Ухвала суду № 47671688, 27.07.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/3284/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1463/15 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 27

УХВАЛА

27 липня 2015 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Дубровної В. В.,

суддів - Сибільової Л. О. , Бойка В. Б. ,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

на ухвалу Зарічного районного суду м.Суми від 03 липня 2015 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

У травні 2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_3 та просило стягнути на свою користь з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 150 450,70 грн., з яких:

- 95 968,99 грн. - сума заборгованості за простроченим овердрафтом;

- 34 350,53 грн. заборгованість за нарахованими простроченими відсотками;

- 14 950,13 грн. - пеня за несвоєчасне повернення овердрафту;

- 3 447,48 грн - розмір пені за несвоєчасне повернення нарахованих відсотків;

- 1 443,48 грн. - сума 3 % річних від суми простроченого кредиту;

- 290,00 грн. 3 % річних від суми прострочених процентів.

Свої вимоги мотивував тим, що 02 серпня 2013 року між Банком та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладений кредитний договір № КФ О-2021868, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти -овердрафт, на умовах, визначених даним кредитним договором, шляхом сплати з поточного рахунку Позичальника, відкритого у Кредитора, розрахункових документів на суму, що перевищує фактичний (кредитовий) залишок на такому поточному рахунку, окремими частинами - транш, в межах ліміту овердрафту, перерахованого на умовах даного кредитного договору, який не може перевищувати максимальний розмір ліміту Овердрафту в сумі 300 000,00 гривень.

У забезпечення виконання Кредитного договору 02 серпня 2013 року між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 укладений Договір поруки № КФ-О-2021868.

Зобовязання за кредитним договором не виконуються, а тому утворилася заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Ухвалою Зарічного районного суду м.Суми від 03 липня 2015 року задоволене клопотання представника ОСОБА_3 ОСОБА_4, провадження у справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» закрито у звязку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В апеляційній скарзі ПАТ «Дельта Банк» просить скасувати ухвалу місцевого суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

При цьому зазначає, що судом при постановленні оскаржуваної ухвали не був встановлений дійсний зміст заяви представника позивача про закриття провадження у справі, оскільки в заяві, поданій представником відповідача, зазначено, що вона подана в порядку ст. 207 ЦПК України, однак в прохальній частині заяви представник відповідача просить суд, з посиланням вже на ч.1 ст. 205 ЦПК України, закрити провадження у справі. Крім того, вказує, що в обґрунтуванні поданої заяви, представником відповідача зазначено, що зі змісту договору кредиту за овердрафтом № КФ-О-2021838 від 02 серпня 2013 року вбачається, що він укладений з суб'єктом підприємництва фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3, отже на думку заявника, дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Судом першої інстанції при вирішенні даного питання встановлено, що позов банку подано до ОСОБА_3, як до фізичної особи, яка виступає поручителем ФОП ОСОБА_3 згідно договору поруки №КФ-О-2021868 від 02 серпня 2013 року, а отже, висновок про те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства є помилковим. Також, в оскаржуваній ухвалі суд зазначає, що згідно ст.5 Договору поруки №КФ-0-2021868 від 02 серпня 2013 року передбачено, що всі спори за ним договором вирішуються сторонами в процесі переговорів, а в разі неможливості вирішення спірних питань - вони вирішуються Постійно діючим Третейським судом при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України», при цьому суд не встановив чи діє на даний час зазначений третейський суд і чи можливий такий розгляд. Крім того, третейське застереження в договорі про передачу спору на розгляд третейського суду - не є відмовою від права на звернення до суду за захистом. При цьому вибір способу захисту порушеного права належить позивачу. Таким чином, вважає, у сторін існує виключно правова можливість, а не обов'язок на звернення до третейського суду. Для такого звернення, необхідна наявність волі обох сторін, тобто наявність угоди про передачу даного (саме цього) спору на розгляд третейського суду. Крім того, при постановленні ухвали судом не було надано правової оцінки доводам представника позивача, викладеним у запереченні від 23 червня 2015 року про те, що даний спір не може вирішуватися третейським судом, оскільки у Банку запроваджена тимчасова адміністрація та призначена уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «Дельта Банк» - ОСОБА_5, який апеляційну скаргу підтримує з мотивів у ній викладених, пояснення представника ОСОБА_3 ОСОБА_6, який проти скарги заперечує, перевіривши ухвалу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи для до суду першої інстанції.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції дійшов до висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і повинен бути переданий на розгляд Постійно діючого Третейського суду при всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України».

Однак з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може за наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 02 серпня 2013 року між Банком та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладений кредитний договір № КФ О-2021868 .

У забезпечення виконання Кредитного договору 02 серпня 2013 року між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 укладений Договір поруки № КФ-О-2021868.

З пояснень, викладених представником позивача, вбачається, що позов заявлений до ОСОБА_3, як до фізичної особи - поручителя, який за договором поруки брав на себе зобовязання відповідати за порушення зобовязання боржником за кредитним договором ФОП ОСОБА_3

11 червня 2015 року від представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 надійшла заява про закриття провадження у даній справі за ст.205 ЦПК, яку він обґрунтовував тим, що кредитний договір від 02 серпня 2013 року № КФ - О-2021868 укладений з субєктом підприємництва Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 і грошові кошти надані для поповнення обігових коштів (п.1.2.), тобто для використання при здійсненні підприємницької діяльності, а тому правовідносини, що склались між сторонами на підставі цього договору в розумінні ст.3 Господарського кодексу України є господарськими, а отже, відповідно до п.1 ст.205 ЦПК України провадження у справі підлягає закриттю (а.с.34).

Суд першої інстанції задовольнив заяву представника відповідача і постановив ухвалу про закриття провадження у справі, обґрунтовуючи при цьому свій висновок не тими обставинами, на які посилався представник ОСОБА_3 (наявністю господарських відносин), а тим, що у договорі поруки передбачено про вирішення спорів, що виникають при виконання цього договору Постійно діючим Третейським судом при всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України».

Як вбачається з журналу судового засідання, з пояснень у судовому засіданні апеляційного суду представника ОСОБА_3 ОСОБА_6, вони не відмовлялися від клопотання про закриття провадження з підстав, визначених п.1 ст. 205 ЦПК України у звязку з наявністю господарського спору між сторонами. В той же час, суд в ухвалі зазначив про задоволення зазначеного клопотання, закрив провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України з тих підстав, що спір підлягає розгляду Постійно діючим Третейським судом при всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України».

Ця обставина не є підставою для закриття провадження у справі за п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України.

Відповідно до п.6 ч.2 ст. 207 ЦПК України суд першої інстанції постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку зясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді.

Крім порушення норм процесуального права при вирішенні питання про закриття провадження у справі, судом першої інстанції не перевірені доводи позивача про те, що третейське застереження в договорі про передачу спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду за захистом, що для звернення до третейського суду необхідна наявність волі обох сторін, тобто наявність угоди про передачу даного (саме цього) спору на розгляд третейського суду, що даний спір не може вирішуватися третейським судом, оскільки у Банку запроваджена тимчасова адміністрація та призначена уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк».

За викладених обставин неможливо погодитись із законністю постановленої у справі ухвали суду. Вона підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції.

У відповідності до ч.2 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції

Керуючись ст.ст. 307 ч.2 п.3, 311 ч.1 п.1,2,3,4, 312 ч.1 п.3, 313, 314 ч.1п.2, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Ухвалу Зарічного районного суду м.Суми від 03 липня 2015 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий -

Судді -