Ухвала суду № 47849079, 23.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/539/15 Головуючий у 1-й інстанції: Трофімова Л.В. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

23 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Ключковича В.Ю.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, третя осба: Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 24.06.2014р. № 0001011701.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області форми «Р» від 24.06.2014р. № 0001011701 про визначення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування у сумі 10 578 грн. 58 коп., у тому числі за основним платежем - 8 326 грн. 86 коп. та 2 251 грн. 72 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 24.04.2007 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №354411/7955/0274-7 (а.с.42-46), за умовами якого кредитор надав позивачу ОСОБА_2 кредит у вигляді не відновлюваної лінії з лімітом 10000 доларів США на строк до 23.04.2027 включно.

24.04.2012 позивач звернувся до кредитора із заявою про анулювання заборгованості за кредитним договором від 24.04.2007 у сумі 50243 грн. 90 коп. у зв'язку з повним погашенням кредиту (а.с.48).

Листом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" від 24.04.2012 №С-24-114-1-18/218 позивача було повідомлено про анулювання (прощення) заборгованості за нарахованою пенею у сумі 50243 грн. 90 коп. згідно кредитного договору 24.04.2007 №354411/7955/0274-7 (а.с.49).

За результатами документальної позапланової перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2012 до 31.12.2012 встановлено порушення позивачем вимог:

- п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України, а сааме: не подано декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік при терміні подачі 30.04.2013;

- абз.«д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік у сумі 8326 грн. 86 коп.

Результати перевірки оформлено актом від 15.05.2014 №910/23-05-17-01/НОМЕР_2 (а.с.53), на підставі якого 24.06.2014 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0001011701 (а.с.58) про збільшення ОСОБА_2 суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 10578 грн. 58 коп., у тому числі 8326 грн. 86 коп. за основним платежем та 2251 грн. 72 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач заперечує правомірність вищевказаного податкового повідомлення-рішення відповідача, у зв'язку з чим просить визнати його протиправним та скасувати з підстав невідповідності нормам чинного законодавства.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України, ПК України).

Відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з абз. 1 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України загальним оподатковуваним доходом є будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп. 164.1.2. п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України).

Згідно з пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах; вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Таким чином, об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є дохід, одержаний платником податку на доходи фізичних осіб як додаткове благо.

Підпунктом 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України встановлено, що доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до п. 18.1 ст. 18 Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Згідно зі пп. 14.1.160 п. 14.1 ст. 14.1 Податкового кодексу України податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Таким чином, додатковим благом є кошти, які повинні бути виплачені платнику податку, тобто позивачу, податковим агентом, тобто АТ "Райффайзен Банк Аваль".

Відповідно до п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так у своєму листі від 24.04.2012 №С-24-114-1-18/218 Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" підтвердило, що анульована позивачу заборгованість у сумі 50243 грн. 90 коп. по кредитному договору 24.04.2007 №354411/7955/0274-7, є пенею.

Оскільки пеня нараховується за прострочення виконання зобов'язань з повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій та повинна бути сплачена позивачем на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль", її списання (прощення) не є доходом, одержаним як додаткове благо у розумінні пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, і як наслідок не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Згідно пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Оскільки списана (прощена) пеня не є доходом позивача, обов'язок щодо подання податкової декларації про майновий стан та доходи громадян за 2012 рік у останнього відсутній.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Уманської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області форми «Р» від 24.06.2014р. № 0001011701.

Таким чином, апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень матеріального і процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Уманської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк В.Ю. Ключкович

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.