Вирок № 47831826, 03.08.2015, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 336/3840/15-к

№ 1-кп/336/394/15

3 серпня 2015 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Зарютіна П.В.,

при секретарі Чернишової І.В.,

за участю прокурора Стольник І.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Балабине Запорізького району, є громадянином України, українцем, має середню освіту, не одружений, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:

-02.02.2011 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ст. 185 ч.2, ст. 15 ч.2 - ст. 185 ч.2 КК України до 3 років позбавленні волі з іспитовим строком 2 роки;

-17.12.2012 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ст. 185 ч.2, ст. 309 ч.1, із застосуванням ст. 71 КК України, до 3 років 1 місяця позбавлення волі, звільнився 12.12.2014 року по відбуттю строку покарання;

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Запоріжжя в порядку ст. 291 КПК України звернувся прокурор з обвинувальним актом.

ОСОБА_1звинувачується в тому, що 7 травня 2015 року о 18-00 год. він, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, перебуваючи біля будинку по вул. Копьонкіна, 50 в м. Запоріжжі, шляхом вільного доступу, таємно викрав з правої внутрішньої кишені куртки у ОСОБА_3 мобільний телефон марки Nokia 2220s, імей: НОМЕР_1, вартістю 190 гривень, чим спричинив потерпілому матеріальний збиток на вказану суму.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

На підставі ч. 1 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України до суду надійшла угода про примирення від 3 серпня 2015 року, укладена між потерпілим та підозрюваним, згідно умов якої:

- підозрюваний під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у вище зазначеному діянні;

- сторони погоджуються на призначення підозрюваному покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік з іспитовим терміном на 1 рік.

В підготовчому судовому засіданні прокурор надав суду матеріали кримінального провадження, що мають значення для кримінального провадження.

Сторони кримінального провадження, як і прокурор, просять затвердити вказану угоду.

Так, обвинувачений беззастережно визнав себе винним у вчиненні вище вказаного кримінального правопорушення, повідомив про добровільність своєї позиції при укладенні угоди про примирення, розуміння характеру обвинувачення, наслідків укладення та затвердження угоди про примирення, просив вказану угоду з потерпілим затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання.

Потерпілий також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди.

Згідно ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Злочин, в скоєнні якого обвинувачений беззаперечно визнав себе винним, згідно вимог ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Ознайомившись із змістом угоди, перевіривши виконання вимог ст. ст. 471 КПК України, вислухавши думку учасників кримінального провадження, переконавшись у добровільності волевиявлення сторін на укладення угоди, суд вбачає всі підстави для затвердження угоди, та не вбачає процесуальних перешкод для її затвердження, оскільки її умови не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального закону, не посягають на інтереси суспільства, не порушують нічиї права, свободи та інтереси, у суду немає підстав припускати неможливість її виконання обвинуваченим, наявні фактичні підстави для примирення, узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим кримінальним законом.

Перед затвердженням угоди про примирення суд переконався в тому, що обвинувачений розуміє положення ч.5 ст. 474 КПК України та укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Оскільки проведення експертиз здійснювалося за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділялися експертній установі з Державного бюджету України, відповідно до вимог ч.2 ст. 122, ч.2 ст. 124 КПК України суд має стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати у справі, які складають документально підтверджені витрати на проведення двох експертиз в загальній сумі 491,04 гривень.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 468, 469, 471, 474, 475 КПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Затвердити угоду про примирення, укладену 3 серпня 2015 року між потерпілим ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України.

На підставі угоди про примирення призначити ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнитиОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти наОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати в загальній сумі 491,04 гривень: рахунок № 31116115700009; одержувач УК у Шевч. р-ні м.Зап./Шевче./24060300, код банку - 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку - ГУДКСУ у Запорізькій області.

Речові докази, що передані на зберігання потерпілому, залишити останньому за їх належністю.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області, шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку обвинувачений та прокурор мають право отримати в суді негайно після його проголошення.

Суддя П.В. Зарютін