Ухвала суду № 47849474, 23.07.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/1260/15

Категорія: 3.7.2 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Єщенка О.В.,

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина В.Л.

при секретарі судового засідання - Вишневській А.В.

за участю представників:

апелянта - Кожуховської Т.М.,

позивача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.04.2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_4, в якій позивач просила суд зобов'язати Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Одеській області здійснити державну реєстрацію транспортного засобу (автомобілю) марки BENTLEY S2, 1961 року випуску, кузов НОМЕР_3 за ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 10.07.1997року, ІПН НОМЕР_1); зобов'язати Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Одеській області видати ОСОБА_4 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки BENTLEY S2, 1961 року випуску, кузов НОМЕР_3 та видати відповідні автомобільні номерні знаки встановленого державного зразку.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22.11.2012 року в порядку спадкування за ОСОБА_4 визнано право власності на автомобіль марки BENTLEY S2, 1961 року випуску, кузов НОМЕР_3. Позивачка звернулася до відповідача з проханням зареєструвати вказаний транспортний засіб, однак останній відмовив у такій реєстрації з посиланням на те, що згідно відомостей автоматизованої бази даних ДАІ МВС України, транспортний засіб марки BENTLEY S2, 1961 року випуску, кузов НОМЕР_3 не зареєстрований на території України, інформація про митне оформлення зазначеного транспортного засобу з таким номером відсутня. Позивачка не погоджується з такими діями відповідача, оскільки згідно листа Південної митниці Міндоходів від 28.10.201З року №3.1/1.1-8.1/7245 за результатами перевірки фактів перетину митного кордону та митного оформлення транспортного засобу марки BENTLEY S2, 1961 року випуску, кузов НОМЕР_3 за період існування наявних баз обліку реєстрації транспортних засобів не встановлено, що може вказувати на те, що даний транспортний засіб було ввезено ще за часів існування Радянського Союзу. Крім того, Південна митниця Міндоходів вказує у листі, що не вбачає перешкод щодо проведення оформлення транспортного засобу в органах ДАІ МВС України.

Вказаний транспортний засіб був придбаний та завезений на територію України померлим батьком позивача за часи існування Радянського Союзу, але не був їм зареєстрований в органах ДАІ МВС України.

При цьому, позивачка вказувала, що при відмові у державній реєстрації належного їй транспортного засобу відповідач порушив її право власності на автомобіль та порядок державної реєстрації транспортних засобів.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.04.2015 року позов задоволено.

Зобов'язано Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Одеській області здійснити державну реєстрацію транспортного засобу (автомобілю) марки BENTLEY S2, 1961 року випуску, кузов НОМЕР_3 за ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 10.07.1997року, ІПН НОМЕР_1).

Зобов'язано Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Одеській області видати ОСОБА_4 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки BENTLEY S2, 1961 року випуску, кузов НОМЕР_3 та видати відповідні автомобільні номерні знаки встановленого державного зразку.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 22.11.2012 року рішенням Київського районного суду м. Одеси по справі №1512/13786/12 визнано за ОСОБА_5 право власності на автомобіль марки BENTLEY S2, 1961 року випуску, кузов НОМЕР_3 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18.01.2013 року виправлено описку, допущену в рішенні Київського районного суду м. Одеси від 22.11.2012 року, а саме по батькові позивачки змінено на ОСОБА_4.

У липні 2014 року позивачка звернулась до УДАІ ГУ МВС України в Одеській області з заявою про реєстрацію транспортного засобу марки BENTLEY S2, 1961 року випуску, кузов НОМЕР_3.

Листом №7/вих2654 від 17.07.2014 року УДАІ ГУ МВС України в Одеській області відмовило позивачу в реєстрації транспортного засобу посилаючись на те, що згідно відомостей автоматизованої бази даних ДАІ МВС України, транспортний засіб марки BENTLEY S2, 1961 року випуску, кузов НОМЕР_3 не зареєстрований на території України, інформація про митне оформлення зазначеного транспортного засобу з таким номером відсутня.

Як вбачається з листа Південної митниці Міндоходів від 28.10.2013 року №31/1.1-81/7245 остання, розглянувши заяву ОСОБА_4 від 15.10.13щодо законності знаходження на митній території України автомобіля BENTLEY S2, 1961 року випуску, кузов НОМЕР_3, повідомила, що за результатами перевірки фактів перетину митного кордону та митного оформлення вказаного транспортного засобу за період існування наявних баз обліку реєстрації транспортних засобів, не встановлено, що може вказувати на те, що даний транспортний засіб було ввезено ще за часів існування Радянського Союзу. Разом з цим митниця зазначила, що не вбачає перешкод щодо проведення оформлення зазначеного транспортного засобу в органах ДАІ МВС України.

Вирішуючи справу по суті суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.34 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993р. №3353-XII (надалі - Закон №3353) державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників. Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху. Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

Згідно п.7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджений постановою КМУ 07.09.1998 р. №1388 (далі - Порядок №1388) власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) у підрозділах Державтоінспекції (крім транспортних засобів, зареєстрованих до набрання чинності цим Порядком) та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.

Транспортні засоби, тимчасово ввезені на митну територію України для власного користування більш як на два місяці, підлягають державній реєстрації в підрозділах Державтоінспекції на строк, визначений Держмитслужбою. Тимчасово ввезені транспортні засоби не можуть бути розкомплектовані на запасні частини, передані у володіння або користування іншим особам.

Отже непроведення державної реєстрації автомобіля, що належить ОСОБА_4 на праві власності, позбавляє її можливості експлуатувати транспортний засіб, а отже й користуватись своєю власністю за її призначенням, чим порушуються її права власника.

Згідно п.8 Порядку №1388 державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчена підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою, зокрема, копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин.

Отже, Порядок №1388 розрізняє придбання, отримання, ввезення ТЗ як різні підстави, за наявності яких може постати питання державної реєстрації (перереєстрації) ТЗ.

Виходячи з вищезазначеного судова колегія дійшла висновку, що ОСОБА_4 не ввозила та не придбавала автомобіль, а набула на нього право власності в порядку спадкування за рішенням суду.

Рішення суду із зазначенням ОСОБА_4 як особи, яка визнається власником спірного ТЗ, є окремим самостійним документом, що підтверджує правомірність отримання позивачкою ТЗ у власність (правомірність придбання), а отже при поданні його для проведення реєстрації в підрозділ ДАІ у відповідача відсутні законні підстави для відмови у реєстрації автомобіля з посиланням на відсутність даних про митне оформлення автомобіля та необхідність надання повного переліку документів, передбачених п.п.8,11 Порядку №1388.

Відповідно до п.11 порядку №1388 державна реєстрація конфіскованих транспортних засобів або транспортних засобів, право власності на які встановлено за рішенням суду, проводиться на підставі відповідного рішення суду із зазначенням марки, моделі, ідентифікаційних номерів складових частин таких засобів, а також реєстраційних документів, зокрема свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (далі - свідоцтво про реєстрацію) або технічного паспорта (у разі їх наявності) з відміткою підрозділу Державтоінспекції про зняття транспортного засобу з обліку. До реєстраційних документів додається договір купівлі-продажу, інший документ, що встановлює право власності, або рішення Кабінету Міністрів України чи комісії, утвореної відповідно до Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. №985, про передачу цих транспортних засобів у разі конфіскації у власність держави.

Отже, у разі подання заяви про державну реєстрацію ТЗ, право власності на який встановлено за рішенням суду, така реєстрація проводиться на підставі рішення суду із зазначенням марки, моделі, ідентифікаційних номерів складових частин ТЗ, а також у разі наявності - реєстраційних документів (Свідоцтва про реєстрацію ТЗ).

Що стосується посилання відповідача про необхідність подання документів про внесення податків і зборів, то слід зазначити таке.

Згідно абз.2-6 п.11 Порядку №1388 державна реєстрація проводиться: транспортних засобів, що визнані в установленому порядку безхазяйними, - на підставі документів, виданих уповноваженими органами, а також договорів купівлі-продажу або інших документів, які встановлюють право власності на такі засоби після їх реалізації; транспортних засобів, які за правом спадкування перейшли у власність держави або подаровані державі власниками, - на підставі рішень органів, визначених законодавством, та нотаріально засвідчених документів, які встановлюють право власності, із зазначенням в них марки, моделі, ідентифікаційних номерів складових частин таких транспортних засобів, інших документів, що підтверджують правомірність їх придбання новими власниками, а також виданих на території України реєстраційних документів з відміткою підрозділів Державтоінспекції про зняття їх з обліку. Державна реєстрація зазначених транспортних засобів, ввезених на митну територію України без сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що передбачені законодавством під час імпорту таких засобів, проводиться за умови подання документів про внесення таких податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком безоплатно переданих конфіскованих транспортних засобів та транспортних засобів, які згідно з податковим законодавством звільнені від їх сплати, із внесенням відповідного запису у свідоцтво про реєстрацію.

Тобто дане положення стосується певних ТЗ, визначених в абз.2,3,4 п.11 Порядку - ТЗ, визнаних безхазяйними, та ТЗ, які за правом спадкування перейшли у власність держави або подаровані державі, до яких ТЗ позивачки не відноситься.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що Південна митниця Міндоходів в своєму листі №3.1/1.1-8.1/7245 від 28.10.2013 року вказує на те, що за результатами перевірки є підстави вважати, що даний транспортний засіб було ввезено ще за часів існування Радянського Союзу (а.с.10).

Згідно ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином з урахування положень ст. 71 КАС України колегія судді вважає, що Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області не підтвердило належними доказами правомірність свого рішення щодо відмови у реєстрації вказаного транспортного засобу.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтовані та підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.04.2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 28.07.2015 року

Головуючий: суддя О.В.Єщенко

суддя О.О.Димерлій

суддя В.Л.Романішин