Рішення № 47672320, 29.07.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/1756/15-ц

2/639/1000/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2015 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого : судді - Шиянової Л.О.

За участю секретаря - Давтян К.М.,Генової А.К.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 у лютому 2015 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, якій вточнила у черві 2015 року та просить постановити рішення, на підставі якого визначити їй додатковий строк у три місяці , достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом після смерті її матері, ОСОБА_5, що мешкала за адресою АДРЕСА_1 та померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер її батько, ОСОБА_6. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді ? частини квартири за адресою : АДРЕСА_1.На час смерті батька у вищезазначеній квартирі проживали та були зареєстровані вона, її сестра ОСОБА_4, відповідач по справі, їх мати ОСОБА_5 та батько, ОСОБА_7 Квартира належала їм на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Центром ( відділом) приватизації житлового фонду Управління комунального майна Харківської міської ради 23 листопада 1999 року р.№6-99-190380. Таким чином вона, її сестра та мати фактично прийняли спадщину після смерті батька. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її мати, ОСОБА_5, що постійно мешкала та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1.

Після смерті матері вона та її сестра, ОСОБА_4, є спадкоємцями першої черги.

Проте, коли вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, їй було відмовлено у зв'язку з пропуском встановленого законом шестимісячного строку. Але як вважає позивач, вказаний строк до нотаріальної контори був пропущений нею з поважних причин, оскільки після смерті батька та матері всі документи на спадкове майно, а також свідоцтва про їх смерть утримувала у себе відповідач, тому вона вимушена була отримувати повторні свідоцтва про їх смерть. Крім того, вона зверталась до Жовтневого РО ХМУ УМВС України у Харківській області із заявою про вжиття заходів до її сестри-ОСОБА_4., але ніякого результату це не дало. І головне, що наприкінці 2014 року її дочці необхідно було робити операцію, а саме :видалення пухлини м'яких тканин з гістологічним дослідженням та у зв'язку з підготовкою та проведенням операції її дочці, вона ні фізично, ні морально не була в змозі займатися оформленням спадщини.

Вищевикладені обставини вимусили позивача звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач та її представник , ОСОБА_1, підтримали заявлені уточнені позовні вимоги та надали пояснення про обставини, які викладені у рішенні вище.

Відповідач та її представник , ОСОБА_2, проти задоволення позову заперечували, посилаючись на те, що позивач в позовній заяві не обґрунтував позовні вимоги та не надав належні докази, щодо поважності причини пропуску строку для прийняття спадщини ; не довела існування у неї об'єктивних, непереборних, істотних труднощів, які б перешкоджали їй направити до нотаріальної контори простою поштою відповідної заяви про прийняття спадщини, або звернутися до нотаріуса для посвідчення особистої заяви, або звернутися особисто до П'ятої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, тому вважають що позивач пропустила строк для прийняття спадщини без поважних причин, надали суду письмові заперечення, в яких просили у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників,свідків, дослідивши матеріали справи та надані письмові докази, вважає необхідним у задоволені позову ОСОБА_3 відмовити, виходячи з наступного.

Так, судовим розглядом було встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є рідними сестрами та доньками ОСОБА_6 на ОСОБА_5, що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого 07 травня 2015 року Жовтневим відділом державної реєстрації цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №710 (а.с.47).

Вказаний факт визнала у судовому засіданні представник відповідача, тому відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України він доказуванню не підлягає.

Як вбачається із копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2, виданого, відділом державної реєстрації цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №4854, ОСОБА_7, батько позивача ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_4, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.4).

ОСОБА_5, мати позивача та відповідача, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3, актовий запис №7951 (а.с.5).

Після смерті матері ОСОБА_5 відкрилася спадщина.

Спадкоємцями першої черги після її смерті є позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4, як рідні діти, що також не оспорювалось у судовому засіданні представником відповідача.

Як вбачається з копії паспорту, позивач на час смерті матері не проживала разом з нею, вона з 01 березня 2002 року зареєстрована та постійно мешкає за адресою : АДРЕСА_2 ( а.с.63).

Тобто згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкодавець ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5, отже позивач повинна була звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини до 29.11.2014 року.

Однак, як пояснила у судовому засіданні позивач, ОСОБА_3, вона лише у січні 2015 року звернулася до нотаріальної контори. Причину пропуску звернення до нотаріальної конторі мотивує тим, що після смерті матері вона не була в змозі займатися спадщиною ні морально, ні фізично. Потім у серпні 2014 року захворіла її дочка, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, цуценя подряпало їй родинку, після чого вона стали рости. Вона з донькою їздила по лікарням, лікарям, спочатку їздили раз на місяць, потім сказали, що потрібно хірургічне втручання.02 грудня 2014 року дочці зробили операцію. Дочка не лежала у лікарні, але вони кожного дня їздили на перев'язку, потім їздили здавали аналізи протягом 3-х місяців, у зв'язку з чим звернутися до нотаріальної контори у встановлений законом шестимісячний строк з заявою про прийняття спадщини не мала можливості.

Крім того, у неї із сестрою були добрі відношення, вона думала, що спору з нею з приводу спадщини не буде. Проте, після того, як вона сказала, що претендую на свою частку, то стали ворогами.

Як зазначає позивач, у січні 2015 року вона звернулася до П'ятої Харківської державної нотаріальної контори з заявою про відкриття спадщини, однак у видачі свідоцтва їй було відмовлено у зв'язку з пропуском строку. Запропоновано звернутися до суду з позовом про продовження терміну для прийняття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування", вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.. 58 ЦПК України, належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Позивачем в супереч вимогам вищезазначених норм Закону не надано суду належних доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку для прийняття

спадщини, а докази, які надані позивачем та на які вона посилається, не можуть бути судом прийняти до уваги виходячи з наступного.

Так, документи, надані позивачем (договір № 1 від 02.12.2014р., консультативний висновок від 28.11.2014р., гістологічне дослідження від 02.12.2014р. , консультативний висновок від 02.02.2015р. (а.с.13-14) отримані позивачем вже після спливу вказаного строку, з договору вбачається, що операція проведена 02.12.2014 року, тобто також після спливу строку, донька після її проведення не знаходилась на стаціонарному лікуванні.

З довідок ТОВ з обмеженою відповідальністю «ЛОТОС ТП» від 02 вересня №9/1, від 02 жовтня 2014 №9/2, від 03 жовтня 2014 року №10/2 ( а.с.60-61) вбачається, що дочка позивача, ОСОБА_8 зверталася за консультаціями до лікаря-хірурга раз в місяць, тому посилання позивача на необхідність постійних звернень за консультаціями до лікарів спростовуються саме вказаними довідками.

З висновку Жовтневого РВ ХМУ УМВС України в Харківській області від 28.01.2015р., який був наданий позивачем , зазначено, що зі слів ОСОБА_3 встановлено, що ОСОБА_3 після спливу шестимісячного строку вирішила вступити в спадщину на майно, яке залишилося після смерті батьків ( а.с.9).

Крім того, як пояснила сама позивач, вона не подавала заяву так як думала, що відповідач не буде перешкоджати оформляти спадщину ; позивач не працювала та не працює; донька не лежала в цей час в лікарні та не пропускала заняття в школі.

Також судом не може бути прийнято до уваги посилення позивача, що вона пропустила строк звернення до нотаріальної контори, так як не мала на руках свідоцтво про смерть матері та документи на квартиру, так як відповідно до розділу 2 глави 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 :

- при звернення спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність заходів щодо охорони спадкового майна;

- факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини нотаріус перевіряє шляхом витребування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану;

- у разі неможливості пред'явлення спадкоємцями свідоцтва про смерть спадкодавця нотаріус повинен витребувати від органу державної реєстрації актів цивільного стану копію актового запису про смерть спадкодавця або повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.

Також відповідно до ст.. 19 Закону України «Про державну реєстрацію, актів цивільного стану», свідоцтво про смерть повторно видається другому з подружжя та близьким родичам померлого на підставі їх заяви та представникові органу опіки і піклування у разі виконання ним повноважень з опіки та піклування стосовно осіб, які мають право на отримання такого свідоцтва.

Вказане свідчить про те, що позивач мала право та можливість звернутися як до п'ятої Харківської державної нотаріальної контори так і до приватної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту смерті ОСОБА_5 без свідоцтва про її смерть та отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_5 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції протягом шести місяців з моменту її смерті (свідоцтво про смерть «повторно» позивач отримав тільки 22.01.2015р. (а.с.5) .

Таким чином всі надані позивачем письмові докази навпаки підтверджують, що у позивача відсутня поважна причина, яка не дала можливості звернутися протягом шести місяців з часу відкриття спадщини до нотаріуса для оформлення спадщини.

Крім того, позивач мала можливість написати заяву (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини та направити заяву (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини до П'ятої Харківської державної нотаріальної контори.

При вирішенні спорів про надання додаткового строку для прийняття спадщини, суди повинні врахувати крім положень ч. 3 ст. 1272 ЦК України, правовий висновок, викладений у Постанові Верховного Суду України від 26.09.2012р., згідно якого, позовні вимоги можуть бути задоволені , якщо:

1.у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;

2.ці обставини визнані судом поважними.

Правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012, відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» звернув увагу на те, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

З огляду на викладені роз'яснення , наведені Позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини не можуть вважатися поважними, а тому суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.7, 10, 11, 60, 61,88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування", суд

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.О. Шиянова