Постанова № 47860014, 03.08.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №584/680/15-п Головуючий у суді 1-ї інстанції - Данік Я. І.Номер провадження 33/788/214/15 Суддя-доповідач Крамаренко В. І. Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2015 року суддя Апеляційного суду Сумської області Крамаренко В. І. ,розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Путивльського районного суду Сумської області від 13 липня 2015 року за якою, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1 працюючий настоятелем у Сафронієвському монастирі на підставі ст.ст. 130 ч.1 та 124 КУпАП притягнутий до адміністративної відповідальності і на нього накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Путивльського районного суду Сумської області від 13 липня 2015 року, ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. ст.130 ч.1, 124 КУпАП і на нього накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік, за те, що він 22.06.2015 року о 3 годині 10 хвилин у м. Путивль на вул. Жовтневій керуючи автомобілем НОМЕР_1, не вибрав безпечну швидкість та не врахував дорожню обстановку, в результаті чого допустив наїзд на паркан та будинок № 61 по вул. Пролетарській у м. Путивль. Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди ніхто не постраждав, автомобіль, паркан та будинок зазнали механічних пошкоджень, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України. Крім того, ОСОБА_3 від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння відмовився, тобто порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.

На дану постанову надійшла апеляційна скарга від ОСОБА_3 в якої він вказує на те, що не оспорює правильність юридичної кваліфікації його дій, вину свою визнає повністю, щиро розкаюється, відшкодував заподіяну майнову шкоду, тяжких наслідків від вчинення адміністративних правопорушень не настало, його робота пов'язана з частими виїздами до прихожан (погребіння, освячення) та іншими ритуальними церковними послугами, функціонуванням та господарськими потребами монастиря, а для цього йому потрібне водійське посвідчення, щоб керувати автомобілем. Враховуючи такі обставини він просить змінити постанову суду та застосувати до нього такий захід адміністративного стягнення, як штраф, у розмірі встановленому санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП,

Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_3, який в повному обсязі підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 316690 від 22.06.2015р., ОСОБА_3 3 годині 10 хвилин у м. Путивль на вул. Жовтневій керуючи автомобілем НОМЕР_1, не вибрав безпечну швидкість та не врахував дорожню обстановку, в результаті чого допустив наїзд на паркан та будинок № 61 по вул. Пролетарській у м. Путивль. Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди ніхто не постраждав, автомобіль, паркан та будинок зазнали механічних пошкоджень, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України. Крім того, відповідно до протоколу № 316689 від 22.06.2015р. ОСОБА_3 від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння відмовився, тобто порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП. Дані протоколи складені згідно чинного законодавства і сумнівів щодо їх законності не має.

Також вина ОСОБА_3 у вчиненні даних адміністративних правопорушень підтверджується поясненнями самого ОСОБА_3, які він надав в суді першої інстанції та в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції про те, що він повністю визнав свою вину, схемою наслідків дорожньо - транспортної пригоди, актом обстеження ділянки вулично - шляхової мережі, поясненням свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Таким чином, вважаю, що вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. ст. 130 ч.1, 124 КУпАП є повністю доведеною.

В той же час розглядаючи матеріали адміністративного провадження суддя першої інстанції вірно прийшов до висновку, що ОСОБА_3 вчинив адміністративні правопорушення передбачені ст. ст. 130 ч.1, 124 КУпАП, але не в повній мірі взяв до уваги всі пом'якшуючи обставини та призначив занадто суворий вид адміністративного стягнення. Так ОСОБА_3 працює настоятелем у Сафронієвському монастирі, повністю визнає свою вину, щиро розкаюється, відшкодував заподіяну майнову шкоду, тяжких наслідків від вчинення адміністративних правопорушень не настало, його робота пов'язана з частими виїздами до прихожан (погребіння, освячення) та іншими ритуальними церковними послугами, функціонуванням та господарськими потребами монастиря.

Враховуючи вищезазначені обставини, вважаю, що рішення судді щодо ОСОБА_3 про накладення на нього такого адміністративного стягнення, як позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів слід змінити та застосувати до нього такий вид адмініністративного стягнення, як штраф, в межах санкції ст. 130 ч.1 КУпАП.

На підставі викладеного і керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Постанову судді Путивльського районного суду Сумської області від 13 липня 2015 року відносно ОСОБА_3 - змінити.

Накласти на ОСОБА_3 адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 5950 гривень.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Сумської областіКрамаренко В. І.