Постанова № 47738586, 31.07.2015, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/8022/15-а

Провадження № 2-а/161/291/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2015 року м.Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Подзіров А.О., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду міста Луцьк справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку про визнання незаконними дій та зобовязання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання незаконними дій та зобовязання вчинити певні дії.

Свій позов мотивує тим, що перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Луцьку з 04.12.2002 року та отримує пенсію відповідно до ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру». Зазначає, що при нарахуванні та виплаті пенсії Управління пенсійного фонду України в місті Луцьку за лютий місяць 2015 року утримало з належної до виплати суми податок на доходи фізичних осіб у розмірі 676,35 грн. (15%) та військовий збір у розмірі 67,64 грн. (1,5%). Аналогічні утримання проведено й з пенсії, виплаченої за березень та квітень поточного року. Вважаючи такі дії незаконними позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку з заявою про припинення утримання названих вище обов'язкових платежів та повернення сум, утриманих раніше. Проте, у задоволені заяви листом відповідача від 07.05.2015 року № 276/Б-01 йому було відмовлено.

Враховуючи вищенаведене, просить суд визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку щодо утримання з його пенсії податку на доходи фізичних осіб та військового збору, зобов'язати відповідача повернути йому в повному обсязі раніше утриманні суми нарахованих вище обов'язкових платежів.

Позивач в судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не зявилась, подала суду заяву, в якій просить справу слухати у її відсутності. Крім того, подала суду письмові заперечення та просила в позові відмовити.

Оскільки всі особи, які беруть участь у розгляді справи, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, судовий розгляд справи було здійснено в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ст. 122 ч. 4 КАС України.

Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як установлено судом, позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Луцьку, як отримувач пенсії працівникам, які займають прокурорські посади при повній вислузі років згідно Закону України «Про прокуратуру». (а.с. 8 ).

В лютому 2015 року до виплати позивачу розмір пенсії склав 7419,02 грн. за вирахуванням військового збору в сумі 67,64 грн. (8163,01 грн. 67,64 грн. Х 1,5%).

Та за вирахуваннямподатку на доходи фізичних осіб 676,35 грн. (8163,01 грн. - 676,35 грн. х 15%).

Зазначені відомості суд вважає достовірними, оскільки не заперечуються сторонами.

На виконання положень Закону України «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» у зв'язку з набранням чинності змінами доПодаткового Кодексу Україниз 01.01.2015 року податок на доходи фізичних осіб утримується з суми пенсій (включаючи суму їх індексації) або щомісячного довічного утримання, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати в розрахунку на місяць, встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення.

Частиною 1 ст. 4 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно п.п.164.1 ст. 164 Податкового кодексу України (далі - ПК України), базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.164.1.1. ст. 164 ПК України, загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Податковим Кодексом України та Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIIІ від 28.12.2014 (далі - Закон №71-VIIІ) встановлено, що особи, з яких удержується податок на доходи фізичних осіб, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України, тобто фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Об'єктом оподаткування збору є доходи, визначені п. 162.1 ст. 163 Податкового кодексу України, тобто доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до п.п.164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПК України та Закону №71-VIIІ, до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включаються, суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Згідно статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2015 рік» № 80 від 28.12.2014, у 2015 році мінімальну заробітну плату встановлено у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 грн., відтак, відповідно до положень ПК України та Закону № 71-VIIІ, базою оподаткування у 2015 році є суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання у частині, що перевищує 3654 грн. на місяць.

Статтею 38 Податкового кодексу України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Відповідно до п. 164.3. ст. 164 ПК України, при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах.

Також, до завершення реформи Збройних сил України були внесені зміни до Перехідних положень Податкового кодексу України, якими встановлюється військовий збір.

Так, платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПК України, а саме - фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до ст. 163 ПК України, об'єктом оподаткування військового збору є доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

З огляду на вищевикладене, вбачається що об'єктом оподаткування військового збору, є розмір доходу, з якого справляється податок на доходи фізичних осіб, при цьому базою оподаткування по відношенню до позивача є загальний розмір пенсії.

На залежність розмірів соціальних виплат особі від економічних чинників вказав і Конституційний Суд України, зокрема, у рішенні від 19 червня 2001 року № 9-рп/2001 у справі щодо стажу наукової роботи, зазначивши, що право на пенсію, її розмір та суми виплат можна пов'язувати з фінансовими можливостями держави, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами у той чи інший період її розвитку, а також з часом ухвалення відповідних нормативно-правових актів.

Крім того, у рішенні від 8 жовтня 2008 року N 20-рп/2008 у справі про страхові виплати Конституційний Суд України вказав, що види і розміри соціальних послуг та виплат потерпілим встановлюються державою з урахуванням його фінансових можливостей.

Конституційний Суд України, вирішуючи це питання, врахував також положення актів міжнародного права. Так, згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.

Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Оскільки, положення ПК України в частині оподаткування пенсії набрали чинності 01.01.2015 року, і не визнані такими, що не відповідають Конституції України, то відповідач, здійснюючи відповідні відрахування, діє відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, з 01.01.2015 року органи Пенсійного фонду України визначені податковими агентами при нарахуванні та виплаті пенсії. ПоложенняПодаткового кодексу Українив частині оподаткування пенсії набрали чинності 01.01.2015 р., та не визнані такими, що не відповідаютьКонституції України.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Керуючись Законом України від 28.12.2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», Законом України від 28.12.2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», ст.ст. 1, 8, 9, 18, 162, 163, 164, 168 ПК України, ст. 64 БК України, ст.ст. 8-11, 16, 41, 69-71, 86, 94, 99, 158-163, 186 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку про визнання незаконними дій та зобовязання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Луцького міськрайонного суду ОСОБА_2