у справі докази (подані позивачем податкові накладні, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, виписки з банківського рахунку Товариства) спростовують висновки Інспекції та засвідчують реальність виконання господарських операцій з придбання нафтопродуктів у цього контрагента. Також судом встановлено факт використання позивачем придбаних товарів у власній господарській діяльності шляхом подальшого продажу іншим субєктам господарювання. Доводи Інспекції про наявність окремих недоліків в оформленні товарно-транспортних накладних не є свідченням безтоварності розглядуваних операцій з поставки нафтопродуктів позивачеві та не перешкоджають встановленню змісту цих операцій та їх учасників. Крім того, товарно-транспортні накладні слугують підставою для проведення розрахунків за договором перевезення. У даному ж спорі не оцінюється правомірність формування Товариством даних податкового обліку за операцією з перевезення товарів.

Перевіряючи правомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Спецгортехніка", судом встановлено наступне.

Так, 01.11.2010 між ТОВ "Спецгортехніка" (Орендодавець) та ТОВ "Бехівський гранітний карєр" (Орендар) укладено договір оренди майна № 01/11-2010 (том 1 а.с. 76-77), за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у стокове платне користування для здійснення господарської діяльності, передбаченої його статутом, майно згідно переліку, що визначається в акті приймання-передачі орендованого майна.

Пунктом 3.1 указаного договору передбачено, що за користування орендованого майна Орендар сплачує щомісячно орендну плату, розмір якої визначається у Акті приймання-передачі майна на кожну одиницю.

01.12.2010 сторонами складено акт прийому - передачі майна на підтвердження факту передачі майна в оренду, зокрема, вагів вагонних, грохот, дробилок, конвеєрів, навантажувачів, мобільних установок, мостових кранів, сортувальної установки, карєрних самосвалів, бульдозера, екскаваторів, бульдозера, автомобілів Хундай, Тойота, та інше (том 1 а.с. 79-80).

01.12.2010 ТОВ "Спецгортехніка" (Орендодавець) та ТОВ "Бехівський гранітний карєр" (Орендар) склали зведений акт орендованого майна (том 1 а.с. 81-82).

Згідно акту надання послуг № 1 від 31.01.2011 (том 1 а.с. 78) та податкової накладної №1 від 31.01.2011, ТОВ "Спецгортехніка" у січні 2011 року на виконання умов договору № 01/11-2010 від 01.11.2010 надано ТОВ "Бехівський гранітний карєр" послуги з оренди спецтехніки, автомобілів Toyota Landcruiser, Hyundai Tucson 2.0, ГАЗ 32213-420, екскаватора гусеничного "CASE" CX 700B RTC ME, ємкості 30м3 на загальну суму 1163631,50 грн, у тому числі 193938,58 грн.

Сума податку на додану вартість, сплачена за отримані послуги з оренди спецтехніки та автомобілів, була включена позивачем до складу податкового кредиту.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 цієї ж статті Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень вбачається, що податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податку на додану вартість на суму понесених (нарахованих) витрат по сплаті ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг) є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності первинних документів (зокрема, податкових накладних), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Згідно зі частинами 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №168/704).

Пунктом 2.4 Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.16 Положення №168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Аналізуючи вище наведені норми законодавства та надаючи оцінку первинним документам, які підтверджують придбання послуг по оренді спецтехніки ТОВ "Бехівський гранітний карєр" у ТОВ "Спецгортехніка", суд дійшов висновку, що податкова накладна в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є первинним документом, та має всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити.

Вказана накладна та акт надання послуг містять найменування сторін, обсяг наданої послуги, підписи уповноважених представників сторін та відбитки печаток товариств та дають змогу визначити, які саме послуги надані, за якою ціною, між якими контрагентами.

Докази того, що дані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано.

Стверджуючи про відсутність у акті наданих послуг інформації про фактично понесені витрати, повязані з отриманням в оренду спецтехніки та автомобілів, як на єдину підставу, що слугувала для невизнання податкового кредиту, відповідачем залишено поза увагою умови договору № 01/11-2010 від 01.11.2010 та акти прийому - передачі майна від 01.12.2011.

Також, відповідачем не досліджено, які роботи були виконані ТОВ "Бехівський гранітний карєр" у січні 2011 року із залученням орендованої техніки, а тому, на думку суду, висновок перевіряючого ґрунтується лише на припущеннях.

Так, у ході судового розгляду справи встановлено, що необхідність оренди спецтехніки та таких марок автомобілів обумовлена саме господарською діяльністю позивача.

Згідно статуту ТОВ "Бехівський гранітний карєр" (том 1 а.с. 246-260), указане Товариство створено з метою ведення господарської діяльності в сфері видобутку нерудних корисних копалин та іншої гірничо-хімічної сировини, та виробництва на їх основі будівельних матеріалів та іншої продукції, їх збереження, транспортування та реалізації як на території України, так і за її межами.

Також, у матеріалах справи міститься копія ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами № 2846 від 26.11.2002 (том 1 а.с. 171), відповідно до якої ТОВ "Бехівський гранітний карєр" надано дозвіл на видобування гранодіориту Бехівського родовища.

Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, - не виявлено.

При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за спірними угодами, за правилами частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач до суду не подав.

Отже, висновки акту перевірки судом не приймаються до уваги, оскільки вищевказані обставини не можуть спростовувати факт реального виконання господарських операцій за договором, укладеним між позивачем та ТОВ Спецгортехніка", позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання правочину, а надання контролюючому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування податкового кредиту.

Відповідно до частини статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із приписами частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області № НОМЕР_1 від 23.05.2011 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам, тому позовні вимоги ТОВ "Бехівський гранітний карєр" про визнання його протиправним та скасування, - є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 86, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області № НОМЕР_1 від 23.05.2011.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Р.М.Шимонович

Повний текст постанови виготовлено: 14 липня 2015 р.