Постанова № 47785669, 26.03.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2014 року Справа № П/811/324/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 підприємства "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.06.2013 №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, а також від 27.08.2013 №№ НОМЕР_5, НОМЕР_6, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (в подальшому ДП "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" або позивач) звернулось в суд з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (в подальшому Кіровоградська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області або відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (т.10 а.с.18-19), просило визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 12.06.2013, № НОМЕР_3 від 12.06.2013, №0001002220 від 12.06.2013, № НОМЕР_5 від 27.08.2013, а також, частково скасувати податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.06.2013, №0000562202 від 27.08.2013.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкові повідомлення-рішення прийняті необґрунтовано, з порушенням норм матеріального права. Позиція податкового органу про безтоварність господарських відносин між позивачем і ПП Єлисаветдорбуд, ТД Євроформат, ТОВ "НК Полюс", ПП БІ.Транс, ПП Міранна, ТОВ Продснаб, ПП Галслайн, ПП Аркадія, ТОВ Регіон Продукт, ПП Віп-Партнер, ТОВ Бюро Ейнштейн, ППОнікс-СГ, ПП Етера ВК, ТОВ Укрпромбуд, ПП ВКФ Харківнасосервіс, ДП Укрдорзвязок та зроблений на цій основі висновок про нікчемність правочинів, є безпідставним припущенням. Стосунки позивача з контрагентом мали реальний характер, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Також, представник позивача зазначив, що не має заборгованості з податку на доходи фізичних осіб за перевіряємий період.

Крім того, представник позивача зазначив, що не допускав порушення ведення касових операцій в національній валюті в Україні.

Представник відповідача у письмових запереченнях просив у задоволенні адміністративного позову відмовити, пославшись на те, що оспорюванні податкові повідомлення-рішення винесенні згідно вимог чинного законодавства. У позивача були відсутні підстави для включення до валових витрат вартості отриманих від ПП Єлисаветдорбуд, ТД Євроформат, ТОВ "НК Полюс", ПП БІ.Транс, ПП Міранна, ТОВ Продснаб, ПП Галслайн, ПП Аркадія, ТОВ Регіон Продукт, ПП Віп-Партнер, ТОВ Бюро Ейнштейн, ППОнікс-СГ, ПП Етера ВК, ТОВ Укрпромбуд, ПП ВКФ Харківнасосервіс, ДП Укрдорзвязок товарів (послуг), оскільки такий правочин є нікчемним через фіктивність зазначених підприємств та відсутності основних фондів для ведення основного виду діяльності. Також, позивачем незаконно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ на підставі виданих ПП Єлисаветдорбуд, ТД Євроформат, ТОВ "НК Полюс", ПП БІ.Транс, ПП Міранна, ТОВ Продснаб, ПП Галслайн, ПП Аркадія, ТОВ Регіон Продукт, ПП Віп-Партнер, ТОВ Бюро Ейнштейн, ППОнікс-СГ, ПП Етера ВК, ТОВ Укрпромбуд, ПП ВКФ Харківнасосервіс, ДП Укрдорзвязок податкових накладних, оскільки податкові накладні, виписані по правочинах, по яким не підтверджено факт отримання послуг. Також, представник відповідача зазначив, що позивачем не сплачено податок на доходи фізичних осіб у перевіряємий період.

Крім того, позивачем допущено порушення Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, а саме при видачі готівки з каси підприємства, відсутній підпис одержувача готівки у видатковому ордері (Т.2, а.с.106-113).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав суду пояснення згідно позовної заяви.

За клопотанням представника позивача (Т.10 а.с.21) розгляд та вирішення справи судом здійснено у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані представниками позивача і відповідача документи і матеріали, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 04.03.2013 по 15.04.2013 посадовими особами Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2012, валютного законодавства з період з 01.04.2012 по 31.12.2012, за наслідками якої складено акт від 27.05.2013 за №76/22-2/32039992 (Т.1, а.с. 38-185).

Як вбачається з письмових заперечень відповідача та вказаного акту, в ході перевірки, виявлено порушення:

1. п.135.1, п.135.2, пп.135.5.4, п.135.4 ст.135, п.137.1 п.137.4 ст.137, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.2 ст.138, п. 139.1.9 ст.139, п.138.2 , п.138.8 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139, п. 159.1.2 п 159.1 ст. 159 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 5 330 561 грн., у тому числі:

- за 2 квартал 2012 року занижено у сумі 4 550 362 грн.;

- за 3 квартал 2012 року занижено у сумі 227403 грн.,

- за 4 квартал 2012 року завищено у сумі 552796 грн.,

2. п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187, п.198.3, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. .201.6 ст. 201,п.201.10 статті 201, ст.198, ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження ПДВ всього на суму 4 328 288 грн., у т.ч.:

-за квітень 2012 року-на суму ПДВ 407327 грн.;

-за травень 2012 року - на суму ПДВ 2085403 грн.;

-за червень 2012 року - на суму ПДВ 1 592 326 грн.;

-за липень 2012року - на суму ПДВ 7567 грн.;

-за серпень 2012 року - на суму ПДВ 174481 грн.;

-за вересень 2012 року-на суму ПДВ 21243 грн.;

-за жовтень 2012 року - на суму ПДВ 31242 грн.;

-за листопад 2012 року - на суму ПДВ 8699 грн. та завищення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за серпень 2012 року на суму 5237 грн.;

3. п.п. 54.3.5 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, а саме не сплата податку на доходи фізичних осіб у сумі 13 714,28 грн. (в т. ч. за 2012 рік 13 714,28 грн.);

- пп.168.1.2 п. 168.1 ст. 168 пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 пп.129.1.3. п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України , в результаті чого нараховано пеню в сумі 1987,82 грн.;

4. порушено абз.2 п.3.5 ст. 3 „Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, а саме при видачі готівки з каси підприємства, відсутній підпис одержувача готівки у видатковому ордері.

На підставі акту перевірки, 12.06.2013 Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби прийняті податкові повідомлення-рішення №0001012220, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість з основного зобовязання на суму 4 328 288 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 2 164 144 грн. (Т.2 а.с.3,4); №0001002220, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5 237 грн. (Т.2 а.с. 5); № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб з основного зобовязання на суму 13 714,28 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 3 428,57 грн. (Т,2 а.с.6,7); № НОМЕР_3, яким позивачу застосована штрафна (фінансова) санкція на суму 5 498,62 грн. (Т.2 а.с.8,9).

Також, з урахуванням рішення про результати розгляду первинної скарги ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 16.08.2013 (Т.2 а.с.48-56) прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.08.2013 № НОМЕР_5, яким позивачу застосована штрафна (фінансова) санкція на суму 2,96 грн. (Т.2 а.с.10); № НОМЕР_6, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток з основного зобовязання на суму 5 329 561 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 2 664 781 грн. (Т.2, а.с. 11,12).

Так, в ході перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем п.135.1, п.135.2, пп.135.5.4, п.135.4 ст.135, п.137.1 п.137.4 ст.137, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.2 ст.138, п. 139.1.9 ст.139, п.138.2 , п.138.8 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 п. 159.1.2 п 159.1 ст. 159 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 5 330 561 грн., у тому числі:

- за 2 квартал 2012 року занижено у сумі 4 550 362 грн.;

- за 3 квартал 2012 року занижено у сумі 227403 грн.,

- за 4 квартал 2012 року завищено у сумі 552796 грн.

З урахуванням рішення про результати розгляду первинної скарги ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 16.08.2013 (Т.2 а.с.48-56), позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.08.2013 № НОМЕР_6, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток, а саме з основного зобовязання на суму 5 329 561 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 2 664 781 грн. (Т.2, а.с. 11,12, Т.8 а.с.181-196).

Позивач частково визнає правомірність нарахування відповідачем податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 27 181 грн. та штрафної санкції у розмірі 13 590,65 грн. (Т. 10 а.с. 18-20) та просить скасувати рішення в іншій частині нарахування основного зобовязання та штрафних санкцій.

Згідно детального розрахунку до акту перевірки позивачем порушено п.135.1, п.135.2, пп.135.5.4, п.135.4 ст.135 Податкового кодексу України. (Т.8 а.с.181).

Проведеною перевіркою встановлено, що сума кредиторської заборгованості ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», яка не стягнута після закінчення строку позовної давності, перед вищенаведеним суб'єктом господарювання в загальному розмірі 2 508 179 грн. підприємством не була включена до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Відповідачем зазначено, що строк позовної давності 1095 днів, припадає на грудень 2012 року, а останній день подання декларації з податку на прибуток за 2012 рік припадає на 08.02.2013 року, ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» в порушення п. 135.1, п.п.135.5.4. п. 135.5 ст.135 Податкового Кодексу України, занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств в сумі 2 508 179грн., внаслідок не включення до їх складу суми кредиторської заборгованості за раніше придбані товари (роботи, послуги) по взаємовідносинах з ТД «Євроформат» по якій минув термін позовної давності, на суму 2 508179 грн. в т.ч. за 4 квартал 2012 року.

Позивачем надано до суду договори від 26.02.2013 про реструктуризацію заборгованості до договорів поставки №69-бо від 27.06.2008 року, №25-бо від 09.02.2009, №1119-бо від 16.11.2007 (Т.5 а.с.6-8).

Відповідно наданих договорів реструктуризації вказана в них заборгованість виникла за поставлену продукцію ТОВ «Євроформат», (код 32453930) відповідно договорів поставки, а саме:

- договір поставки №466-бо від 02.06.2008 року (заборгованість станом на 01.04.2012 та станом на 31.01.2012 в сумі 36953,40 грн.)

- договір поставки №69-бо від 27.06.2008 року (заборгованість станом на 01.04.2012 та станом на 31.01.2012 в сумі 1164754,73 грн.)

- договір поставки №25-бо від 09.02.2009 року ( заборгованість станом на 01.04.2012 та станом на 31.01.2012 в сумі 1 075 509,94 грн.)

- договір поставки №1119-бо від 16.11.2007 року ( заборгованість станом на 01.04.2012 та станом на 31.01.2012 в сумі 29431,30 грн.).

Висновок відповідача про сплив строку позовної давності за вказаною кредиторською заборгованістю ґрунтується на ненаданні позивачем до перевірки оригіналів та копій договорів поставки №466-бо від 02.06.2008, №69-бо від 27.06.2008 року, №25-бо від 09.02.2009, №1119-бо від 16.11.2007.

Відповідно до п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.10 року № 2755 - VI (зі змінами та доповненнями), сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, вважається безповоротною фінансовою допомогою та згідно з вимогами п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Кодексу включається до складу інших доходів.

Згідно п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) «Інші доходи включають:

135.5.1.доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, крім визначених підпунктом 153.3.6 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, процентів, роялті, від володіння борговими вимогами;

135.5.2.доходи від операцій оренди/лізингу, визначені відповідно до пункту 153.7 статті 153 цього Кодексу;

135.5.3.суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду; вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи...».

Суд, враховуючи, що позивачем надано докази про реструктуризацію кредиторської заборгованості перед ТОВ «Євроформат» до 30.04.2013, приходить до висновку, що посилання відповідача на сплив строку позовної давності

у грудні 2012 року та порушенні, в звязку з цим, позивачем вимог п.135.1, п.135.2, пп.135.5.4, п.135.4 ст.135 Податкового кодексу України є безпідставним.

З огляду на викладене, в ході провадження у справі не знайшло підтвердження обставини заниження позивачем доходів у розмірі 2 508 179 грн. за 4 квартал

2012 року, а тому податкове повідомлення рішення від 27.08.2013 № НОМЕР_6 в частині донарахування основного зобовязання у розмірі 526 718 (2 508 179х21%) грн. та штрафної санкції у розмірі 50% від зазначеної суми підлягає скасуванню.

Також, на думку відповідача, позивачем порушено п. 159.1.2 п. 159.1 ст. 159 Податкового кодексу України, а саме позивачем не зменшено витрати на вартість кредиторської заборгованості перед ТОВ НК «Полюс», яка визнана ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 11.04.2012 по справі №5013/1909/11 за позовом ТОВ НК «Полюс», внаслідок чого завищено витрати що враховуються при визначенні обєкта оподаткування за 2 квартал 2012 року в сумі 960 738 грн. (Т.8 а.с.184).

Згідно абз. 1 п. 159.1.2 п. 159.1 ст. 159 Податкового кодексу України платник податку - покупець зобов'язаний зменшити витрати на вартість заборгованості, визнану судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає день набрання законної сили рішення суду про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 30.11.2011 по справі № 5013/1909/11 за позовом ТОВ "НК Полюс" до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" стягнуто з дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія"Автомобільні дороги України на користь товариства з обмеженою відповідальністю"НКПолюс" 960 737 грн. 99 коп. боргу ( Т.5 а.с.9-13).

Ухвалою суду у вказаній вище справі від 11.04.2012 виправлено помилку в наказі суду від 19.12.2011 в частині зазначення ідентифікаційного коду відповідача (Т.5 а.с.14-16).

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що оскільки рішення суду набрало законної сили у період, який не підпадав під термін перевірки відповідача, а тому останній не мав жодного права здійснювати повторну перевірку періоду, який вже перевірявся податковим органом, а саме 4 квартал 2011 року, а тому висновок щодо завищення витрат при визначені обєкту оподаткування за 2 квартал 2012 року в сумі 960 738 грн. є неправомірним і незаконним (Т.1 а.с.6).

Однак, суд враховуючи, що позивачем не надано доказів зменшення витрат на вартість заборгованості перед ТОВ "НК Полюс" у розмірі 960 738 грн. за 4 квартал 2011 року, приходить до висновку щодо правомірності висновку відповідача про завищення витрат позивачем у розмірі 960 738 грн. за 2 квартал 2012 року з урахуванням ухвали господарського суду Кіровоградської області від 11.04.2012 по справі № 5013/1909/11.

З огляду на викладене, в ході провадження у справі знайшли підтвердження обставини завищення позивачем витрат у розмірі у розмірі 960 738 грн. за 2 квартал 2012 року, а тому податкове повідомлення рішення від 27.08.2013 № НОМЕР_6 в частині донарахування основного зобовязання у розмірі 201 755 (960 738х21%) грн. та штрафної санкції у розмірі 50% від зазначеної суми є правомірним та скасуванню не підлягає.

Також, відповідачем встановлено порушення позивачем п.138.2 , п.138.4, п.138.8 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, а саме завищено витрати, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 530 960,34 грн., по операціям з контрагентами ПП БІ.Транс, ПП Міранна, , ПП «Галслайн», ПП Аркадія, ТОВ Регіон Продукт, ПП Віп-Партнер, ППОнікс-СГ, ПП Етера ВК, ТОВ Укрпромбуд, ПП ВКФ Харківнасосервіс, ТОВ «Тандем Центр», угоди яких визнано нікчемними за період з 01.04.2012 по 31.12.2012(Т.8 а.с.189).

Позиція податкового органу про нікчемність правочинів між позивачем та контрагентами ґрунтується на висновках актів перевірок останніх ( Т.1 а.с.59-122)

Відповідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно до п.п.139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Позивачем надано до матеріалів справи копії первинних документів на підтвердження витрат по взаємовідносинам з контрагентами, а саме договори, рахунки - фактури, платіжні доручення, видаткові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт, товарно транспортні накладні, подорожні листи. На підтвердження використання отриманих товарів надано акти списання на переробку, калькуляції, акти приймання виконаних будівельних робіт, реєстри відпуску, акти переробки асфальтобетону, відомості видачі паливо мастильних матеріалів, акти установки товару (Т.3 а.с.1-11, т.5 а.с. 17-163, 164-248, т. 6 а.с.187-260, т.7 а.с.1-20, 21-29, 30-33, 158-162, 163-167, 168-174, 175 178, 179-181, 182-202).

Щодо визнання договорів між позивачем та ПП БІ.Транс, ПП Міранна, , ПП «Галслайн», ПП Аркадія, ТОВ Регіон Продукт, ПП Віп-Партнер, ППОнікс-СГ, ПП Етера ВК, ТОВ Укрпромбуд, ПП ВКФ Харківнасосервіс, ТОВ «Тандем Центр», нікчемним, то суд, надавши оцінку представленим доводам, дійшов висновку про відсутність у податкового органу підстав для цього. Суд вважає за необхідне зазначити, що при визнанні договорів нікчемними податковим органом не дотримано приписів законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, не надано доказів про умисність укладання угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. А безтоварність здійснених позивачем господарських операцій, на що посилається відповідач, не підтверджена у встановленому законом порядку жодним доказом, сам висновок носить характер припущення.

З огляду на викладене, в ході провадження у справі не знайшло підтвердження обставини завищення позивачем витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 530 960,34 грн., по операціям з контрагентами ПП БІ.Транс, ПП Міранна, , ПП «Галслайн», ПП Аркадія, ТОВ Регіон Продукт, ПП Віп-Партнер, ППОнікс-СГ, ПП Етера ВК, ТОВ Укрпромбуд, ПП ВКФ Харківнасосервіс, ТОВ «Тандем Центр», а тому податкове повідомлення рішення від 27.08.2013 № НОМЕР_6 в частині донарахування основного зобовязання у розмірі 531 502 (2 530 960х21%) грн. та штрафної санкції у розмірі 50% від зазначеної суми підлягає скасуванню.

Крім того, відповідачем встановлено порушення позивачем п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, а саме завищення витрат що враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 858 451 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Продснаб» за 2 квартал 2012 року, а саме по операціям з отримання товарно - матеріальних цінностей, факт поставки яких не підтверджено товарно - транспортними накладними (Т. 8, а.с.190).

В ході перевірки відповідачем встановлено, що в податковому обліку вартість придбаних позивачем у ТОВ «Продснаб» товарно матеріальних цінностей в загальній сумі 2 431 371,00 грн. віднесено до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що ДП «Кіровоградський Облавтодор» до складу витрат, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування включено суми (без ПДВ) по придбаних ТМЦ у ТОВ «Продснаб», а саме:

1) 572920,00 грн. факт поставки підтвердженонаявними оригіналами товарно-транспортними накладних (видаткові накладні від 07.06.12 № 0607/02, від 11.04.12 №411в частині 14 тон емалі алкідної ПФ-115 П червона);

2) 1858451,00 грн. факт поставки яких, не підтверджено товарно-транспортними накладними (видаткові накладні від 10.05.12 №0510/04, №0510/03, від 06.04.12 №0406/01, від 09.04.12 №409, від 11.04.12 №411 крім 14 тон емалі алкідної ГІФ-115 П червона) ( Т.1 а.с.80-81).

Згідно до п.п.139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Позивачем надано до матеріалів справи копії первинних документів на підтвердження витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Продснаб», а саме договір з додатками, видаткові накладні, податкові накладні. На підтвердження використання отриманих товарів надано видаткові накладні, товарно транспортні накладні, звіти про використання матеріалів (Т.6 а.с. 1-186).

Щодо висновку відповідача про відсутність товарно-транспортних накладних по поставці товару за видатковими накладними від 10.05.12 №0510/04, №0510/03, від 06.04.12 №0406/01, від 09.04.12 №409, від 11.04.12 №411 то зазначене твердження спростовується наданими позивачем до суду копіями товарно транспортних накладних (Т.6 а.с. 9, 11, 28,30,31, 117,120)

Таким чином, в ході провадження у справі не знайшло підтвердження обставини завищення витрат що враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 858 451 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Продснаб» за 2 квартал 2012 року, а тому податкове повідомлення рішення від 27.08.2013 № НОМЕР_6 в частині донарахування основного зобовязання у розмірі 390 275 (1 858 451 х21%) грн. та штрафної санкції у розмірі 50% підлягає скасуванню.

Також, відповідачем встановлено порушення позивачем п.138.2 , п.138.4, п.138.8 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, а саме завищено витрати, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 17 344 227 грн., по операціям з ТОВ «Бюро Ейнштейн» за 2 квартал 2012 року (Т.8 а.с.192).

В ході перевірки відповідачем встановлено, що ДП „Кіровоградський облавтодор"' ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України" в перевіряємому періоді придбавав у ТОВ «Бюро Ейнштейн» товарно-матеріальні цінності, а саме - битум БНД 60/90.

ДП „Кіровоградський облавтодор" ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України" на рахунок ТОВ „Бюро Ейнштейн" кошти за товар в перевіряємому періоді не перераховувало.

Суд критично ставиться до наданих позивачем платіжних доручень, як доказ оплати товару - битум БНД 60/90 ТОВ «Бюро Ейнштейн», оскільки в графі призначення платежу відсутнє посилання на договір поставки №12/01 від 12.01.2012 та найменування товару (Т.7 а.с.151-157).

Товар, який відображено в накладних ТОВ «Бюро Ейнштейн» надходив на філії ДП „Кіровоградський облавтодор" ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України" залізничним транспортом.

Позивачем до суду представлено залізничні накладні в яких відображено відправників вантажу ТОВ "Спецтранссервис", ТОВ "Мобільний Термінал", ТОВ "Лукойл-Нижегороднефтеорг синтез" (Т.7 а.с.41,42,44, 48, 51, 52, 53, 81, 89) .

Суд приходить до висновку, що вказані документи підтверджують лише наявність господарських відносин з ТОВ "Спецтранссервис", ТОВ "Мобільний Термінал", ТОВ "Лукойл-Нижегороднефтеорг синтез", та не підтверджують факт здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Бюро Ейнштейн».

Суд звертає увагу на те, що відповідно до п.5.1 договору поставки №12/01 від 12.01.2012, поставку товару ТОВ «Бюро Ейнштейн» повинен був здійснювати на умовах франко склад місце поставки склад Покупця на умовах ІНКОТЕРМС 2000 (Т.7 а.с.34-39).

Як вже зазначалось судом, в залізничних вантажних накладних (Т.7 а.с.41,42,44, 48, 51, 52, 53, 81, 89) відправниками битуму БНД 60/90 та платниками є ТОВ "Спецтранссервис", ТОВ "Мобільний Термінал", ТОВ "Лукойл - Нижегороднефтеорг синтез".

Натомість позивачем до суду не надано доказів укладення договорів перевезення, оплати послуг за зазначеними договорами ТОВ ТОВ «Бюро Ейнштейн» та відповідні товарно - транспортні документи.

У відповідності до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В порушення зазначеного положення позивачем не надано інших доказів на підтвердження придбання битуму БНД 60/90 у ТОВ «Бюро Ейнштейн», а саме товрно - транспортних документів, наявність яких обовязкова при транспортуванні зазначеного товару.

З огляду на викладене, в ході провадження у справі знайшли підтвердження обставини завищення позивачем витрат у розмірі у розмірі 17 344 227 грн. за 2 квартал 2012 року, а тому податкове повідомлення рішення від 27.08.2013 № НОМЕР_6 в частині донарахування основного зобовязання у розмірі 3 642 288 (17 344 227 х21%) грн. та штрафної санкції у розмірі 50% від зазначеної суми є правомірним та скасуванню не підлягає.

Крім того, відповідачем встановлено порушення позивачем п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп. 139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, а саме завищення витрат що враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 46 255 грн. по філії Голованівський райавтодор ДП "Кіровоградський облавтодор" ДАК «Автомобільні дороги України», філії "Добровеличківський райавтодор" ДП „Кіровоградський облавтодор" ДАК „Автомобільні дороги України", філії "Знам'янський райавтодор" ДП "Кіровоградського облавтодора" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (Т. 8, а.с.195 -196).

Так, згідно акту перевірки від 12.04.2012 року №12/22-00/26177196 філії «Голованівський райавтодор» ДП "Кіровоградський облавтодор" ДАК «Автомобільні дороги України встановлено порушення 138.1, 138.2 , п.138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) в сумі - 29392,93 грн., в тому числі за 2 квартал 2012 року - 29392,93 грн. (Т.9 а.с.53-56).

Згідно довідки перевірки від 19.04.2013 р. № 56/2210/26177262 філії "Добровеличківський райавтодор" ДП „Кіровоградський облавтодор" ДАК „Автомобільні дороги України" встановлено порушення:

- п. 138,8 ст.138 Податкового кодексу України -завищено суму витрат за 1 півріччя 2012 року за рахунок включення витрат за послуги зв'язку по ДП «Укрдорзв'язок», код за ЄДРПОУ - 05422987 в розмірі 1172 грн.;

-п.п. 138.8.5 п. 138.5 ст.138 Податкового кодексу України філією завищено суму витрат за 1 півріччя 2012 року за рахунок включення витрат по списаному дизельному пальному в сумі 3610 грн.;

- п.п. 138.8.1 п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України - завищена сума прямих матеріальних витрат за 1 півріччя 2012 року на 540 грн.;

- п. п. 138.8.1 п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України філією завищено суму загальновиробничих витрат в розмірі 1110 грн. за три квартали 2012 року

Висновок про наявність вказаних порушень згорблено відповідачем на підставі висновків ревізії Новоукраїнської МДФІ (Т. 9 а.с.47-52).

Також, відповідно до акту перевірки від 19.04.2013 р. № 64 /22/26177285 філії "Знам'янський райавтодор" ДП "Кіровоградського облавтодора" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України"встановлено порушення п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп. 139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, а саме перевіреним підприємством неправомірно завищено показники відображених у рядку 06.4 ІВ «Інші витрати звичайної діяльності ;га інші операційні витрати» за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року в загальній сумі

3395,00 грн.

Так, відповідачем зазначено, що співставленням фактичних показників лічильників з даними журналу обліку та останніми звітними даними встановлено розбіжності станом на 27.08.2012 в кількості 2 978 кВт за електричну енергію, в результаті чого завищено вартість послуг на 3 394,92 (2 978 кВтх1,14 грн./кВт), що вплинуло на завищення валових витрат на зазначену суму (Т.9 а.с. 14-18).

Відповідач, в порушення ч.2 ст.71 КАС України, не надав доказів вчинення позивачем вказаних порушень, а тому суд вважає, що висновок відповідача про завищення витрат що враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 46 255 грн. є необґрунтованим.

З огляду на викладене, в ході провадження у справі не знайшло підтвердження обставини завищення витрат що враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 46 255 грн., а тому податкове - повідомлення рішення від 27.08.2013 № НОМЕР_6 в частині донарахування основного зобовязання у розмірі 9 714 (46 255 х21%) грн. та штрафної санкції у розмірі 50% підлягає скасуванню.

Також суд звертає увагу, що відповідачем правомірно застосовано штрафну санкцію у розмірі 50%, відповідно до ч.2 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, оскільки визначення відповідачем суми податкового зобовязання з податку на прибуток є повторним ( Т.8 а.с.199, зворотній бік).

Таким чином, суд, перевіривши законність податкового - повідомлення рішення від 27.08.2013 № НОМЕР_6, приходить до висновку, що воно підлягає частковому скасуванню, а саме в частині нарахування основного зобовязання з податку на прибуток у розмірі 1 458 209 грн. та штрафних санкцій у розмірі 729 105 грн.

Щодо оскарження податкового повідомлення-рішення №0001012220 від 12.06.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість з основного зобовязання на суму 4 328 288 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 2 164 144 грн. (Т.2 а.с.3,4, 130-136), податкового повідомлення-рішення №0001002220 від 12.06.2013, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5 237 грн. (Т.2 а.с. 5) то суд виходить з наступного.

Позивач частково визнає правомірність нарахування відповідачем податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 4 409,73 грн. та штрафної санкції у розмірі 2 204, 87 грн. (Т. 10 а.с. 18-20) та просить скасувати рішення в іншій частині нарахування основного зобовязання та штрафних санкцій.

Перевіркою повноти визначення податку на додану вартість встановлено його заниження на загальну суму 4328288грн., у т.ч.:

- за квітень 2012 року - на суму ПДВ 407327 грн.;

-за травень 2012 року - на суму ПДВ 2085403 грн.;

-за червень 2012 року - на суму ПДВ 1 592 326 грн.;

-за липень 2012року - на суму ПДВ 7567 грн.;

за серпень 2012 року - на суму ПДВ 174481 грн.;

-за вересень 2012 року-на суму ПДВ 21243 грн.;

за жовтень 2012 року - на суму ПДВ 31242 грн.;

за листопад 2012 року - на суму ПДВ 8699 грн.,

та завищення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за серпень 2012 року на суму 5237 грн. в результаті порушень викладених в п.3.2.1 3.2.2. акту перевірки від 27.05.2013 за №76/22-2/32039992.

Так, в ході перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, а саме філією Олександрійська ДЕД ДП Кіровоградський облатодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України завищено податкові зобовязання з ПДВ у розмірі 9 832 грн. за жовтень 2012 року внаслідок неправильного зменшення податкових зобовязань по виконаним роботам по утриманню автодоріг державного значення (Т.2 а.с.130).

На порушення п.187.1 ст.187, п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України філією занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість ПДВ 9832 грн. за жовтень 2012 року внаслідок неправомірного зменшення податкових зобов'язань по виконаним роботам по

утриманню автодоріг державного значення, а саме:

акт виконаних робіт за жовтень 2012р. на загальну суму 4672грн., вт. ч. ПДВ в сумі 779 грн., де замовник - Служба автодоріг у Кіровоградській області, генпідрядник ДП «Кіровоградський облавтодор», виконавець Філія „Олександрійська ДЕД" ДП „Кіровоградський облавтодор", експлуатаційне утримання автодоріг державного значення (Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя км 273+694 - км 296+785);

акт виконаних робіт за жовтень 2012р. на загальну суму 7168 грн., в т. ч. ПДВ в сумі 1195 грн., де замовник - Служба автодоріг у Кіровоградській області, генпідрядник ДП «Кіровоградський облавтодор», виконавець Філія „Олександрійська ДЕД" ДП „Кіровоградський облавтодор", експлуатаційне утримання автодоріг державного значення (Знам»янка-Луганськ-Ізварино км 18+356 - км 72+088);

акт виконаних робіт за жовтень 2012р. на загальну суму 45630 грн., в т. ч. ПДВ в сумі 7605 грн., де замовник - Служба автодоріг у Кіровоградській області, генпідрядник ДП «Кіровоградський облавтодор», виконавець Філія „Олександрійська ДЕД" ДП „Кіровоградський облавтодор", експлуатаційне утримання автодоріг державного значення (Знам»янка-Луганськ-Ізварино км 18+356 - км 72+088).

В бухгалтерському обліку дана операція відображено по Дт рах.703 «Дохід від реалізації послуг» та Кт рах.683 «Внутрішньогосподарські розрахунки».

В довідках про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 за жовтень 2012р. проведено зменшення обсягів виконаних робіт в сумі 57470грн. В довідках зазначено, що зменшення проводиться згідно довідки Олександрійської ОДФІ в сумі 4672 грн., згідно проміжної довідки Олександрійської ОДФІ від 17.09.2012р. в сумі 7168 грн., згідно довідки Кіровоградської ДФІ від 25.10.2012р. в сумі 45630грн.

Згідно матеріалів перевірки Олександрійської об'єднаної державної фінансової інспекції встановлено, що перевірка проводилась за період з 01.07.2010 по 01.07.2012, тобто відсутні підстави для зменшення доходів за актами виконаних робіт за жовтень 2012 року

Таким чином, на думку відповідача, в порушення п.187.1 ст.187, п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України філією занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість ПДВ 9 832 грн. за жовтень 2012 року

Позивач, в обґрунтування вимог зазначив, що дане порушення не вказано в акті перевірки філією Олександрійська ДЕД ДП Кіровоградський облатодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України від 16.04.2013, а тому включення даної суми в порушення відображені в акті перевірки головного підприємства є незаконні та безпідставні (Т.1 а.с.26, т.8 а.с.200-205).

Судом встановлено, що висновок про наявність вказаних порушень згорблено відповідачем на підставі матеріалів перевірки Олександрійської об'єднаної державної фінансової інспекції та Кіровоградської державної фінансової інспекції (Т. 1 а.с. 126).

Відповідач, в порушення ч.2 ст.71 КАС України, не надав доказів вчинення позивачем вказаних порушень, а тому суд вважає, що висновок відповідача про завищення податкових зобовязань з ПДВ у розмірі 9 832 грн. за жовтень 2012 року є необґрунтованим.

З огляду на викладене, в ході провадження у справі не знайшло підтвердження обставини завищення податкових зобовязань з ПДВ у розмірі 9 832 грн. за жовтень 2012 року, а тому податкове - повідомлення рішення №0001012220 від 12.06.2013 в частині донарахування основного зобовязання у розмірі 9 832 грн. та відповідних штрафних санкцій у розмірі 50 % підлягає скасуванню.

Також, на думку відповідача, позивачем порушено п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме завищено податковий кредит на суму ПДВ по операціям з контрагентами ПП БІ.Транс, ПП Міранна, , ПП «Галслайн», ПП Аркадія, ТОВ Регіон Продукт, ПП Віп-Партнер, ППОнікс-СГ, ПП Етера ВК, ТОВ Укрпромбуд, ПП ВКФ Харківнасосервіс, ТОВ «Тандем Центр», угоди яких визнано нікчемними на суму 506 132 грн . (Т.2 а.с.131).

Крім того, відповідачем встановлено порушення п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме позивачем завищено податковий кредит на суму ПДВ у розмірі 321 690 грн. по операціям з ТОВ «Продснаб», зокрема по операціям з отримання товарно - матеріальних цінностей, факт поставки яких не підтверджено товарно - транспортними накладними (Т. 2, а.с.131)

Відповідно до пп.198.1. ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пп.198.2. ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно пп. 198.6. статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що позивачем на підставі податкових накладних виданих ПП БІ.Транс, ПП Міранна, , ПП «Галслайн», ПП Аркадія, ТОВ Регіон Продукт, ПП Віп-Партнер, ППОнікс-СГ, ПП Етера ВК, ТОВ Укрпромбуд, ПП ВКФ Харківнасосервіс, ТОВ «Тандем Центр», ТОВ «Продснаб» включено до складу податкового кредиту суму у розмірі 827 822 грн. (Т. 5 а.с. 25, 45, 49, 59, 111, 115,121, 127, 137, 144, т.6 а.с. 10, 29, 118, 119, 137, 169, т.7 а.с. 3, 10, 27, 31, 161, 166, 170, 177,

Як зазначалось вище, обставини щодо фактичності здійснення господарської операції з придбання товарів у ПП БІ.Транс, ПП Міранна, , ПП «Галслайн», ПП Аркадія, ТОВ Регіон Продукт, ПП Віп-Партнер, ППОнікс-СГ, ПП Етера ВК, ТОВ Укрпромбуд, ПП ВКФ Харківнасосервіс, ТОВ «Тандем Центр», ТОВ «Продснаб», використання придбаного товару у господарській діяльності, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення витрат, нарахування податкового кредиту та визначення відємного значення з ПДВ, відповідачем спростовані не були.

З огляду на викладене, в ході провадження у справі не знайшло підтвердження обставини завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 827 822 грн., а тому податкове - повідомлення рішення №0001012220 від 12.06.2013 в частині донарахування основного зобовязання у розмірі 827 822 грн. та відповідних штрафних санкцій у розмірі 50 % підлягає скасуванню.

Також, на думку відповідача, позивачем порушено п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме завищено податковий кредит на суму ПДВ у розмірі 3 469 885 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Бюро Ейнштейн» (Т.2 а.с.133).

В розумінні вимог п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як зазначалось вище, позивачем не доведено належними доказами факту придбання битуму БНД 60/90 у ТОВ «Бюро Ейнштейн», а саме не надано товрно - транспортних документів, наявність яких обовязкова при транспортуванні зазначеного товару.

З огляду на викладене, в ході провадження у справі знайшли підтвердження обставини завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 3 469 885 грн., а тому податкове повідомлення рішення від №0001012220 від 12.06.2013 в частині донарахування основного зобовязання у розмірі 3 469 885 грн. та відповідної штрафної санкції у розмірі 50% є правомірним та скасуванню не підлягає.

Також суд звертає увагу, що відповідачем правомірно застосовано штрафну санкцію у розмірі 50%, відповідно до ч.2 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, оскільки визначення відповідачем суми податкового зобовязання з податку на додану вартість є повторним ( Т.8 а.с.198, зворотній бік).

Таким чином, суд, перевіривши законність податкового - повідомлення рішення №0001012220 від 12.06.2013, приходить до висновку, що воно підлягає частковому скасуванню, а саме в частині нарахування основного зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 837 654 грн. та штрафних санкцій у розмірі 418 827 грн.

Крім того, позивачем в декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року завищено різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за серпень 2012 року на суму 5237 грн. (а.с. 176-181, 188-193 т. 1).

Враховуючи, що судом встановлено завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 3 469 885 грн., тому податкове повідомлення-рішення №0001002220 від 12.06.2013, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5 237 грн. (Т.2 а.с. 5) скасуванню не підлягає.

Щодо оскарження податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 12.06.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб з основного зобовязання на суму 13 714,28 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 3 428,57 грн. (Т,2 а.с.6,7) то суд виходить з наступного.

Перевіркою повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб встановлено, що ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» неповно та несвоєчасно перерахувано до бюджету податок з доходів фізичних осіб. Відповідно до ст. 18 Податкового кодексу України ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» являється податковим агентом на якого покладено обов'язок з обчислення, утримання податку з доходів фізичних осіб, що нараховується (виплачується, надається) платнику та сплата податку до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податку.

Так, відповідачем зазначено, що станом на 31.12.2012 заборгованість по податку на доходи фізичних осіб ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» складає в сумі 13071,04 грн., відповідно до пп. 54.3.5 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України дані перевірки свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб. Таким чином, сума заборгованості по податку на доходи фізичних осіб становить 13 714,28 грн.

Згідно п.п.14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

З вищевказаної норми вбачається, що податковим агентом по сплаті податку з доходів фізичних осіб в даному випадку є саме позивач, і саме на нього Законом покладено обовязок нарахування та своєчасної сплати відрахувань до бюджету.

Аналіз норм Податкового кодексу України, а саме п.п. 168.1.1 п.168.1 ст.168 говорить про те, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно п.п. 168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

З положень пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України вбачається, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Також слід зауважити, що саме з моменту нарахування сум заробітної плати, у податкового агента виникає зобовязання нарахування та сплати податку на прибуток фізичних осіб, незалежно від фактичної виплати нарахованих коштів заробітної плати її одержувачу.

Судом встановлено, що позивачем нараховано зобовязання з податку на доходи фізичних осіб відповідно до поданого розрахунку за грудень 2012 року (Т.7 а.с.226) та до початку проведення перевірки перераховано суму основного зобовязання визначеного оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням на підтвердження чого надано копії платіжних доручень (а.с.Т.7 а.с. 230-234).

Таким чином, станом на початок проведення перевірки позивачем самостійно здійснено погашення основної суми боргу з податку на доходи фізичних осіб, що свідчить про відсутність у відповідача правових підстав для включення до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суми податку який фактично сплачений, а тому адміністративний позов в частині скасування основного платежу в сумі 13 714,28 грн. підлягає задоволенню.

Згідно п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Суд вважає, що відповідачем правомірно встановлено несвоєчасність перерахування позивачем податку на доходи фізичних осіб, оскільки обовязок щодо перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб покладається на податкового агента як під час виплати доходу, так і під час його нарахування.

Тому суд, встановивши несвоєчасність перерахування позивачем податку, приходить до висновку, що в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 428,57 грн. адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Таким чином, суд, перевіривши податкове повідомлення-рішення від № НОМЕР_2 від 12.06.2013, дійшов висновку, що воно в частині збільшення ОСОБА_1 підприємству "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 13 714,28 грн. прийняте з порушенням принципу законності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.

Щодо оскарження податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 12.06.2013, , яким позивачу застосована штрафна (фінансова) санкція на суму 5 498,62 грн. (Т.2 а.с.8,9) та податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_5 від 27.08.2013, яким позивачу застосована штрафна (фінансова) санкція на суму 2,96 грн. (Т.2 а.с.10) то суд виходить з наступного.

Відповідачем зазначено, що, перевіркою вимог Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 виявлено роздрукування видаткового касового ордера № 174 від 30.05.12 на суму 3150.00 грн. у якому видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Таким чином, на думку відповідача, перевіркою встановлено, що підприємством порушено абз.2 п.3.5 ст.3 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12,2004 р. № 637, а саме при видачі готівки з касі підприємства , відсутній підпис одержувача готівки у видатковому ордері.

Відповідно до абз.2 п.3.5 ст.З зазначеного Положення для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Згідно матеріалів справи позивачем виписано видатковий касовий ордер від 30.05.2012 на суму 3 150 грн., з підстави внесення в банк оплати за путівки (30%) (Т.7 а.с.236). Внесення зазначених коштів на банківський рахунок підтверджується банківською квитанцією від 30.05.2012.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача порушень вимог Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12,2004 р. № 637.

З огляду на викладене, суд, перевіривши податкове повідомлення-рішення від № НОМЕР_3 від 12.06.2013 та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_5 від 27.08.2013, дійшов висновку, що воно прийняте з порушенням принципу законності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.

Так як, судове рішення ухвалене частково на користь позивача, що не є субєктом владних повноважень та відповідно до положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ним сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору, у відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 94 КАС України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по справі, що складаються із судового збору у розмірі 3 220,39 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції № НОМЕР_6 від 27.08.2013, в частині збільшення ОСОБА_1 підприємству "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" суми грошового зобовязання з податку на прибуток з основного зобовязання у розмірі 1 458 209 грн. та штрафних санкцій у розмірі 729 105 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції №0001012220 від 12.06.2013, в частині збільшення ОСОБА_1 підприємству "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 837 654 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 418827 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції № НОМЕР_2 від 12.06.2013, в частині збільшення ОСОБА_1 підприємству "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" суми грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 13 714,28 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції № НОМЕР_3 від 12.06.2013 та № НОМЕР_5 від 27.08.2013.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Полтавська, 38, м.Кіровоград, код ЄДРПОУ 32039992 на користь Кіровоградського окружного адміністративного суду - отримувач коштів - УК у м.Кіровогр./м.Кіровоград/ 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38037409, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, код банку отримувача (МФО) 823016, рахунок отримувача 31210206784002, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу - Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 підприємства "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", Кіровоградський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35084241, 22030001 (ДСА України 050), судовий збір у розмірі 3 220 гривень 39 коп. (три тисячі двісті двадцять гривень 39 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_2