Ухвала суду № 47798537, 03.08.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Головіна К.І.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2010 року справа №2а-400/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Шишова О.О., Жаботинської С.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Новоазовському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2010 року у справі № 2а-400/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовнефтепродукт плюс» до Державної податкової інспекції у Новоазовському районі Донецької області «про визнання недійсним та скасування податкового рішення №0000772300 від 13.07.2009 року про застосування штрафних санкцій», -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовнефтепродукт плюс» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Новоазовському районі Донецької області «про визнання недійсним та скасування податкового рішення №0000772300 від 13.07.2009 року про застосування штрафних санкцій».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2010 року у справі № 2а-400/10/0570 позов було задоволено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Новоазовському районі Донецької області подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу не обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовнефтепродукт плюс» згідно свідоцтва про державну реєстрацію є юридичною особою, зареєстроване Новоазовською районною державною адміністрацією Донецької області 23.09.2004 року, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Новоазовському районі Донецької області (а.с. 6-8).

Відповідач - Державна податкова інспекція у Новоазовському районі Донецької області є суб'єктом владних повноважень та здійснює у даних правовідносинах повноваження, визначені ст.ст. 10 - 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 24.06.2009 року о 14.00 год. Жовтневою міжрайонною Державною податковою інспекцією м. Маріуполя Донецької області на підставі наказу начальника ДПІ № 1218 від 23.06.2009 року та направлень на перевірку №№ 845, 846 від 23.06.2009 року була здійснена позапланова перевірка діяльності ТОВ «Азовнефтепродукт плюс» на автозаправній станції №11, розташованій за адресою: м. Маріуполь, пр. Леніна, 147, з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), дотримання вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, наслідки якої викладені в акті № 0427/05/81/23/33065688 від 24.06.2009 року (а.с. 40-45).

Зазначений акт був складений посадовими особами Жовтневої МДПІ ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що проводили перевірку, у присутності директора АЗС ОСОБА_4, оператора ОСОБА_5 та продавця ОСОБА_6 У подальшому акт та матеріали перевірки надіслано до ДПІ у Новоазовському районі для прийняття рішення (а.с. 9-13, 14-17).

Перевіркою було встановлено порушення пункту 12 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме - реалізація паливно-мастильних матеріалів (ПММ), які не обліковані у встановленому порядку. Згідно Х-звіту за 24.06.2009 року залишки ПММ на місці реалізації склали: бензин А-95 - 16495 л. на загальну суму 110516,50 грн.; бензин А-92 - 7593 л. на загальну суму 48974,85 грн.; бензин А-95П - 9510 л. на загальну суму 67521 грн.; бензин А-98 - 6852 л. на загальну суму 51390 грн.; дизельне паливо -4999 л. на загальну суму 27494,50 грн. Вказані паливно-мастильні матеріали реалізовувались без наявності накладних на АЗС №11. Також був встановлений факт реалізації без наявності накладних алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

За результатами розгляду матеріалів перевірки начальником ДПІ у Новоазовському районі на підставі ст.ст. 20-21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за формою «С» № НОМЕР_1 від 13.07.2009 року на загальну суму 469103,80 грн., яке отримано платником 14.07.2009 року (а.с. 13).

Вказане рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, однак згідно відповідей ДПА у Донецькій області та ДПА України рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення (а.с.47-60).

Вищевказані фактичні обставини у справі сторонами визнаються та не оспорюються.

Предметом даного спору є правомірність застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 469103,80 грн. за порушення порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

Перевіряючи законність та обґрунтованість податкового рішення № НОМЕР_1 від 13.07.2009 року, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що ДПІ у Новоазовському районі прийняла вказане рішення з порушенням ч.2 ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно ст. 6 вказаного Закону облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Порядок обліку паливно-мастильних матеріалів на АЗС передбачений Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008 року.

Відповідно до п. 10.2.1 Інструкції приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності.

Згідно до п. 10.2.10 Інструкції оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами на підставі ТТН та акту приймання (у разі його наявності), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП.

На АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС № 17-НП згідно пункту 10.4.1 Інструкції.

Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт за формою № 17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.

Таким чином, фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС мають відповідати обліковим залишкам надходження нафтопродуктів за певний проміжок часу, що підтверджені відповідними документами (ТТН, актами приймання), змінними звітами АЗС, за вирахуванням кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок.

Позиція відповідача у справі ґрунтується на тому, що позивач реалізував ПММ, які не обліковані у встановленому порядку. Допитані місцевим судом свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснили, що під час перевірки їм не були надані первинні документи (накладні, облікові журнали), які б свідчили про облік паливно-мастильних матеріалів, що реалізовувались на АЗС, а тому ними був зроблений висновок про порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на підставі X - звіту за 24.06.2009 року.

Разом з тим, як встановив суд першої інстанції, на час перевірки на АЗС № 11 у наявності були копії товарно-транспортних накладних на відпуск пального, актів прийому-передачі нафтопродуктів (оригінали знаходились у бухгалтерії), журнал обліку надходження нафтопродуктів за формою № 13-НП, змінні звіти про рух нафтопродуктів на АЗС за формою № 17-НП.

Даний факт підтверджений поясненнями представника позивача, а також показаннями свідка ОСОБА_4 - старшого оператора АЗС № 11, яка пояснила суду, що 24.06.2009 року під час проведення перевірки посадовими особами Жовтневої МДПІ були затребувані товарно-транспортні накладні на пальне, що реалізувалось. Оскільки оригінали всіх первинних документів до 10-00 год. щоденно передаються до головного офісу, вона запропонувала оглянути копії цих документів, однак, останні до уваги прийняті не були. Будь-які інші документи перевіряючими не запитувались.

Суду були надані оригінали товарно-транспортних накладних на відпуск пального, актів прийому-передачі нафтопродуктів, журнал обліку надходження нафтопродуктів за формою № 13-НП, зареєстрований у ДШ в Новоазовському районі; змінні звіти про рух нафтопродуктів на АЗС за формою № 17-НП за період 05.06.2009 року по 25.06.2009 року для огляду. Копії вказаних документів долучені до матеріалів справи та приймаються судом у якості належних доказів (а.с. 61-87, 123-221).

Факт передачі оригіналів первинних документів до центрального офісу товариства підтверджується актом перевірки, а також наказом директора ТОВ «Азовнефтепродукт» № 47-х від 01.03.2009 року про встановлення режиму роботи АЗС та графіка передачі первинних документів (а.с. 113).

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідач, не з'ясувавши, чи ведеться облік товарів на АЗС та не врахувавши всіх обставин справи, зробив передчасний висновок про наявність в діях позивача порушення лише на підставі X - звіту.

Також розрахунок штрафних санкцій відповідачем зроблений, виходячи із фактичної вартості залишків товару на місці реалізації згідно відомості, доданої до акту перевірки (а.с. 44-45), що суперечить вимогам статей 20 та 21 Закону, згідно яких розмір штрафу розраховується виходячи із вартості не облікованих товарів за цінами реалізації.

Таким чином, місцевий суд дійшов вірного висновку, що ДПІ у Новоазовському районі Донецької області, приймаючи рішення № НОМЕР_1 від 13.07.2009 року та застосовуючи штраф, виходячи із фактичної вартості залишків товару на місці реалізації, діяла з порушенням способу накладення штрафних санкцій, передбаченого законодавством України, необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення, упереджено, нерозсудливо, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких було спрямоване це рішення, оскільки на момент прийняття такого рішення підстав для застосування штрафних санкцій у відповідача не було.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В той же час згідно частини 2 цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач в даному випадку не довів правомірності свого рішення № НОМЕР_1 від 13.07.2009 року, а тому позов підлягає задоволенню.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ч.1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Новоазовському районі Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2010 року у справі № 2а-400/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовнефтепродукт плюс» до Державної податкової інспекції у Новоазовському районі Донецької області «про визнання недійсним та скасування податкового рішення №0000772300 від 13.07.2009 року про застосування штрафних санкцій» залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: О.О.Шишов

ОСОБА_7