Рішення № 47712772, 29.07.2015, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2015 рокуСправа № 912/1948/15 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Балика В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1948/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції"

до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2

про стягнення 41089420,09 грн,

за участю представників сторін:

від позивача - Стражник Т.В., довіреність від 25.06.2015 № 2343/03,

від відповідача - Молодченко Ю.В., довіреність від 27.01.2015 № 04/03/079,

від третьої особи - участі не брали,

в судовому засіданні був присутній представник ПАТ "Піреус Банк МКБ" Штепа Н.В., довіреність від 14.01.2015 № 918/юр.

Публічне акціонерне товариство "Банк "Національні інвестиції" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" заборгованості у загальній сумі 41089420,09 грн, з яких: 39141059,27 грн заборгованості по сплаті кредиту, 1825596,56 грн заборгованості по сплаті відсотків, 114997,95 грн пені, 7766,31 грн 3% річних.

У судовому засіданні представником позивача позовні вимоги згідно поданого позову підтримано повністю.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 23.06.2015 № 87/03/078, за змістом якого позовні вимоги не заперечує, стверджує, що наведений у позовній заяві розрахунок процентів та штрафних санкцій відповідає умовам Кредитного договору від 13.07.2007 № 499-07.

Водночас, відповідач у відзиві вказує, що у зв'язку з важкою економічною ситуацією та скрутним фінансовим становищем підприємства не має можливості сплачувати заборгованість за кредитом.

Третя особа ОСОБА_2 у судових засіданнях участі не приймав.

20.07.2015 на адресу господарського суду надійшла заява від 17.07.2015 Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" про залучення його до участі у справі № 912/1948/15 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ", мотивована тим, що рішення господарського суду Кіровоградської області зі спору у даній справі вплине на права банку як кредитора Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" згідно кредитного договору від 21.01.2014 № WCLoan/07003.

Окрім того, 28.07.2015 на адресу господарського суду надійшла заява Публічного акціонерного банку "Дочірній банк Сбербанку Росії" від 24.07.2015 № 6938/4/28-3 про залучення даного банку до участі у справі № 912/1948/15 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у справі.

Дана заява мотивована порушенням прав АТ "Сбербанк Росії" як кредитора Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" згідно договору поруки від 29.10.2013.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступні обставини справи.

Між Акціонерним Банком "Національні інвестиції" (Банк) та ОСОБА_2 (Позичальник) укладено Кредитний договір від 13.07.2007 № 499-07 (надалі за текстом - Кредитний договір).

За умовами Кредитного договору (п. 2.1) Банк зобов'язався надати Позичальнику кредитну лінію з лімітом кредитування у сумі 2000000,00 доларів США (два мільйони доларів США 00 центів) на строк з 13.07.2007 по 12.07.2010 включно, на умовах, встановлених Кредитним договором, а Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки.

До вказаного Кредитного договору сторонами укладено: Додаткову угоду від 26.09.2007 № 1, Додаткову угоду від 05.01.2009 № 2, Додаткову угоду від 09.07.2009 № 3, Додаткову угоду від 29.09.209 № 3/1, Додаткову угоду від 23.11.2009 № 4, Додаткову угоду від 12.07.2010 № 5, Додаткову угоду від 13.01.2011 № 6, Додаткову угоду від 04.03.2011 № 7, Додаткову угоду від 25.01.2012 № 8, Додаткову угоду від 26.12.2012 № 9, Додаткову угоду від 24.12.2013 № 10, Додаткову угоду від 22.12.2014 № 11.

У редакції Додаткової угоди від 22.12.2014 № 11 сторонами погоджено викласти Кредитний договір у новій редакції, згідно якої Банк надав Позичальнику невідновлювальну кредитку лінію на строк з 13.07.2007 по 17.12.2015 з лімітом кредитування у сумі 1736354,76 доларів США (один мільйон сімсот тридцять шість тисяч триста п'ятдесят чотири долари США 76 центів).

На підтвердження належного виконання Банком умов Кредитного договору позивачем надано копію виписки з особового рахунку ОСОБА_2 за Кредитним договором від 13.07.2007 № 499-07.

Згідно п. 2.5 Кредитного договору у редакції Додаткової угоди № 11 процентна ставка за користування коштами кредиту: 15 процентів річних.

Пунктом 5.5 Кредитного договору (у редакції Додаткової угоди № 11) сторонами погоджено, що Позичальник щомісячно сплачує проценти за користування кредитом в останній робочий день місяця, за який сплачуються проценти та одночасно з кінцевим строком повернення кредиту. Сплата процентів здійснюється у валюті кредиту.

У пункті 6.1 Кредитного договору (у редакції Додаткової угоди № 11) сторонами узгоджено, що виконання зобов'язань Позичальника за цим договором забезпечується:

- нерухомим майном загальною площею 3338,7 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1;

- житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 882,90 кв.м;

- земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 0,1002 га, кадастровим номером НОМЕР_1;

- усіма коштами та майном, що належать Позичальнику, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.

За умовами вказаного пункту Кредитного договору Банк також має право, додатково до зазначених у пункті 6.1 Кредитного договору, укладати інші договори, спрямовані на забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором, як і з самим Позичальником, так і з третіми особами - поручителями, майновими поручителями, гарантами.

З урахуванням вказаних умов Кредитного договору між Публічним акціонерним товариством "Науково-виробничим об'єднанням "ЕТАЛ" (Співпозичальник) та Акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" (Кредитор) укладено Договір від 22.12.2014 про встановлення солідарного обов'язку за Кредитним договором від 13.07.2007 № 499-07 (надалі - Договір солідарного обов'язку).

За умовами Договору солідарного обов'язку Співпозичальник прийняв на себе солідарний обов'язок по всім зобов'язанням Позичальника за Кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007, укладеним між Кредитором та ОСОБА_2, в редакції, викладеній у Додатковій угоді № 11 від 22.12.2014, за умовами якого Позичальник зобов'язаний повернути Кредитору кредит, наданий у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості 1736354,76 доларів США з процентною ставкою 15% річних, зі строком повернення кредиту до 17 грудня 2015 року включно.

Згідно п. 1.3 Договору солідарного обов'язку з моменту укладення цього Договору Співпозичальник та Позичальник стають солідарними боржниками за Кредитним договором на несуть солідарний обов'язок перед Кредитором за виконання зобов'язань з повернення кредиту та інших зобов'язань Позичальника, передбачених Кредитним договором.

За умовами п.п. 2.1, 2.2, 2.5 Договору солідарного обов'язку Співпозичальник зобов'язався виконувати всі зобов'язання Позичальника за Кредитним договором нарівні з Позичальником у передбачені Кредитним договором строки та порядку.

Кредитор має право пред'явити вимогу про виконання будь-якого зобов'язання, передбаченого Кредитним договором, як повністю, так і частково, як до Позичальника, так і до Співпозичальника, за своїм вибором. При цьому, Співпозичальник зобов'язаний виконати таку вимогу у визначений Кредитним договором строк, незалежно від заперечень Позичальника.

У випадку прострочення повернення кредиту, сплати процентів та/або порушення будь-яких інших обов'язків за Кредитним договором Кредитор має право пред'явити позов про стягнення заборгованості в повному обсязі або частково (за власним вибором) як солідарно до Позичальника та Співпозичальника, так і до будь-якого з них за власним вибором.

Згідно п. 3.1 Договору солідарного обов'язку останній вступив в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного погашення заборгованості за Кредитним договором.

За розрахунком позивача Позичальником за Кредитним договором за січень 2015 року не сплачено проценти за користування кредитом в сумі 22384,05 доларів США, а відтак, Банк, згідно п. 9.1 Кредитного договору, Банк набув права вимагати дострокового повернення наданого кредиту, сплати процентів за користування ним та інших платежів, передбачених Кредитним договором.

При розгляді даного спору господарським судом враховано наступне.

У відповідності до ст.ст. 1049, 1050 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За правилами статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, який регулює правовідносини позики, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (стаття 1056-1 Цивільного кодексу України).

За умовами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до положень ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Статтею 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Як розраховано позивачем, сума заборгованості за Кредитним договором по сплаті кредиту станом на 23.04.2015 складає 1736346,56 доларів США, що за офіційним курсом гривні НБУ становить 39141059,27 грн.

Заборгованість по сплаті процентів, за розрахунком позивача, за період з 01.01.2015 по 22.04.2015, складає 80985,76 доларів США, що за офіційним курсом гривні НБУ становить 1825596,56 грн.

Позивачем подано до суду копію свідоцтва про смерть Позичальника за Кредитним договором громадянина ОСОБА_2 від 05.01.2015, з якого убачається, що вказаний громадянин помер ІНФОРМАЦІЯ_2 поза межами України на території Князівства Монако (а.с. 137-141).

Господарським судом зроблено запит до Державної прикордонної служби України щодо надання інформації про перетин кордону у 2014-2015 роках громадянином України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно відповіді на який від 09.07.2015 № 0.64-10115/0/15-15 громадянин ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 11.07.2014 покинув територію України та більше на територію України не повертався.

Відповідно до частини першої статті 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Проте, з огляду на зміст п. 1.3 Договору солідарного обов'язку, зобов'язання за Кредитним договором не припинилось, оскільки з моменту укладення такого Договору Співпозичальник та Позичальник стали солідарними боржниками за Кредитним договором, відтак, таке зобов'язання не є нерозривно пов'язаним з особою Позичальника.

Відповідно, смерть Позичальника не припиняє зобов'язання Співпозичальника перед Банком.

Зі змісту частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України слідує, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на вказане, враховуючи умови Договору солідарного обов'язку, 23.04.2015 за № 1540/08-3 Банком на адресу Співпозичальника направлено вимогу про сплату заборгованості за Кредитним договором.

Вимога про стягнення суми боргу за Кредитним договором із Співпозичальника є правом Банку, передбаченим п. 2.5 Договору солідарного обов'язку, та відповідає положенням статті 543 Цивільного кодексу України.

Згідно відповіді на вказану вимогу від 14.05.2015 № 71/03/078 відповідач вимоги Банку не заперечує, водночас, у зв'язку з важкою економічною ситуацією, скрутним фінансовим становищем підприємства, відсутністю достатньої суми коштів на поточному рахунку, на даний час повернути кредит у повному обсязі можливість відсутня.

Відповідачем 01.07.2015 до господарського суду подано відзив на позовну заяву від 23.06.2015 № 87/03/078, за змістом якого позовні вимоги визнано у повному обсязі, заперечень щодо розрахунків суми заборгованості, здійснених позивачем, не надано.

Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті кредиту у сумі 39141059,27 грн та процентів за користування кредитом у сумі 1825596,56 грн є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю.

Окрім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача пені за несплату процентів, розмір якої згідно розрахунку позивача складає 114997,95 грн.

Господарський суд враховує, що згідно п. 7.2 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 11 сторонами Кредитного договору погоджено, що за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування ним Банк має право стягнути з Позичальника пеню за кожний день прострочення, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня.

За умовами п. 4.4 Договору солідарного обов'язку Кредитор та Співпозичальник досягли згоди стосовно того, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язнь до Співпозичальника застосовуються штрафні санкції, які відповідно до умов Кредитного договору застосовуються до Позичальника.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені вище умови Кредитного договору та Договору солідарного обов'язку не суперечать вказаним нормам матеріального права, а відтак, з урахуванням обґрунтованості розрахунку позивача, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 114997,95 грн підлягають задоволенню судом.

Позивач, з посиланням на ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача суму 3% річних у розмірі 7766,31 грн за наступними зобов'язаннями:

- по сплаті процентів у сумі 504585,58 грн за січень 2015 року за період з 01.02.2015 по 23.04.2015 у сумі 4137,60 грн;

- по сплаті процентів у сумі 456645,69 грн за лютий 2015 року за період з 01.03.2015 по 23.04.2015 у сумі 2465,89 грн;

- по сплаті процентів у сумі 505572,25 грн за березень 2015 року за період з 01.04.2015 по 23.04.2015 у сумі 1162,82 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Водночас, перевіривши розрахунок позивача, господарський суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення 3% річних у сумі 7766,31 грн частково, оскільки, за розрахунком господарського суду за зобов'язанням по сплаті:

- процентів у сумі 504585,58 грн за січень 2015 року за період з 01.02.2015 по 23.04.2015 сума 3% річних складає 3400,77 грн;

- процентів у сумі 456645,69 грн за лютий 2015 року за період з 01.03.2015 по 23.04.2015 сума 3% річних складає 2026,76 грн;

- процентів у сумі 505572,25 грн за березень 2015 року за період з 01.04.2015 по 23.04.2015 сума 3% річних складає 955,74 грн

Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 7766,31 грн судом задовольняються частково на суму 6383,27 грн.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача №% річних у сумі 1383,04 грн слід відмовити.

Судовий збір у відповідності до правил статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При розгляді заяв Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" від 17.07.2015 та Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" від 24.07.2015 № 6938/4/28-3 про залучення їх до участі у даній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, господарський суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. У вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Заявники у поданих заявах посилаються на наступне.

Так, як зазначає ПАТ "Піреус Банк МКБ", між ним та відповідачеві у даній справі укладено кредитний договір від 21.01.2014 № WCLoan/07003, за умовами якого банк виступає кредитором Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ".

При цьому, заявник вказує на те, що Договір про встановлення солідарного обов'язку від 22.12.2014 відповідачем у даній справі було вчинено без наявності необхідного обсягу дієздатності, оскільки право на вчинення такої угоди у ПрАТ "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" було обмежене відповідно до п. 7.1.6.1 кредитного договору

За твердженням ПАТ "Піреус Банк МКБ" задоволення позовну Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" про стягнення з ПрАТ "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" заборгованості за Договором солідарного обов'язку значним чином впливає на права та обов'язки ПАТ "Піреус Банк МКБ", оскільки такий договір було укладено без згоди Банку.

Публічний акціонерний банк "Дочірній банк Сбербанку Росії" (далі - АТ "Сбербанк Росії") у заяві від 24.07.2015 № 6938/4/28-3 посилається на те, що між ним та відповідачем у даній справі укладено договір поруки в забезпечення виконання зобов'язань по договору про відкриття кредитної лінії № 06-В/13/07КЛ-КБ від 22.08.2013 та договору про відкриття кредитної лінії № 07-В/13/07/КЛ-КБ від 22.08.2013, які укладені з Приватним акціонерним товариством "Завод крупних електричних машин".

Таким чином, як стверджує АТ "Сбербанк Росії", рішення суду з даної справи матиме безпосередній вплив на задоволення кредиторських вимог банку та порушуватиме його майнові права.

Водночас, як зазначалось господарським судом вище, вирішуючи спір у даній справі господарський суд виходить з того, що станом на дату розгляду справи Договір від 22.12.2014 про встановлення солідарного обов'язку за Кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007, укладений між сторонами у справі, є чинним.

Суд звертає увагу заявників на положення статті 204 Цивільного кодексу України, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Поряд з тим, частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, у випадку, якщо заявники вважають, що Договір солідарного обов'язку, укладений між позивачем та відповідачем у даній справі, порушує їх майнові права як кредиторів ПрАТ "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" вони не позбавлені права на їх захист шляхом оспорення такого договору у судовому порядку, подавши відповідні позовні заяви.

Суд звертає увагу ПАТ "Піреус Банк МКБ" та АТ "Сбербанк Росії" на можливість подальшого перегляду рішення у даній справі за нововиявленими обставинами у випадку, якщо такі позови будуть у майбутньому задоволені.

При цьому, до визнання Договору солідарного обов'язку у судовому порядку недійсним господарський суд не вбачає правових підстав, прямо визначених статтею 27 Господарського процесуального кодексу України, для залучення заявників до участі у даній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Окрім того, господарський суд звертає увагу заявників на обмеженість суду процесуальним строком розгляду спору, передбаченим ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, та відсутність відповідних клопотань сторін про його продовження.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Заводська, 1, ідентифікаційний код 05814256) на користь Акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 54, ідентифікаційний код 20017340) 41 088 037,05 грн заборгованості, з яких: 39 141 059,27 грн заборгованості по сплаті кредиту, 1 825 596,56 грн заборгованості по сплаті відсотків, 114 997,95 грн пені, 6383,27 грн 3% річних, а також 73072,69 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 1383,04 грн 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 31.07.2015.

Суддя В.М. Балик