КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 810/1926/15 Головуючий у 1-й інстанції: Дудіна С.О. Суддя-доповідач: Федотов І.В.
У Х В А Л А
Іменем України
28 липня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Ісаєнко Ю.А., Оксененка О.М.,
за участю секретаря Полякової А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра Агро" до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Астра Агро» (далі - позивач, ТОВ «Астра Агро») звернулось до суду з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 28.05.2014 №0003662204.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2015 року в задоволенні позову відмолено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Васильківською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Астра Агро» за березень 2014 року.
За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 07.05.2014 №1871/10-07-22-04-12/34284155, в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог 198.6 ст.198 та п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України у вигляді безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суми податку в розмірі 13733 грн. 33 коп. за незареєстрованою в Єдиному реєстрі податковою накладною № 1 від 21.03.2014 на суму ПДВ, виданою ФГ «Болівар», що призвело до заниження рядків 18, 25, 25.2 податкової декларації з податку на додану вартість на суму 13 733,00 грн..
На підставі акта перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення - рішення від 28.05.2014 №0003662204, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 18166 грн. 25 коп., у тому числі за основним платежем - у сумі 13 733 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) - у сумі 3 433 грн. 25 коп.
Позивач, не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є безпідставним і підлягає скасуванню як протиправне.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно положень статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 201.2).
Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (п. 201.4).
Пунктом 201.6 вказаної статті ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
У свою чергу, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за результатами господарських операцій між ТОВ «Астра Агро» та ФГ «Болівар», останнім була виписана податкова накладна № 1 від 21.03.2014 на суму 82400 грн., у тому числі ПДВ 13 733 грн. 33 коп., яка була відображена позивачем в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, а сума податку за нею - включена до складу податкового кредиту березня 2014 року, що підтверджується Додатком 5 до податкової декларації з ПДВ за березень 2014 року.
При цьому, як встановлено відповідачем, вказана податкова накладна не була зареєстрована ФГ «Болівар» в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача Васильківською ОДПІ Головного управління ДФС Київській області про наявність у реєстрі розбіжностей з даними контрагента, що свідчить про порушення податковим органом вимог п. 201.6 статті 201 ПК України.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що відповідач позбавив позивача права, визначеного Податковим кодексом, на уточнення своїх податкових зобов'язань протягом 10 днів після отримання такого повідомлення без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II Податкового кодексу України.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Астра Агро» в період, що перевірявся здійснювало підприємницьку діяльність на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом №200098366 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість серії НБ №023160.
Так, у відповідності до вимог п. 209.1, п. 209.2 ст. 209 ПК України, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.
Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Сума ПДВ, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до п. 209.2 ст. 209 ПК України.
У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.
Тобто, п. 209.2 ст. 209 та п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 11 від 12.01.2011 «Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів» встановлено виключно цільовий характер використання сум ПДВ, перерахованих на окремі рахунки, а саме: такі кошти сільськогосподарського підприємства можуть використовувати лише для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що навіть у разі завищення платником податків, який здійснює діяльність на спецрежимі, податкового кредиту, суми податку підлягають сплаті виключно на відкритий спецрахунок, а не до державного бюджету України, як це було визначено спірним податковим повідомленням-рішенням.
За таких обставин, висновки суду першої інстанцій щодо неправомірності прийняття Васильківською ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області податкового повідомлення-рішення від 28.05.2014 №0003662204 ґрунтуються на вимогах закону.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області без задоволення, а постанову Окружного Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
.
Головуючий суддя Федотов І.В.
Судді: Оксененко О.М.
Ісаєнко Ю.А.
Судове рішення № 47710840, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 28.07.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/1926/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: