Постанова № 47644215, 27.07.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2015 р. Справа№ 911/999/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання Євдокимові В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуція-Центр»

на ухвалу Господарського суду Київської області

від 06.07.2015

у справі № 911/999/15 (суддя Щоткін О.В.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуція-Центр»,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

про стягнення 57 508,63 грн,

за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуція-Центр»,

про визнання недійсним договору,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 - представник (довіреність №010-01/2344 від 11.04.2014);

від відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дистрибуція-Центр» (надалі - ТОВ «Дистрибуція-Центр», позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі - ФОП ОСОБА_2, відповідач) про стягнення 57 508,63 грн.

В ході розгляду справи Фізична особа-підприємць ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуція-Центр» про визнання недійсним договору, який був прийнятий до розгляду разом з первісним позовом ухвалою Господарського суду Київської області від 20.04.2015.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.07.2015 зупинено провадження у справі №911/999/15 у зв'язку з призначенням судової експертизи.

Не погоджуючись із ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дистрибуція-Центр» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 06.07.2015 у справі № 911/999/15.

Скаржник в обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2015 апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження та призначено до розгляду в судове засідання на 27.07.2015.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати.

Відповідач у судове засідання не з'явився, надіслав телеграму, у якій просив відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю забезпечити участь представника у судовому засіданні.

Вислухавши думку представника відповідача щодо заявленого скаржником клопотання про відкладення розгляду справи, враховуючи вимоги частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, колегія суддів, порадившись, ухвалила здійснити розгляд справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності уповноваженого представника відповідача.

При цьому судова колегія наголошує на тому, що відкладення розгляду справи в порядку статті 77 ГПК України є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

27.07.2015 в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, встановила наступне.

Предметом розгляду даної справи за первісним позовом є стягнення 57 508,63 грн заборгованості, з яких 15 599,55 грн пені, 19 020,14 грн відсотків річних, 16 996,74 грн штрафу та 5 892,20 грн інфляційних втрат, зумовлених простроченням виконання грошового зобов'язання за Дистриб'юторським договором від 14.03.2014 №52 та за зустрічним позовом - визнання недійсним зазначеного договору у зв'язку з підписанням його особою, яка не мала необхідного обсягу повноважень.

Заперечуючи проти задоволення позову, ФОП ОСОБА_2 зазначав, що у позивача відсутні підстави стягувати заборгованість за недійним договором, оскільки відповідно до вимог статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У судовому засіданні ФОП ОСОБА_2 заявив клопотання про призначення судової експертизи з метою з'ясування питання справжності підпису та відтиску печатки на спірному договорі.

Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.07.2015 у справі №911/999/15 було призначено судову експертизу для визначення справжності підпису ОСОБА_2 та оригінальності відтиску печатки відповідача на дистриб'юторському договорі від 14.03.2014 №52, проведення якої доручено Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру ГУ МВС України в Київській області.

У зв'язку з призначенням судової експертизи ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 було зупинено провадження у даній справі на підставі пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Колегією суддів встановлено, що положеннями статей 41, 106 ГПК України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи. Водночас за приписами пункту 1 частини 2 статті 79 названого Кодексу господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з частиною 5 цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Пунктом 19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012 №4 встановлено, що якщо апеляційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог частини 1 статті 106 ГПК України не може бути розглянута господарським судом. У разі коли апеляційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги те, що в ухвалі суду першої інстанції йдеться як про призначення експертизи, так і про зупинення провадження у справі, колегія суддів дійшла висновку, що оскарженню підлягає ухвала в частині зупинення провадження, а положення ухвали господарського суду стосовно призначення судової експертизи не підлягають перегляду.

За результатами розгляду матеріалів справи колегія суддів дійшла висновку, що положення ухвали господарського суду стосовно зупинення провадження у справі на період проведення експертизи відповідає вимогам процесуального законодавства України, оскільки за приписами пункту 1 частини 2 статті 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи.

Таким чином, місцевий господарський суд, призначивши судову експертизу, правомірно зупинив провадження у справі.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуція-Центр» залишається без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись статтями 4-3, 33-34, 43, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуція-Центр» на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.07.2015 у справі №911/999/15 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 06.07.2015 у справі №911/999/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/999/15 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Г.А. Жук

В.Г. Суховий