Рішення № 47843590, 03.08.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.07.15р. Справа № 904/4731/15

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Публічного акціонерного товариства "Грін Банк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАДАС", м. Дніпропетровськ

про стягнення 108325грн.85коп.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Іванська Л.І., дов. №б/н від 17.06.2015р.

Галенко Ю.В., керівник

Присутній: Квітка Ю.Г.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «Грін Банк» м. Київ звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ладас» м. Дніпропетровськ з позовом про стягнення суми коштів в розмірі 73855грн.25коп. та пені в розмірі 34470грн.60коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем положень договору №14-41 від 19.05.2014р. щодо своєчасного виготовлення перегородок та дверей для касового вузла для відділення банку; меморіальний ордер №368_1 від 23.05.2014р.; акт взаєморозрахунків станом на 09.12.2014р.; лист від 18.03.2015р.; норми Цивільного кодексу України.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору №14-41 від 19.05.2014р. згідно меморіального ордеру №368_1 від 23.05.2014р. відповідачу було перераховано суму попередньої оплати в розмірі 73855грн.25коп. (70% від загальної суми договору). В свою чергу, відповідач був зобов'язаний протягом 21 робочого дня з моменту отримання передоплати виконати роботи з виготовлення перегородок та дверей для касового вузла для відділенні банку за адресою: м. Северодонецьк, проспект Гвардійський, 59 та підписати з позивачем акт виконаних робіт.

Таким чином, відповідач повинен був виконати своє зобов'язання в строк до 23.06.2014р. Листом від 18.03.2015р. позивач просив повернути отриману попередню оплату у зв'язку з неможливістю виконання робіт за договором.

На підставі положень пункту 6.3 договору №14-41 від 19.05.2014р. за порушення строків здачі робіт і відвантаження продукції позивач нарахував та заявив до стягнення суму пені в розмірі 34470грн.60коп. за період з 23.06.2014р. по 27.05.2015р.

У письмових поясненнях №08-01/652 від 15.06.2015р. позивач пояснив, що в пункті 6.3 договору сторони визначили можливість застосування штрафної санкції у вигляді пені, але помилково назвали її «штраф».

У відзиві від 18.06.2015р. відповідач не погодився із заявленими позовними вимогами з наступних підстав:

- лист від 18.03.2015р. відповідач не отримував;

- позивач в односторонньому порядку відмовився від виконання договору, не зважаючи на те, що відповідач виконав свої обов'язки з виготовлення перегородок та дверей;

- пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання. В договорі, укладеному сторонами, не йдеться про грошове зобов'язання. Оскільки зобов'язання не має грошового характеру, вимоги про стягнення пені є помилковими.

У відповіді на відзив №08-01/692 від 24.06.2015р. позивач не визнав обґрунтованість заперечень відповідача:

- акт приймання - передачі сторонами не підписаний, тому відсутні докази виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.

- згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та витягу з сайту «Укрпошти» 25.03.2015р. відповідач отримав лист від 18.03.2015р.

- як вбачається з судової практики, нарахування пені за прострочення виконання не грошового зобов'язання визнається правомірним.

Заслухавши доводи відповідача, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Ладас» (далі - виконавець) та Публічним акціонерним товариством «Грін Банк» (далі - замовник) був підписаний договір №14-41 від 19.05.2014р. (далі - договір), згідно якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки з виготовлення перегородок та дверей для касового вузла для відділення банку ПАТ «Грін Банк» за адресою: м. Северодонецьк, проспект Гвардійський, 59 згідно специфікації.

В специфікації №1 від 19.05.2014р. сторонами було узгоджено найменування, кількість та вартість предметів, що виготовляються виконавцем.

Згідно пункту 2.1 загальна сума договору становить 105507грн.50коп. (з ПДВ). Розрахунок за виконані роботи сторонами визначений в пункті 4.1 договору наступним чином: попередня оплата 70% - 73855грн.25коп. (з ПДВ), доплата 30% - 31652грн.25коп. (з ПДВ) впродовж трьох банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт. Акт виконаних робіт є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 3.1 договору термін виконання робіт дорівнює 21 робочий день з моменту отримання передоплати.

Меморіальним ордером №368_1 від 23.05.2014р. відповідачу було перераховано 73855грн.25коп.

З урахуванням положень пункту 3.1 договору відповідач мав виконати своє зобов'язання в строк до 23.06.2014р. (включно). Відповідно до пункту 6.5 договору замовник зобов'язаний забезпечити готовність об'єкту до монтажу перегородок виконавця, інакше термін виконання договору відсовується на сумірний термін.

Посилаючись на лист від 18.03.2015р., в якому вказано про неможливість виконання робі за договором та необхідність повернення коштів, отриманий відповідачем 23.03.2015р., позивач вимагає стягнути з відповідача суму попередньої оплати в розмірі 73855грн.25коп.

Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Дослідивши зміст договору, суд дійшов висновку, що між сторонами був укладений саме договір підряду.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Разом з тим, прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Стаття 849 Цивільного кодексу України дійсно визначає, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду.

За приписами статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Обґрунтовуючи вимоги про стягнення суми попередньої оплати, позивач посилається на відсутність підписаного обома сторонами акту виконаних робіт як доказу виконання відповідачем зобов'язань за договором.

В матеріалах справи наявні листи №204 від 18.06.2014р., №217 від 08.07.2014р., №300 від 17.09.2014р., адресовані позивачу, в яких відповідач неодноразово повідомляв позивача про виготовлення перегородок та дверей до касового вузла, просив відрядити представника для підписання сторонами акту виконаних робіт.

Згідно товарно-транспортних накладних ТОВ «Нова пошта» від 18.06.2014р., від 08.07.2014р., від 17.09.2014р. вказані листи були отримані позивачем. Доказів реагування шляхом направлення представника для підписання акту виконаних робіт та прийняття позивачем не надано.

Згідно з поясненнями відповідача, в червні 2014р. ним були виготовлені визначені договором та специфікацією об'єкти. Але позивач ігнорував всі звернення з приводу підписання акту виконаних робіт. До матеріалів справи відповідачем додані сертифікати разом з додатками відносно дверей захисних моделі ДЗПб-ОЗК2, перегородок захисних моделі ПЗПб-ОЗК2, Технічні умови «Конструкції захисні світло прозорі» ТУ У 28.1-21940919-002:2008, видаткова накладна №144 від 18.06.2014р., акт №144 від 18.06.2014р. прийому передачі товарно-матеріальних цінностей та виконаних робіт.

Відповідно до статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

При цьому, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що в даному випадку наявне прострочення виконання зобов'язання з боку позивача. Тому відсутні підстави для стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 73855грн.25коп.

Вимоги про стягнення суми пені в розмірі 34470грн.60коп. за період з 23.06.2014р. по 27.05.2015р. за прострочення термінів здачі робіт і відвантаження продукції також залишаються судом без задоволення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-VI від 23.02.2012р. (із змінами та доповненнями), ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 38, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Грін Банк» м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ладас» м. Дніпропетровськ про стягнення суми коштів в розмірі 73855грн.25коп. та пені в розмірі 34470грн.60коп. - відмовити.

В судовому засіданні від 29.07.2015р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 03.08.2015р.

Суддя Р.Г. Новікова