ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 липня 2015 року м. Київ К/9991/30758/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20.02.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012 по справі №2а/1270/879/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія
В С Т А Н О В И Л А :
На розгляд суду передано вимоги Публічного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» (далі - ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат», позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Державної податкової служби (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську ДПС, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2012 №0000028011, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2011 року на суму 956260,50грн., у тому числі 637507,00грн. - основний платіж та 318753,50грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20.02.2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012 позовні вимоги - задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську ДПС від 10.01.2012 №0000028011 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язань з податку на додану вартість на 17580,00грн. та в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 163771,75грн. В іншій частині позовних вимог ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» відмовлено за необґрунтованістю.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» 25.04.2012 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 11.06.2012 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20.02.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема статті 58 Конституції України, підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, пункту 56.21 статті 56, абзацу третього пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, пункту 4.1, підпунктів 4.6.1, 4.6.8 пункту 4.6 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 №41 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за №19718935.
Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.12.2011 позивачем до СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську ДПС було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2011 року.
Посадовими особами СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську ДПС було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2011 року.
Перевіркою встановлено порушення ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» вимог абзацу третього пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, пункту 4.1, підпунктів 4.6.1, 4.6.8 пункту 4.6 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 №41 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за №19718935, що призвело до заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість по декларації за листопад 2011 року на суму 637507,00грн.
Висновок податкового органу про порушення ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» вимог податкового законодавства ґрунтується на неправомірному формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок включення до його складу сум податку на додану вартість згідно податкових накладних по яких період між датою їх виписки та граничним терміном включення таких податкових накладних до податкового кредиту перевищує 365 календарних днів.
За результатами проведеної перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську ДПС складено акт №535/08-1/01882551 від 23.12.2011 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.01.2012 №0000028011, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2011 року на суму 956260,50грн., у тому числі 637507,00грн. - основний платіж та 318753,50грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Відповідно до положення частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині збільшення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 619927,00грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 154981,75грн. суди виходили з того, що при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» включило до його складу суми податку на додану вартість по податковим накладним період між датою виписки яких та граничний термін їх включення до складу податкового кредиту перевищував 365 календарних днів.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Вказана норма Податкового кодексу України кореспондується з положеннями підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв до 01.01.2011.
Так, підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пункту 198.6 статті 198.6 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що до складу податкового кредиту за листопад 2011 року ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» віднесено суми податку на додану вартість у розмірі 619927,00грн. за податковими накладними виписаними ТОВ «Капітал Кард Клаб», ТОВ «Екологія груп», ТОВ «Метвторпром» та ТОВ «Юнайтед Форест» у липні - жовтні 2010 року.
Тобто, перша подія, яка, відповідно до положення пункту 198.6 статті 198.6 Податкового кодексу України та підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», надавала право позивачу на формування податкового кредиту відбулася у липні-жовтні 2010 року.
Проте, на час включення позивачем до складу податкового кредиту у листопаді 2011 року сум податку на додану вартість по податкових накладних виданих вказаними контрагентами минуло понад 365 календарних днів з дати їх виписки, що в свою чергу виключає можливість включення сум податку на додану вартість на підставі вказаних податкових накладних до податкового кредиту листопада 2011 року.
З огляду на зазначене, висновки судів попередніх інстанцій, щодо порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України внаслідок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по податковим накладним (за липень-жовтень 2010 року) по яким сплинув термін 365 календарних днів, є правомірними, тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2012 №0000028011, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2011 року на суму 619927,00грн. задоволенню не підлягають.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 210, 2201, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20.02.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012 по справі №2а/1270/879/2012 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна
Судді: ___ Л.І. Бившева
___ А.М. Лосєв
Судове рішення № 47870014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 29.07.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1270/879/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: