Постанова № 47763585, 27.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 липня 2015 року № 826/12209/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В. І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЖБК БМУ-1" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЖБК БМУ-1» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.01.2015 №0000012201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки викладені в акті від 16.01.2015 №193/26-51-22-01/38012908 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «КЖБК БМУ-1» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведені господарських відносин із платником податків ТОВ «Спец рем-Буд Сервіс «Україна» за період з 01.08.2014 по 31.08.2014» щодо порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 210 Податкового Кодексу України, п. 2.4, п. 2.16 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень 2014 року на суму 128 804, 00 грн. є необґрунтованим та спростовується наявними матеріалами.

Відповідач заперечень проти позову не надав, явку свого уповноваженого представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, заяв та клопотань суду не подавав.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України судом ухвалено про перехід до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариство з обмеженою відповідальністю «КЖБК БМУ-1» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведені господарських відносин із платником податків ТОВ «Спец рем-Буд Сервіс «Україна» за період з 01.08.2014 по 31.08.2014 за результатами якої складено акт №193/26-51-22-01/38012908 від 16.01.2015.

З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 210 Податкового Кодексу України, п. 2.4, п. 2.16 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень 2014 року на суму 128 804, 00 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.01.2015 №0000012201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 128 804, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 32 201, 00 грн.

За результатом адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, підставою для донарахування позивачу зобов'язань з податку на додану вартість слугували наступні обставини: згідно акту перевірки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведені фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами за період з 01.07.2014 по 31.09.2014 ТОВ «Фінпромгруп «Діоніка». Так, за результатами аналізу АІС «Податковий блок» по ТОВ «Спецрем-Буд Сервіс «Україна» встановлено, що останнім сформовано податковий кредит за період серпень 2014 року за рахунок ТОВ «Фінпромгруп «Діоніка». В той же час, в акті перевірки зазначено, що аналіз податкової звітності ТОВ «Фінпромгруп «Діоніка» дав підстави дійти податковому органу до висновку про маніпулювання показниками податкової звітності останнім та формування технічного податкового кредиту. Поряд з цим, відповідач покликається в акті перевірки на те, що ТОВ «Спецрем-Буд Сервіс «Україна» у серпні 2014 сформовано податковий кредит за рахунок придбання наступних товарів: реле, колодка, кама, клеме, будівельно-монтажна, папір, гумка для грошей, само різ, герметик, стяжка, шуруп, труба, оренда приміщень хомут, комплект приводов та за рахунок продажу покупцям наступних товарів» виконання будівельно-монтажних робіт по поставці та монтажу пожежної сигналізації. Податковий орган зазначає, що контрагентом позивача 70% загального податкового кредиту сформовано за рахунок ТОВ «Фінпромгруп «Діоніка». З рахуванням вищевикладеного, податковий орган дійшов до висновку про відсутність реальності господарської операції ТОВ «КЖБК БМУ-1» з ТОВ «Спецрем-Буд Сервіс «Україна» та відсутні підстав для відображення позивачем в розділі II «Отримані податкові накладні» Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2014 податкові накладні з реквізитами контрагента - постачальника ТОВ «Спецрем-Буд Сервіс «Україна».

Листом Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 визначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом".

Отже висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу змісту договірних відносин, які існували між ТОВ «Спецрем-Буд Сервіс «Україна» та ТОВ «Фінпромгруп «Діоніка» не є належними доказами по справі, оскільки результати аналізу другого ланцюга постачання відповідно до вимог податкового законодавства України не можуть бути підставами для висновків, які стосуються позивача.

Оскільки, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі.

При цьому, Вищий адміністративний суд України акцентує увагу на тому, що документи та інші дані, що спростовують або підтверджують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Спецрем-Буд Сервіс «Україна» укладено договір №05/02-14 від 05.02.2014, відповідно до умов якого Субпідрядник зобов'язується виконати повний комплекс робіт; здійснити замовлення та поставку обладнання, монтажні та пусконалагоджувальні роботи, а саме:

- автоматизація систем протидимного захисту, автоматизації внутрішнього протипожежного водопроводу;

- система автоматичної пожежної сигналізації;

- система оповіщення про пожежу;

- система автоматичної сигналізації до вибухонебезпечних концентрацій газу на метан;

- автоматично ї системи газового пожежогасіння; при будівництві житлового будинку № 10а в складі «Комплексу багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно - побутового призначення на території мікрорайонів № 2,3,4 житлового масиву Осокорки - Північні в Дарницькому районі м. Києва» (в подальшому Об'єкт), з подальшою реєстрацією в органах Державного Департаменту Пожежної Безпеки МНС України та передачею обслуговуючим організаціям.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, монтажні та пусконалагоджувальні роботи щодо обладнання включають в себе: замовлення та поставку обладнання; монтаж обладнання, в тому числі такелажні роботи при необхідності (розбирання, піднімання, складання та інше); пусконалагоджувальні роботи; проведення замірів; передача змонтованого обладнання експлуатуючій та обслуговуючій організаціям.

Вартість обладнання визначається на основі кошторису із застосуванням понижуючих коефіцієнтів до загальновиробничих витрат та за домовленістю сторін є твердою ціною і складає 2 284 701 (два мільйони двісті вісімдесят чотири тисячі сімсот одна) грн.. 80 коп., в тому числі ПДВ 20% - 470 783 грн. 33 коп.

Оплата виконаних робіт здійснюється Генпідрядником у сумі 98 % від суми кожного оформленого Акту ф. КБ-2в, Довідки ф. КБ-3 до 18 числа місяця, наступного за звітним, за умови отримання коштів від Замовника, але не більше 6 місяців.

Накопичені за період будівництва 2% перерахувань до гарантійного фонду перераховуються Генпідрядником Субпідряднику через 12 місяців, але не пізніше 6 місяців після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом Об'єкта відповідно до діючого законодавства, при умові отримання коштів від Замовника.

Крім того, п.п. 4.2.14 п. 4.2 Договору передбачено, що Субпідрядник компенсує щомісячно Генпідряднику кошти в розмірі 1% від вартості виконаних робіт за надані Генпідрядником послуги з обладнанням.

Як вбачається з матеріалів справи, фактом прийняття робіт сторонами зазначеного вище договору за серпень 2014 року на загальну суму 772 823, 57 грн., у тому числі ПДВ 20% - 128 803, 93 грн. є:

1) Акт (ф.КБ-2в) № 17 за серпень на суму 114249 грн. 60 коп.,

2) Акт (ф.КБ-2в) № 18 (додатково до Акту (ф.КБ-2в) № 17 за серпень 2014 р.) на суму 107 683 грн, 32 коп.;

3) Акт (ф.КБ-2в) № 19 за серпень 2014 року на суму 318 130 грн. 80 коп.;

4) Акт (ф.КБ-2в) № 20 (додатково до Акту (ф.КБ-2в) № 19 за серпень 2014 р.) на суму 232 759 грн. 85 коп.

5) Довідка (ф. КБ-3) про вартість виконаних робіт за серпень 2014 р. на суму 772 823 грн. 57 коп., в тому числі ПДВ 20% - 128 803 грн. 93 коп.

Слід зауважити, що згідно Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, податковий кредит ТОВ «КЖБК БМУ -1» з ПДВ за вересень 2014 року сформовано за рахунок зазначених вище Актів виконаних робіт отриманих від ТОВ «Спецрем Буд-Сервіс» Україна» на суму 128 803 грн., про що зокрема зазначено в Акті перевірки та підтверджується:

- податковою накладною №7 від 19.08.2014 року, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 02.09.2014 року, що підтверджується квитанцією та витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 2 від 28.01.2015 року;

- податковою накладною №8 від 20.08.2014 року, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 02.09.2014 року, що підтверджується квитанцією та витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 2 від 28.01.2015 року;

- податковою накладною №14 від 29.08.2014 року, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 12.09.2014 року, що підтверджується квитанцією та витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 2 від 28.01.2015 року.

В той же час, згідно наявних документів в матеріалах справи судом вбачається, що позивач на виконання зобов'язань в частині оплати по договору №05/02-14 від 05.02.2014 в серпні 2014 перерахував ТОВ «Спецрем Буд-Сервіс» Україна» грошову суму в розмірі 485 838 грн. 48 коп., в тому числі ПДВ 20% - 80973,08 грн., що підтверджується: платіжним дорученням №784 від 06.08.2014 р. на суму 50 000 грн., в тому числі ПДВ 20% -8333.33 грн. платіжним дорученням №806 від 11.08.2014 р. на суму 235838,48 грн., в тому числі ПДВ 20% -39306, 41 грн. платіжним дорученням №857 від 19.08.2014 р. на суму 100 000 грн., в тому числі ПДВ 20% -16666.67 грн. платіжним дорученням №1260 від 20.08.2014 р. на суму 100 000 грн., в тому числі ПДВ 20% -16666.67 грн. Поряд з цим, на підставі ст. 601 між сторонами укладено протокол зарахування зустрічних вимог №3108-05/02-14 від 31.08.2014 року на суму 7 728,24 грн. в тому числі ПДВ 20% - 1288,04 грн.

У вересні 2014 за вказаним вище договором позивачем перераховано грошову суму в розмірі 200 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 33 333, 33 грн., що підтверджується: платіжним дорученням №939 від 03.09.2014 р. на суму 100 000 грн., в тому числі ПДВ 20% - 16 666, 67 грн.; платіжним дорученням №1423 від 16.09.2014 р. на суму 100 000 грн.. в тому числі ПДВ 20% - 16 666, 67 грн.

В жовтні 2014 позивач перерахував ТОВ «Спецрем Буд-Сервіс» Україна» грошову суму в розмірі 300 000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 20% - 50 000 грн., що підтверджується: платіжним дорученням №1567 від 08.10.2014 р. на суму 100 000 грн., в тому числі ПДВ 20% -16 666,67 грн.; платіжним дорученням №1264 від 10.10.2014 р. на суму 50 000 грн., в тому числі ПДВ 20% -8333,33 грн. ;Платіжним дорученням №1277 від 13.10.2014 р. на суму 100 000 грн., в тому числі ПДВ 20%) -16 666,67 грн.; платіжним дорученням №1654 від 22.10.2014 р. на суму 50 000 грн., в тому числі ПДВ 20% -8333,33 грн.

Окрім того, на виконання вимог, зокрема п.1.1 п. 1 позивачем в підтвердження реальності вчинення господарської операції надано Акт від 29.08.2014 про закінчення монтажних робіт системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу, автоматичної системи газового пожежогасіння; Акт готовності об'єкта до експлуатації №15 від 22.09.2014; Акт проведення комплексного випробування системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу, автоматичної системи газового пожежогасіння, автоматизації систем проти димного захисту, автоматизації внутрішнього протипожежного водопроводу; Акт прийняття до експлуатації системи протипожежної автоматики від 23.12.2014. Слід зауважити, що вказані акти складені в присутності працівника держпромнагляду та скріплені печаткою «ДСНС України державний нагляд та контроль».

Поряд з цим, суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься ліцензія Державної архітектурно-будівельної інспекції України надана ТОВ «Спецрем-Буд Сервіс «Україна», згідно якої останньому надано право виконувати будівельні роботи, зокрема ті, що передбачені договором №05/02-14 від 05.02.2014.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що викладені в акті перевірки висновки не можуть бути визнані судом об'єктивними з огляду на насутпне.

Податковим кредитом у розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Приписи п. 201.10 ст. 201.1 ПК України вказують, зокрема, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних ТОВ «Спецрем-Буд Сервіс «Україна» зареєстрований в якості платника податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства, має ліцензію на проведення будівельних робіт.

Податкові накладні за своєю формою та змістом відповідають ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Спірний договір у судовому порядку недійсним не визнавався.

З огляду на викладені обставини, слід зауважити, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

З урахуванням всього вищенаведеного, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «Спецрем-Буд Сервіс «Україна» податкових накладних, за висновком суду, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Відтак, з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в акті перевірки висновок податкового органу про порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 29.01.2015 №0000012201 є безпідставним та неправомірним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем доведено факт правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Спецрем-Буд Сервіс «Україна» а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.01.2015 №0000012201 прийняте Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя В. І. Келеберда