Рішення № 4776511, 16.04.2009, Господарський суд Чернігівської області

16.04.09

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м.Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 77-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

14 квітня 2009р. Справа № 14/58

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Кампус Коттон Клаб”, вул.Димитрова,6, м. Київ, 03150

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

Про стягнення 72927грн. 73коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Гармаш М.Г. провідний юрисконсульт довіреність №06/08 від 04.02.08р., Кривошей І.О. представник довіреність №12/09 від 01.04.09р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 58525,65грн. за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу №92/08-П від 01.08.08р., 7855,68грн. пені за період з 20.08.08р. по 27.02.09р. та 6546,40грн. 20% річних за період з 20.08.08р. по 27.02.09р.

В судове засідання від відповідача з'явився гр. ОСОБА_1, який не був допущений до участі у справі, у зв'язку з неподанням документів, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог ст.28 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні 02.04.09р. надав заяву про збільшення розміру позовних вимог №4/010-юр від 30.03.09р., в якій просив стягнути з відповідача 1192,96грн. пені та 994,13грн. 20% річних нарахованих за період з 27.02.09р. по 30.03.09р., крім заявлених раніше позовних вимог, та визначив остаточну ціну позову в розмірі 75114,82грн. Згідно ухвали від 02.04.09р. суд прийняв збільшення позивачем розміру позовних вимог в частині стягнення пені на суму 1192,96грн., в частині стягнення 20% річних в сумі 994,13грн.

Відповідач відзив на позов та витребуваних судом документів не надав. Повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

Відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та участь своїх представників у судовому засіданні. Суд вважає, що дана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки відповідач у справі належним чином повідомлений про час і місце її розгляду судом, ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи надіслані відповідачу за адресою зазначеною у позовній заяві, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №1706465, №1237271.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали справи та документи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши докази які мають значення при вирішенні спору, з'ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд Чернігівської області, встановив:

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія НОМЕР_1 ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце проживання АДРЕСА_1, зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 24.05.05р., номер запису НОМЕР_3.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі-продажу передає або зобов'язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

01.08.2008р. між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу № 92/08-П. Відповідно п.1.1 договору продавець (позивач у справі) зобов'язується протягом строку дії договору передати покупцю (відповідачу у справі) сировину для виробництва одноразових нетканих виробів за погодженою сторонами в накладних (специфікаціях, рахунках або інших підписаних представниками сторін документах, які є невід'ємною частиною договору) номенклатурою та об'ємом, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах встановлених договором. Ціни на товар відповідно до п.1.2 визначаються сторонами в накладних або в двосторонніх специфікаціях чи в інших погоджених сторонами в письмовій формі документах.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар згідно видаткових накладних №РВГП-64 від 06.08.08р. на суму 12913,38грн., №РВГП-65 від 08.08.08р. на суму 50612,27грн., а всього на суму 63525,65грн.

Згідно ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.3.2 договору покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за отриману по накладній партію товару після приймання визначеної партії на складі продавця протягом встановленого сторонами в накладній строку розрахунків. Якщо товар відпущений з відстрочкою платежу, а строк розрахунків в накладній не зазначений, покупець зобов'язаний провести повний розрахунок протягом 14 календарних днів з моменту приймання зазначеної партії на складі продавця.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був здійснити розрахунки за отриманий товар по накладній №РВГП-64 від 06.08.08р. у строк - 20.08.08р., по накладній №РВГП-65 від 08.08.08р. у строк - 22.08.08р.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару виконав частково в сумі 5000грн. перерахувавши кошти на рахунок позивача 10.02.09р., про що свідчить копія виписки установи банку від 10.02.09р. Заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 58525,65грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, відповідач не виконав в установлений строк зобов'язання щодо оплати отриманого товару, суд доходить висновку, що заборгованість у сумі 58525,65грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У частині 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкції може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Позивач з врахуванням збільшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідача 9048,64грн. пені за період з 20.08.08р. по 30.03.09р.

У п.5.2 договору сторони передбачили, що у випадку затримки оплати товару покупець за вимогою продавця сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також пеню, що нараховується на несплачену суму за кожний день прострочення платежу за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в період прострочення.

Дослідивши наведений позивачем розрахунок пені, суд встановив, що позивач нарахування пені за 2008 рік проводив без урахування того, що в 2008 році кількість днів -366, а не 365, як вказано в розрахунку. З огляду на викладене та враховуючи дату виникнення прострочення виконання відповідачем зобов'язання по оплаті товару по кожній накладній (відповідно 21.08.08р. і 23.08.08р.), суд доходить до висновку, що вимога позивача в частині стягнення пені підлягає частковому задоволенню у сумі 9030,74грн. за період з 21.08.08р. по 30.03.09р. В решті стягнення пені відмовити.

Згідно ч. 3 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

У відповідності до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У пункті 5.4 договору сторони передбачили, що у разі, якщо прострочення платежу триватиме більше тридцяти календарних днів продавець має право, крім стягнення передбачених п.5.2. договору суми боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та пені, додатково стягнути з покупця 20 процентів річних від простроченої суми за весь період прострочення (ст.625 Цивільного кодексу України).

Позивач з врахуванням збільшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідача 20% річних у сумі 7540,53грн. за період з 20.08.08р. по 30.03.09р.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, умовами договору передбачений інший розмір процентів і відповідач не надав суду доказів відсутності вини в прострочці оплати продукції, враховуючи дату виникнення прострочення відповідачем зобов'язання по кожній накладній, а також те, що у 2008 році кількість днів -366, а не 365 днів, як вказано позивачем у розрахунку річних, суд доходить висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 20% річних підлягають частковому задоволенню у сумі 7528,32грн. В решті стягнення процентів відмовити.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 58525грн.65коп., пені в сумі 9030грн.74коп., 20% річних в сумі 7528грн.32коп. В решті позову відмовити.

Оскільки, спір виник з вини відповідача, та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита в сумі 750грн.85коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117грн.95коп. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 627, 629, 692, 655 Цивільного кодексу України, ст.193, 216, 217, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. 33, 34, 49, 75, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, поточний рахунок № НОМЕР_4в Чернігівському регіональному управлінні КБ «Приватбанк»МФО 353586, поточний рахунок № 26000169095900 в АКІБ «Укрсіббанк»МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Кампус Коттон Клаб” ( вул.Димитрова,6, м. Київ, ідентифікаційний код 23721570 поточний рахунок № 2600300660485 в АКБ «Правекс-Банк»МФО 321983) 58525грн.65коп. боргу, двадцять відсотків річних -7528грн.32коп, пені 9030грн.74коп., 750грн.85коп. державного мита та 117грн.95коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Н.Ю.Книш

Рішення підписано 16.04.09р.

Суддя Н.Ю.Книш