Рішення № 4775697, 02.03.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2009 р. Справа № 51/325-08

вх. № 9466/5-51

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Лісовал О.В., довіреність від 15.05.2008 року, відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом ТОВ "Арис - Юг", м. Київ

до СПДФО ОСОБА_1, м.Харків

про стягнення 35503,83 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 35503,83 грн. заборгованості, з яких: 32628,91 грн. - основний борг; 2874,92 грн. - пені, що виникла з договорів № № 687; 687/1 від 22.03.2005 року та договору № 687/2 від 01.02.2008 року. Позов обгрунтовано статтями 193, 198, 230 ГК України та статтями 624, 625 ЦК України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

27.02.2009 року до господарського суду від відповідача надійшло клопотання, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи платіжне доручення № 165 від 20.11.2008 року; платіжне доручення № 170 від 22.12.2008 року; платіжне доручення № 173 від 30.01.2009 року.

Суд, дослідивши надане клопотання та додані до нього документи, задовольняє надане клопотання та долучає документи до матеріалів справи.

27.02.2009 року до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує у повному обсязі.

Суд, дослідивши наданий відзив, долучає його до матеріалів справи.

27.02.2009 року до господарського суду від відповідача надійшли пояснення по справі, в яких відповідач проти позову заперечує в повному обсязі.

Суд, дослідивши надане пояснення, долучає його до матеріалів справи.

02.03.2009 року до господарського суду від позивача надійшли уточнення до позовної заяви, в яких позивач просить суд стягнути з відповідача 35503,83 грн. заборгованості, з яких: 32628,91 грн. основний борг; 2874,92 грн. пеня, що виникла з договорів № 687 та № 687/1, укладених між сторонами 22.03.2005 року. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Суд, дослідивши заяву та додані до неї матеріали, вислухавши представника позивача, а також враховуючи те, що, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, приймає надану заяву до провадження та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

02.03.2009 року до господарського суду від позивача надійшов супроводний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи банківські виписки та рахунки-фактури, всього на 167-ми аркушах.

Суд, дослідивши надані документи, долучає їх до матеріалів справи.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні 02.03.2009 року підтримує заявлений позов з у рахуванням уточнень позовної заяви.

Відповідач в судове засідання 02.03.2009 року не з"явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка органу зв"язку на зворотньому поштовому повідомленні з підписом про вручення відповідачу 11.02.2009 року копії ухвали суду.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

22 березня 2005 року між позивачем та відповідачем були укладені договори № 687 та № 687/1, відповідно до умов яких позивач зобов"язався надати відповівдачеві послуги по заправці автотранспорту дизельним пальним на автозаправочних станціях, розташованих в межах та поза межами території України відповідно, при пред"явленні пластикових карток, а відповівдач в свою чергу зобов"язався в повному обсязі та вчасно проводи оплату наданих послуг.

Відповідно до пункту 2.1.1 договору позивач передав, а відповідач прийняв в корситування платикові картки, за якими відповідачу надавались послуги по заправці автотранспорту дизельним пальним. Факт надання карток підтверджується актами прийому-передачі платикових карток № АВК-005339 від 09.11.2005 року; № АВК-005714 від 07.02.2006 року; № АВК-007933 від 22.05.2007 року; № АВК-008703 від 30.10.2007 року; № АВК-008897 від 07.12.2007 року.

Позивач свої зобов"язання по договорам виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві послуги по заправці автотранспорту пальним на загальну суму 403207,13 грн, що підтверджується актами прийому-передачі наданих послуг та звірки взаємних розрахунків (аркуші справи 25-43).

Проте відповідач свої зобов"язання виконав частково, сплативше позивачеві лише 370578,22 грн., внаслідок виникла заборгованість у розмірі 32628,91 грн.

27.02.2009 року відповідачем до господарського суду надані платіжні доручення, які свідчать про часткову оплату заборгованості у розмірі 3500,00 грн.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення основної суми заборгованості у розмірі 3500,00 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до пункту 4.2 договору, у разі порушення термінів розрахунків відповідач зобов"яаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяала в період, за який вона сплачується, від суми платежу за кожний день прострочки.

Розмір нарахованої пені за період з 01.08.2008 року по 12.12.2008 року складає 2874,92 грн. та ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 32003,83 грн. заборгованості обгрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 43, 44-49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву позивача про уточення позовних вимог задовольнити.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з СПДФО ОСОБА_1 (61106, м. Харків, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ХОУ ВАТ "Ощадбанк" м. Харків, МФО 351823) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Арис-Юг" (03028, м. Київ, пр. Науки, 41, оф. 442, код 31745725, п/р 260063257001 в ВАТ "Агрокомбанк" м. Київ, МФО 322302) - 29128,91 грн. основної заборгованості; 2874,92 грн. пені; 355,04 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Припинити провадження у справі в частині стягнення 3500,00 грн. основної заборгованості у зв"язку з відсутністю предмету спору.

Суддя

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 06 березня 2009року.