Ухвала суду № 47866756, 20.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2015 року м. Київ К/800/25550/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 року

у справі № 2а-35/10/1570

за позовом Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області

до Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»

про стягнення коштів,

встановив:

Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Одеській області звернулась до суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» про стягнення коштів у розмірі 484 354, 00 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 року у справі № 35/10/1570, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 року, позов задоволено частково. Стягнуто з позивача штрафні (фінансові) санкції за порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 449 750, 48 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні вимог позивача відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами перевірки структурного підрозділу позивача - бази відпочинку «Восток», розташованій у с. Лебедівка, Татарбунарського району, Одеської області, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, законодавства про патентування за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, відповідачем складено акт від 18.06.2007 року №01012301/01125821, на підставі якого позивачем було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.06.2007 року №0002312302, яким відповідачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 100 274, 00 грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначене рішення було скасовано рішенням ДПА в Одеській області від 28.08.2007 року №20895/10/23-7017 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 615 920, 00 грн. В іншій частині зазначене рішення залишено без змін.

Позивач - суб'єкт владних повноважень пред'явив позов до відповідача про стягнення коштів у розмірі 484 354, 00 грн.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про обґрунтованість позовних в частині узгодженої, але несплаченої суми грошових зобов'язань.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на таке.

Пунктом 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанови чи ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2012 року у справі №2а-1866/08, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2013 року, позов ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» до Ізмаїльської ОДПІ Одеської області ДПС про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.06.2007 року №0002312302 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 34 603, 52 грн. В іншій частині вимог відмовлено.

Таким чином, спірні грошові зобов'язання зі сплати штрафних санкцій є узгодженими у сумі 449 750,48 грн. (484 354, 00 грн. - 34 603, 52 грн.).

Враховуючи викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми в розмірі 449 750, 48 грн.

Доводи касаційної скарги про відсутність нового рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у зв'язку із відкликанням попереднього за наслідками адміністративного оскарження є безпідставними та підлягають відхиленню, враховуючи наявність судових рішень, відповідно до яких спірна сума набула статусу узгодженої.

При цьому зазначені вище судові рішення ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.10.2014 року №К/800/21022/13 залишено без змін.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» відхилити, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 року у справі № 35/10/1570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук