Постанова № 47708985, 28.07.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2015 року справа № 823/1700/15

15 год. 30 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання - Педані О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкасах головного управління ДФС у Черкаській області до приватного підприємства «Укрбудрада» про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу,

встановив:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулась державна податкова інспекція у м. Черкасах головного управління ДФС у Черкаській області (далі - позивач), в якій просить стягнути кошти з рахунків у банках, що обслуговують приватне підприємство «Укрбудрада» (далі - відповідач) на суму податкового боргу 1190 грн 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зареєстрований як субєкт господарювання та перебуває на обліку в контролюючих органах, проте всупереч вимогам чинного законодавства України, не виконує самостійно узгоджені податкові зобовязання, внаслідок чого за ним обліковується податковий борг з податку на додану вартість у сумі 1190 грн 00 коп.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надіславши 22.07.2015 клопотання, в якому, зокрема, просить суд провести розгляд справи без його участі, додатково зазначивши, що матеріали справи вважає достатніми та належними.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання повторно не прибув, свого представника не направив, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності, заперечення на позов не надходили.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV (далі КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.

Згідно з частини 1 статті 41 КАС України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З письмових доказів у справі суд встановив, що приватне підприємство «Укрбудрада» зареєстроване як юридична особа 10.04.2007, ідентифікаційний код 34998024, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.07.2015.

Отже, відповідач, зважаючи на вищевказане та вимоги частини 8 статті 19, частин 1, 2 статті 55, частини 1 статті 58 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (далі ГК України), визнається субєктом господарювання та зобовязаний вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Відповідно до статті 67 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/-96-ВР кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі за текстом - ПК України).

Положеннями п.п. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 статті ПК України передбачено, що платник податків зобовязаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. (пункти 49.1, 49.2 статті 49 ПК України).

Пунктом 54.1. статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 визначено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

З письмових доказів у справі суд встановив, що позивач на підставі пункту 200.10 статті 200 у порядку статті 76 ПК України 17.03.2014 та 13.06.2014 провів камеральну (електронну) перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за січень та відповідно квітень 2014 року відповідача. Дані вказаної перевірки свідчать про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з податку на додану вартість. Відповідальність платника податку за вказані порушення передбачені пунктом 120.1 статті 120 ПК України.

Позивачем, за результатами камеральної (електронної) перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість відповідача, складено акти № 671/23-01-15-02/34998024 від 17.03.2014 та № 1453/23-01-15-02/34998024 від 13.06.2014.

На підставі зазначених вище актів перевірки позивачем винесені:

- податкове повідомлення - рішення з податку на додану вартість форми «Р» № НОМЕР_1 від 17.03.2014, яким до відповідача застосовано штрафну санкцію у розмірі 170,00 грн.

- податкове повідомлення - рішення з податку на додану вартість форми «Р» № НОМЕР_1 від 17.03.2014, яким до відповідача застосовано штрафну санкцію у розмірі 1020,00 грн.

Відповідно до пунктів 56.1, 56.2, 56.3, 56.17 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків

Вказані вище податкові повідомлення - рішення відповідачем не оскаржувалися, а отже податковий борг в силу вимог статті 56 ПК України вважається узгодженим.

Відповідно до пункту 59.1. ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У звязку з несплатою узгодженої суми грошового зобовязання позивач прийняв та надіслав відповідачу податкову вимогу форми «Ю» № 2558-25 від 26.02.2015, проте вказана вимога повернулася до позивача з відміткою почтового відділення про неможливість вручення поштового відправлення, а саме «за закінченням терміну зберігання».

В установленому законом порядку відповідач вимогу не оскаржив і до часу судового розгляду справи узгоджені зобовязання не сплатив, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податку.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3. статті 95 стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до довідка позивача № 15708/23-01-23-0223 від 11.06.2015 про наявність рахунків у банках відповідач в банківських установах має відкриті розрахункові рахунки.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати з відповідача не стягуються, оскільки згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем-фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 86, 94, 158 - 163, 254 - 256 КАС України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують приватне підприємство «Укрбудрада» (18018, Черкаська область, м. Черкаси, вул. М. Красовського, 8, ідентифікаційний код 34998024) на користь Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у м. Черкасах головного управління ДФС у Черкаській області (18002, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39497534) кошти на суму податкового боргу 1190 (одна тисяча сто девяносто) грн. 00 коп.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому статтями 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Рідзель