Постанова № 47644214, 29.07.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2015 р. Справа№ 910/8307/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Жук Г.А.

Смірнової Л.Г.

при секретарі: Ставицькій Т.Б.

за участю представників:

від позивача: Цой Г.М., представник за довіреністю №91/2014/11/27-4 від 27.11.2014р.;

від відповідача: Турченко Д.Л., представник за довіреністю №47-5 від 05.01.2015р.;

від Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві: не з'явився;

Розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.06.2015р.

у справі №910/8307/14 (суддя: Сівакова В.В.)

за скаргою Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

на дії Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

про стягнення 3 319 863, 17 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/8307/14 від 03.06.2014р. позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 2 353 899,59 грн. основного боргу, 40 596,59 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 83 532,90 грн. - 3% річних, 49 560,58 грн. витрат по сплаті судового збору.

17.06.2014р. у зв'язку з набранням рішенням законної сили, Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

30.04.2015р. відповідач (боржник) звернувся до господарського суду міста Києва зі скаргою (вих.№47-1443 від 27.04.2015р.) на дії Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, в якій просив суд:

1.визнати незаконними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві по ВП 45223964 щодо накладення арешту на поточний рахунок боржника № 26008620793579 відкритий в Лівобережному відділенні Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк», МФО 300012, що використовується для виплат заробітної плати;

2.зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві зняти арешт, який був накладений в процесі здійснення виконавчого провадження ВП 45223964 з рахунку для виплати заробітної плати № 26008620793579 відкритий в Лівобережному відділенні Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк», МФО 300012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2015р. розгляд скарги прийнято та призначено до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2015р. в задоволенні скарги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва на дії Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним судовим актом, Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 09.06.2015р. у справі №910/8307/14 та постановити нове рішення, яким задовольнити скаргу (вих.№47-1443 від 27.04.2015р.) Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва на дії Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві.

У доводах апеляційного оскарження боржник вказував, що ухвала господарського суду винесена при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та з невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

На думку апелянта, місцевим господарським судом не було прийнято до уваги те, що державним виконавцем накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку №26008620793579, відкритого в АК «Промінвестбанк», МФО 300012, який є цільовим та належить до рахунків зі спеціальними режимами їх використання. Кошти на вказаному рахунку, за твердженням апелянта, не можуть бути спрямовані на виконання виконавчого документу.

Згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями від 13.07.2015р., апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.06.2015р. у справі №910/8307/14 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), судді: Чорна Л.В., Смірнова Л.Г.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2015р. у зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Жук Г.А., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2015р. у справі №910/8307/14 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Жук Г.А., Смірнова Л.Г.) вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження, а її судовий розгляд призначено на 29.07.2015р.

У судове засідання 29.07.2015р. представники Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві не з'явились. Про час та місце судового засідання Відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві був повідомлений належним чином, проте не скористався своїми процесуальними правами на участь у судовому засіданні. Про причини неявки суд не повідомив.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників судового процесу, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, разом з тим, явка судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, Київський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті у судовому засіданні 22.07.2015р. за відсутності представників відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві.

29.07.2015р. у судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційного оскарження.

Представник позивача у судовому засіданні 29.07.2015р. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

28.10.2014р. державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову ВП №45223964 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/8307/14 від 17.06.2014р. про стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 2 527 589,66 грн.

10.04.2015р. державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову ВП №45223964 про арешт коштів боржника, згідно якої при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва №910/8307/14 від 17.06.2014р. накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку №26008620793579, відкритому в АК «Промінвестбанк», МФО 300012 та належать боржнику.

При цьому, заявник посилався на довідку Лівобережного відділення ПАТ "Промінвестбанк" № 85 від 12.03.2015 (№ 111-3/20-21/85), за змістом якої через поточний рахунок № 26008620793579 проводяться перерахування на виплату заробітної плати.

Звертаючись з апеляційною скаргою, відповідач обґрунтовував її тим, що державним виконавцем накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку №26008620793579, відкритому в АК «Промінвестбанк», МФО 300012, який є цільовим та належить до рахунків зі спеціальними режимами їх використання. Кошти на вказаному рахунку, за твердженням апелянта, не можуть бути спрямовані на виконання виконавчого документу.

Однак, колегія суддів такі доводи боржника оцінює критично.

Згідно ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Згідно роз'яснень НБУ у листі від 14.12.2010 року № 25-111/2972-22535 «Щодо відкриття страхувальникам - роботодавцям окремих поточних рахунків» у відповідності до Закону банк відкриває страхувальнику - роботодавцю окремий рахунок за балансовим рахунком 2604 «Цільові кошти на вимогу суб'єктів господарювання» (План рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджений Постановою НБУ від 17.06.2004 № 280).

Згідно з п. 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 N 492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за №1172/8493, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки; поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України; до поточних рахунків також належать, зокрема, рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Проте разове використання рахунку для перерахування на нього виплат по заробітній платі, не є ознакою того, що рахунок є спеціальним. Скаржник не подав до суду договору з банком, за умовами якого банк відкрив скаржнику поточний рахунок № 26008620793579 із спеціальним режимом використання, а тому скарга на дії органу ВДВС є необґрунтованою.

Посилання апелянта на те, що через арешт вказаного рахунку заблокована можливість виплати заробітної плати працівникам відповідача документально не підтверджена.

За таких обставин справи, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, фактичні обставини справи судом першої інстанції встановлені повно та об'єктивно, доказам по справі надана належна юридична оцінка, відтак, підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування ухвали Господарського суду міста Києва немає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта (відповідача).

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.06.2015р. у справі №910/8307/14 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.06.2015р. у справі №910/8307/14 - без змін.

2.Матеріали справи №910/8307/14 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Г.А. Жук

Л.Г. Смірнова