Рішення № 47893863, 30.07.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2015 р. Справа № 911/2503/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства “Закарпаттяобленерго”, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Грін Енерджі”, м. Вишгород

про стягнення 5496,95 грн.

за участю представників: згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

Публічним акціонерним товариством “Закарпаттяобленерго” (надалі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Грін Енерджі”, (надалі відповідач) про стягнення 5496,95 грн., з яких: 4111,14 грн. основний борг, 252,10 грн. пеня, 46,58 грн. 3% річних, 1087,13 грн. інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати за спожиту активну теплову енергію за договором про постачання теплової енергії від 09.06.2008 р. № Р06/10-0071.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.06.2015 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 08.07.2015 р.

07.07.2015 р. на електронну адресу господарського суду Київської області від представника позивача надійшло власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав, а також не має рішення цих органів з такого спору та заява про розгляд справи без участі представника останнього.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.07.2015 р., у зв’язку з неявкою у судове засідання представників сторін, розгляд справи відкладено на 30.07.2015 р.

13.07.2015 р. на поштову адресу господарського суду Київської області від представника позивача надійшли письмові пояснення та власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав, а також не має рішення цих органів з такого спору.

29.07.2015 р. на електронну адресу господарського суду Київської області від представника позивача надійшли письмові пояснення та власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав, а також не має рішення цих органів з такого спору.

У судове засідання 30.07.2015 р. не з’явились як представник позивача, так і представник відповідача.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання ухвалами суду від 18.05.2015 р., 08.07.2015 р. в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003 р. № 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З матеріалів справи вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Шолуденка 19/’Карат’ промисловий майданчик, буд. 32, що свідчить про те, що останній був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, оскільки копії винесених судом ухвал були направлені на вказану адресу.

Враховуючи те, що нез'явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

09 червня 2008 року між Рахівським районом електромереж Відкритого акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» (правонаступником якого є позивач, що підтверджується статутом останнього) (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Грін Енерджі” (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №Р06/10-0071 (надалі договір), відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 670,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, які є його невід'ємною частиною. (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.3.3. договору споживач зобов’язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №7 «Порядок розрахунків» та додатку №3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Розрахунковий період встановлено споживачу місяць, починаючи з 8 числа попереднього місяця по 8 число звітного місяця (п. 1.1. додатку №7).

Відповідно до п. 7 додатку №7 оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі 100 % вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий період не пізніше ніж за два робочі дні до початку дати розрахункового періоду, яким є 8 число попереднього місяця, та повного розрахунку за спожиту електроенергію згідно підписаного споживачем, або обома сторонами акту про використану електроенергію на протязі не більше 5-ти операційних банківських днів, рахуючи від дати отримання рахунку. Рахунок має бути виписаний і вручений споживачу не пізніше ніж через два дні після 8 числа розрахункового місяця.

Згідно з п. 9.4. договору останній набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляду його умов.

Сторонами належних доказів припинення дії договору до суду не подано, відповідно, дію вказаного договору продовжено до 31.12.2015 р.

Згідно п 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 р. № 28 (із змінами та доповненнями), постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між споживачем та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до п. 5.1 Правил користування електричною енергією, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу електричну енергію в межах договірних величин та по ціні визначеній договором.

Між тим, відповідач свої зобов’язання щодо оплати використаної ним електричної енергії виконував неналежним чином, в зв’язку з чим за ним, як зазначає позивач, рахується заборгованість за активну електроенергію у сумі 4111,14 грн. за період користування електроенергією з жовтня 2014 року по червень 2015 року, що підтверджується рахунками-розшифровками по активній електроенергії №71/10/1 від 17.10.2014 р. на суму 630,56 грн., №71/11/1 від 12.11.2014 р. на суму 1440,23 грн., №71/12/1 від 11.12.2014 р. на суму 733,79 грн., №71/1/1 від 14.01.2015 р. на суму 66,59 грн., №71/2/1 від 10.02.2015 р. на суму 12,68 грн., №71/3/1 від 12.03.2015 р. на суму 248,03 грн. та №71/5/1 від 13.05.2015 р. на суму 1293,04грн.

Станом на дату судового засідання відповідачем належних та допустимих доказів сплати зазначеного боргу до суду не подано.

Врахувавши вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати вартості використаної електроенергії, в розмірі 4111,14 грн.

Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Приписами частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Належних доказів сплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 4111,14 грн. суду не надано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В ході розгляду справи позивачем належними та допустимими доказами доведено, що за відповідачем існує заборгованість перед ПбАТ «Закарпаттяобленерго» за договором про постачання електричної енергії по сплаті вартості активної електроенергії у розмірі 4111,14 грн. у свою чергу, відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності вказаної заборгованості до суду не подано.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором про постачання електричної енергії щодо сплати коштів за використану електроенергію у розмірі 4111,14грн., а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 4111,14грн. боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Окрім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 252,10 грн. пені, 46,58 грн. 3% річних та 1087,13 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини першої ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з п. 4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 – 2.2.4. цього договору, з порушенням термінів, визначених у додатку № 7 «Порядку розрахунків», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,05 % за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до частини шостої ст. 232 Господарського процесуального кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з приписами частини шостої ст. 232 ГК України, нарахування пені має здійснюватися протягом шести місяців після настання прострочення по заборгованості за використану електроенергію за кожний місяць окремо.

Здійснивши перерахунок пені по заборгованості, яка виникла у відповідача за поставлену позивачем електроенергію з жовтня 2014 року, за період прострочення до 11.06.2015р. (кінцева дата періоду вказана у розрахунку позивача) за кожний місяць заборгованості окремо з урахуванням приписів частини шостої ст. 232 ГК України, суд встановив, що відповідний розрахунок виконано позивачем арифметично вірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасну несплату заборгованості суд задовольняє повністю, а саме у розмірі 252,10 грн.

Відповідно до частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3%річних, за період з 01.11.2014 р. по 11.06.2015 р., за кожний місяць заборгованості окремо, суд вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 3%річних у розмірі 46,58 грн. за несплату заборгованості задовольняє повністю, оскільки відповідний розрахунок виконано позивачем арифметично вірно.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, за період з 01.11.2014 р. по 11.06.2015 р., за кожний місяць заборгованості окремо, суд вимогу позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 1087,13 грн. за несплату заборгованості задовольняє повністю, оскільки відповідний розрахунок виконано позивачем арифметично вірно.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача, підлягає стягненню 4111,14 грн. вартості активної електроенергії, 1087,13 грн. інфляційних втрат, 46,58 грн. 3% річних та 252,10 грн. пені, загалом 5496,95 грн.

Судові витрати, відповідно до частини четвертої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Грін Енерджі” (07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 19/«Карат», промисловий майданчик, буд. 32; код ЄДРПО України 34710208) на користь Публічного акціонерного товариства “Закарпаттяобленерго” (89412, Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 57; код ЄДРПО України 00131529) – 4111 (чотири тисячі сто одинадцять) гривень 14 коп. заборгованості за активну електроенергію, 252 (двісті п’ятдесят дві) гривні 10 коп. пені, 46 (сорок шість) гривень 58 коп. 3% річних, 1087 (одну тисячу вісімдесят сім) гривень 13 коп. інфляційних втрат та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.08.2015 року.

Суддя А.В. Лопатін