Ухвала суду № 47885982, 30.07.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №243/7000/14-ц

Провадження №22ц/778/3453/15 Головуючий у 1 інстанції: Сидоренко І.О.

Суддя-доповідач: Каракуша К.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого судді: Стрелець Л.Г.

суддів: Каракуші К.В.

Кухаря С.В.

при секретарі: Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 01 квітня 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність державного Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції. Скарга мотивована тим, що на примусовому виконанні у Центрально-Міському відділі державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції Донецької області з 16.05.2014 року знаходяться на виконанні виконавчі документи по справі № 253/9058/13-ц, видані 19.02.2014 року Центрально-Міським районним судом м. Горлівки про стягнення зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованості 5000,00 грн., 3 % річних, 367,40 грн. та витрат по сплаті судового збору 229,40 грн.

Посилаючись на те, що рішення суду не було виконане через бездіяльність державного виконавця, який у відповідності до приписів Закону України «Про виконавче провадження» повинен був здійснити низку виконавчих дій, просив суд поновити строк для звернення до суду з такою скаргою, визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Центрально - Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції Донецької області Золотухіна С.В. по тривалому невиконанню виконавчих документів, виданих 19.02.2014 року Центрально-Міським районним судом м. Горлівки про стягнення зі ОСОБА_4 грошових коштів.

Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 01 квітня 2015 року відмовлено у задоволенні скарги.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та задовольнити його скаргу по суті заявлених вимог.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, у письмових заявах просили про розгляд справи за їх відсутністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано суду доказів на підтвердження бездіяльності державного виконавця при виконанні судового рішення.

Проте, таких висновків суд дійшов з порушенням норм процесуального права, а саме судом не дотримано порядку, встановленого для вирішення скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця.

Розділом 7 ЦПК Укарїни регламентований судовий контроль за виконанням судових рішень.

Статтею 383 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Частиною 1 ст. 384 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст.385 ЦПК скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

За змістом ст.8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягував і боржник.

Як зазначено у п. п.16, 17 постанови № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця розглядається за участю заявника, державного виконавця, боржника.

Суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду.

Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження.

В порушення вимог ст.385 ЦПК України поза увагою суду першої інстанції залишилось клопотання заявника про поновлення йому строку звернення до суду з такою скаргою. Тобто клопотання заявника не вирішено по суті, що позбавляє суд апеляційної інстанції перевірити правильність його вирішення судом першої інстанції.

У відповідності до даних Єдиного державного реєстру судових рішень України заочним рішенням Центрально-Міським районним судом м. Горлівки від 12 листопада 20113 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики у розмірі 5000грн., 3% річних - 367,40грн. та судові витрати 229,40грн.

За даними Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень встановлено, що 16.05.2014 року відкрито виконавче провадження по виконанню вказаного судового рішення.

Не може бути визнано правомірним посилання суду на те, що суд може вирішити скаргу заявника лише на підставі наданого листа Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції. В обов'язки суду під час розгляду справи належать виклик до суду представника відповідного відділу державної виконавчої служби, витребування виконавчого провадження та дослідження ґрунтовності вимог скаржника.

Судом першої інстанції не були витребувані матеріали виконавчого провадження. Судом апеляційної інстанції, під час витребування виконавчого провадження, з'ясовано, що у зв'язку з находженням матеріально-технічної бази та документації Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції на території тимчасово не підконтрольній України, матеріали виконавчого провадження у письмовому вигляді не можливо надати суду. Проте, дослідити відповідне виконавче провадження ВП №43317753 можливо у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень з використанням ідентифікатора доступу, що міститься у повідомленні Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції.

Таким чином, суд першої інстанції у порушення ст. ст. 383, 385, 386, 387 ЦПК України зазначене не врахував, не вирішив клопотання заявника про поновлення строку для подання скарги, в залежності від цього, не з'ясував чи вжито всіх заходів щодо примусового виконання рішення суду державним виконавцем та дійшов до передчасного висновку про відсутність доказів на підтвердження вимог скарги ОСОБА_3

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 01 квітня 2015 року по цій справі скасувати, передати питання на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: