Ухвала суду № 47817862, 28.07.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/10011/14-ц Номер провадження 22-ц/786/2305/15Головуючий у 1-й інстанції Материнко М. О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Чічіля В.А.

Суддів: Кузнєцової О.Ю., Хіль Л.М.

за участю секретаря: Гнатюк О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця» Полтавської міської ради на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 06 квітня 2015 року у справі за позовом Першого заступника прокурора м. Полтави в інтересах ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця» Полтавської міської ради, за участю третіх осіб Полтавська міська рада, Управління житлово-комунального господарства м. Полтави, Полтавська обласна організація профспілки житлово-комунального господарства місцевої промисловості побутового обслуговування населення про визнання наказу про звільнення незаконним, його скасування, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И Л А :

Перший заступник прокурора міста Полтави у липні 2014 року звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 до КП «Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця» Полтавської міської ради про визнання наказу про звільнення незаконним, його скасування, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу. В обґрунтування позову прокурор зазначив, що відповідачем порушено процедуру скорочення чисельності або штату працівників, передбачену Кодексом законів про працю України, Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та колективним договором КП «ПМШЕД» ПМР. Власник КП «ПМШЕД» ПМР незаконно об`єднав два види скорочення в одному наказі. КП «Полтавська міська ШЕД» ПМР за три місяці до намічуваних звільнень не надав первинній профспілковій організації інформацію про зміни в організації виробництва і праці, не обговорював завчасно кількість та категорію працівників, які підлягали звільненню та не проводив консультації з профспілковою організацією про заходи щодо запобігання звільненням. Позивачу одночасно з попередженням не пропонувалася інша робота на підприємстві. При визначенні конкретних працівників, які будуть звільнені, адміністрація не враховувала переважне право особи на залишення на роботі. У звязку з викладеним, прокурор вважав, що КП«ПМШЕД» ПМР фактично провело незаконні дії щодо скорочення працівників підприємства, в тому числі й ОСОБА_2

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 06 квітня 2015 року позовні вимоги Першого заступника прокурора м. Полтави в інтересах ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця» Полтавської міської ради про визнання наказу про звільнення незаконним, його скасування, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу задоволено.

Визнано незаконним наказ начальника комунального підприємства «Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця» Полтавської міської ради №42-к від 02 липня 2014 року щодо звільнення ОСОБА_2 з посади тракториста 5-го розряду в зв`язку з скороченням чисельності штату працівників згідно з п.1ст.40 КЗпП України. Скасовано наказ начальника комунального підприємства «Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця» Полтавської міської ради №42-к від 02 липня 2014 року щодо звільнення ОСОБА_2 з посади тракториста 5-го розряду в зв`язку з скороченням чисельності штату працівників згідно п.1ст.40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_2 на посаді тракториста 5-го розряду у комунальному підприємстві «Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця» Полтавської міської ради з 02 липня 2014 року. Стягнуто з Комунального підприємства «Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця» Полтавської міської ради на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 29719, 68грн. Рішення в частині поновлення на посаді та у межах суми стягнення заробітної плати за один місяць звернено до негайного виконання. Вирішено питання про стягнення з комунального підприємства «Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця» Полтавської міської ради на користь держави 243 гривні 60 копійок судового збору.

З рішенням суду не погодився відповідач КП «Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця» Полтавської міської ради, внаслідок чого подав на нього апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апелянт вважає рішення суду необґрунтованим, та таким, що ухвалено із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги вмотивовує тим, що суд при ухваленні рішення не взяв до уваги всі обставини справи та докази, внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Вказує на те, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Вважає, що скорочення штату та звільнення позивача у зв'язку з цим було проведено з дотриманням норм трудового законодавства.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що вона не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вирішуючи спірні правовідносини, місцевий суд правомірно та обґрунтовано виходив з наступних обставин.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що наказом начальника КП «ПМШЕД» ПМР № 54-к від 02.07.2012 року ОСОБА_2 прийнятий на роботу тракториста 4-го розряду.

06.03.2014 року виконуючим обов`язки начальника КП «ПМШЕД» ПМР було направлено лист за вих. № 150 на адресу голови профспілкового комітету КП «ПМШЕД».

Відповідно до акту від 09.04.2014 року, ОСОБА_2 відмовився від отримання попередження про скорочення.

06.06.2014 року КП «ПМШЕД» ПМР направив на адресу голови профспілкового комітету подання про отримання згоди на звільнення працівників у зв'язку із скороченням, на яке 23.06.2014 року профспілковий комітет відмовив у звільненні працівників, в тому числі і ОСОБА_2

Наказом начальника КП «ПМШЕД» ПМР № 42-к від 02.07.2014 року ОСОБА_2 звільнений з посади в зв'язку з скороченням чисельності штату працівників згідно п. 1ст. 40 КЗпП України. Вказаний наказ та трудову книжку ОСОБА_2 отримав 02.07.2014 року.

Згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, крім іншого, у разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з абз. 1 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджував ся він за два місяці про наступне вивільнення.

Статтею 43 КЗпП України передбачено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Нормою статті 49-2 КЗпП України, передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Нормами ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», передбачено, що права і повноваження профспілок щодо забезпечення захисту працівників від безробіття та його наслідків визначаються законодавством та колективним договором і угодами. У разі якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Відповідно до ст. 18 КЗпП України передбачено, що положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства незалежно від того, чи є вони членами профспілки і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства.

Пунктом 2 Колективного договору КП «Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця» передбачено, що у разі виникнення причин економічного характеру, через які неминуче вивільнення працівників з ініціативи сторони власника, власник зобов'язується проводити такі звільнення лише за умови письмового повідомлення профспілкової сторони не пізніше як за три місці до намічуваних звільнень, про причини і терміни вивільнення, кількості та категорії працівників, що підлягають скороченню. Проводити консультації з профспілковою стороною стосовно визначення та затвердження заходів щодо запобігання звільненням працівників, їх можливого працевлаштування та забезпечення соціальної підтримки. Розглядати та враховувати пропозиції профспілкової сторони щодо перенесення термінів або тимчасове припинення чи відміну заходів, пов'язаних із вивільненням працівників.

Відповідно до штатного розпису робітників шляхово-експлуатаційної дільниці, затвердженого та введеного в дію з 01 січня 2014 року, розділом 7 встановлено 29 посад водіїв автотранспортних засобів.

Згідно штатного розкладу станом на 02 липня 2014 року, розділом 7 передбачено 29 посад водіїв автотранспортних засобів.

З урахуванням цього, суд дійшов вірного висновку, що не знайшло свого підтвердження проведення скорочення штату чисельності працівників, в даному випадку водіїв автотранспортних засобів, як і не знайшли свого підтвердження посилання відповідача на зміни в організації виробництва та праці, з причин економічного характеру.

З урахуванням викладеного, дійшовши висновку, що при звільненні позивача допущені чисельні порушення трудового законодавства, рішення суду першої інстанції з приводу того, що позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування наказу про звільнення і поновлення на роботі, підлягають до задоволення, є обґрунтованим.

Вирішуючи питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу місцевий суд також вірно виходив із наступного.

Так, ОСОБА_2 перебував у вимушеному прогулі з 02.07.2014 року по 06.04.2015 року. Середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць підлягає стягненню в сумі 3405,38 грн. ( середньоденна заробітна плата становить 154,79 грн. Х 22 робочих днів в місяць = 3405,38 грн.) За цей час відповідач зобов'язаний виплатити на його користь заробітну плату в сумі 29719, 68 грн.

В свою чергу, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду та не підтверджують належними доказами їх неправомірність, виходячи з вищевикладених обставин.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини та надано їх належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 06 квітня 2015 року не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303 ч. 1, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч. 1, 314, 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця» Полтавської міської ради - відхилити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 06 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді: Чічіль В.А. Кузнєцова О.Ю. Хіль Л.М.

З оригіналом згідно суддя В.А. Чічіль