Ухвала суду № 47849133, 28.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4107/15 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

28 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2015 у справі за адміністративним позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» до Державної фінансової інспекції України, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування пунктів 5 та 6 вимоги № 32-14/11 від 22.01.2015,-

В С Т А Н О В И В:

Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: визнати протиправними та скасувати пункти 5 та 6 вимоги № 32-14/11 від 22.01.2015.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2015 позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи в період з 12.11.2014 по 05.12.2014 Державною фінансовою інспекцією України на виконання ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 10.11.2014 №752/189/18/14-к в рамках кримінального провадження №12014100000000791, на підставі направлень на проведення позапланової ревізії № 2028 від 11.11.2014, 2029 від 11.11.2014, 2030 від 11.11.2014 проведена позапланова виїзна ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» за період з 01.08.2013 по 10.11.2014.

За результатами ревізії складено акт № 32-21/12 від 12.12.2014, відповідно до якого ревізією, у тому числі, встановлено наступне:

- Поштамтом - Центром поштового зв'язку № 1 Львівської дирекції УДППЗ «Укрпошта», в порушення вимог пункту 5 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фактично надано TOB «ДМ-Експрес» послуг на загальну суму 3 549 521, 47 грн., однак, відображено в бухгалтерському обліку підприємства доходів на суму 1 011 214, 54 грн. Внаслідок недоотримання належних УДППЗ «Укрпошта» доходів, що сталося внаслідок порушення пункту статті 193 Господарського Кодексу України, підприємству завдано збитків на суму 2 538 306, 93 грн.;

- внаслідок недоотримання належних УДППЗ «Укрпошта» доходів при пересиланні кореспонденції передвиборчої агітації, що сталося внаслідок порушення пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, підприємству завдано збитків на суму 2 029 152,00 грн.

22.01.2015 Державною фінансовою інспекцією України винесено вимогу з метою усунення виявлених порушень та недоліків відображених в акті ревізії № 31/14/16 від 19.01.2015 на адресу Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» складено лист № 31/14/11 «Про направлення вимог щодо усунення порушень», в пунктах 5 та 6 якого зазначено наступне:

5. Вжити заходів щодо відображення в бухгалтерському обліку та забезпечити надходження недоотриманих доходів на суму 2 538 306, 93 гри., що виникли при виконання договору від 28.04.2014 №15-174, укладеного для надання TOB «ДМ-Експрес» послуг поштового зв'язку по пересиланню письмової кореспонденції з нанесенням відбитків кліше маркувальних машин.

6. Вжити заходів щодо відображення в бухгалтерському обліку та забезпечити надходження недоотриманих доходів на суму 2 029 152, 00 грн. згідно договору від 16.05.2014 №13-15-176, предметом якого є пересилання письмової кореспонденції групами з використанням відбитка про оплату письмової кореспонденції, що укладений між УДПІІЗ «Укрпошта» (виконавець) в особі директора Львівської дирекції ОСОБА_3 та кандидаток на пост Президента України ОСОБА_4 (замовник) в особі розпорядника поточного рахунку виборчого фонду ОСОБА_5.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем не доведено, що фактичне надання TOB «ДМ-Експрес» послуг на загальну суму 3 549 521,47 грн. та недоотриманні належних доходів при пересиланні кореспонденції передвиборчої агітації на суму 2 029 152, 00 грн. та відповідно допущення порушення пункту 5 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Між позивачем та ТОВ «ДМ-Експрес» було укладено договір № 22/07-13/15-216 від 01.08.2013 на суму 2 905 055, 79 грн. терміном дії з моменту підписання до 31.12.2012, відповідно до якого виконавець зобов'язується надати замовнику у 2014 році послуги поштового зв'язку по пересиланню письмової кореспонденції з нанесенням відбитків кліше маркувальних машин.

Відповідно до пункту 1.2 зазначеного договору права та обов'язки за цим договором здійснюються Поштамтом - Центром поштового зв'язку № 1 Львівської дирекції УДППЗ Укрпошта».

Згідно з пунктом 5.5 № 22/07-13/15-216 від 01.08.2013 письмова кореспонденція подається тільки до цього відділення, ціна договору - 600 тис. грн. та пунктом 5.3 - зважування, визначення вартості пересилання згідно діючих тарифів.

Відповідно до аналітичної відомості обліку розрахунків з ТОВ «ДМ-Експрес» за період з 01.08.2013 по 10.11.2014, яка була надана позивачем відповідачу під час проведення ревізії, УДППЗ «Укрпошта» надано для замовника послуг на загальну суму 1 011 24,54 грн., а замовником оплачено за послуги поштового зв'язку коштів на загальну суму 834 100,92 грн.

Оригінали договору № 22/07-13/15-216 від 01.08.2013 та актів приймання - здавання наданих послуг були вилучені під час проведеного у позивача обшуку 01.10.2014. Сторонами зазначений факт не заперечується.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 9 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною 5 зазначеної статті господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відповідач встановлюючи в акті ревізії № 31/21/12 від 12.12.2014 факт надання позивачем ТОВ «ДМ-Експрес» послуг на суму 3 549 521,47 грн., а не на суму 1 011 214,54 грн. виходив з того, що ТОВ «ДМ-Експрес» надано своїм контрагентам послуги на загальну суму 3 549 521, 47 грн., а оскільки воно відсутнє в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв'язку, то воно не мало право на самостійне надання відповідних послуг та відповідні послуги могли бути надані виключно позивачем, а також з показань наданих ОСОБА_6, яка була директором ТОВ «ДМ-Експрес» до липня 2014, під час допиту її у якості свідка.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про поштовий зв'язок» оператор поштового зв'язку (оператор) - суб'єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв'язку.

Статтею 43 Господарського кодексу України встановлено, що підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами. Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється, встановлюються виключно законом.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» дія цього Закону поширюється на всіх суб'єктів господарювання. Види господарської діяльності, не передбачені у статті 9 цього Закону, не підлягають ліцензуванню.

Статтею 9 зазначеного Закону не передбачено здійснення ліцензування такого виду господарської діяльності, як надання послуг поштового зв'язку.

Таким чином, надання послуг з пересилання поштової кореспонденції не підлягає ліцензуванню, а отже не підлягає відповідному обмеженню. При цьому, положеннями чинного законодавства не передбачено заборони суб'єкту господарювання, що не включений до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку здійснювати господарську діяльність з пересилання поштових відправлень.

Отже, факт того, що ТОВ «ДМ-Експрес» не включено до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку не можу свідчити про те, що послуги з пересилання поштових відправлень ним могли бути надані виключно з залученням позивача.

Як зазначено в акті ревізії №31/21/12 від 12.12.2014 ТОВ «ДМ-Експрес» надавались контрагентам послуги з обслуговування відправлень, які крім доставки відповідних відправлень включають в себе також здійснення їх забору, фасування так маркування.

Між позивачем та кандидатом на пост Президента України ОСОБА_4 в особі розпорядника поточного рахунку в виборчого фонду ОСОБА_5 укладено договір № 13-15-176 від 16.05.2014, предметом якого є пересилання виконавцем письмової кореспонденції групами з використанням відбитка про оплату письмової кореспонденції, кількість відправлень - 1 млн. листів, доставка кореспонденції здійснюється своїми силам і засобами відділення поштового зв'язку Львів 23 Поштамту-ЦПЗ № 1 Львівської дирекції УДППЗ «Укрпошта».

Факт надання послуг за зазначеним договором підтверджується актом приймання - здавання виконаних робіт від 23.05.2014, відповідно до якого було надано послуги на загальну суму 2 400 000,00 грн.

Відповідач встановлюючи в акті ревізії № 31/21/12 від 12.12.2014 факт недоотримання доходів при пересиланні кореспонденції передвиборчої агітації на суму 2 029 152,00 грн. виходив з фактів зазначених у протоколах допиту свідків ОСОБА_7 від 20.08.2014, ОСОБА_8 та даних зазначених в маршрутних накладних форми 24м та накладних на відправку пошти форми 16.

Необґрунтованість посилань відповідача на маршрутні накладні форми 24м та накладні на відправку пошти форми 16 зумовлюється тим, що, з аналізу зазначених документів, копії яких наявні матеріалах справи, не вбачається можливим встановити, факт того, що відповідно до якої з вказаних накладних та в якій кількості здійснювалось транспортування поштової кореспонденції відповідно до договору № 13-15-176 від 16.05.2014, у той час, як наявність відмітки «реклама» та пакування відповідної кореспонденції саме в палети відповідний факт засвідчувати не може.

Щодо посилань апелянта на протоколи допиту свідків, суд звертає увагу на те, що відповідно до положень частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, належним доказом для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі ухвалений щодо цієї особи, а тому зазначені матеріали кримінальної справи за відсутності винесених за результатами їх розгляду вироків не є належним та допустимим доказом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем доказів на підтвердження факту наявності вироку суду в кримінальній справі в рамках якої було проведено допити свідків суду надано не було, як і не було зазначено про наявність відповідного факту.

Також, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно не взято до уваги посилання відповідача на постанову Верховного Суду України № 21-40а14 від 15.04.2014, оскільки в зазначеній постанові викладено правову позицію щодо відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю виявлених за результатами проведеної ревізії, у той час, як в рамках даної справи предметом оскарження є вимоги стосовно вжиття заходів щодо відображення в бухгалтерському обліку грошових коштів та забезпечення надходження недоотриманих доходів.

Таким чином, оскільки відповідачем документального підтвердження надання ТОВ «ДМ-Експрес» послуг на загальну суму 3 549 521,47 грн. та ОСОБА_4 за договором № 13-15-176 від 16.05.2014 на суму 4429152,00 грн. суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості надання відповідних документів, то пункти 5 та 6 вимоги № 32-14/11 від 22.01.2015 є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2015 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 30.07.2015.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Шурко О.І.

Кузьменко В. В.