Ухвала суду № 47765190, 27.07.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2015 р.Справа № 818/1036/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.05.2015р. по справі № 818/1036/15

за позовом Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства "Сумбуд" Будівельно-монтажного підприємства "Лебединпромбуд"

до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

20.03.2015 року позивач, Дочірнє підприємство Публічне акціонерне товариство "Сумбуд" Будівельно-монтажного підприємства "Лебединпромбуд", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- від 04.12.2014 р. № 0001682202, яким збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 14227,5 грн., загальна сума основного платежу якого становить 11466,0 грн., в тому числі за листопад 2013 року па суму 4063,0 грн., за березень 2014 року на суму 7383,0 грн. та штрафні санкції на суму 2861,5 грн.

- від 04.12.2014 р. № 0001692202, яким збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на прибуток на 4825,0 грн., сума основного платежу якого становить 3860,0 грн. та застосовано штрафні санкції на 965 грн, за 2013 рік.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що Сумською ОДПІ прийняті 04.12.2014 року податкові повідомлення - рішення, якими збільшено зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкції. Вважає їх протиправними. Висновок про заниження позивачем податкового зобов'язання зроблено відповідачем у зв'язку з неможливістю проведення зустрічної звірки ТОВ "ТВК "Елпро". Судовим рішенням у справі № 818/2630/14 підтверджено протиправність дій ДПІ в м. Сумах з проведення зустрічної звірки ТОВ "ТВК "Елпро". Висновок про відсутність вказаного контрагента за адресою реєстрації є помилковим. Факт повної сплати за придбані у ТОВ "ТВК "Елпро" товари підтверджується належним чином складеними документами. Просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 04.12.2014 року № 0001682202, яким збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції; № 0001692202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.05.2015 року адміністративний позов Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства "Сумбуд" будівельно-монтажного підприємства "Лебединпромбуд" до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 04.12.2014 року № 0001682202, яким збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 11 446 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2 861 грн. 50 коп.; № 0001692202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 3 860 грн. за основним платежем та застосовано 965 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що сумською ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правомірності формування податкового кредиту за період серпень 2013 року, листопад 2013 року, березень 2014 року по господарських операціях з ТОВ "ТВК "Елпро" та правомірності визначення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства за період 2013 року по господарським операціям з ТОВ "ТВК "Елпро". За результатами перевірки складено акт № 483/22/01268012 (а.с. 12-22). На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення - рішення від 04.12.2014 року № 0001682202, яким збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 11 446 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2 861 грн. 50 коп. та від 04.12.2014 року № 0001692202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 3 860 грн. за основним платежем та застосовано 965 грн. штрафних (фінансових) санкцій. (а.с. 8,10).

Відповідно до акту перевірки підставою для таких рішень є висновок відповідача про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість у зв'язку з декларуванням позивачем таких сум по відносинах з ТОВ "ТВК "Елпро", що не мали реального характеру. В обгрунтування таких висновків відповідач в акті перевірки посилається на матеріали перевірки ТОВ "ТВК "Елпро" в ході якої встановлено неможливість проведення зустрічної звірки останнього щодо господарських відносин з контрагентами, відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання робіт (послуг), та фактів реального вчинення господарських операцій, а також порушення позивачем форми ведення первинної документації (а.с. 102-119).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень, чим порушено законні інтереси платника податків.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Проведення зустрічних звірок передбачено п.п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України відповідно до якого з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Процедуру здійснення звірок встановлено "Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1232 (далі Порядок). Відповідно до п. 3 Порядку з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту. Відповідно до п. 5 Порядку облік запитів на проведення зустрічних звірок у суб'єктів господарювання здійснюється органами державної податкової служби (як ініціаторами, так і виконавцями).

З акту зустрічної звірки вбачається, що під час її проведення не ставилось питання щодо проведення зустрічної звірки з ДП ПАТ "Сумбуд" БМП "Лебединпромбуд", оскільки воно відсутнє серед переліку підприємств, з якими податковий орган мав намір провести зустрічну звірку. В акті зустрічної звірки відсутні будь-які відомості про дослідження первинних документів, що свідчать про відносини ТОВ "ТВК "Елпро" та позивача. Відповідно, в акті відсутні і висновки про фактичне здійснення таких операцій. Тобто, посилання відповідача на акт зустрічної звірки ТОВ "ТВК "Елпро" як на доказ неправомірних дій позивача є безпідставним. Крім того, статтею 72 КАС України акт про результати перевірки платника податків податковим органом не віднесено до підстав, що звільняють від доказування.

Позивачем подано копії видаткових, товарно - транспортних, податкових накладних на придбання товарів у ТОВ "ТВК "Елпро", копії платіжних доручень, звіти про витрати основних матеріалів у будівництві, матеріальних звітів у будівництві, що свідчать про виконання сторонами умов договору та про реальне використання позивачем придбаних матеріалів (а.с. 40-90). Відомості з наведених документів ніякими доказами не спростовані.

Щодо посилання відповідача на порушення позивачем форми укладених з ТОВ "ТВК "Елпро", колегія суддів вважає безпідставними та зазначає наступне. Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 181ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Позивачем з ТОВ "ТВК "Елпро" укладено договори у спрощений спосіб - шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень на постачання товарно - матеріальних цінностей. Надані позивачем копії первинних документів свідчать про укладення договорів у спрощений спосіб, і ці договори є підставою для виникнення у сторін майново-господарських зобов'язань.

Відповідно до ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, інших витрат, визначених в порядку передбаченому Податковим кодексом України. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до ст. 198 п. п. 198.2-198.3 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, позивачем виконані умови, встановлені в наведених нормах, та правомірно, на підставі належним чином складених документів, здійснено декларування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 04.12.2014 року № 0001682202 та від 04.12.2014 року № 0001692202 суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення, чим порушено законні інтереси платника податків.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 12.05.2015 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.05.2015р. по справі № 818/1036/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Бегунц А.О. Повний текст ухвали виготовлений 31.07.2015 р.