Постанова № 47794071, 31.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 липня 2015 року № 826/5202/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Канівець Л.М., Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києвапровизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та визнання протиправним рішення № 19682635 від 27.02.2015

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Канівець Л.М., Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києва про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та визнання протиправним рішення № 19682635 від 27.02.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами було відмовлено у державній реєстрації права власності, форма власності - приватна на квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1 та прийнято рішення № 19682635 від 27.02.2015 за відсутності на те правових підстав, оскільки державна реєстрація прав у даному випадку не пов'язана з відчуженням нерухомого майна від попереднього власника, оскільки проводиться первинна реєстрація права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна. Також позивач зазначив про те, що державна реєстрація обтяжень щодо квартири що розташована за адресою АДРЕСА_1 та прийнято рішення № 19682635 від 27.02.2015 відсутня.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідачі проти позовних вимог заперечили, через канцелярію суду відповідачем 1 були подані письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідачі обґрунтовують тим, що перед прийняттям рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було проведено перевірку відсутності заперечення між заявленими та зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями в результаті якої, було встановлено наявність відомостей щодо обтяжень прав нерухомого майна, а саме: обтяження всього нерухомого Українського консорціуму «Екосорб» підставою виникнення якого були арешти, накладені постановами державного виконавця, про що Державного реєстру прав внесено записи № 5023144, 5504298, №7122221, №7563507.

Представники відповідачів у судовому засіданні заперечили проти позовних вимог та просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

В С Т А Н О В И В:

07.12.2005 між ОСОБА_3 та Українським консорціумом "Екосор" укладено договір № 1-055-КЛ пайової участі у будівництві житлового будинку відповідно до якого Український консорціум "Екосор" зобов'язується побудувати житловий будинок за будівельною адресою: АДРЕСА_2, та після підписання акта державної комісії про введення будинку в експлуатацію передати ОСОБА_3 її частку Об'єкта будівництва за Актом прийому-передачі.

Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 20.03.2012 у справі № 2-181/12 за позовної заявою ОСОБА_3 (дівоче прізвище - ОСОБА_3), до Українського консорціуму "Екосор", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна інвестиційна група» про визнання майнових прав на житлове приміщення затверджено мирову угоду в зазначеній справі.

Відповідно до пункту 2 зазначеної Угоди Відповідач визнає за Позивачем майнові права на об`єкт інвестування, яким є квартира НОМЕР_1загальною проектною площею 60 кв.м., житловою площею 24,7 кв.м., яка розташовується на 17 поверсі в житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_2 за Договором № 1-055-КЛ пайової участі у будівництві житлового будинку від 07.12.2005, а після завершення будівництва і введення в експлуатацію Будівлі визнає Позивача єдиним набувачем права власності проінвестованого Об`єкту будівництва.

Згідно з пунктом 7 Мирової угоди затвердженої ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 20.03.2012 у справі № 2-181/12 право власності на приміщення Квартири як об`єкта незавершеного будівництва, набувається Позивачем в порядку визначеним чинним законодавством України та умовами Договору.

Пунктом 9 зазначеної Мирової угоди встановлено, що сторони визначили, що приміщення Квартири як об`єкта незавершеного будівництва є результатом інвестицій Позивача та об`єктом його інвестиційної діяльності, а тому Позивач згідно з пунктом 5 статті 7, статті 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність»,- має право володіти, користуватися і розпоряджатися своїми майновими правами на Об`єкт будівництва.

15.04.2015 між ОСОБА_3 (дівоче прізвище - ОСОБА_3) та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги відповідно до якого до останнього перейшло право вимоги за договором № 1-055-КЛ пайової участі у будівництві житлового будинку від 07.12.2005

10.02.2015 ОСОБА_1 подано до Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності форма власності: приватна на квартира що розташований за адресою: АДРЕСА_1, яка за реєстрована за номером 10134046 до якої додано пакет документів відповідно до переліку визначено в картці прийому заяви № 17932404.

27.02.2015 державним реєстратором прав на нерухоме майно Канівець Любовью Миколаївною, Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 10.02.2015 за реєстраційним номером 10134046 встановлено, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, а саме, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстровано обтяження №№ 5023144, 5504298, 7122221, 7563507, у зв'язку з чим прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №19682635.

ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням №19682635 від 27.02.2015 та вважаючи його таким, що підлягає скасуванню звернувся з відповідним позовом до суду

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, у тому числі, право власності на нерухоме майно.

Частиною першою статті 15 зазначеного Закону встановлено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до пункту 50 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013 у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, у результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу заінтересованою особою є інвестор (особа, що придбала майнові права), член відповідного кооперативу. Для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, заявник подає: документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за нею об'єкта будівництва, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо). довідку (виписку) із переліку осіб, які брали участь в інвестуванні (фінансуванні) об'єкта будівництва та за якими здійснюється державна реєстрація прав, видану особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва), про участь заінтересованої особи в інвестуванні (фінансуванні) об'єкта будівництва (у тому числі шляхом купівлі-продажу майнових прав); технічний паспорт на об'єкт інвестування (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо); завірені особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва), копії (крім випадків подання оригіналів таких документів особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва): документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об'єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані); документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на об'єкт нерухомого майна до проведення його реконструкції (у разі проведення реконструкції об'єкта нерухомого майна); документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; документа, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (крім випадку, коли в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна його адреса не змінилася).

Частиною першою статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 4 2 та частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Частинами другою та четвертою статті 24 зазначеного Закону встановлено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

В рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень № 19682635 від 27.02.2015 відповідачем 1 зазначено про те, що у державній реєстрації відповідно з огляду на те, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують та заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, а саме, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстровано обтяження №№ 5023144, 5504298, 7122221, 7563507.

В наданих суду запереченням відповідач 1, як на підставу для відмови у проведенні державної реєстрації посилався на те, що перед прийняттям рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було проведено перевірку відсутності заперечення між заявленими та зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями в результаті якої, було встановлено наявність відомостей щодо обтяжень прав нерухомого майна, а саме: обтяження всього нерухомого Українського консорціуму «Екосорб» підставою виникнення якого були арешти, накладені постановами державного виконавця, про що Державного реєстру прав внесено записи № 5023144, 5504298, №7122221, №7563507.

У судовому засіданні представниками відповідачів також не було надано обґрунтування щодо наявності підстав для висновку про те, що подані позивачем разом з заявою прийнятою 10.02.2015 за реєстраційним номером 10134046 документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

З аналізу наявних в матеріалах справи копій документів поданих позивачем разом з заявою прийнятою 10.02.2015 за реєстраційним номером 10134046 судом не встановлено наявності підстав для висновку про те, що подані позивачем разом з зазначеною заявою документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Український консорціум «Екосорб» на майно якого накладені арешти постановами державного виконавця, про що Державного реєстру прав внесено записи № 5023144, 5504298, №7122221, №7563507 є виконавцем за договором № 1-055-КЛ пайової участі у будівництві житлового будинку від 07.12.2005, згідно умов якого зобов'язується побудувати житловий будинок за будівельною адресою: АДРЕСА_2, та після підписання акта державної комісії про введення будинку в експлуатацію передати ОСОБА_3 її частку Об'єкта будівництва за Актом прийому-передачі.

Відповідно до пункту 2 до мирової угоди затвердженої ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 20.03.2012 у справі № 2-181/12 за позовної заявою ОСОБА_3, до одруження ОСОБА_3, до Українського консорціуму "Екосорб", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна інвестиційна група» про визнання майнових прав на житлове приміщення, Українським консорціумом «Екосорб» визнано за ОСОБА_3 майнові права на об`єкт інвестування, яким є квартира НОМЕР_1 загальною проектною площею 60 кв.м., житловою площею 24,7 кв.м., яка розташовується на 17 поверсі в житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_2 за Договором № 1-055-КЛ пайової участі у будівництві житлового будинку від 07.12.2005, а після завершення будівництва і введення в експлуатацію Будівлі - єдиним набувачем права власності проінвестованого Об`єкту будівництва.

Також відповідно до пунктів 7 та 9 зазначеної Мирової угоди ОСОБА_3 набуває право власності на приміщення Квартири як об`єкта незавершеного будівництва, в порядку визначеним чинним законодавством України та умовами № 1-055-КЛ пайової участі у будівництві житлового будинку від 07.12.2005 та згідно з пунктом 5 статті 7, статті 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність",- має право володіти, користуватися і розпоряджатися своїми майновими правами на Об`єкт будівництва.

Право вимоги за договором 1-055-КЛ пайової участі у будівництві житлового будинку від 07.12.2005 перейшло до позивача на підставі договору про відступлення права вимоги від 15.04.2012.

Таким чином в 2012 році Українським консорціумом «Екосорб» визнало за ОСОБА_3 майнові права на об`єкт інвестування, яким є квартира НОМЕР_1 загальною проектною площею 60 кв.м., житловою площею 24,7 кв.м., яка розтащовується на 17 поверсі в житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_2 за Договором № 1-055-КЛ пайової участі у будівництві житлового будинку від 07.12.2005 та відповідні майно права на підставі мирової угоди мирової угоди затвердженої ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 20.03.2012 у справі №2-181/12 перейшли ОСОБА_3 та в подальшому на підставі договору про відступлення права вимоги від 15.04.2012 до позивача.

Арешти на майно Українського консорціуму «Екосорб» підставою постановами державного виконавця, про що Державного реєстру прав внесено записи № 5023144, 5504298, №7122221, №7563507 були накладні в 2014 році.

Відповідно до результатів Пошуку у державному реєстрі речових прав заяв про: "державну реєстрацію прав та обтяжень (щодо іншого речового права на єдиний майновий комплекс), державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо обтяження речового права), державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо обтяження речового права на єдиний майновий комплекс), державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо відмови від речового права), внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкликання заяви, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо припинення прав та їх обтяжень у зв'язку зі знищенням об'єкта нерухомого майна), рішення суду про заборону здійснення реєстраційних дій" щодо об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 знайдено лише запис про заяву про державну реєстрацію права власності № 10134046.

Таким чином у суду відсутні підстави для висновку про те, що за Українського консорціуму "Екосорб" станом на дату звернення позивача з заявою прийнятою 10.02.2015 за реєстраційним номером 10134046 були зареєстровані будь - які права на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 та у зв'язку з цим накладено накладено арешт на відповідне майно чи майнові права на нього.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про те, що факт накладення арештів на майно Українського консорціуму "Екосорб" не може бути підставою для відмови позивачу в державній реєстрації права власності форма власності: приватна на квартиру що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Інших обставин, які могли бути підставами для відмови позивачу в здійснення державної реєстрації власності на форма власності: приватна на квартиру що розташований за адресою: АДРЕСА_1, крім зазначених відповідачами не наведено, а судом з наявних матеріалах справи документів не встановлено.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення № 19682635 від 27.02.2015 та зобов'язання відповідача 2 повторно розглянути заяву позивача прийняту 10.02.2015 за реєстраційним номером 10134046 з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 8 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Отже, рішення суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

Юридично значимим для позивача в даному випадку є рішення № 19682635 від 27.02.2015, у той час, як дії відповідача 1 при розгляді його заяви прийнятої 10.02.2015 за реєстраційним номером 10134046 безпосередньо не зумовлюють порушення прав позивача, а отже позовні вимоги щодо визнання протиправними зазначених дій не спрямовані на захист прав та обов'язків позивача.

Оскільки позовна вимога щодо зобов'язання відповідача 2 письмово звернутися до позивача зі зверненням щодо повторного надання оригіналів необхідних документів спрямована на майбутній захист прав, свобод та інтересів позивача, які на час розгляду справи не були порушені, суд дійшов висновку про безпідставність заявленої позовної вимоги.

З огляду на зазначене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним рішення № 19682635 від 27.02.2015 Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Манівець Л.М про відмову у державній реєстрації прав ОСОБА_1 на квартиру НОМЕР_1, що розташована у АДРЕСА_1

3. Зобов'язати Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 прийняту 10.02.2015 за реєстраційним номером 10134046 з урахуванням висновків суду.

4. В решті позовних вимог - відмовити.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов