Постанова № 47896367, 28.07.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2015 р. Справа № 920/2074/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Камишева Л.М.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю прокуратури - Ногіна О.М. (дов. №05/2-323 вих-15 від 30.03.2015 р.)

та представників:

позивача - Челноков О.В. (дов. №49 від 25.05.2015 р.)

2-го відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокуратури Сумської області (вх. №842 С/1-8) на рішення господарського суду Сумської області від 22 грудня 2014 року у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта", м. Київ

до 1. Прокуратури Сумської області, м. Суми;

2. Державної казначейської служби України, м. Київ

про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди в сумі 2709351,78 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПАТ "Укртранснафта", звернувся до господарського суду Сумської області з позовом, в якому після остаточних уточнень просив суд визнати недостовірними та такими, що завдають шкоди діловій репутації позивача відомості, викладені 29.10.2013 р. на офіційному сайті прокуратури Сумської області у статті прес-служби прокуратури Сумської області під назвою "На Сумщині під виглядом консервування нафтопроводу без дозвільних документів підприємство викачує залишки сирої нафти" а саме:

- відомості зазначені в першому абзаці статті: "Під виглядом консервування нафтопроводу "Мічурінськ - Кременчук", який зачіпає і територію Сумщини, нафтова компанія намагається незаконно відкачати нафту, яка не обліковується і не знаходиться у неї на балансі, чим завдаються багатомільйонні збитки державним інтересам";

- відомості зазначені в першому абзаці статті: "Підприємство діє не в правовому полі, порушуючи чинні нормативно-правові акти та закони України, самовільно зайняло ділянку і займається несанкціонованим відбором нафти";

- відомості зазначені в другому абзаці статті: "Інша сторона медалі пов'язана з розкраданням технологічної нафти під виглядом очистки труби від залишків";

- відомості зазначені в третьому абзаці статті: "А на сьогоднішній час ми бачимо, що нафту відбирають бензовози, які прописані на території Дніпропетровської області, це приватна фірма, яка без жодних тендерних процедур, залучена до роботи державним підприємством".

Зобов'язати прокуратуру Сумської області спростувати недостовірні відомості, які поширені 29.10.2013 р. на офіційному сайті прокуратури Сумської області у статті прес-служби прокуратури Сумської області під назвою "На Сумщині під виглядом консервування нафтопроводу без дозвільних документів підприємство викачує залишки сирої нафти", у такий же спосіб, яким вони були поширені, шляхом розміщення офіційного спростування про те, що прокуратурою Сумської області поширена щодо ПАТ "Укртранснафта" недостовірна інформація.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Укртранснафта" немайнову шкоду, завдану діловій репутації ПАТ "Укртранснафта" у розмірі 2 709 351,78 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 22.12.2014 р. у справі №920/2074/13 (суддя Заєць С.В.) позовні вимоги задоволено частково.

Визнано недостовірними та такими, що завдають шкоди і діловій репутації ПАТ "Укртранснафта" відомості, викладені 29.10.13 на офіційному сайті прокуратури Сумської області у статті прес-служби прокуратури Сумської області під назвою "На Сумщині під виглядом консервування нафтопроводу без дозвільних документів підприємство викачує залишки сирої нафти", а саме:

- відомості зазначені в першому абзаці статті: "Під виглядом консервування нафтопроводу "Мічурінськ - Кременчук", який зачіпає і територію Сумщини, нафтова компанія намагається незаконно відкачати нафту, яка не обліковується і не знаходиться у неї на балансі, чим завдаються багатомільйонні збитки державним інтересам";

- відомості зазначені в першому абзаці статті: "Підприємство діє не в правовому полі, порушуючи чинні нормативно-правові акти та закони України, самовільно зайняло ділянку і займається несанкціонованим відбором нафти";

- відомості зазначені в другому абзаці статті: "Інша сторона медалі пов'язана з розкраданням технологічної нафти під виглядом очистки труби від залишків";

- відомості зазначені в третьому абзаці статті: "А на сьогоднішній час ми бачимо, що нафту відбирають бензовози, які прописані на території Дніпропетровської області, це приватна фірма, яка без жодних тендерних процедур, залучена до роботи державним підприємством".

Зобов'язано прокуратуру Сумської області спростувати недостовірні відомості, які поширені 29.10.2013 на сайті прокуратури Сумської області у статті прес-служби прокуратури Сумської області під назвою "На Сумщині під виглядом консервування нафтопроводу без дозвільних документів підприємство викачує залишки сирої нафти", у такий же спосіб яким вони були поширені, шляхом розміщення офіційного спростування про те, що прокуратурою Сумської області поширена щодо ПАТ "Укртранснафта" недостовірна інформація.

В іншій частині позову відмовлено.

Прокуратура Сумської області з рішенням місцевого господарського суду не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також зазначаючи, що на момент оприлюднення спірних відомостей прокуратура мала законні підстави для їх розповсюдження, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Прокурор надав додаткові пояснення, зокрема, зазначаючи, що обставини, про які йдеться у спірній публікації, встановлені в ході розслідування кримінального провадження №12013200380000218, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.10.2013 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.292, ч.5 ст.191 КК України.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що як на час поширення інформації (публікації статті), так і на час судового розгляду даної справи не існує доказів на підтвердження фактів розкрадання майна посадовими особами ПАТ "Укртранснафта", жодного працівника не притягнуто до відповідальності за скоєння злочину.

Присутні в судовому засіданні 28.07.2015 р. представник позивача та прокурор висловлену ними письмово правову позицію підтримують.

Другий відповідач вимоги ухвал суду не виконав, відзив на апеляційну скаргу та документи в обґрунтування своїх заперечень не надав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів вважає, що судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. за №75.

Нез'явлення в судове засідання представника другого відповідача не перешкоджає розгляду справи, тому справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та додаткові пояснення, вислухавши в судовому засіданні прокурора та уповноваженого представника позивача, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у IV кварталі 2012 року на кордоні з Російською Федерацією ВАТ "АК "Транснефть" зроблено технологічний розрив на км 451 МН "Мічурінськ - Кременчук" з вирізкою ділянки трубопроводу і монтажем сферичних заглушок.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про трубопровідний транспорт", підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту зобов'язані забезпечувати консервацію трубопроводів, що з тих чи інших причин не функціонують більше одного року, із забезпеченням постійного технічного нагляду за станом трубопроводів з метою підтримки їхньої експлуатаційної придатності.

У зв'язку із зазначеними обставинами, ПАТ "Укртранснафта", відповідно до вимог чинного стандарту Мінпаливенерго СОУ МПЕ 60.3-00013741-003:2008, прийнято рішення про звільнення від технологічної нафти ділянки лінійної частини км 451 - км 479 МН "Мічурінськ - Кременчук", шляхом витіснення її азотною сумішшю із розміщенням витісненої нафти в резервуарних парках ПАТ "Укртранснафта".

Для виконання визначених заходів у Сумський район відряджені працівники філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи".

Одночасно, 14.10.2013 р. для перевезення витісненої нафти з облаштованого тимчасового складу для зберігання нафти на 473 км нафтопроводу (поблизу с. Радянське Сумського району) до резервуарного парку ЛВДС "Глинсько-Розбишівська" (Гадяцький район Полтавської області) прибули автотранспортні засоби перевізника ТОВ "Автофорвард", з яким укладена та підписана угода відповідно до тендерних процедур.

Наявність усіх об'ємів технологічної нафти на балансі ПАТ "Укртранснафта" підтверджуються балансом філії "ПДМН" ПАТ "Укртранснафта" та відповідними інвентаризаційними актами та відомостями (т. 1 а.с. 39-44, 82-86 ).

Згідно договорів №№ 3012-13/200-00, 3012-13/199-00 від 16.07.2013 р., землекористувачі надали ПАТ "Укртранснафта" право використовувати земельні ділянки для проведення ремонту.

При цьому ПАТ "Укртранснафта" взяло на себе зобов'язання відшкодувати нанесені збитки, а також вартість комплексу робіт з біологічної рекультивації ґрунтів. Про початок проведення робіт ПАТ "Укртранснафта" повідомило землекористувачів відповідними листами.

29.10.2013 р. на сайті http://prokuratura.sumy.ua, який є офіційним реєстратором доменних імен в зоні UА, та належить прокуратурі Сумської області, прес-службою прокуратури Сумської області було розміщено статтю під назвою "На Сумщині під виглядом консервування нафтопроводу без дозвільних документів підприємство викачує залишки сирої нафти".

Стаття, зокрема, містить такі ствердження:

- "Під виглядом консервування нафтопроводу "Мічурінськ - Кременчук", який зачіпає і територію Сумщини, нафтова компанія намагається незаконно відкачати нафту, яка не обліковується і не знаходиться у неї на балансі, чим завдаються багатомільйонні збитки державним інтересам";

- "Підприємство діє не в правовому полі, порушуючи чинні нормативно-правові акти та закони України, самовільно зайняло ділянку і займається несанкціонованим відбором нафти";

- "Інша сторона медалі пов'язана з розкраданням технологічної нафти під виглядом очистки труби від залишків";

- "А на сьогоднішній час ми бачимо, що нафту відбирають бензовози, які прописані на території Дніпропетровської області, це приватна фірма, яка без жодних тендерних процедур, залучена до роботи державним підприємством".

Вважаючи вказану інформацію недостовірною та такою, що завдає шкоди діловій репутації ПАТ "Укртранснафта", останнє звернулось до господарського суду Сумської області з позовом про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення завданої моральної шкоди.

Господарський суд, приймаючи рішення дійшов висновку про доведеність юридичного складу правопорушення щодо нанесення шкоди діловій репутації позивача, а також те, що недостовірна інформація розповсюджена прокуратурою безпідставно та підлягає спростуванню у такий же спосіб, яким вона була поширена, шляхом розміщення офіційного спростування недостовірної інформації.

Крім того, суд першої інстанції визнав вимоги позивача про стягнення немайнової шкоди у розмірі 2709351,78 грн. такими, що задоволенню не підлягають у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду з огляду на таке.

Згідно зі ст. 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканість її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у скоєнні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про інформацію" та ст. 200 Цивільного кодексу України, інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про інформацію", кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Право на інформацію забезпечується: створенням механізму реалізації права на інформацію; створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів; обов'язковим суб'єктом владних повноважень інформувати громадськість та засоби масової інформації про свою діяльність і прийняті рішення; обов'язком суб'єктів владних повноважень визначити спеціальні підрозділи або відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; здійснення державного і громадського контролю за додержанням законодавства про інформацію; встановлення відповідальності за порушення законодавства про інформацію (ст. 6 Закону).

Відповідно до частини 4 статті 277 Цивільного кодексу України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків вважається юридична особа, у якій вона працює. Вказана особа має довести достовірність поширеної інформації.

Юридичним складом правопорушення, є поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладання в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Під недостовірною інформацією вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена негативно, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Під діловою репутаціє юридичної особи розуміється оцінка її підприємницької, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа.

Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів. Зазначені дії завдають майнової та моральної шкоди, а ця шкода підлягає відшкодуванню за правилами статей 1166 та 1167 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 34 Господарського кодексу України, дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних із особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Станом на день опублікування спірної статті існували лише матеріали Державної екологічної інспекції у Сумській області та постанова головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства - державного інспектора сільського господарства у Сумській області, на підставі яких і була розповсюджена інформація.

Постанову №52 від 23.10.2013 р. про накладення адміністративного стягнення Державною інспекцією сільського господарства складено за порушення статей 166, 168 Земельного кодексу України - "Рекультивація порушених земель" та "Охорона ґрунтів", що ніякого відношення, до самовільного зайняття позивачем земельних ділянок, не має.

Притягнення співробітників позивача до адміністративної відповідальності за порушення екологічного законодавства Державною екологічною інспекцією у Сумській області (постанова від 30.10.2013 р. за № 003482) здійснено під час призупинення виконання робіт по консервації трубопроводу.

З матеріалів справи вбачається, що публікацію статті здійснено 29.10.2013 р., в той час, як постанову про притягнення до адміністративної відповідальності співробітника позивача за порушення екологічного законодавства складено 30.10.2013 р., тобто, після публікації спірної статті.

Протиправність дій прокуратури полягає у свідомому розміщенні спірної статті, яка за формою та змістом не відповідає приписам статті 94 Цивільного кодексу України, оскільки порушує гарантовану недоторканість ділової репутації позивача та зводиться до зловживання правом на свободу інформації, визначеного статтею 5 Закону України "Про інформацію".

Факт поширення інформації шляхом опублікування спірної статті підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, та не заперечується першим відповідачем.

Разом з тим, прокуратурою не надано доказів, які б підтверджували достовірність поширеної інформації про позивача, а сама стаття не містить посилання на докази, які б підтверджували правдивість та достовірність зазначених у статті відомостей.

Як стверджує перший відповідач, спірна інформація, розміщена на сайті, є оціночним судженням прокурора щодо подій, що відбувалися, та ґрунтується на висновках спеціалістів, що були викладені, зокрема, в постановах про вчинення таких порушень та актах проведених перевірок, а також даними кримінального провадження.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про інформацію", ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який розцінив інформацію про позивача, яка міститься в статті під назвою: "На Сумщині під виглядом консервування нафтопроводу без дозвільних документів підприємство викачує залишки сирої нафти" як фактичні твердження, які не можуть розцінюватись як оціночні судження, оскільки вказані висловлювання у зазначеній статті формують негативну думку щодо ПАТ "Укртанснафта" та його діяльності, що підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, який зазначив, що посадові особи прокуратури Сумської області передчасно оприлюднили інформацію про нібито злочинні дії посадових осіб позивача, чим перебрали на себе функції правосуддя та порушили особисті немайнові права позивача.

З огляду на наведене, враховуючи, що матеріалами справи повністю доведено юридичний склад правопорушення щодо нанесення шкоди діловій репутації позивача, зокрема, доведено та підтверджено належними та допустимими доказами факт поширення недостовірної інформації про позивача з боку прокуратури Сумської області, що призвело до порушення особистих немайнових прав позивача, господарський суд Сумської області дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги в частині визнання недостовірною та такою, що завдають шкоди діловій репутації позивача інформацію, яка поширена першим відповідачем в статті під назвою: "На Сумщині під виглядом консервування нафтопроводу без дозвільних документів підприємство викачує залишки сирої нафти" підлягають задоволенню.

В силу приписів ч. ч. 4, 7 ст. 277 Цивільного кодексу України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Згідно п. 25 Постанови Верховного суду України від 27.02.2009 р. № 1, спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умов, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що недостовірна інформація розповсюджена прокуратурою Сумської області безпідставно та підлягає спростуванню у такий же спосіб, яким вона була поширена, шляхом розміщення офіційного спростування про те, що прокуратурою Сумської області поширена щодо ПАТ "Укртранснафта" недостовірна інформація.

Стосовно позовних вимог в частині відшкодування позивачу моральної шкоди в розмірі 2 709351, 78 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. ч. 1, 2 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи.

За приписами статті 47 Закону України "Про інформацію", порушення законодавства України про інформацію тягне за собою, зокрема, і цивільно-правову відповідальність згідно з законодавством України.

Серед порушень законодавства України про інформацію у наведеній правовій нормі передбачено поширення відомостей, що не відповідають дійсності.

Способами захисту ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Проте, до юридичного складу правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист ділової репутації, не входить такий елемент як вина особи, що поширила інформацію.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Отже, враховуючи зазначене, з'ясуванню підлягає підтвердження факту заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Як вірно встановив господарський суд, позивачем не надано належних та допустимих доказів заподіяння шкоди його діловій репутації та не доведено настання негативних наслідків через розміщення першим відповідачем спірної публікації, яка підлягає спростуванню. Зокрема, позивачем не надано доказів втрати потенційних споживачів у зв'язку з розміщенням статті.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, який визнав вимоги позивача про стягнення немайнової шкоди у розмірі 2709351,78 грн. необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Апеляційні вимоги не підтверджені належними доказами, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстав для їх задоволення.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Сумської області від 22 грудня 2014 р у справі №920/2074/13 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга прокуратури Сумської області не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 22, 85, 91, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокуратури Сумської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 22.12.2014 р. у справі №920/2074/13 залишити без змін.

Повна постанова підписана 31.07.2015 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Камишева Л.М.