Вирок № 47732422, 27.07.2015, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 27.07.2015

ОКРЕМА ДУМКА

Судді Мелітопольського міськрайонного суду

ОСОБА_1.

27 липня 2015 року м.Мелітополь.

В провадженні колегії суддів Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області у складі Головуючого судді Фоміна В.А., суддів Зимогляда В.В. та Васильцова О.В. перебувало кримінальне провадження по звинуваченню:

ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 384, ч. З ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч, 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. З ст. 209, ч. З ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

ОСОБА_3, у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. З ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. З ст. 209, ч. З ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. З ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. З ст. 209, ч. З ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. З ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. З ст. 28, ч. 1 ст. 364, ч. З ст. 209, ч. З ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

ОСОБА_6, у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. З ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. З ст. 209 КК України.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 08 квітня 2015 року кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 було закрито на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України у звязку з його смертю.

Вироком Мелітопольського міськрайонного суду від 27 липня 2015 року

ОСОБА_3 засуджений за ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 384, ч. З ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч, 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. З ст. 209, ч. З ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, із застосуванням ст..69, ч.1 ст.70 КПК України;

ОСОБА_5 засуджений за ч. З ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. З ст. 28, ч. 1 ст. 364, ч. З ст. 209, ч. З ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України із застосуванням ст..69, ч.1 ст. 70 КПК України;

ОСОБА_6 засуджений за ч. З ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. З ст. 209 КК України із застосуванням ч.1 ст.70 КПК України;

Такого рішення суд, в порядку частини першої ст..375 КПК України дійшов простою більшістю голосів.

Зберігаючи тайну нарадою кімнати, вважаю, що в діях ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відсутній склад кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.209 КК України з наступних підстав:

Диспозицією ч.1 ст.209 КК України визначено, що вчиненню фінансової операції повинно передувати вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, яке мало наслідком отримання тих коштів, які були предметом такої операції.

За змістом обвинувачення ОСОБА_7 та інші учасники організованої ним групи бажаючи отримати можливість вчинення дій, спрямованих на приховування і маскування незаконного походження коштів, а також отримання можливості вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок суспільно небезпечного діяння - одержання хабарів виник умисел на легалізацію (відмивання) цих коштів. Тобто, в описовій частині обвинувачення за ст..209 КК України зазначено, що ця організована група отримавши хабар у вигляді грошових коштів, мали намір вчинити з ними фінансові операції для надання їм вигляду легально отриманих.

Верховний Суд України в абзаці першому пункту другого Постанови Пленуму №5 від 15 квітня 2005 року «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом», зазначив, що відповідальність за вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення предикатного діяння, настає лише у разі коли кошти, що є предметом легалізації, одержані внаслідок вчинення предикатного діяння.

Пунктом четвертим Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво», визначено, що оскільки одержання хабара є корисливим злочином, його предмет має виключно майновий характер. Ним можуть бути майно, право на нього та будь-які дії майнового характеру.

Таким чином, з огляду на те, що членами організованої злочинної групи у складі ОСОБА_7 та інших, фактично не були отримані грошові кошти, які є предметом хабара, а їм інкримінується вчинення фінансових операцій з коштами які надійшли безпосередньо до благодійної організації «Мелітопольська агенція регіонального розвитку» та комунального підприємства «Мелітопольський асфальтобетонній завод», що само по собі вже є фінансовою операцією, предметом хабара, відповідно до пункту четвертого Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво» може бути не готівкові грошові кошти, а право на ці кошти, а тому такі дії не можуть кваліфікуватись за частиною третьою ст..209 КК України, а можуть охоплюватись ст..З68 КК України, як спосіб отримання хабара.

ОСОБА_7 та інших, спрямовані на приховування і маскування незаконного походження коштів, а також отримання можливості вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок суспільно небезпечного діяння - одержання хабарів.

Така кваліфікація не відповідає диспозиції ст..209 КК України, оскільки, по- перше, як зазначено вище, перерахування грошових коштів керівниками підприємств-перевізників на рахунок благодійної організації «Мелітопольське агентства регіонального розвитку» може бути кваліфіковано за СТ..368 КК України, як передача прав на ці кошти членам організованої групи. Стороною обвинувачення суду не надано доказів отримання цих коштів обвинуваченими. По-друге, перераховані кошти витрачені відповідно до статутних цілей цієї організації, що підтверджується як свідченнями допитаних у судовому засіданні засновників цієї організації, так і висновком аудитора.

Зазначаючи в описовій частині як спосіб витрачання цих коштів перерахування їх на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_8, орган досудового розслідування не зазначив, в якому розмірі та й який спосіб обвинувачені отримали перераховані перевізниками на рахунок благодійної організації «Мелітопольське агентство регіонального розвитку» кошти, або яку майнову вигоду з цієї фінансової операції вони отримали.

Зазначаючи в обвинувальному акті що ОСОБА_7, на чолі організованої злочинної групи, з метою приховування способу отримання хабарів від перевізників, примусив їх перераховувати на рахунок комунального підприємства «Мелітопольський асфальтобетонний завод» безготівкові кошти або в касу цього підприємства готівку з подальшим її оприбуткуванням, орган досудового розслідування не зазначив, та сторона обвинувачення не довели суду належними доказами яким чином члени організованої злочинної групи отримали ці кошти, як їх розподілили між собою, або яким чином використали спільно.

Зазначаючи, що перераховані перевізниками на рахунок комунального підприємства «Мелітопольський асфальтобетонний завод» кошти в сумі 858 515,4 грн були використані на здійснення господарської діяльності, спрямованої на виконання Статутних цілей і завдань благодійної організації «МАРР» і КП «МАБЗ» на закупівлю ними товарів і оплату послуг, оплату виробничих потреб підприємства КП «МАБЗ», в тому числі заробітної плати, орган досудового розслідування безпідставно не взяв до уваги висновок аудитора, відповідно до якого кошти БО «МАРР», в тому числі і отримані від перевізників, витрачені у відповідності із Статутом цієї організації та знайшли своє повне підтвердження під час проведення аудиту.

Стороною обвинувачення також не взято до уваги правомірність використання коштів, які надійшли на рахунок КП «МАБЗ», укладання господарських договорів між перевізниками та цим підприємством, адже ці господарські договори не визнані в встановленому порядку незаконними, кошти за цими договорами використані в повному обсязі на фактично виконані роботи, які за цими договорами оплачувались перевізниками.

З огляду на наведене вважаю, що в діях обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_6 відсутній склад кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.3 ст.209 КК України.

Суддя

Мелітопольського міськрайонного суду

Запорізької області ОСОБА_1