Постанова № 47849475, 29.07.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/1080/15

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Турецької І.О.

Лукянчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Державної міграційної служби України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної міграційної служби України про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015р. ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Державної міграційної служби України (далі ДМС) в якому просив зобов'язати ДМС переслати його заяву від 18.03.2015р. до Кабінету Міністрів України (далі КМУ) .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він 18.03.2015р. звернувся до КМУ в межах Закону №393 і порушив наступні питання: привести у відповідність до ЗУ "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" постанову КМУ від 4.06.1994р. №353 "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України"; забезпечити право на отримання паспорта без записів російською мовою, затвердивши зразок паспорта, що відповідав би вимогам Закону; відшкодувати моральну шкоду.

Секретаріат КМУ направив таке звернення за належністю до ДМС для вирішення питання по суті. ДМС розглянула звернення позивача та надала відповідь 8.04.2015р. згідно якої на даний час здійснюються заходи зі створення Єдиного державного демографічного реєстру, розпорядником якого визначеного ДМС України, та запровадження оформлення і видачі паспорта громадянина України у формі картки. Для вирішення питання обміну паспорта в зв'язку з непридатністю його для користування, позивачу рекомендовано звернутися до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання.

Позивач зазначає, що питання про затвердження зразка паспорта та внесення змін до нього не розглянуто, а відповідач позбавлений повноважень розглядати питання щодо внесення змін до постанови КМУ. Тому, відповідач повинен був відправити його звернення за належністю, тобто повернути до КМУ. Посилаючись на зазначені обставини позивач просив позов задовольнити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015р. позов задоволено, зобов'язано Державну міграційну службу України направити звернення ОСОБА_2 від 18.03.2015р. вхід. №41-і-005647/14П на адресу Кабінету Міністрів України для розгляду по суті порушених у заяві питань.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позову, посилаючись на порушення норм права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.197КАС України, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, вказана апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення скарги, скасування постанови суду з ухваленням по справі нової постанови, з наступних підстав.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач повинен був надіслати звернення позивача за належністю до Кабінету Міністрів України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з'ясування усіх обставин по справі, належної оцінки доказів.

За правилами ст.159КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.198КАС України, постанову суду скасовує та приймає нову постанову про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 18.03.2015р. позивач звернувся до КМУ в межах ЗУ "Про звернення громадян" і порушив два питання: привести у відповідність до ЗУ "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" постанову КМУ від 4.06.1994р. №353 "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України"; забезпечити право на отримання паспорта без записів російською мовою, затвердивши зразок паспорта, що відповідач би вимогам Закону; відшкодувати моральну шкоду (а. с. 5).

Секретаріат КМУ направив звернення Позивача за належністю до Відповідача для вирішення питання по суті (а. с. 6).

Відповідач у свою чергу розглянув звернення Позивача та надав відповідь заявнику 8.04.2015р. про те, що здійснюються заходи зі створення Єдиного державного демографічного реєстру, розпорядником якого визначеного Державну міграційну службу України, та запровадження оформлення і видачі паспорта громадянина України у формі картки. Для вирішення питання обміну паспорта в зв'язку з непридатністю його для користування, Позивачу рекомендовано звернутися до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання.

Перевіряючи правомірність дій відповідача, судова колегія виходить з наступного.

Об'єктом даного спору є правовідносини, що виникли у зв'язку з розглядом ДМС України заяви ОСОБА_2 від 18.03.2015р., а тому у розумінні вимог процесуального закону даний спір підлягає вирішенню із застосуванням положень законодавства у сфері звернення громадян.

Питання практичної реалізації наданого громадянам Конституцією України права на звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, заявами або клопотаннями щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів чи скаргою про їх порушення визначаються ЗУ "Про звернення громадян".

Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення (частина перша статті 1 ЗУ "Про звернення громадян").

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо (абз.3 статті 3 вищевказаного Закону).

Відповідно до ст.5 цього ж Закону звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Згідно з ч.3 ст.7 вказаного Закону у разі, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Зі змісту наведеного вбачається, що звернення мають розглядати ті органи, до компетенції яких належать порушені в них питання, але даною нормою не передбачено повернення заяви до органу який її надіслав.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЗУ "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів (стаття 20 ЗУ "Про звернення громадян").

Як вбачається з матеріалів справи, заяву позивача від 18.03.2015р., адресовану КМУ, ДМС України отримала листом Секретаріату КМУ від 19.03.2015р. за №41-І-005647/14П для розгляду питання за належністю (а.с.6).

ДМС України було розглянуто звернення позивача та листом від 8.04.2015р. за №І-865/6/890-15 було своєчасно проінформовано ОСОБА_2 про результати розгляду його заяви від 18.03.2015р. (а.с.21-22).

Крім того, в матеріалах справи наявні листи ДМС України від 23.07.2014р. за №І-1714/6, від 8.09.2014р. за №І-2357/6-14, від 25.09.2014р. за №І-2497/6-14, від 16.10.2014р. за І-2655/6-14 та від 29.01.2015р. за №І-3565/6/260-15, які раніше вже надавалися позивачу з роз'ясненням вказаного питання.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що КМУ було правомірно направлено для розгляду по суті звернення позивача до ДМС України, яка в свою чергу діяла в межах повноважень та розглянула вищевказане звернення в порядку та строку передбачені ЗУ "Про звернення громадян".

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанову суду не можливо вважати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, з ухваленням по справі нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,202,207КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної міграційної служби України - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015р. - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Державної міграційної служби України про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: І.О. Турецька

О.В. Лукянчук