Рішення № 47893497, 22.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2015Справа №910/13142/15

За позовомЗакарпатського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Свалявської районної виконавчої дирекціїдоПублічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»про зобов'язання вчинити певні дії Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

від позивача -не з'явивсявід відповідача -не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закарпатське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Свалявської районної виконавчої дирекції звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про зобов'язання про перерахування коштів на підставі платіжних доручень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч вимогам укладеного 31.10.2011 між сторонами Договору банківського рахунку №30255 відповідачем не здійснено перерахування коштів на загальну суму 17 245,21 грн. на підставі наданих платіжних доручень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2015 порушено провадження у справі №910/13142/15 та призначено розгляд вказаної справи на 22.06.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2015 розгляд справи №910/13142/15 відкладено на 22.07.2015 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представники позивача у судове засідання 22.07.2015 не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили,вимог ухвали суду не виконали.

Представники відповідача у судове засідання 22.07.2015 не з'явилися, проте в матеріалах справи наявний відзив №13-4-19170 від 17.07.2015 на позовну заяву, відповідно до якого просили суд розглядати справу без участі представника.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 за №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання сторони були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/13142/15.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.07.2015 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.10.2011 між Закарпатським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Клієнт) та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (далі - Банк, Відповідач) укладено Договір банківського рахунку №30255 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Банк відкриває Клієнту поточні рахунки №25608030225001 у гривні, №25608030225002 у гривні, №25608030225003 у гривні для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та законодавства України, та зобов'язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені чинним законодавством України. Операції за рахунком здійснюються після отримання Банком повідомлення про взяття Рахунку на облік органом державної податкової служби.

Згідно з п. 2.1.1. Договору Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку Клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Пунктами 2.2.1., 2.2.3. Договору встановлено, що Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України, крім випадків обмеження права розпорядження коштами на рахунку за рішенням суду у випадках, вставлених законом та вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків ті інших обумовлених цим Договором послуг.

Положеннями п.п. 2.3.3.-2.3.4. Договору передбачено, що Банк бере на себе зобов'язання своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта, у відповідності з чинним законодавством України та забезпечувати своєчасне зарахування коштів на рахунок Клієнта. У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку Клієнта для здійснення операції та сплати відповідної комісії за РКО на момент подання розрахункових документів до Банку, здійснювати списання коштів з Рахунку в межах суми встановленого овердрафту, якщо це обумовлено окремо укладеним договором між Клієнтом та Банком, в іншому випадку повертати розрахункові документи без виконання не пізніше наступного робочого дня з відміткою про причини повернення.

Згідно з п. 4.1. Договору Банк здійснює розрахункові операції відповідно до чинного законодавства України та, зокрема,нормативно правових актів Національного банку України,за умови належного оформлення Клієнтом розрахункових документів. Платежі з рахунку Клієнта Банк виконує межах залишку коштів на початок операційного дня з урахуванням надходжень протягом операційного дня.

Сторони погодили, що операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до Банку в операційних час (до 17год. 30 хв.), виконуються Банком того ж дня. Операції за розрахунковими документами в іноземній валюті для здійснення термінових переказів виконуються згідно затверджених Тарифів. Документи, отримані після операційного часу, відмічаються штампом «Вечірня» та «післяопераційний час» та проводяться Банком до 12 год. 00 хв. Наступного робочого дня (п. 4.2. Договору).

Клієнт може подавати до Банку розрахункові документи як у паперовій формі, так із використанням електронних розрахункових документів, відповідно до окремо укладеного Договору (п. 4.3. Договору).

Спір у справі виник, на думку Позивача, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем узятих на себе зобов'язань, відповідно до укладеного Договору, у результаті чого кошти на загальну суму 17 245,21 грн. не були перераховані відповідно до платіжних доручень, датованих з 30.01.2015 по 03.02.2015.

З матеріалів справи вбачається, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором банківського рахунку, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 72 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 1066 ЦК України банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунку укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Банк зобов'язаний вчиняти для Клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка, зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок Клієнта, в день надходження до Банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений Договором банківського рахунка або законом, за розпорядженням Клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до Банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений Договором банківського рахунка або законом. (ст. 1068 ЦК України).

Відповідно до ст. 1089 ЦК України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Як зазначалося раніше, згідно з п. 4.2. Договору операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до Банку в операційний час (до 17 год. 30 хв.), виконуються Банком того ж дня. Операції за розрахунковими документами в іноземній валюті, здійснення термінових переказів виконуються згідно затверджених тарифів. Документи, отримані після операційного часу, відмічається штампом «Вечірня» та «післяопераційний час» та проводяться Банком до 12 год. 00 хв. наступного робочого дня.

Відповідно до п. 7.1.2. ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Пунктом 1.30 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Згідно п. 8.4 ст. 8 зазначеного Закону, міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки (ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Згідно з п. 1.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004, банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання/стягнення коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний: узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: "Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку"; ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності. Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.

У матеріалах справи відсутні докази повідомлення Позивача про причини невиконання платіжних доручень, що є порушенням п. 1.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004.

У матеріалах справи відсутні докази повідомлення Позивача про причини невиконання платіжних доручень, що є порушенням п. 1.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, обмеження прав Клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом. (ст. 1074 ЦК України).

Судом встановлено, що всупереч вказаної норми Банк не зміг забезпечити право позивача на безперешкодне розпорядження своїми коштами, що знаходяться на його поточних рахунках №25608030225001, №25608030225002, №25608030225003, відкритих у Банку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, судом враховано, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 за №83 «Про віднесення ПАТ «Комерційний банк «Надра» до категорії неплатоспроможних», Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.02.2015 було прийнято рішення №26 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Надра». Пунктом 1,2 вказаного рішення було вирішено розпочати з 06.02.2015 процедуру виведення ПАТ «Комерційний банк «Надра» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 06.02.2015 по 05.05.2015.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.04.2015 за №85 продовжено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Надра» до 05.06.2015 (включно).

Зазначена інформація відображена на офіційному сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) та у розумінні статті 35 ГПК України є загальновідомою, і не потребує доказуванню.

Таким чином, під час розгляду в суді даного спору в Банку була запроваджена тимчасова адміністрація.

Статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» врегульовані наслідки запровадження тимчасової адміністрації. Так, відповідно до пунктів 1, 2 частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку.

Однак, станом на 06.02.2015, тобто на момент запровадження тимчасової адміністрації, Банк уже вважався таким, що прострочив своє зобов'язання з перерахування коштів за наданими платіжними дорученнями.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача є законними та обґрунтованими, були доведеними Позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Щодо стягнення судового збору потрібно зазначити наступне.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (від 1 827,00 грн. до 73 080,00 грн.).

Зважаючи на те, що заявлена вимога про перерахування грошових коштів на загальну суму 17 245,21 грн., то звідси судовий збір повинен бути сплачений у розмірі 1 827,00 грн.

З урахуванням п. 18 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звільнені від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір у разі задоволення позовних вимог в повному обсязі покладається на Відповідача.

Враховуючи вищевикладене то згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 1 827,00 грн. підлягає стягненню з Відповідача в дохід Державного бюджету України.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 15; код ЄДРПОУ 20025456) виконати умови Договору банківського рахунку №30255 від 31.10.2011 в частині перерахування грошових коштів на загальну суму 17 245,21 грн. за наступними платіжними дорученнями: від 30 січня 2015 року №13 на суму 165,49 грн.; від 30 січня 2015 року №16 на суму 1 528,65 грн.; від 30 січня 2015 року №17 на суму 801,75 грн.; від 30 січня 2015 року №155 на суму 387,00 грн.; від 02 лютого 2015 року №18 на суму 32,66 грн.; від 02 лютого 2015 року №157 на суму 78,62 грн.; від 03 лютого 2015 року №19 на суму 14 251,04 грн.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 15; код ЄДРПОУ 20025456) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, в дохід Державного бюджету України 1 827,00 грн. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складання повного тексту рішення 03.08.2015.

Суддя А.В.Яковенко