Вирок № 47832481, 30.07.2015, Бродівський районний суд Львівської області

Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/804/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2015 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області в складі головуючої судді Бородійчук О.І., з участю секретаря судового засідання Скорик І.Б., прокурорів Шафранюка В.М., Голинець З.Є., обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Броди обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42014210220000093 від 02.12.2014 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дубно, Рівненської області, жител АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, без судимості, -

за ч. 1 ст. 408 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

20 червня 2014 року громадянина ОСОБА_1 призвано по частковій мобілізації на військову службу Лубенсько-Радивилівським ОРВК Рівненської області в команду військової частини пп В3765, що дислокується у АДРЕСА_2.

Надалі, наказом командира військової частини пп В3765 від 20 червня 2014 року №162 рядового ОСОБА_1 призначено на посаду водія взводу охорони роти охорони батальйону охорони наведеної військової частини.

Солдат ОСОБА_1, будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 12, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю й гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення товаришів по службі.

Натомість рядовий ОСОБА_1, діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення злочину проти встановленого порядку несення військової служби за наступних обставин.

Так, 7 жовтня 2014 року рядовим ОСОБА_1 було власноручно написано рапорт щодо надання йому щорічної відпустки з 8 жовтня 2014 року.

На підставі зазначеного рапорту командуванням військової частини пп В3765 рядовому ОСОБА_1 наказом від 8 жовтня 2014 року № 273 надано відпустку строком на 8 діб (з 8 по 15 жовтня 2014 року), яку останній мав проводити у м. Дубно, Рівненської області. У розташування військової частини пп В3765 солдат ОСОБА_1 зобов'язувався повернутись 16 жовтня 2014 року та приступити до виконання покладених на нього за посадою службових обов'язків.

Однак, 16 жовтня 2014 року солдат ОСОБА_1, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, діючи з метою повністю ухилитися від проходження військової служби у військовій частині пп В3765, що дислокується у м. Броди, Львівської області, у порушення вимог ст.ст. 9, 11, 12, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не з'явився на службу, чим протизаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

23 січня 2015 року стосовно військовослужбовця військової частини пп В3765 солдата ОСОБА_1 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України. 7 березня 2015 року, на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 6 лютого 2015 року, працівниками Дубенського МВ УМВС України у Рівненській області проведено затримання військовослужбовця військової частини пп В3765 солдата ОСОБА_1 та у подальшому доставлено до військової прокуратури Тернопільського гарнізону Західного регіону України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України визнав повністю та суду пояснив, що дійсно, 16 жовтня 2014 року не з'явився із наданої йому відпустки у розташування військової пп В3765, що знаходиться у АДРЕСА_2 з метою ухилитися від військової служби та покладені на нього службові обов'язки у період з 16 жовтня 2014 року по 7 березня 2015 року не виконував, чим вчинив дезертирство, тобто нез'явлення на службу із відпустки з метою ухилитися від військової служби.

Суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому враховано, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, вони правильно розуміють зміст цих обставин, суд немає сумнівів у добровільності їх позиції. Цим особам роз»яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, на думку суду, наведене вище дає підстави зробити висновок про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину доведена повністю, його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 408 КК України, так як останній вчинив дезертирство, тобто не з'явився на службу із відпустки з метою ухилитися від військової служби.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину - вчинив злочин середньої тяжкості, особу обвинуваченого - вперше притягується до кримінальної відповідальності, не перебуває на обліку в лікарів нарколога та психіатра, згідно службової характеристики займаній посаді не відповідає, перебував близько восьми місяців в зоні проведення АТО.

Обставин, що обтяжують та пом»якшують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів достатнім буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою кваліфіковано інкримінований злочин.

Згідно зі ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п»яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, усвідомлює протиправність своїх дій, бра участь в зоні проведення АТО, вчинений злочин відноситься до злочинів середньої тяжкості, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

Цивільних позовів у справі не заявлено.

Процесуальних витрат у справі немає.

Згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.03.2015 року в межах кримінального провадження № 42014210220000093 від 02.12.2014 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено розмір застави в сумі 22000 гривень, які обвинуваченим внесено на депозитний рахунок Управління ТУ ДСА України у Тернопільській області. Застава в дохід держави не була звернена.

Частиною 11 ст.182 КПК України визначено, що у випадку, коли застава не була звернена в дохід держави, вона повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Міру запобіжного заходу у вигляді застави, залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Після вступу вироку в законну силу внесену заставу в розмірі 22000 грн. повернути ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 373, 374, 376 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України та призначити покарання у виді двох років шести місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, призначити іспитовий строк тривалістю один рік шість місяців.

Повернути ОСОБА_1 внесену ним суму застави в розмірі 22000 (двадцять дві тисячі) грн. на депозитний рахунок Управління ТУ ДСА України у Тернопільскій області (р/р 37316003000474, МФО 838012, ідентифікаційний код 26198838, Банк одержувача: ГУДКСУ у Тернопільській області).

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Бродівський районний суд Львівської області.

Якщо апеляційну скаргу не було подано, то вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для її подання. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, іншим учасникам судового провадження -на їх вимогу.

30.07.2015

Суддя О. І. Бородійчук