Рішення № 4775662, 12.03.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "12" березня 2009 р. Справа № 17/686/08

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Колесниковій В.В.,

з участю представників сторін:

від позивача -Ханін Д.С., довіреність № 4 від 12.02.2009 року;

від відповідача -не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/686/08

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бестгроссер», м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1,

До фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Миколаїв,АДРЕСА_1,

про: стягнення заборгованості за договором № 2273 від 13.06.2008 року,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бестгроссер»(надалі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 2273 від 13.06.2008 року.

Заявою вих. № 90 від 12.03.2009 року в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач просить зменшити суму позовних вимог, а саме: стягнути з відповідача 603 грн. 53 коп. основного боргу, 22 грн. 54 коп. збитків від інфляції, 3% річних у розмірі 8 грн. 18 коп. та 65 грн. 87 коп. пені.

При цьому позивач обгрунтовує позовні вимоги наступним:

13.06.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки продуктів харчування за № 2273.

Відповідно до умов зазначеного договору постачальник (позивач) передає за накладними у власність покупця (відповідач) продукти харчування (надалі - товар), а покупець в свою чергу -розрахуватися за одержаний товар протягом 7 календарних днів з моменту фактичного одержання товару. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту передачі товару та підписання накладної про отримання товару представниками покупця.

На виконання умов зазначеного договору відповідач за видатковою накладною № БГ -45836 від 18.06.2008 року та за видатковою накладною № БГ -45837 від 18.06.2008 року отрима від позивача товар на загальну суму 822 грн. 38 коп.

07.07.2008 року відповідач за накладною № БГ 01731 повернув позивачу товар на суму 116 грн. 75 коп.

15.07.2008 року відповідач частково оплатив отриманий товар у розмірі 100 грн., що підтверджується фіксальним чеком від 15.07.2008 року.

Позивач зазначає, що станом на 26.08.2008 року заборгованість відповідачча перед позивачем становила 605 грн. 63 коп., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаного сторонами, станом на 26.08.2008 року. В той же день відбулося часткове погашення заборгованості відповідачем у розмірі 2 грн. 10 коп.

Таким чином, залишок заборгованості за поставлений покупцю товар складає 603 грн. 53 коп.

Відповідно до п. 7.2 позивачем нараховано 65 грн. 87 коп. пені, 22 грн. 54 коп. збитків від інфляції, 3% річних у розмірі 8 грн. 18 коп.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав. Про день, час і місце розгляду справи всі учасники процесу були належним чином повідомлені, але відповідач в судове засідання не з'явився та не скористався своїм правом на участь в розгляді справи. Таким чином, в порядку ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є його порушенням.

Відповідно до ст. 629 Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а згідно ч. 2 ст. 218 учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, зменшені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Зменшені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Бестгроссер» задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Миколаїв,АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 603 грн. 53 коп., пеню у розмірі 65 грн. 87 коп., збитків від інфляції у розмірі 22 грн. 54 коп., 3% річних у розмірі 8 грн. 18 коп., держмито в сумі 102 грн. та 118 грн. витрат на витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бестгроссер»(код 33730548, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1).

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення підписано 23.03.2009 року.

Суддя С.М.Коваль