Ухвала суду № 47866810, 23.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2015 року м. Київ К/800/21920/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (яка є правонаступником Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби)

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.07.2012

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2014

у справі №2а-5967/12/1370

за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»

до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» (далі по тексту - позивач, ДТГО «Львівська залізниця») звернулось до суду з позовом до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (далі по тексту - відповідач, Ужгородська ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.06.2011 №28/17-2/25449675, №27/17-2/25449675, №26/17-2/25449675.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.07.2012, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2014, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено документальну виїзну позапланову перевірку Відокремленого підрозділу «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» ДТГО «Львівська залізниця» з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2010 по 30.03.2012, за результатами якої складено акт від 31.05.2012 №776/17-319/10/25449675.

Перевіркою встановлено порушення відокремленим підрозділом підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі по тексту - ПК України) з огляду на безпідставне нарахування, утримання і сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1136597,09 грн. за місцезнаходженням Відокремленого підрозділу «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» ДТГО «Львівська залізниця», а не за місцезнаходженням окремих залізничних станцій, які входять до складу зазначеного підрозділу, зокрема, станцій: Чоп, Великий Березний, Волосянка, Ставне, м. Перечин, Есень, Струмківка, Дубриничі.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.06.2011: №28/17-2/25449675, яким збільшено Відокремленому підрозділу «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» ДТГО «Львівська залізниця» суму грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників у розмірі 148751,43 грн., у тому числі, за основним платежем - 136190,89 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -12560,54 грн.; №27/17-2/25449675, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників у розмірі 441941,59 грн., у тому числі за основним платежем - 394256,30 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 47685,29 грн.; №26/17-2/25449675, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників у розмірі 545904,07 грн., у тому числі за основним платежем - 492101,99 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 53802,08 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента-юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з підпунктами 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

При цьому підпунктом 168.4.3 пункту 168.4 статті 168 ПК України передбачено, що суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Згідно з підпунктом 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 ПК України юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Органи Державного казначейства України в установленому Бюджетним кодексом України порядку розподіляють зазначені кошти згідно з нормативами, визначеними Бюджетним кодексом України, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних місцевих бюджетів.

Територіальні управління Державного казначейства України в установленому Бюджетним кодексом України порядку розподіляють зазначені кошти згідно з нормативами, визначеними Бюджетним кодексом України, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних місцевих бюджетів.

В наведеній ситуації судами попередніх інстанцій з'ясовано, що залізничні станції (виробничі структурні підрозділи), які входять до складу Відокремленого підрозділу «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» ДТГО «Львівська залізниця», в тому числі станції: Чоп, Великий Березний, Волосянка, Ставне, м. Перечин, Есень, Струмківка, Дубриничі, не мають затверджених ДТГО «Львівська залізниця» положень, які б надавали їм статусу відокремлених підрозділів, а відтак і повноважень податкових агентів, що, зокрема, спростовує доводи податкового органу про обов'язок таких виробничих структурних підрозділів нараховувати заробітну плату найманим працівникам та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з виплачених їм доходів.

Враховуючи викладене та з огляду на повне виконання Відокремленим підрозділом «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» ДТГО «Львівська залізниця», який в розумінні ПК України юридично наділений статусом податкового агента, обов'язку з нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб, що податковим органом не заперечується, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слід визнати правильним.

За таких обставин та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.07.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров