Постанова № 4780568, 21.09.2009, Херсонський окружний адміністративний суд

u

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2009 р.

10 год. 16 хв. Справа № 2-а-12375/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мітрушенко І.І., за участю представника позивача Казанцевої С.А., представників відповідача Горбунової К.О., Савінової Т.Д. (16.09.09),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ВІК"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма ВІКзвернулось до адміністративного суду з позовом про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Херсоні від 04.08.09 №№ 0003492301/0 та № 0003482301/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 62 728 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток у розмірі 40 581 грн., застосування штрафних санкцій з ПДВ в сумі 1425 грн. Позивач не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства України, в зв'язку з чим є недійсними та підлягають скасуванню. В позовній заяві зазначає про те, що ТОВ Фірма ВІКбуло обґрунтовано віднесено до валових витрат суму 250 000 грн., яка була сплачена позивачем на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. згідно договору про надання послуг від 03.03.2008, факт отримання послуг підтверджується актом виконаних робіт від 31.03.2008 та платіжним документом про сплату послуг, господарська операція відображена в бухгалтерському та податковому обліку підприємства. Позивач вважає необґрунтованим висновок ДПІ про відсутність зв'язку послуг, наданих ОСОБА_1. з господарською діяльністю товариства. Внаслідок проведення ОСОБА_1. переговорів з компанією ВRЕЕZ СRUISЕ LINES LIMIТЕDз питань поставки паливно-мастильних матеріалів позивачу вдалось укласти вигідний контракт на значну суму, що безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю товариства. Оплата послуг ОСОБА_1. не входить до переліку витрат, які не включаються до складу валових витрат у розумінні п. 5.3 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств. Також позивач заперечує нарахування штрафних санкцій по податку на прибуток та податку на додану вартість, посилаючись на те, що згідно п. п. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиу разі, коли контролюючий орган самостійно до нараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті бпідпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10 % від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податку податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50 % такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Позивач вважає, що умови цього пункту застосовуються лише при наявності існування факту донарахування податковим органом податкового зобов'язання та встановлення обов'язку платника податку сплатити податок до бюджету в більшій сумі, ніж ним це було визначено самостійно.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, зазначивши, що раптова смерть генерального директора поставило під загрозу укладання нових контрактів, новий директор ОСОБА_2. не мав таких стосунків з керівником нерезидента, як попередній директор. До того ж, ОСОБА_1. , хоч і є одним з засновників товариства, але не займає ніякої посади в товаристві, в трудових відносинах з позивачем не знаходиться. Сума 250 тис. грн., яка була виплачена посереднику, є невеликою по зрівнянню з сумою укладеного внаслідок таких послуг контракту. Також представник позивача звертає увагу суду на те, що із змісту акту перевірки неможливо визначити інші порушення Закону про прибуток, які призвели до визначення податкового зобов'язання за 2008 рік та застосування штрафних санкцій.

Відповідач (Державна податкова інспекція у м. Херсоні) проти позову заперечує, посилаючись на те, що при проведенні перевірки позивача було виявлено заниження податку на прибуток в 1-му кварталі 2008 року на суму 62500 грн., 1-му півріччі на суму 81162 грн., 9 місяців на суму 64996 грн., за 2008 рік на суму 62728 грн., виявлено заниження доходів від продажу товарів за 4-й квартал 2008 року на суму 913 грн., завищення валових витрат в 1 му кварталі 2008 року на суму 250000 грн. , яка була сплачена за договором з СПД ОСОБА_1. Ці послуги, на думку ДПІ, фактично не призвели до будь-якого позитивного результату - розширення або зміни кола покупців, так як позивач вже мав у 2007 році господарські відносини з поставки паливно-мастильних матеріалів компанії ВRЕЕZ СRUISЕ LINES LIMIТЕD. Зазначені послуги товариство має право придбавати, але вони не пов'язані з господарською діяльністю позивача, тому не підлягають включенню до складу валових витрат. Що стосується застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість, відповідач зазначає про те, що вони застосовані за несвоєчасну сплату податку на додану вартість на загальну суму 2850 грн. в березні 2008 року з операції отримання попередньої оплати від ТОВ Георесурси.

Представники відповідача в судовому засіданні просять відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступне. 04 серпня 2009 року Державною податковою інспекцією у м. Херсоні прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0003492301/0, відповідно до якого ТОВ Фірма ВІКбула визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 62 728 гри. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 40 581 грн.,

- № 0003482301/0, відповідно до якого до ТОВ Фірма ВІКзастосована штрафна (фінансова) санкція по податку на додану вартість у розмірі 1425 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були прийняті ДПІ у м. Херсоні на підставі висновків акту № 2158/23-5/30069040 від 27.07.2009 року про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 по 31.03.2009 валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.03.2009 , при проведенні якої фахівцями ДПІ встановлені наступні порушення:

п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п. п. 7.3.3, 7.3.5. п. 7.3 ст. 7, пп., 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств(зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток за 2008 рік на загальну суму 62 728 грн. Відхилення податку на прибуток в сумі 62500 грн. в 1 кварталі 2008 року сталось внаслідок того, що товариством з обмеженою відповідальністю Фірма ВІКбуло необґрунтовано віднесено до валових витрат суму 250 000 грн., яка була сплачена позивачем на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. згідно договору про надання послуг від 03.03.2008 та акту виконаних робіт від 31.03.2008, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 62 500 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що 03.03.2008 між ТОВ Фірма ВІКта суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1. був укладений договір про надання послуг, предметом якого було надання ОСОБА_1. наступних послуг: проведення переговорів з компанією ВRЕЕZ СRUISЕ LINES LIMIТЕDз питань поставки паливно-мастильних матеріалів на т/х Зірка Дніпра, Принцеса Дніпра, Генерал Ватутін, які знаходяться в тайм-чартері компанії, а також оформлення контракту купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з компанією ВRЕЕZ СRUISЕ LINES LIMIТЕD. У бухгалтерському обліку підприємства дана операція відображена.

Також було встановлено заниження податку на прибуток за 2-й квартал 2008 року на 18662 грн., завищення податку в 3-му кварталі на суму 16166 грн., в 4-му кварталі 2008 року завищення податку на 2268 грн. В цілому за 2008 рік заниження податку на прибуток склало 62728 грн. За заниження податку на прибуток податковим органом донараховані штрафні санкції в сумі 40581 грн. , в т.ч. 31250 грн. за господарською операцією з СПД ОСОБА_1. та 9331 грн. штрафних санкцій за заниження податку на прибуток за другий квартал 2008 року на суму 18662 грн.

При перевірці правомірності визначення та сплати податку на додану вартість податкова інспекція встановила недоплату за березень 2008 року в сумі 2850 грн. за господарською операцією з ТОВ Георесурсина загальну суму 17100 грн., яку позивач отримав від ТОВ ГЕОРЕСУРСИ як передплату за паливо. Сам товар на користь ТОВ ГЕОРЕСУРСИ був поставлений 02.04.2008, що підтверджується видатковою накладною. ПДВ у сумі 2850,00 грн. був включений до декларації квітня 2008 року, а не березня 2008 року. Внаслідок порушення підприємством пп. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість несвоєчасно сплачено ПДВ за березень 2008 р. на суму 2850 грн., тому була застосована штрафна санкція в сумі 1425 грн.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємстввалові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, які здійснюються як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). . Згідно п. 1.32 ст.1 Закону господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи. Крім цього, в п. 5.3 ст. 5 Закону про оподаткування прибутку чітко зазначений вичерпний перелік витрат, які не включаються до складу валових витрат. Встановлення додаткових обмежень при віднесенні витрат до складу валових витрат платника податків, крім вказаних в Закону про оподаткування прибутку, відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону, забороняється.

Необхідність укладення договору позивач пояснює тим, що у зв'язку із раптовою смертю генерального директора товариства ОСОБА_3 був призначений новий генеральний директор товариства, компанія ВRЕЕZ СRUISЕ LINES LIMIТЕDна письмову пропозицію ТОВ Фірма ВІКвід 22.02.2008 відмовилася укладати новий контракт на 2008 рік, дана обставина підтверджена документально. Приватний підприємець ОСОБА_1. надав послуги по проведенню переговорів з компанією ВRЕЕZ СRUISЕ LINES LIMIТЕDз питань поставки ПММ на теплоходи та оформлення контракту купівлі-продажу ПММ з даною компанією. Наслідками таких переговорів став факт укладання з компанією ВRЕЕZ СRUISЕ LINES LIMIТЕD 14.03.2009 контракту № 1, загальна сума контракту якого складає 1450000 доларів США, що значно більше ніж сума контракту з компанією ВRЕЕZ СRUISЕ LINES LIMIТЕDна 2007 рік ( 750 000 доларів США).

Витрати по отриманню послуг від ОСОБА_1. не входить до переліку витрат, які не входять до складу валових витрат в розумінні п. 5.3. ст. 5 Закону. До оформлення цих витрат у податкової інспекції претензій немає. З наданих суду доказів вбачається, що перемови ОСОБА_1. з нерезидентом відбувались з метою підтримання взаємовигідного співробітництва та вирішення питань, пов'язаних з комерційною діяльністю товариства. Податкова інспекція ніяким чином не спростувала доцільності таких послуг. Отримані послуги використані позивачем в господарській діяльності, мали юридичні наслідки, призвели до збільшення обсягу господарських операцій , збільшення активів товариства. Тобто, вплив на діяльність товариства є суттєвим.За таких обставин твердження ДПІ про недоцільність взагалі цих послуг є необґрунтованим. Про недоцільність та непотрібність для позивача цих послуг можна було б казати при відсутності наслідків переговорів, неукладанні відповідних контрактів.

У частині першій статті 3 ГК України господарську діяльність визначено як діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Обов'язковими ознаками господарської діяльності є те, що її провадять субєкти господарювання; ця діяльність здійснюється у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності продукція, роботи чи послуги мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Суд вважає, що відповідачем не надано доказів спрямовування дій позивача на безпідставне заниження податку на прибуток внаслідок віднесення суми 250 тис. грн.. до валових витрат. Податкова інспекція не зазначила в акті та не надала суду доказів того, що операції із придбання послуг від СПД ОСОБА_1. не мали реальний товарний характер, не встановила що позивач мав намір тільки занизити оподатковуваний прибуток і не сплачувати податок внаслідок таких послуг, та що включення даної суми послуг до валових витрат було єдиною метою таких дій. Позивач, в свою чергу, обґрунтував розумну економічну причину (ділову мету) придбання таких послуг . Отже, ТОВ Фірма ВІКправомірно віднесла суму витрат в розмірі 250 000 грн., сплачену на користь ОСОБА_1, до складу валових витрат, в зв'язку з чим є неправомірним дорахування податковим органом податкового зобов'язання - податку на прибуток на цю суму в розмірі 62 500,00 грн., а також нарахування штрафних санкцій в розмірі 31 250,00 грн.

Що стосується заниження податку на прибуток у другому кварталі 2008 року, суд зазначає, що з акту перевірки неможливо визначити за якими господарськими операціями відбулось заниження податку. Вимоги щодо змісту акту перевірки викладені в Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом ДПА України від 10.08.2005 N 327. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень, зокрема норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання платником податків законних вимог посадових осіб податкових органів, які проводили перевірку. Факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Дані, наведені у декларації, повинні підтверджуватись первинними документами, даними бухгалтерського обліку та відповідати податковому обліку (звітності). Відтак, при донарахуванні податкових зобов'язань з податку на прибуток використання лише даних регістрів бухгалтерського обліку не є достатнім. Такі дані в обов'язковому порядку повинні бути підтверджені даними податкового обліку (відомостями обліку валових доходів та валових витрат, відомістю нарахування амортизаційних відрахувань). Слід зазначити, що згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є дані саме первинних документів (які фіксують та підтверджують факти їх здійснення), а регістри бухгалтерського обліку призначені для узагальнення та систематизації такої інформації, необхідною умовою використання їх даних (для перевірки результатів фінансово-господарської діяльності) можливе лише в разі, коли дані записів по бухгалтерським регістрам відповідають даним первинним документів, на підставі яких такі записи були здійснені; в облікових регістрах за певний звітний період знайшли своє відображення всі первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій за відповідний період, відсутні факти повторного включення одних і тих самих первинних документів до таких облікових регістрів, або ж включення даних первинних документів за інші звітні періоди; дані первинних документів відображені по відповідних рахунках (субрахунках) обліку, тобто, щоб при перенесенні даних із первинних документів до облікових регістрів були дотримані вимоги щодо застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку. Відтак, лише за умови дотримання всіх (перерахованих вище) вимог данні регістрів бухгалтерського обліку можна вважати такими, що базуються на даних первинних документів та відображають реальні результати фінансово-господарської діяльності певного суб'єкта господарювання.

В акті перевірки на підтвердження висновку про заниження податку на прибуток, наявне лише посилання на дані регістрів бухгалтерського обліку, які не можуть слугувати достатньою підставою для визначення розміру отриманих позивачем валових доходів. Жодного посилання на первинні документи з вказівкою дати, номера, змісту документа, або на конкретні господарські операції, які б підтвердили факти заниження валового доходу позивачем, в акті не наведено. ДПІ не надала перелік первинних документів податкового чи бухгалтерського обліку, які б достовірно підтверджували наявність встановлених фактів порушення, як і не визначила чітко зміст порушень, у т. ч. перелік досліджених господарських операцій, які не відображені або невірно відображені в бухгалтерському та податковому обліку.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 228 грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 9 331,00 грн. є незаконним і таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення про визначеннях податкових зобов'язань по податку на прибуток.

Відповідно до підпункту "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону N 2181 податковий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок діяльності платника податків свідчать як про заниження, так і про завищення його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. У разі коли дані документальної перевірки платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і податковий орган виявляє суму недоплати відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону N 2181 та підпункту 6.1.3 пункту 6.1 Інструкції про порядок застосування та стягнення штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від податкового органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми недоплати та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Пунктом 2.8 Інструкції N 110, визначено, що недоплата - це заниження суми податкового зобов'язання за відповідні базові податкові (звітні) періоди. При цьому, підпунктом 6.1.3 пункту 6.1 Інструкції N 110, передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки виявлено в окремих податкових періодах суми недоплат, то за кожний з таких податкових періодів нараховуються штрафні (фінансові) санкції у порядку та в розмірах, визначених цим пунктом. Отже, штрафні (фінансові) санкції відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону N 2181 застосовуються на визначені перевіркою суми занижень податкових зобов'язань (недоплат) за відповідні базові податкові (звітні) періоди без урахування встановлених перевіркою завищень податкових зобов'язань у інших базових податкових періодах (крім випадків, коли до початку перевірки платник податків самостійно виявив факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів та відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону N 2181 відкоригував ці суми шляхом подання уточнюючого розрахунку або відображення коригувань у відповідних рядках декларацій за наступні податкові періоди). Інструкцією N 110 передбачена послідовність дій при розрахунку штрафних (фінансових) санкцій з метою дотримання вимог щодо максимального (п'ятдесяти відсотків) та мінімального (десять неоподаткованих мінімумів доходів громадян) їх розміру, а саме: 1) визначається сукупно сума недоплат за кожною з декларацій за всіма податковими періодами, в яких вони виявлені; 2) визначається сукупно сума штрафних (фінансових) санкцій за всіма податковими періодами, у яких були виявлені суми недоплат та за якими нараховані такі штрафні (фінансові) санкції; 3) здійснюється обрахування максимального та мінімального розміру штрафних (фінансових) санкцій від сукупної суми недоплат та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафних (фінансових) санкцій, визначеною сукупно за всі податкові періоди, в яких були виявлені суми недоплат. До сплати визначаються суми штрафних (фінансових) санкцій, що не перевищують максимальний розмір та не є нижчими від мінімального розміру, визначених цих пунктом. Таким чином, штрафні санкції за несвоєчасну сплату ПДВ застосовані правомірно.

Приймаючи до уваги викладене, суд задовольняє позовні вимоги частково. Позивачу відшкодовуються судові витрати в половиному розмірі. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про день і час виготовлення постанови в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.. 94, 158-164, 167 КАС України, суд

постановив :

1. Позов задовольнити частково. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 04.08.09 № 0003492301/0 про визначення товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Вік" суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 62 728 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 40 581 грн.

2. Відмовити у визнанні нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 04.08.09 № 0003482301/0 про застосування штрафних санкцій з ПДВ в сумі 1425 грн.

3. Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма ВІК(м. Херсон, Одеська площа,4, оф. 320 код ЄДРПОУ 30069040, р/рах. 2600601300290 в ХФ ТОВ УкрпромбанкМФО 352800) з Державного бюджету 1 грн. 70 коп. витрат по сплаті судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 вересня 2009 р. .

Суддя Хом'якова В.В.