Постанова № 47793791, 31.07.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3909/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2015 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом Одеського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 3 816,86 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Одеський міський центр зайнятості (далі Одеський МЦЗ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 3 816,86 грн., у т.ч. 3111,68 грн. виплаченої допомоги по безробіттю та 705,18 грн. вартість професійного навчання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період перебування ОСОБА_1 на обліку в Одеському МЦЗ, у період з 27.02.2013 року по 27.02.2014 року, як безробітного йому була виплачена допомога по безробіттю на загальну суму 12720,34грн., у т.ч. 3111, 68 грн. в період з 06.11.2013 року по 27.02.2014 року та надана соціальна послуга у вигляді укладення договору на професійне навчання за рахунок коштів центру зайнятості між безробітним ОСОБА_1 та Одеським міським центром зайнятості №298/13 16.08.2013 року за професією кухар. Під час проходження навчання та отримання матеріальної допомоги гр. ОСОБА_1, Одеським МЦЗ виявлено факт працевлаштування гр. ОСОБА_1 до ТОВ «Успішний бізнес» на посаду директора, що відображено в акті Одеського МЦЗ розслідування страхових випадків від 29.01.2015 року № 25. Таким чином, ОСОБА_1 відносився до категорії зайнятого населення та не мав правових підстав на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг, оскільки перебував в трудових відносинах з ТОВ «Успішний бізнес», що стало підставою звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі, з підстав викладених в адміністративному позові.

Відповідач у судове засідання не зявився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлені наступні факти та обставини.

ОСОБА_1 у період з 27.02.2010 року по 27.02.2014 року перебував на обліку в Одеському МЦЗ як безробітний на підставі заяви від 26.02.2013 року. У вказаній заяві відповідач зазначив, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною першою ст. 34 Закону України «Про зайнятість населення», не зареєстрований як фізична особа-підприємець, не отримує пенсію на пільгових умовах та пенсію за вислугу років, не є членом особистого селянського господарства. (а.с. 7-9).

З 05.03.2013 року на підставі наказу №НТ130305 від 05.03.2013 року призначено допомогу по безробіттю та розпочато виплату допомоги (а.с. 10).

14.08.2013 року відповідач звернувся до Одеського МЦЗ з заявою, в якій просив направити його на курси по спеціальності кухар з 19.08.2013 року. (а.с. 11).

16.08.2013 року між гр. ОСОБА_1 та державною організацією Одеський міський центр зайнятості укладений договір №298/13В про направлення ОСОБА_1 на підготовку в комунальний заклад «Одеський учбово-курсовий комбінат торгівлі та сфери послуг» за професією, спеціальністю, навчальною програмою кухар, зі строком навчання з 19.08.2013 року по 03.02.2014 року з метою сприяння подальшому працевлаштуванню. (а.с. 12).

Спірні правовідносини врегульовано Законом України Про зайнятість населення від 05 липня 2012 року №5067-VI (далі Закон України № 5067-VI), Законом України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття від 2 березня 2000 року № 1533-III (далі Закон України № 1533-III), Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. № 307 (із змінами), Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, зареєстрованого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, ДПА України від 13.02.2009 року № 60/62.

Частиною 6 статті 10 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачено, що функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та цього Закону.

У відповідності до п.п. 4, 21 ч.2 ст. 22 Закону України Про зайнятість населення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань: здійснюють реєстрацію безробітних, ведуть облік наданих їм послуг; забезпечують надання соціальних послуг та виплату матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України Про зайнятість населення встановлено, що безробітними визнаються особи віком від 15 до 70 років, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готові та здатні приступити до роботи.

Пунктом 1.3 Порядку надання допомоги по безробіттю, у точу числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики № 307 від 20.11.2000 року передбачено, що допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - центри зайнятості), за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.

Відповідно до п.18 ч.2 ст. 22 Закону України Про зайнятість населення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Згідно з пп. б ч.3 ст. 1 Закону України Про зайнятість населення громадяни, які забезпечують себе роботою самостійно, у тому числі підприємці, належать до зайнятого населення.

Відповідно з ч.2, ч.3 ст. 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у точу числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики № 307 від 20.11.2000 року передбачено, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. N 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 р. N 7-1 визначено механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення. Розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітного та виплати йому матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

У разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом.

Відповідно до абз.19 пп.1 п.37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 198, територіальний орган припиняє реєстрацію у разі встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації.

Судом встановлено, що фахівцями Одеського МЦЗ відповідно до п.18 ч.2 ст. 22 Закону України Про зайнятість населення, Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. N 60/62, Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням, з метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, на підставі перевірки баз даних інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Одеського обласного центру зайнятості, проведено перевірку підстав надання ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1) статусу безробітного та призначення допомоги.

За наслідками перевірки Одеським МЦЗ складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття від 29 січня 2015 року № 25, яким встановлено, що ОСОБА_1 перебуваючи на обліку як безробітний на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ «Успішний бізнес», затвердженого протоколом №5/11-13 від 05.11.2013 року призначений на посаду директора ТОВ «Успішний бізнес» з 06.11.2013 року (наказ про вступ на посаду № 01-к від 06.11.2013 року) та працює директором на теперішній час. У 4 кварталі 2013 року отримав дохід у сумі 1164, 29 грн. (а.с.15-17)

Таким чином, відповідач, перебуваючи на обліку в Одеському міському центрі зайнятості, як безробітний, одночасно з цим, перебував у трудових відносинах з ТОВ «Успішний бізнес», а отже відносився до зайнятої категорії населення та не мав права на отримання допомоги по безробіттю та соціальних послуг.

24.02.2015 року директором Одеського міського центру зайнятості видано наказ №72 про повернення виплачених ОСОБА_1 коштів, як допомога по безробіттю у період професійного навчання у розмірі 3111, 68 грн. та вартості професійного навчання у розмірі 705,18 грн. (а.с. 18).

02.03.2015 року Одеським МЦЗ складений лист-претензія про повернення коштів № 934/19/16, який разом з наказом №72 від 24.02.2015 року, направлявся на адресу відповідача. (а.с. 20, 38).

Зазначений наказ відповідачем не оскаржений та є чинним.

Доказів сплати зазначеної суми надмірно виплачених коштів, як допомога по безробіттю у розмірі 3816,86 грн. на дату розгляду справи відповідачем суду не надано.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування своїх позовних вимог і адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, ст. ст. 159 - 163, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Одеського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ 35358018) кошти у сумі 3816,86 грн. на розрахунковий рахунок №37174001004828 в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач Одеський міський центр зайнятості, призначення платежу: повернення гр. ОСОБА_1 коштів за навчання у сумі 705, 18 грн.; повернення гр. ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у сумі 3111,68 грн.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Суддя О.А. Левчук