Постанова № 47644094, 28.07.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2015 року Справа № 904/3343/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Кузнецової І.Л. (доповідача),

суддів - Герасименко І.М., Сизько І.А.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Грачов М.С.- представник, довіреність № 5/2 від 05.01.15р.;

від відповідача: не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2015р. у справі №904/3343/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест Груп", м.Дніпропетровськ

до приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 101 377грн.91 коп.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2015р. у справі №904/3343/15 (суддя Колісник І.І.) позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "Інтер Інвест Груп" задоволено, з приватного акціонерного товариства (далі-ПрАТ) "Криво-різький завод гірничого обладнання" на користь позивача стягнуто основний борг в сумі 80472грн., пеня в сумі 3798грн.28коп., три проценти річних в сумі 780грн.47коп. та втрати від інфляції в сумі 16327грн.16коп.;

-приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо наявності заборгованості відповідача в сумі 80472грн., підтвердження цієї заборгованості належними та допустимими доказами та щодо відсутності порушень у здійснених позивачем розрахунках пені, втрат від інфляції та трьох процентів річних;

-не погодившись з рішенням суду, ПрАТ"Криворізький завод гірничого обладнання" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати в частині стягнення з товариства вказаних вище сум;

-у поданій скарзі йдеться про порушення господарським судом положень ст.525 Цивільного кодексу України, згідно з якою зобов"язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору, про те, що всупереч умовам п.п.2.3, 2.4 договору, укладеного сторонами відповідач не отримував від позивача документів, які б підтверджували якість поставлених матеріалів і зобов"язання з поставки останніх будуть вважатися виконаними позивачем у повному обсязі після надання відповідачу повного пакету документів, необхідного для здійснення взаєморозрахунків, а також про те, що ненадання позивачем відповідачу всіх документів, передбачених договором, позбавляє позивача правових підстав вимагати від відповідача оплати за поставлений товар та відповідно нараховувати штрафні санкції;

-28.07.2015р. представник скаржника в судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання скаржник повідомлений належним чином;

-позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, його представник в судовому засіданні просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на обґрунтованість рішення господарського суду та безпідставність доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.11.2014р. ПрАТ"Криворізький завод гірничого облад-нання"(покупцем) та ТОВ"Інтер Інвест Груп"(постачальником) укладено договір №К3ГО/443-14П, на підставі якого постачальник зобов"язався передати, а покупець - прийняти та оплатити матеріали (ресурси) на умовах, передбачених договором.

Згідно з п.2.1 договору кількість, номенклатура ресурсів вказуються у специфікаціях до договору, які є його невід"ємною частиною.

Відповідно до п.5.2 договору оплата за поставлені ресурси буде проводитися протягом терміну, зазначеного у специфікації, який обчислюється з моменту постачання ресурсів.

В п.6.4 договору сторонами узгоджено, що постачальник зобов"язаний надати покупцю до початку приймання ресурсів оригінали наступних документів: рахунок на оплату ресурсів, видаткову накладну, транспортні та супровідні документи, сертифікат або паспорт якості постачальника або виробника, пакувальні документи, сертифікат санітарно-гігієнічного висновку і сертифікат радіологічної безпеки, акт прийому-передачі ресурсів, а також рекомендованим листом або під розписку - податкову накладну на всю суму податкових зобов"язань.

П.7.2 договору передбачена відповідальність покупця за порушення більш ніж на 30 календарних днів терміну оплати ресурсів у вигляді сплати пені в розмірі 0.04 процента від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у відповідні періоди.

19.11.2014р. сторонами підписана специфікація №1 на поставку ресурсів загальною вартістю 84000грн..

В п.5 специфікації умови оплати визначені сторонами протягом 5 банківських днів з моменту поставки.

При цьому згідно з п.7 специфікації датою поставки вважається дата, вказана у видатковій накладній постачальника.

Виходячи з умов договору, позивач поставив відповідачу ресурси на суму 80472грн., що підтверджується копіями видаткової накладної №IIG1210-04 від 10.12.2014р. та довіреності №1929 від 04.12.2014р..

Відповідач порушив умови договору, в установлені строки вартість отриманих ресурсів не оплатив.

Станом на момент звернення з позовом заборгованість по оплаті складає 80472грн..

У зв"язку з несвоєчасною оплатою позивачем нарахована пеня в сумі 3798грн.28коп. за період з 18.12.2014р. по 14.04.2015р., втрати від інфляції в сумі 16327грн.16коп. за січень, лютий, березень 2015р. та три проценти річних в сумі 780грн.47коп. за період з 18.12.2014р. по 14.04.2015р..

В процесі розгляду справи докази погашення заборгованості відповідачем не надані.

Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.611 названого Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.2 ст.625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ст.629 Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем зобов"язань за договором №К3ГО/443-14П від 19.11.2014р. в частині повної та своєчасної оплати вартості поставлених ресурсів і ненадання ним доказів, які б спростовували таке порушення господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 80472грн., втрат від інфляції в сумі 16327грн.16коп. та трьох процентів річних в сумі 780грн.47коп..

Між тим, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 3798грн.28коп. господарський суд, всупереч положенням ст.43 Господарського процесуального кодексу України, неповно дослідив обставини справи.

Як зазначено вище, відповідно до п.7.2 договору застосування до відповідача відповідальнос-ті у вигляді сплати пені можливо лише у разі порушення ним терміну оплати ресурсів більш ніж на 30 календарних днів.

У цьому зв"язку, з урахуванням поставки відповідачу ресурсів 10.12.2014р., терміну оплати їх вартості протягом 5 банківських днів та прострочення відповідача з оплати понад 30 календарних днів, період нарахування пені має обчислюватися з 18.01.2015р. по 14.04.2015р.. При цьому сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача за наслідками перерахунку має дорівнювати 2768грн.24коп..

Таким чином, позовні вимоги у відповідній частині підлягають частковому задоволенню.

З огляду на викладене рішення місцевого господарського суду слід скасувати частково внаслідок прийняття його при неповному з"ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Доводи скаржника визнані колегією суддів необґрунтованими.

Так, згідно з ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

У даному випадку, докази звернення до позивача з вимогою про передачу документів за переліком, встановленим п.6.4 договору відповідачем суду не надані, у зв"язку з чим, зобов"язання в частині передачі цих документів слід вважати такими, що виконані позивачем.

Керуючись ст.ст.101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2015р. у справі №904/3343/15 скасувати частково;

- стягнути з приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест Груп" 80472грн. основного боргу, 2768грн.24коп. пені, 780грн.47коп. трьох процентів річних, 16327грн.16коп. втрат від інфляції та 2006грн.96коп. судового збору, видати наказ;

- в решті в позові відмовити;

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест Груп" на користь приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" 10грн.30коп. судового збору за апеляційною скаргою, видати наказ;

- видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області

Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя І.М.Герасименко

Суддя І.А.Сизько

Повна постанова складена 30.07.2015р.