Рішення № 4776980, 15.04.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2009 р. Справа № 59/63-09

вх. № 2383/4-59

Суддя господарського суду Бринцев О.В.

при секретарі судового засідання Макаренко К.М.

за участю представників сторін:

прокурора - Червенко А.Г., за посвідченням №276 від 24.12.2008р.; позивача - Стецюренко Д.В., за довіреністю б/н від 14.04.2009р.; відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом  Прокурора Красноградського району Харківської області, м. Красноград в інтересах держави - в особі Красноградської міської ради, м.Красноград

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Красноград

про стягнення 3423,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Красноградського району Харківської області в інтересах держави в особі Красноградської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача збитки, завдані внаслідок безоплатного користування земельною ділянкою , де знаходиться будівля магазину, за адресою: АДРЕСА_1, у розмірі 3423,30 грн. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на ст. 2 Закону України „Про плату за землю”, ст. 206 Земельного кодексу України та на ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги заявленого прокурором позову, через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надав супровідним листом (вх.11188) надав Витяг з ЄДРПОУ щодо позивача та довідку щодо бюджетного рахунку, на який зараховується плата за землю. Крім того, надав письмові пояснення прокурора, в яких він зазначає щодо витребування ухвалою від 27.03.2009р. правового обгрунтування позовних вимог і докладного обгрунтованого розрахунку ціни позову, зробленого відповідно до вимог чинного законодавства, що правове обгрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві, та у додатку до позовної заяви надана довідка з обгрунтуванням розрахунку недоотриманих бюджетних коштів.

Відповідач в призначене судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив, відзив на позовну заяву та витребуваних судом докментів не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. заперечував проти вимог заявленого позову з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву (вх.11249), поданому через канцелярію суду, який долучається судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 27.03.2009 року суд попередив сторони про те, що у разі неявки сторони в судове засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Відповідач є власником нежитлової будівлі (кафе-бар "СВ"), розташованого за адресою: Харківська область, м. Красноград, вул. Полтавська, буд. 84 на підставі договору купівлі-продажу від 18.04.2006р., що підтверджується листом Комунального підприємства технічної інвентарізації "Інвентаризатор" №347 від 29.05.2008р.

17 січня 2008 року Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області було проведено перевірку, у ході якої було виявлене, що на території Красноградської міської ради по вул. Полтавській, 84 в м. Красноград, відповідачем використовується земельна ділянка орієнтовною площею 0,05 га під нежитлову будівлю (кафе-бар "СВ") без документів, які посідчують право власності чи право користування земельною ділянкою, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17.01.2008р.

За результатами проведеної перевірки в січні 2008р. було складено постанову № 2, якою на ФОП ОСОБА_1. накладено адміністративний штраф.

31 березня 2008 року перший заступник Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області Ковальчук С.О. звернувся до прокуратури Красноградського району з листом №15/1052 щодо вжиття заходів по усуненню порушень вимог земельного законодавства.

Викладені обставини, на думку прокурора свідчать про порушення прав та охоронюваних інтересів держави та є підставою для застосування способів захисту, визначених прокурором у позовних вимог, а саме стягнення з відповідача на користь позивача зитків у розмірі 3423,30 грн., завданих безоплатним користування земельною ділянкою.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

У відповідності до ч.1 ст. 2 Закону України „Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Суб'єкти, котрі сплачують земельний податок визначені ч. 2 ст. 2 Закону України „Про плату за землю”. Ними є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції. Суб'єкти, котрі сплачують плату за землю у вигляді орендної плати визначені ч. 4 ст. 2 Закону України „Про плату за землю”, це -орендарі земельних ділянок.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

З наведених правових норм випливає, що кожний користувач землі в Україні зобов'язаний сплачувати плату за користування землею. При цьому, в разі якщо користування здійснюється на умовах оренди - плата справляється у вигляді орендної плати, в усіх інших випадках користування державною землею (а також, стосовно власників землі, власною -землею) - плата справляється у вигляді податку на землю.

Такий висновок суду узгоджується з позицією ВАСУ, висловленою в абз. 2 п.3 Роз'яснення „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом права власності на землю і землекористування” від 27.06.2001 р. N02-5/743 та позицією ВГСУ висловленою в п.2 Оглядового листа від 16.11.2001 р. N 01-8/1228, де зокрема зазначається, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (стаття 15 Закону України "Про плату за землю"). У разі переходу прав на будівлю або споруду плата за землю справляється з дня виникнення права власності або права користування будівлями або спорудами.

Суд також зазначає, що відсутність у особи, котра здійснює фактичне користування землею передбачених ст. 126 Земельного кодексу України документів свідчить не про те, що така особа не є користувачем землі, а про те, що ця особа здійснює користування землею незаконно.

З урахуванням викладеного з обставин справи суд вбачає, що відповідач здійснюють використання зазначеної у позові земельної ділянки по вул. Полтавська, 84, в м. Красноград без наявності необхідних, передбачених законодавством, документів. Факт використання підтверджується наявними у справі доказами щодо розміщення та експлуатації на цій земельній ділянці нерухомого майна, належного на праві власності відповідачу, відповідачем не спростовано.

Проте суд, вважає, що прокурор та позивач всупереч вимог ст. 33 ГПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в даному разі не довели наявність підстав для стягнення з відповідача збитків.

Задоволення вимог прокурора щодо стягнення плати за землю у вигляді збитків за самовільне зайняття земельної ділянки неможливо тому, що прокурором та позивачем в такому разі не надано правових та документальних підстав позову. Останні визначаються Постановою КМУ „Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам” від 19.04.1993 р. N284 та Постановою КМУ „Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу” від 25.07.2007 р. №963. Згідно п.2 Порядку затвердженого Постановою КМУ від 19.04.1993 р. N284 розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. У відповідності до п.7 зазначеної Методики затвердженої Постановою КМУ від 25.07.2007 р. №963 розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель та її територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000р. N1619. В даному разі передбачених цими нормативними актами доказів на підтвердження факту збитків, їх розміру та причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та завданням збитків до матеріалів справи прокурором та позивачем не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність у справі достатніх правових підстав для задоволення заявлених прокурором позовних вимог.

Приходячи до висновку про необхідність відмови в позові суд враховує також наступне.

Прокурор та позивач в обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що відповідач є власником нерухомого майна - кафе-бару "СВ", розташованого за адресою: Харківська обл., м. Красноград, вул. Полтавська, 84. Проте доказів наявності права власності відповідача на це майно прокурором та позивачем не надано. Згідно ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Відповідно ч.3, 4 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації. В даному разі стосовно зазначеного вище майна у матеріалах справи відсутні докази його державної реєстрації, докази нотаріального посвідчення договору та його державної реєстрації. Відсутність доказів права власності відповідача на нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці робить неможливим висновок про те, що саме відповідачем здійснюється користування земельною ділянкою і саме ним порушуються права позивача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 15, 16, 331, 334 Цивільного кодексу України, ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, Закону України „Про плату за землю”, Закону України „Про оренду землі”, керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 27, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Красноградської міської ради Харківської області (63304, Харківська область, м. Красноград, вул. Леніна, 94, р/р 31427000800301, МФО 851011, УДК в Харківській області) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 102,00 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Красноградської міської ради Харківської області (63304, Харківська область, м. Красноград, вул. Леніна, 94, р/р 31427000800301, МФО 851011, УДК в Харківській області) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

17.04.09

Суддя Бринцев О.В.

Справа №59/63-09