Ухвала суду № 47849938, 19.11.2014, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/1023/14-к

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

19 листопада 2014 року смт Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого-слідчого судді Добровольського В.В.

секретаря: Пилипчук В.П.

прокурора Гладченко-Корнійчук Ю.М.

Слідчого СВ Мурованокуриловецького РВ УМВС України

у Вінницькій області ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3

розглянув клопотання сторони кримінального провадження старшого слідчого слідчого відділення Мурованокуриловецького РВ УМВС України у Вінницькій області майора міліції ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 10.02.2010 року Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4-х років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки; 27 липня 2011 року Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ст. 71 КК України до 4-х років 6-ти місяців позбавлення волі, звільненого від відбуття покарання умовно достроково на один рік і п'ять місяців ухвалою Вінницького міського суду 13.06.2014 року, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 186 КК України, -

В СТ А Н О В И В:

19.11.2014 року старший слідчий СВ Мурованокуриловецького РВ УМВС України у Вінницькій області майор міліції ОСОБА_1 за погодженням з прокурором району звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_3А після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став, а повторно 15.11.2014 року близько 15 години, маючи умисел на заволодіння чужим майном, перебуваючи по вулиці Щорса в с. Котюжани Мурованокуриловецького району, зайшов на територію домогосподарства ОСОБА_4, де, шляхом вільного доступу, через незачинені двері, зайшов в приміщення будинку. Перебуваючи в спальні будинку, за дзеркалом на стіні виявив кошти в сумі 1 200 грн., які, взявши в руки намагався їх привласнити. Однак, саме в цей момент, зайшла ОСОБА_4, яка намагалась зупинити ОСОБА_3 та просила повернути кошти. ОСОБА_3 кошти не повернув та покинув будинок, пішовши в невідомому напрямку.

17 листопада 2014 року слідчим внесено до ЄРДР заяву ОСОБА_4 про відкрите викрадення з її будинку коштів в сумі 1 200 грн. ОСОБА_3, розпочато кримінальне провадження № 12012020230000276, правова кваліфікація ч. 3 ст. 186 КК України.

17 листопада 2014 року в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_3 був затриманий.

18 листопада 2014 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викрадені чужого майна (грабіж), кваліфікуючими ознаками якого є грабіж вчинений повторно та поєднаний з проникненням в житло.

В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_3 тримання під вартою у звязку з тим, що підозрюваний вчинив злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, злочин вчинив відносно одинокої літньої жінки, не має постійного місця проживання, раніше неодноразово вчиняв злочини, новий злочин вчинив в період відбуття умовно-дострокового покарання.

Слідчий вважає, що наявні ризики, передбачені у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, а тому жоден із більш мяких запобіжних заходів не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження вважає доцільним застосувати вищевказаний запобіжний захід.

Заслухавши думку слідчого, прокурора, які підтримали клопотання, пояснення підозрюваного ОСОБА_3, про обставини вчинення ним злочину щодо відкритого викрадення коштів у потерпілої ОСОБА_4 та його захисника, які заперечили про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а просили обрати більш м'який запобіжних захід, дослідивши матеріали додані до клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає до задоволення.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК та не підлягає розширеному тлумаченню.

З наданих суду матеріалів кримінального провадження з вірогідною підставою вбачається, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, що стверджується показами потерпілої ОСОБА_4, протоколом огляду місця події будинку від 17.11.2014 року під час проведення якого було виявлено та вилучено сліди пальців рук, висновком дактилоскопічної експертизи, якою встановлено, що вилучені сліди пальців рук на місці події від 17.11.2014 року належать ОСОБА_3, протоколом упізнання, де потерпіла ОСОБА_4 серед пред'явлених їй фотознімків під номером три вказала на ОСОБА_3, як на особу, яка вчинила грабіж в її будинку 15.11.2014 року.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_3 також доводиться його власними поясненнями, щодо викрадення майна у потерпілої ОСОБА_4, які він дав в цьому судовому засіданні.

Досудовим слідством не надано доказів, які б свідчили, що ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду та незаконно впливати на свідків, а лише зазначено дані ризики, як такі, що передбачені ст. 177 КПК України. Разом з тим, твердження слідчого про схильність підозрюваного до вчинення злочинів доводиться довідкою ВІТ УМВС України від 17 листопада 2014 року (а.к. 18), вироками Мурованокуриловецького районного суду від 10 лютого 2010 року, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 4-х років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки; 27 липня 2011 року - за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ст. 71 КК України до 4-х років 6-ти місяців позбавлення волі (а.к. 34-37).

З огляду на тяжкість злочину, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_3, санкцію інкримінованої частини статті Кримінального кодексу України, якою передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 8-ми років, обставини, що новий злочин ОСОБА_3 скоїв під час відбування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, з урахуванням перевіреної належними доказами схильності до скоєння злочинів щодо приватної власності одиноких літніх жінок, що встановлено вироками, визнання вини самим підозрюваним, переконаний в наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України а саме, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, інші ризики, зазначені в клопотанні, не доведені стороною обвинувачення.

Оцінивши в сукупності ці обставини, враховуючи, вік та стан здоровя підозрюваного ОСОБА_3, який може утримуватися в умовах ІТТ, відсутність у нього утриманців, не працевлаштованість, повторне вчинення під час відбування умовно-дострокового звільнення злочину проти власності, а також те, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, зловживає алкогольними напоями, а тому, керуючись п.п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, вважаю за необхідне застосувати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеному ризику, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, який неодноразово вчиняв злочини проти власності одиноких літніх громадян.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно пункту другого частини 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається - від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

Частина 7 ст. 182 КПК України вказує на те, що у випадках, передбачених частинами 3-4 ст. 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зі змісту частин 4, 5 статті 202 КПК України слідує, що підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти негайно за розпорядженням уповноваженої службової особи місця увязнення, під вартою якого знаходиться підозрюваний, обвинувачений, після отримання та перевірки документа про внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою та після отримання і перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави уповноважена службова особа місця ув`язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Частина 3 статті 182 КПК України зазначає, у разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюється уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.

Таким чином відповідно до приписів наведених статей, вважаю за необхідне, при винесенні ухвали про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу в мінімальному розмірі, передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, - 20 мінімальних заробітних плат в сумі 24 360 гривень.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193-197, 369-372, ч. 2 ст. 376 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України запобіжний захід тримання під вартою строком шістдесят днів.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання з 16-ої години 00 хвилин 17 листопада 2014 року до 16-ої години 00 хвилин 15 січня 2015 року.

Встановити ОСОБА_3 заставу в розмірі - 20 мінімальних заробітних плат в сумі 24 360 гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України: одержувач коштів ТУ ДСА України в Вінницькій області, депозит 37310009000080, код ЄДРПОУ: 26286152, банк ГУ ІКСУ у Вінницькій області, МФО 802015, призначення платежу: застава, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області.

В разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_3 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_3 з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду по першому виклику на визначений ними час;

2) не відлучатися за межі с. Котюжани Мурованокуриловецького району Вінницької області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

3) повідомляти слідчого прокурора чи суд про зміну місця свого проживання або місця роботи.

Вказані обов'язки, в разі внесення застави, покладаються на ОСОБА_3 на строк не більше двох місяців.

В разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом пяти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя: