Ухвала суду № 47764616, 30.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18255/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

30 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Таран А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Авто Логістик» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мега Авто Логістик» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві, в якому просили суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «П» №0002872203 від 24 вересня 2013 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6084221,00грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2013 року адміністративний позов - задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами ДПІ у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Мега Авто Логістик» (код за ЄДРПОУ 37974430) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30.11.11 року по 31.12.12 року.

За результатами перевірки складено акт від 13.09.2013 року № 1021/26-56-22-03-09/37974430, де зазначено встановлені під час перевірки порушення податкового законодавства України, зокрема, встановлено порушення ТОВ «Мега Авто Логістик»: п.п.14.1.27, 14.1.257, 14.1.228 п.14.1 ст.14, п.п. 135.5.4, 135.5.5 п.135.5 ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.4, 138.6, 138.8 ст.138 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування на загальну суму 6 084 221,00 грн., та занижено податок на прибуток на загальну суму 525 870 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «П» №0002872203 від 24 вересня 2013 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6084221,00грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення відповідачем норм податкового законодавства при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки проценти, сплачені (нараховані) позичальником за укладеним договором позики з компанією з управління активами на користь венчурного інвестиційного фонду, активами якого вона управляє, відносяться позичальником до фінансових витрат та включаються до складу інших витрат.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

ТОВ «Мега Авто Логістик» за період з 30.11.2011 по 31.12.12 уклало договори на отримання поворотної фінансової допомоги, а саме: з ПАТ «ЗНВКІФ «Богдан Капітал», який діє від імені ТОВ «КУА Фюжн Капітал Партнерс», ТОВ «Мега Авто Логістик»: №12/12 від 12.12.2011 року, №28/03-4 від 28.03.2012 року, №26/06-1 від 26.06.2012 року.

Відповідно до відомостей витрат, що враховуються при визначені об'єкту оподаткування, до витрат було включено відсотки за користування позикою в загальній сумі 6 656 028грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до пп. 136.1.20 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України, до складу доходів, що не враховуються для визначення об'єкта оподаткування, відноситься основна сума отриманих кредитів, позик та інших доходів, що визначені нормами розділу III Кодексу, які не враховуються для визначення об'єкта оподаткування.

Згідно з пп. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 Кодексу позика - грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України від 12.07.2001 N 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

Фінансовими вважаються такі послуги: надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону N 2664).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.96 N 448/96-ВР професійні учасники ринку цінних паперів - особи, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку видає ліцензії на такі види професійної діяльності на ринку цінних паперів: діяльність з управління активами - професійна діяльність учасника фондового ринку - компанії з управління активами, що провадиться нею за винагороду від власного імені або на підставі відповідного договору про управління активами, які належать інституційним інвесторам на праві власності (п. 5 ст. 4 Закону N 448).

З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан-Капітал» внесене до Державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, що підтверджується Свідоцтвом .

Фінансовий кредит - кошти, що надаються банком - резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент (пп. 14.1.258 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 Кодексу (п. 138.1 ст. 138 Кодексу).

Відповідно до пп. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Кодексу до складу інших витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Особливості визначення складу витрат платника податку в разі сплати процентів за борговими зобов'язаннями визначені п. 141.1 ст. 141 Кодексу. До складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно по положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Нормами Кодексу передбачені обмеження у врахуванні у складі витрат нарахованих процентів за борговими зобов'язаннями, зокрема за отриманими кредитами, позиками, у разі отримання їх: або від нерезидентів, які мають офшорний статус, або платником податку, 50 та більше відсотків статутного фонду (акцій, інших корпоративних прав) якого перебуває у власності або управлінні нерезидента (нерезидентів), при нарахуванні процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями на користь таких нерезидентів та пов'язаних з ними осіб (п. 141.2 ст. 141 Кодексу), або при наявності кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, або якщо нарахування процентів не пов'язане із господарською діяльністю платника податку.

З огляду на наведене, судова колегія приходить до висновку, що у зв'язку із відсутністю перелічених законодавчих обмежень за наведеними у зверненні операціями товариство має право на віднесення до складу витрат звітного періоду нарахованих на користь інвестиційного фонду процентів за отриманими борговими зобов'язаннями (кредитами, позиками тощо), а тому правомірним є висновок суду першої інстанції, що проценти, сплачені (нараховані) позичальником за укладеним договором позики з компанією з управління активами на користь венчурного інвестиційного фонду, активами якого вона управляє, відносяться позичальником до фінансових витрат та включаються до складу інших витрат.

Проаналізувавши викладене вище в сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення форми «П» №0002872203 від 24 вересня 2013 року.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі, які фактично продубльовані з заперечень на позовну заяву, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Ухвали виготовлений 31 липня 2015 року)

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.