Рішення № 47892941, 22.07.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.07.2015 Справа № 905/814/15

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім.. Ілліча», м. Маріуполь

до відповідача: Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк

про стягнення 162 143,26грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Альошина С.В. - за дов.

відповідача: Кравченко А.Л., Репело Д.М. - за дов.

Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" до Державного підприємства "Донецька залізниця" пред'явлено позов про стягнення збитків, які виникли у зв'язку з втратою вантажу (кокс доменний у вологому стані), відправленого позивачу Публічним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічний завод» 06.01.2015р. за залізничною накладною на групу вагонів № 48894364 у напіввагоні № 60729142, у сумі 162 143,26грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що замість 30 вагонів, які мали прибути за залізничною накладною № 48894364, прибуло 29, що підтверджено складеним цією ж станцією комерційним актом БН 723448/32 від 09.01.2015р. На думку позивача втрата вантажу виникла під час перевезення і відповідальність за понесені комбінатом збитки має нести перевізник.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що вагон зараз знаходиться на шляху перевезення до позивача, але документів на підтвердження цього не надав.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив:

06.01.2015р. Публічним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод» (вантажовідправник) на адресу Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (вантажоодержувач) у напіввагоні № 60729142 за залізничною накладною на групу вагонів № 48894364 (усього 30 вагонів) зі станції Авдіївка Донецької залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці відвантажило кокс доменний у вологому стані.

За накладною вага нетто у вагоні - 39 350кг (брутто - не зазначено, тара - 23 300 кг).

Позивач є покупцем вугільної продукції за договором купівлі-продажу № МДМ-13.50-14-1291/127, укладеним 31.12.2014р. з Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Холдинг».

Згідно рахунку-фактури № 90094228 від 06.01.2015р. Публічного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», виставленого Товариству з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Холдинг»,, ціна 1т коксу доменного - 4 066,20грн. з ПДВ.

На станцію Маріуполь-Сортувальний (стація призначення) за спірною залізничною накладною 09.01.15р. прибуло тільки 29 вагонів, напіввагон № 60729142 на стацію призначення не прибув і позивачеві виданий не був, про що був складений комерційний акт БН 723448/32 від 09.01.2015р. Також в накладній зроблена відмітка, що напіввагон № 60729142 відчеплений без зазначення на якій станції, а в комерційному акті окрім останнього сказано, що акт загальної форми про відчеплення спірного вагону не складався.

Комерційний акт підписано належними особами, зокрема з боку залізниці: заступником начальника станції, двома комерційними агентами, з боку одержувача - прийомоздавальником комбінату ім. Ілліча;

За таких обставин і зважаючи на те, що:

· Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.

· Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

· Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

· Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

· Ст.23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

· Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

· Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

· Відповідно до ст.114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

o за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

o за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості.

Поряд із відшкодуванням збитків у разі втрати вантажу залізниця відшкодовує стягнуту за цей вантаж провізну плату, якщо вона не включається у вартість втраченого вантажу.

· Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі втрати вантажу мають:

o відправник - за умови пред'явлення вантажної квитанції і документів, що підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу;

o одержувач - за умови пред'явлення вантажної квитанції з відміткою станції призначення про неприбуття вантажу і документів, що підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу. У разі неможливості пред'явлення вантажної квитанції подається довідка станції відправлення про прийняття вантажу до перевезення з відміткою станції призначення про неприбуття вантажу;

· Згідно ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

· Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

· Факт втрати вантажу за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актом.

· Залізниця не довела, що втрата виникла з незалежних від перевізника причин.

· Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Вартість втраченого вантажу складає 160 004,97грн. із розрахунку: 39 350кг (нетто у вагоні згідно накладної) х 4 066,20грн. (вартість 1т коксу доменного, зданого до перевезення з ПДВ, без перерахунку на суху вагу).

Позивачем заявлена більша сума, а саме 162 143,26грн.

Вимога про відшкодування стягнуту за цей вантаж провізну плату позивачем не заявлялась.

Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню частково, у сумі 160 004,97грн. В іншій частині з огляду на помилку, допущену позивачем в розрахунку, позов безпідставний і задоволенню не підлягає.

Судові витрати покладаються пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.113, ч.2 ст.114, ст.ст.115, 129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Донецька залізниця" (83062, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957, п/р 2600101511508, 2600901517249, 2600901517249 в Укрексімбанку м. Донецька, МФО 334817) на користь Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча (87504, м. Маріуполь Донецької області, вул. Левченка, 1, код ЄДРПОУ 00191129, п/р 26002962487612 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851, п/р 26007480906000 у Центральному відділенні ПАТ "Донгорбанк" в м. Маріуполі, МФО 334851) 160 004,97грн. збитків (вартість втраченого вантажу), 3 200,10грн. - відшкодування витрат по оплаті судового збору.

В іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя В.І. Матюхін

Повний текст рішення складено 22.07.2015р.

Надруковано примірників:

1 - до справи;

1 - позивачу;

1 - відповідачу.

Вик

Тел.