Ухвала суду № 47817859, 28.07.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 546/265/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2163/15Головуючий у 1-й інстанції Горулько О. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Чічіля В.А.,

Суддів: Омельченко Л.М., Триголова В.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 12 травня 2015 року у справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання.

Заслухавши суддю-доповідача апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,-

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2015 року позивач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, в якому прохав стягти з відповідача заборгованість по оплаті за послуги з теплопостачання за період з 01 грудня 2012 року по 01 січня 2015 року у розмірі 1851,12 грн., інфляційні втрати у розмірі 342,24 грн. та три відсотки річних на заборговану суму у розмірі 60,78 грн., а всього - 2254,14 грн.

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 12 травня 2015 року позов ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на корить підприємства заборгованість за період з 01 грудня 2012 року по 01 січня 2015 року за послуги з теплопостачання у розмірі 1851 грн. 12 коп., три проценти річних із заборгованої суми у розмірі 60 грн. 78 коп. та інфляційні збитки у розмірі 342 грн. 24 коп., а всього - 2254 гривні 14 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі. Посилається на незаконність рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує, зокрема, що позов було подано особою ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", з якою у нього відсутні будь-які цивільно-правові відносини, а отже, у позивача відсутнє і право вимоги відносно нього.

Колегія суддів, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, не вбачає підстав до її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308 ЦПК України, розглянувши апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_2, як співвласник та мешканець квартири АДРЕСА_1 в с-щі Решетилівка Полтавської області є споживачем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, в тому числі і протягом періоду з 01 грудня 2012 року по 01 січня 2015 року. Таким чином між сторонами протягом тривалого часу склалися фактичні правовідносини, за якими позивач без укладення письмового договору надавав відповідачеві послуги з теплопостачання, а відповідач отримував ці послуги. Ці обставини також встановлені рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 06 листопада 2013 року у справі № 2/546/87/13. Зазначені правовідносини тривають і в подальшому, оскільки жодна із сторін не виявила наміру їх припинити. ОСОБА_2, отримуючи послуги теплопостачання, протягом періоду з 01 грудня 2012 року по 01 січня 2015 року не оплачував їх. Згідно з розрахунками заборгованості відповідача по оплаті послуг теплопостачання, 3% річних від простроченої суми боргу та інфляційних збитків за період з 01 грудня 2012 року по 01 січня 2015 року заборгованість відповідача по оплаті послуг теплопостачання з урахуванням 3% річних від простроченої суми боргу та інфляційних збитків у загальному розмірі становить 2254,14 грн. Нарахування розміру оплати послуг теплопостачання здійснювалося у відповідності до рішення Полтавської обласної ради від 01.02.2011 року.

Задовольняючи позовні вимоги ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", суд першої інстанції обґрунтовано виходив з висновків, викладених судовою палатою у цивільних та господарських справах Верховного Суду України, викладених в постанові від 30 жовтня 2013 року, де зазначено, що відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг в повному обсязі; за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 ґрунтуються на невизнанні наявності між ним та ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" правовідносин як між постачальником та споживачем теплової енергії у вигляді опалення та гарячого водопостачання, так як він з позивачем не укладав жодних договорів про опалення його квартири та постачання (підігрів) води. Проте, відповідач не заперечував факту споживання ним теплової енергії та використання гарячої води у житловому приміщення за адресою: АДРЕСА_2 у с-щі Решетилівка Полтавського р-ну Полтавської області.

За змістом ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України обов'язок доказування та подання доказів по справі покладається на сторони, кожна з яких повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом та підставою позовних вимог є стягнення ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" заборгованості за надані та спожиті відповідачем ОСОБА_2 послуги теплопостачання (опалення та постачання гарячої води) за період з 01 грудня 2012 року по 01 січня 2015 року. Наявність самих фактичних відносин постачання та споживання теплової енергії (опалення квартири та підігрів води) сторонами не заперечується, проте відповідач наголошує на відсутність між ним та позивачем договору на надання таких послуг, а отже, заперечує і наявність у нього обов`язку на оплату вказаних послуг.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються у тому числі на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача отримувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги, яке кореспондується з визначеним пунктом 5 частини 3 цієї статті обов'язком споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з нормою ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до норми ч. 2 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» зареєстроване 05.10.1994 року як юридична особа, серед видів діяльності якої зазначено також і постачання пари та гарячої води, тобто вказана організація є постачальником послуг з теплопостачання.

Рішенням п'ятої сесії шостого скликання Решетилівської селищної ради від 10 лютого 2011 року виконавцем послуг з гарячого водопостачання та теплопостачання визначено ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».

Отже, твердження апелянта про неправильне проведення позивачем розрахунку його заборгованості, так як тарифи встановлені Полтавською міською радою поширюються лише на територіальну громаду м. Полтави, є хибним, адже організація ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» згідно з інформацією з статуту та довідки з ЄДРПОУ зареєстрована на території м. Полтави, котельня, що знаходиться у селищі Решетилівка Полтавського району Полтавської області є структурною одиницею організації, а встановлення тарифів на час виникнення спірних правовідносин відносилось до компетенції органу місцевого самоврядування Полтавської міської ради.

Колегія також погоджується із посиланням місцевого суду при вирішенні питання про наявність у позивача права вимагати від відповідача оплати наданих послуг за умов відсутності договірних відносин між ними, на висновки судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України, викладених в постанові від 30 жовтня 2013 року, де зазначено, що відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг в повному обсязі. У цій же постанові зазначено, що закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання. За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Колегія не приймає до уваги доводи апелянта про ухвалення рішення незаконно сформованим місцевим судом, так зазначене не стосується суті відносин між позивачем та відповідачем та не може бути підставою для скасування рішення в апеляційному провадженні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом невірно або неповно встановлено обставини справи, допущено неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Колегією суддів встановлено, що рішення судом першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

З огляду на викладене колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу та залишає оскаржуване судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 12 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий у справі: ОСОБА_1

Судді: Л.М. Омельченко

ОСОБА_3

З оригіналом згідно:

суддя В.А. Чічіль