Рішення № 4775166, 17.03.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2009 р. Справа № 55/241-08 (н.р. 45/315-06)

вх. № 7733/5-55 (н.р. 13252/5-45)

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - за первісним позовом- ОСОБА_1.

відповідача за первісним позовом- ОСОБА_2.

розглянувши справу за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м. Харків

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_4., м. Харків

про стягнення 48690,00 грн.

за зустрічним позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_4., м. Харків

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м. Харків

про стягнення 22780 грн.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2006 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_3, м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4., м. Харків, 48690 грн. збитків та судових витрат мотивуючи свої вимоги тим, що позивач належним чином виконав умови договору б/н від 25.05.2005 р., здійснивши попередню оплату у сумі 45000,00 грн., проте, відповідач грошові кошти отримав, однак прийняті на себе зобов'язання щодо виготовлення та встановлення стаціонарних щитів не виконав.

Відповідач проти позову заперечував та подав зустрічну позовну заяву, в якій просив суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом 22780 грн. вартості фактично виконаної роботи та судові витрати, мотивуючи свої вимоги тим, що грошові кошти від позивача за первісним позовом ним отримані не були та підпис на видатковому ордері не належить позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_4. і є сфальсифікованим.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19 грудня 2007 року по справі № 45/315-06 первісний позов було задоволено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12 березня 2008 р. апеляційну скаргу залишено без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 19.12.2007 року по справі № 45/315-06 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24 вересня 2008 року касаційну скаргу задоволено частково. Рішення господарського суду Харківської області від 19.12.2007 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2008 року у справі № 45/315-06 скасовано. Справу передано на розгляд господарському суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 жовтня 2008 р. було призначено справу до розгляду на 17 листопада 2008 р.

17 листопада 2008 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 45000 грн. боргу, 3690,00 грн. збитків та судові витрати.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 листопада 2008 р. було відкладено розгляд справи на 01 грудня 2008 р.

01 грудня 2008 р. відповідач за первісним позовом надав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що вважає первісні позовні вимоги необгрунтованими та такими, що грунтуються на недостовірних даних, посилаючись на те, що видатковий касовий ордер, наданий позивачем, не може бути підтвердженням факту отримання коштів відповідачем, оскільки, на думку, відповідача, не відповідає встановленим законом вимогам. Також відповідач зазначив, що не погоджується із сумою нарахованих збитків у сумі 3690 грн., посилаючись на те, що нарахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов"язання не можна отожнювати із збитками.

01 грудня 2008 р. позивач за первісним позовом в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 45000 грн. боргу, 18586,29 грн. інфляційних витрат та судові витрати.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

У відзиві на зустрічну позовну заяву відповідач за зустрічним позовом зазначив, що свої зобов"язання за договором б/н від 25.05.05 р. виконав належним чином та перерахував грошові кошти передплати у сумі 45000 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 01.06.05 р., достовірність підпису та печатки позивача за зустрічним позовом було встановлено проведеною експертизою, висновки якої є в матеріалах справи. Також відповідач за зустрічним позовом зазначив, що умовами договору б/н від 25.05.05 р. був встановлений кінцевий строк виконання робіт- до 25.06.05 р., часткове або поетапне виконання робіт не передбачалось, та позивач за зустрічним позовом не надав будь-яких доказів повідомлення або прохання відповідача прийняти частково виконану роботу з боку відповідача. У зв"язку з викладеним, відповідач за зустрічним позовом просить суд відмовити позивачу в задоволенні зустрічних позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 грудня 2008 р. було відкладено розгляд справи на 18 грудня 2008 р.

18 грудня 2008 р сторони звернулись до суду з заявою про продовження строку розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 грудня 2008 р. було задоволено заяву про продовження строку розгляду справи, продовжено строк розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, та відкладено її розгляд на 19 січня 2009 р.

19 січня 2009 р. відповідач за первісним позовом звернувся до суду з клопотанням, в якому просив суд направити запит до КП "Харківський міський інформаційний центр" стосовно надання інформації щодо облікування за позивачем рекламних конструкцій(щити стаціонарні) у м. Харкові, щодо дати реєстрації вказаних конструкцій(дата внесення даних до бази), а також надати вказівку відносно того, яка саме особа виконувала роботи по реєстрації вказаних конструкцій- сам позивач, чи інша особа за довіреністю.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 січня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 03 лютого 2009 р. Здійснено запит до КП "Харківський міський інформаційний центр" з метою отримання інформацію щодо облікування за Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3., м. Харків рекламних конструкцій(щити стаціонарні) у м. Харкові, щодо дати реєстрації вказаних конструкцій(дата внесення даних до бази), а також надати вказівку відносно того, яка саме особа виконувала роботи по реєстрації вказаних конструкцій- сама Фізична особа підприємець ОСОБА_3, чи інша особа за довіреністю.

03 лютого 2009 р. відповідач за первісним позовом вказував суду на те, що видатковий касовий ордер про отримання попередньої оплати від позивача ним не оформлювався відповідно до встановленого діючим законодавством порядку та попередня сплата у сумі 45000 грн. не отримувалась, та сам ордер, на думку відповідача, виписаний іншим почерком, який не належить ні позивачеві, ні відповідачеві, що може свідчити про його недостовірність.

В судовому засіданні 03 лютого 2009 р. було оголошено перерву до 11 лютого 2009 р.

11 лютого 2009 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 25 лютого 2009 р.

12 лютого 2009 р. з КП "Харківський міський інформаційний центр" надійшов лист, в якому зазначено про, що від імені ОСОБА_3 до КП "Харківський міський інформаційний центр" ОСОБА_4. були подані заявки на оформлення документів для розміщення спеціальних конструкцій, а також вказано про те, що між КП "Харківський міський інформаційний центр" та ФОП ОСОБА_3. були укладені договори № 3128, 3127 від 27.07.05 р., № 6081, 6082 від 13.01.06 р., № 7525, 7526, 7527 від 10.04.06 р. про надання місць, які перебувають у комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій.

В судовому засіданні 25 лютого 2009 р. було оголошено перерву до 17 березня 2009 р.

04 березня 2009 р. позивач за первісним позовом надав до суду детальний розрахунок ціни позову.

17 березня 2009 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з зяавою про уточнення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 45000 грн.- кошти, які було перераховано в якості попередньої оплати, 18586,29 грн. інфляційних витрат та судові витрати.

Вказані уточнення від 17.03.09 р. прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні підтримував уточнені первісні позовні вимоги, проти зустрічних позовних вимог заперечував з мотивів, наведених у відзиві на зустрічну позовну заяву.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні підтримував зустрічні позовні вимоги, проти первісних уточнених позовних вимог заперечував.

 Представники сторін за первісним позовом звернулись до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням наданих уточнень.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

25 травня 2005 р. між ФОП ОСОБА_3., м. Харків (позивач за первісним позовом) та ФОП ОСОБА_4., м. Харків (відповідач за первісним позовом) було укладено договір б/н, у відповідності до умов якого позивач замовив відповідачу виготовлення, монтаж та встановлення стаціонарних щитів у м. Харкові у кількості 5 штук, вартість договору встановлена у розмірі 56 950 грн., строк виконання робіт - до 25.06.2005 року. Згідно з п. 2.3 договору після виготовлення, установки і інших виконаних робіт замовник та підрядник підписують акт приймання -здачі, а п. 4.1 передбачено, що замовник проводить оплату на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання акту приймання -здачі робіт. Пунктом 4.2 договору передбачено проведення позивачем попередньої оплати у розмірі 45 000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 червня 2005 року позивач за первісним позовом здійснив попередню оплату в розмірі 45 000 грн. відповідачу, що підтверджується видатковим касовим ордером від 01.06.2005 року на суму 45000 грн.

Відповідач за первісним позовом попередню оплату прийняв, але в визначений договором строк, тобто до 25.06.2006 р та на день подання позову, роботи за договором не виконав, стаціонарні щити не виготовив та не встановив, від виконання прийнятих за договором зобов'язань відмовився.

У зв"язку з тривалим невиконанням відповідачем за первісним позовом прийнятого за договором зобов'язання по виготовленню та встановленню стаціонарних щитів, його виконання втратило для позивача за первісним позовом інтерес, а тому ним 22.09.2006 року відповідачу була надіслана вимога про повернення отриманої за договором б/н від 25.05.2006 року попередньої оплати у розмірі 45000 грн. та спричинених збитків протягом 7 днів з моменту її вручення.

Вимога про повернення коштів отримана відповідачем за первісним позовом 07.10.2006 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення, але грошові кошти та спричинені збитки у добровільному порядку протягом 7 днів, тобто в строк до 17.10.2006 року, останній не сплатив.

Позивач за первісним позовом вказує на те, що відповідач не виконав прийнятих на себе зобов"язань у відповідності до умов укладеного між сторонами договору б/н від 25.05.2005 р. щодо виконання робіт та грошові кошти передплати не повернув, що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним первісним позовом.

Вищий господарський суд України у постанові від 24 вересня 2008 року дійшов висновку про те, що задовольняючи позовні вимоги в справі суди безпідставно визначили в якості збитків 45000 грн. проведеної попередньої оплати за договором та 3690 грн. збитків від інфляції в результаті знецінення грошових коштів. Також у вказаній постанові зазначено, що суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні даного спору виходили з довільного тлумачення положень законодавчих норм, які регулюють поняття збитків, та припустились неправильного застосування норм матеріального права. Отже, стягнення на користь позивача суми попередньої оплати з урахуванням індексу інфляції здійснено судами не на підставі положень закону, які встановлюють зобов'язання з повернення виконаного у зв'язку з відпаданням підстав, на яких було здійснено таке виконання. Разом з тим, звертаючись з позовом про стягнення вказаної суми, позивач обрав спосіб захисту своїх прав не на підставі правових норм, що регулюють вказані обставини, а саме шляхом стягнення збитків.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов"язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Під час нового розгляду справи позивач за первісним позовом уточнив свої первісні позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 4500 грн.- кошти, які було перераховано в якості попередньої оплати, та 18586,29 грн. інфляційних витрат.

Відповідач за первісним позовом звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просить суд стягнути з позивача за первісним позовом 22780 грн. вартості фактично виконаної роботи та судові витрати.

Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до вимог ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обгрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов"язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов"язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обгрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред"явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд, розглянувши твердження відповідача за первісним позовом про те, що ним на виконання зобов'язань за договором б/н від 25.05.2005 р. за власні грошові було виготовлено та встановлено два стаціонарні рекламні щити, а позивач за первісним позовом попередню оплату у відповідності до п. 4.2 договору не здійснив, грошових коштів попередньої оплати у розмірі 45000,00 грн. за договором від позивача не отримував, а видатковий ордер від 01.06.2006 р. є сфальсифікований, вважає необгрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи, оскільки з матеріалів справи вбачається, що по справі була проведена судово- технічна та судово- почеркознавча експертиза. Згідно висновків вказаних експертиз № 8054 від 12.10.2007р. та № 6888 від 10.10.2007 р. в наданому видатковому касовому ордері б/н від 01.06.2005 р. на суму 45000 грн. відтиск овальної печатки ПП ОСОБА_4. нанесений кліше овальної печатки „Приватний підприємець ОСОБА_4 № НОМЕР_1", підпис від імені ОСОБА_4. в видатковому касовому ордері б/н від 01.06.2005 р. на суму 45000 грн. виконаний ОСОБА_4.

 Отже, відповідач отримав попередню оплату у сумі 45000 грн., але робіт передбачених договором не виконав.

Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що факт перерахування грошових коштів позивачем за первісним позовом підтверджується належними доказами, враховуючи те, що відповідачем за первісним позовом не доведено належне виконання прийнятих на себе зобов"язань за договором, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 45000 грн., які було перераховано відповідачу за первісним позовом в якості передплати, правомірна та обгрунтована, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат, нарахованих згідно ч.2 ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов"язання, у сумі 18586,29 грн. підлягає задоволенню як правомірна (розрахунок перевірений судом).

Стосовно зустрічних позовних вимог, матеріалами справи встановлено, що позивачем за зустрічним позовом в порушення умов укладеного між сторонами договору б/н від 25.05.2005 р. зобов"язання щодо здійснення робіт не виконані, акти приймання -здачі виконаних робіт не оформлялись, виконані роботи замовнику не передавались, позивачем за зустрічним позовом не надано доказів виконання ним зобов'язань за договором б/н від 25.10.2005 року.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань відповідачем за первісним позовом у відповідності до умов укладеного між сторонами договору від б/н від 25.10.2005, суттєво порушені законні права та інтереси позивача за первісним позовом, які підлягають захисту.

 Враховуючи викладені обставини, враховуючи вимоги ст.33 ГПК України, якою встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог позивача про стягнення 22780 грн вартості фактично виконаної роботи, оскільки вони є необґрунтованими, не доведеними, такими, що спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи задоволення первісних позовних вимог та відмову в задоволенні зустрічних, приймаючи до уваги те, що Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса у своїх висновках судово- технічної експертизи документів № 8054 від 12.10.07 р. та № 6888 від 10.10.07 р. зазначив про необхідність зобов"язання сторін провести оплату вартості експертиз у розмірі 1736,04 грн. та 1876,80 грн., оскільки вказані витрати були покладені на відповідача за первісним позовом, проте неоплачені ним, суд дійшов висновку витрати по оплаті експертиз у сумі 3612 ,84 грн. покласти на відповідача за первісним позовом.

У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи викладене,керуючись ст.ст.124,129 Конституції України. ст.ст. 526, ч.1 ст. 530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 54, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, (61144, м. Харків АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/рНОМЕР_2 в ХОУ Ощадбанку України, МФО 351823) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (61004, м. Харків, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_3, р/рНОМЕР_2 в ХОУ Ощадбанку України, МФО 351823, філія № 310 Фрунзенського р-ну м. Харкова) 45000 грн. - кошти, які було перераховано в якості попередньої оплати, 18586,29 грн. інфляційних витрат, 635, 86 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, (61144, м. Харків АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/рНОМЕР_2 в ХОУ Ощадбанку України, МФО 351823) на користь Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-а (р/р 35220003000408 ГУДКУ Харківської області, МФО 851011, код одержувача 02883133) 3612 грн. 84 коп. коштів за проведення експертиз.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 19 березня 2009 року.

Суддя