Рішення № 4776724, 21.04.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2009 р. Справа № 42/70-09

вх. № 2196/1-42

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2. (дов.)  відповідача - Юдін С.О. (дов.)

розглянувши справу за позовом ФО ОСОБА_1, с. Зідьки Зміївського району Харківської області

до ВАТ "Автрамат", м. Харків

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з позовною заявоюпро визнання нечинними рішення Правління відкритого акціонерного товариства "Зміївський машинобудівний завод" "Про перегляд ціни реалізації бази відпочинку" № 46 від 19.06.2001 року з дня його прийняття; про визнання нечинним рішення Спостережної Ради відкритого акціонерного товариства "Зміївський машинобудівний завод" "Про узгодження реалізації бази відпочинку за ціною 57815,00 грн." № б\н від 19.06.2001 року з дня його прийняття та про визнання неправомірною бездіяльності відкритого акціонерного товариства "Автрамат" щодо не скасування рішення Правління відкритого акціонерного товариства "Зміївський машинобудівний завод" "Про перегляд ціни реалізації бази відпочинку" № 46 від 19.06.2001 року, а також щодо не скасування рішення Спостережної Ради відкритого акціонерного товариства "Зміївський машинобудівний завод" "Про узгодження реалізації бази відпочинку за ціною 57815,00 грн." № б\н від 19.06.2001 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що прийняття Правлінням та Спостережною радою ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" оскаржуваних рішень порушує майнові права позивача, оскільки підвищення ринкової вартості належних йому акцій ВАТ "Автрамат" прямо залежить від збільшення кількості ліквідного нерухомого майна ВАТ "Зміївський машинобудівний завод", право власності на яке має ВАТ "Автрамат", що в 2004 році стало правонаступником ВАТ "Зміївський машинобудівний завод". Крім того, визнання нечинним рішень Правління та Спостережної ради ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" також безпосередньо зачіпає правоохоронювані інтереси позивача, що надає йому право захищати їх у судовому порядку. Також, правоохоронювані інтереси позивача порушує бездіяльність ВАТ "Автрамат", яке, прийнявши в 2004 році на себе права та обов'язки ВАТ "Зміївський машинобудівний завод", до цього часу не вжило ніяких заходів для скасування неправомірного рішення Правління ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" "Про перегляд ціни реалізації бази відпочинку" № 46 від 19.06.2001 року, а також неправомірного рішення Спостережної Ради ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" "Про узгодження реалізації бази відпочинку за ціною 57815,00 грн" № б\н від 19.06.2001 року.

Відповідач у відзиві на позов, а також представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує.

В обгрунтування своїх заперечень проти позову відповідач посилається на те, що ВАТ "Автрамат" не має нести відповідальність за дії Правління та Спостережної ради ВАТ "Зміївський машинобудівний завод", оскільки став правонаступником ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" лише у 2004 році.

При цьому відповідач зазначає, що ВАТ "Автрамат" є неналежним відповідачем, оскільки не є правонаступником Правління ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" та Спостережної ради ВАТ "Зміївський машинобудівний завод". Правління ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" та Спостережна рада ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" не є юридичними особами, а отже не можуть бути відповідачами за позовом, а тому їх рішення можуть оскаржуватися виключно шляхом подання позову до фізичних осіб, які приймали рішення, котрі є предметом оскарження з боку позивача. Крім того, у своїх запереченнях, представник відповідача зазначив, що позов підлягає відхиленню через те, що позивач не вказав, які саме його права чи свободи порушені відповідачем по справі.

Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив, що відповідно до Листа реєстратора ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" від 19.03.2009 року, та виписки про стан рахунку у цінних паперах № 900516 станом на 19.03.2009 року депонента ОСОБА_1. позивач був акціонером ВАТ "Зміївський машинобудівний завод", а в подальшому став акціонером ВАТ "Автрамат".

Згідно пункту 1.6 Статуту відкритого акціонерного товариства "Автрамат", затвердженого загальними зборами акціонерів ВАТ "Автрамат", відкрите акціонерне товариство "Автрамат" є правонаступником в повному обсязі прав та обов'язків ВАТ "Зміївський машинобудівний завод", реорганізованого шляхом приєднання до ВАТ "Автрамат".

Відповідно до частини 1 ст. 19 Закону України "Про господарські товариства" припинення діяльності товариства відбувається шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення). Згідно частини 3 ст. 19 Закону України "Про господарські товариства" при реорганізації товариства вся сукупність прав та обов'язків товариства переходить до його правонаступників.

Згідно частини 1 та 2 ст. 23 зазначеного Закону управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства. Посадовими особами органів управління товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії, а у товариствах, де створена наглядова рада товариства, - голова та члени наглядової ради товариства.

Таким чином, твердження представника відповідача відносно того, що ВАТ "Автрамат" не має нести відповідальність за дії Правління та Спостережної ради ВАТ "Зміївський машинобудівний завод", не приймаються судом до уваги як такі, що не відповідають діючому законодавству.

Статтею 80 Цивільного кодексу України встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Відповідно до ст. 25 зазначеного Кодексу цивільна правоздатність - це здатність мати цивільні права та обов'язки. Згідно ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (цивільна дієздатність).

Таким чином, Правління ВАТ "Зміївський машинобудівний завод", Спостережна рада ВАТ "Зміївський машинобудівний завод", як органи управління ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" та їх посадові особи, не мають самостійної цивільної правоздатності та дієздатності, а всі їх дії вчиняються від імені та в інтересах юридичної особи.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що відкрите акціонерне товариства "Автрамат", як правонаступник ВАТ "Зміївський машинобудівний завод", є належним відповідачем за пред'явленим позовом.

За таких обставин, заперечення представника відповідача про те, що ВАТ "Автрамат" є неналежним відповідачем, оскільки рішення Правління ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" та Спостережної ради ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" можуть бути оскаржені виключно шляхом подання позову до фізичних осіб, які приймали рішення, суд вважає необґрунтованими.

Судом встановлено, що з 2004 року ВАТ "Автрамат" є правонаступником відкритого акціонерного товариства "Зміївський машинобудівний завод".

Рішенням Правління ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" "Про перегляд ціни реалізації бази відпочинку" від 19.06.2001 року встановлено ціну реалізації належної ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" бази відпочинку, розташованої в с. Коропове Зміївського району Харківської області у сумі 57815,00 грн. Дане рішення Правління оформлене протоколом № 46 від 19.06.2001 року та підписане Головою Правління ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" - Тарапата А.І. та секретарем Правління ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" - Воскривко Є.І.

Порядок діяльності Правління ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" визначався Положенням про Правління, затвердженим 05.06.1997 року загальними зборами акціонерів. Згідно даного Положення рішення Правління приймаються голосуванням.

У Протоколі Правління від 19.06.2001 року № 46 зазначено, що на засіданні Правління були присутні 6 його членів, а саме: голова Правління Тарапата А.І., секретар - Воскривко Є.І., а також ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6

Протокол Правління ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" від 19.06.2001 року № 46 підписаний двома членами Правління - головою Правління Тарапата А.І. та секретарем Воскривко Є.І. Підписи інших членів Правління, зазначених як присутні на засіданні Правління, вищевказаний Протокол № 46 не містить.

Судом встановлено, що Протокол Правління ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" від 19.06.2001 року № 46 не містить інформації про голосування з питань порядку денного, зокрема, з питання встановлення продажної ціни бази відпочинку у сумі 57815,00 грн.

У своїй заяві позивач посилається на Рішення Московського районного суду від 27.06.2006 року по справі № 2-9777/06 за позовом ОСОБА_7до ВАТ "Автрамат", відповідно до якого при судовому розгляді даної справи № 2-9777/06 свідок ОСОБА_4., яка, станом на 19.06.2001 року була членом Правління ВАТ "Зміївський машинобудівний завод", дала суду свідчення про те, що вона 19.06.2001 року на засіданні Правління ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" присутня не була. Засідання Правління з питань встановлення ціни продажу бази відпочинку 19.06.2001 року та в будь-який інший час не проводилось. Голова Правління ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" Тарапата А.І. запросив її до свого кабінету, де знаходився покупець та секретар Правління Воскривко Є.І. та повідомив, що він вирішив реалізувати базу відпочинку за ціною 57815,00 грн., надав секретарю розпорядження підготувати документи для реалізації бази відпочинку. Про продаж бази ОСОБА_4. дізналася тільки після укладання угоди.

Позивач пояснив, що вищевказані свідчення свідка ОСОБА_4. зафіксовані в рішенні Московського районного суду м. Харкова від 27 червня 2006 року, яке хоча і було у подальшому скасоване апеляційним судом Харківської області з направленням справи на новий судовий розгляд до Московського районного суду м. Харкова, але не з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а з формальних процесуальних підстав. Новий судовий розгляд вищевказаної судової справи Московським районним судом м. Харкова не проводився у зв'язку з відзивом позову позивачем.

Отже, вищевказані свідчення свідка ОСОБА_4., що зафіксовані в рішенні Московського районного суду м. Харкова від 27 червня 2006 року та, відповідно, в протоколі судового засідання по тій на той час ( в 2006 році) цивільній справі, є належним доказом по цій господарській справі, оскільки на цей час не має вироку про притягнення ОСОБА_4. до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві показання в суді по цивільній справі.

Відповідач підтвердив достовірність зазначених пояснень позивача.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, заслухавши пояснення позивача, встановивши доброякісність джерела, з якого отримано доказ, перевіривши його у зіставленні з іншими доказами по справі, вважає Рішення Московського районного суду від 27.06.2006 року по справі № 2-9777/06 належним та допустимим доказом в частині показань свідка ОСОБА_4., які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно пункту 10.16 Статуту ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" операції з розпорядження нерухомим майном підлягали узгодженню з Спостережною Радою ВАТ "Зміївський машинобудівний завод".

Рішенням Спостережної Ради ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" від 19.06.2001 року було надано згоду на реалізацію бази відпочинку за ціною 57815,00 грн. Вказане Рішення Спостережної Ради ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" оформлене Протоколом без номеру від 19.06.2001 року.

Згідно пункту 4.4 Положення про Правління ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" з питань, що повинні бути представлені на розгляд Спостережній Раді, Правління приймає колективні рішення. Кворум Правління для прийняття колективних рішень згідно пункту 4.7 Положення - не менше 2/3 складу Правління.

Відповідно до пункту 10.23.4 Статуту відкритого акціонерного товариства "Зміївський машинобудівний завод" Правління складається з 9 членів. Пунктом 10.16 Статуту встановлено, що Спостережна Рада Товариства узгоджує питання щодо розпорядження нерухомим майном. Тобто, для прийняття рішення про реалізацію бази відпочинку на засіданні Правління ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" кворум повинен складати 6 осіб.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність необхідного кворуму для прийняття рішення Правлінням ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" 19.06.2001 року "Про перегляд ціни реалізації бази відпочинку".

Оскільки від імені Правління ВАТ "Зміївський машинобудівний завод", рішення приймалось неповноважним складом Правління ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" та з порушенням Положення про Правління ВАТ "Зміївський машинобудівний завод", суд дійшов висновку, що прийняте рішення Правління ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" "Про перегляд ціни реалізації бази відпочинку" № 46 від 19.06.2001 року є незаконним та підлягає визнанню нечинним.

Судом встановлено, що діяльність Спостережної Ради ВАТ "Зміївський машинобудівний завод", регулювалась положеннями Статуту та Положенням про Спостережну Раду, затвердженим загальними зборами ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" 05.06.1997 року.

Протокол засідання Спостережної Ради ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" від 19.06.2001, яким було оформлене рішення "Про узгодження реалізації бази відпочинку за ціною 57815,00 грн." підписаний невідомою особою. У матеріалах справи відсутні документи, які б вказували на особу, яка підписала даний протокол, а також посвідчували б її повноваження на його підписання.

Як вбачається з Протоколів засідань Правління і Спостережної ради ВАТ "Зміївський машинобудівний завод", засідання Правління і Спостережної ради ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" з одного і того ж самого питання про встановлення ціни реалізації бази відпочинку, відбулися в один день - 19.06.2001 року. Однак, пунктом 6.5 Положення про Спостережну Раду ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" встановлено, що пропозиції щодо порядку денного засідання Спостережної Ради направляються до Спостережної Ради не пізніше 7 днів до дати засідання. В порушення пункту 6.16 Положення про Спостережну Раду в Протоколі засідання Спостережної Ради від 19.06.2001 року не зазначено прізвища доповідачів та осіб, яки виступають в дебатах, короткого викладення ходу розгляду питання.

Враховуючи, що від імені Спостережної Ради ВАТ "Зміївський машинобудівний завод", протоколом засідання якої від 19.06.2001, оформлене рішення "Про узгодження реалізації бази відпочинку за ціною 57815,00 грн." виступала невстановлена особа, а саме рішення прийнято з порушеннями Положення про Спостережну Раду ВАТ "Зміївський машинобудівний завод", суд дійшов висновку, що засідання Спостережної Ради ВАТ "Зміївський машинобудівний завод", яке відбулося 19.06.2001 року, є неповноважним, а тому прийняте на цьому засіданні рішення є незаконним та підлягає визнанню нечинним.

Враховуючи, що на засіданні Спостережної ради ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" розглядалося рішення Правління, прийняте неповноважним складом Правління ВАТ "Зміївський машинобудівний завод", рішення Спостережної ради ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" є нечинним.

Позивач посилався на порушення зазначеними рішеннями Правління і Спостережної ради ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" його права на участь в управлінні та порушення його правоохоронюваних інтересів.

Відповідно до п.п. "а", "б" частини 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди).

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 ст. 15 Цивільного кодексу України правоохоронювані інтереси є самостійним об'єктом судового захисту.

За таких обставин суд приходить до висновку що твердження представника відповідача щодо необхідності відхилення позову через те, що позивач не вказав, які саме його права чи свободи порушені відповідачем, є необґрунтованими.

Суд також дійшов висновку, що ВАТ "Автрамат", як правонаступник ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" з 2004 року, не вживши ніяких заходів для скасування рішень Правління ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" "Про перегляд ціни реалізації бази відпочинку" № 46 від 19.06.2001 року та Спостережної Ради ВАТ "Зміївський машинобудівний завод" "Про узгодження реалізації бази відпочинку за ціною 57815,00 грн." від 19.06.2001 року, своєю бездіяльністю порушило правоохоронювані інтереси позивача, зазначені в позовній заяві.

Зважаючи на викладене, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, вважає вимоги заявленого позову законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу на відповідача покладаються витрати щодо сплати державного мита в сумі 170,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати нечинним повністю рішення Правління відкритого акціонерного товариства "Зміївський машинобудівний завод" "Про перегляд ціни реалізації бази відпочинку" № 46 від 19.06.2001 року з дня його прийняття.

Визнати нечинним повністю рішення Спостережної Ради відкритого акціонерного товариства "Зміївський машинобудівний завод" "Про узгодження реалізації бази відпочинку за ціною 57815,00 грн." № б\н від 19.06.2001 року з дня його прийняття.

Визнати неправомірною бездіяльність відкритого акціонерного товариства "Автрамат" щодо не скасування рішення Правління відкритого акціонерного товариства "Зміївський машинобудівний завод" "Про перегляд ціни реалізації бази відпочинку" № 46 від 19.06.2001 року.

Визнати неправомірною бездіяльність відкритого акціонерного товариства "Автрамат" щодо не скасування рішення Спостережної Ради відкритого акціонерного товариства "Зміївський машинобудівний завод" "Про узгодження реалізації бази відпочинку за ціною 57815,00 грн." № б\н від 19.06.2001 року.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Автрамат" (61038 м. Харків, Салтівське шосе, 43, Код ЄДРПОУ 00236027) на користь ОСОБА_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1,АДРЕСА_1) державне мито в сумі 170,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 21.04.2009р.